УДК 616 – 056.52 – 053.2 ] : 31 : 614.1

Мета дослідження передбачала визначення індексу маси тіла школярів і аналіз отриманих результатів з використанням декількох оціночних критеріїв. Установлено, що загалом частка дітей 12 років із гармонійним фізичним розвитком за значенням цього показника складає 58,33 %. Отримані результати засвідчують певні розбіжності у показниках надлишку маси тіла та ожиріння серед дітей і підлітків України. при  використанні різних критеріальних значень. Окрім того, дослідження епідеміології ожиріння вказує на існування проблеми поширеності цього стану серед аналогічних вікових груп населення сусідньої європейської країни. Рекомендовано проводити постійний моніторинг стану здоров'я дітей, передусім серед тих , які знаходяться у групі ризику за значенням індексу маси тіла, з метою попередження аліментарних та аліментарно-залежних захворювань у майбутньому. 

The purpose of the study was to determine the body mass index of schoolchildren and analyze the results using several evaluation criteria. It is established that in general the share of 12-year-old schoolchildren with harmonious physical development in terms of this indicator is 58.33%. The results obtained by us show some differences in the indicators of overweight and obesity among children and adolescents in Ukraine. when using different criteria. In addition, a study of the epidemiology of obesity indicates the existence of a problem with the prevalence of this condition among similar age groups in the neighboring European country. It is recommended to constantly monitor the health of children, especially among those who are at risk for body mass index, in order to prevent alimentary and alimentary-dependent diseases in the future. 

УДК 616-071-053.51(477.73)

Визначено антропометричні параметри 11-річних школярів та школярок загальноосвітніх шкіл м. Львова. Більшість обстежених школярів та  школярок (74,5 %) мали середній зріст (75,7 % хлопців та 73,2 % дівчат). При оцінці фізичного розвитку за опрацьованими шкалами регресії установлено, що гармонійний фізичний розвиток мали 56,3 % обстежених школярів та школярок (53,7 % хлопців та 58,8 % дівчат). Дисгармонійний фізичний розвиток школярів та школярок зумовлений надлишком чи дефіцитом маси тіла І і ІІ ступенів, збільшенням чи зменшенням обводу грудної клітки І і ІІ ступенів та їхніми комбінаціями: з-поміж усіх обстежених школярів та школярок 16,8 % мали дефіцит маси тіла, 14,4 % – надлишок маси тіла, 14,6 % – зменшення обводу грудної клітки, 16,2 % – збільшення обводу грудної клітки. За індексом маси тіла кількість школярів та школярок 11-річного віку з гармонійним розвитком становило 47,3 %. Кількість школярів і школярок з виснаженням, перевищенням 
маси тіла та ожирінням становила в середньому 34,4 % і була більшою поміж хлопців ніж поміж дівчат, а з дефіцитом маси тіла – навпаки. Гармонійну статуру мали лише 21,3 % обстежених школярів та школярок.

The anthropometric parameters of 11-year-old schoolboys and schoolgirls of secondary schools in Lviv were determined. Most of the examined schoolchildren (74.5%) are of average height (75.7% of boys and 73.2% of girls). When assessing physical development according to developed regression scales, it was established that 56.3% of examined schoolboys and schoolgirls have harmonious physical development (53.7% of boys and 58.8% of girls). The disharmonious physical development of schoolboys and schoolgirls is caused by an excess or deficit of body weight of the I and II degrees, an 
increase or decrease in the circumference of the chest of the I and II degrees and their combinations: among all examined schoolboys and schoolgirls, 16.8% have a body weight deficit, 14, 4% – excess body weight, 14.6% – decrease in chest girth, 16.2% – increase in chest girth. According to the body mass index, the number of 11-year-old schoolboys and schoolgirls with harmonious development is 47.3%. The number of schoolchildren with deficit of body weight, excess body weight and obesity is on average 34.4% and is greater among boys than among girls, and vice versa with underweight. Only 21.3% of the examined schoolboys and schoolgirls have a harmonious physical development.

УДК 616.33:615.37-053.31

Малюкові кольки (МК) — це функціональний шлунково-кишковий розлад, який вражає до 25 % немовлят протягом перших 3 місяців життя з типовим піком поширеності у віці близько 6 тижнів. Незважаючи на десятиліття досліджень, на цей момент патогенез МК залишається недостатньо зрозумілим і вважається багатофакторним. Cтан кишкового дисбактеріозу може відігравати певну роль у прояві симптомів МК, модулюючи різні нервові, ендокринні, імунні й гуморальні сигнальні шляхи. З огляду на те, що дисбактеріоз може відігравати значну роль у патогенезі МК, становить інтерес модуляція кишкового мікробіому, включно з використанням пробіотиків. Згідно з рекомендаціями ESPGHAN 2023 для лікування синдрому малюкових кольок у немовлят на грудному вигодовуванні рекомендоване застосування L.reuteri DSM 17938 або B.lactis BB-12. Нововведенням була рекомендація щодо застосування саме B.lactis BB. Bifidobacterium animalis subsp. lactis (BB-12®) є добре відомим пробіотиком, який позитивно змінює склад кишкової мікробіоти та функцію імунної системи

УДК: 616.681-007.59-005.4-036.11-078-73-074.091.8-053.2

Актуальність. Виникнення гострого перекруту яєчка у дітей призводить до його ішемії, а в разі відсутності своєчасної медичної допомоги –до втрати органу. Термін від 12годин до 24годин з початку захворювання залишає лише 20%шансів на збереження статевої гонади. Через 24години після початку захворювання шансів на збереження життєздатності органу не залишається. Терміни протікання гострого перекруту яєчка, коли шанс на збереження статевої гонади залишається сумнівним, називають критичною ішемією. Точні ознаки життєздатності ураженої гонади у разі критичної ішемії яєчка внаслідок його перекруту досі відсутні. Тож дослідження динаміки змін морфологічних структур у процесі перебігу гострої торсії яєчка, морфологічних і функціональних порушень, що настають внаслідок завороту, пред-ставляє значний практичний інтерес, тому щонема єдиної думки щодо характеру та ступеня цих змін в ураженій гонаді. Мета.Вивчення характеру та вираженості патоморфологічних змін та імуногістохіміч-них особливостей яєчка при його гострому перекруті у дітей у терміни 12,1–24 години і більше від початку захворювання. Методи.Проведено гістологічне, гістохімічне та імуногістохімічне дослідження біоптатів тканин яєчок, взятих під час операції деторсії та орхіопексії і орхідектомії у терміни від 12,1–24 години і більше від початку клінічних симптомів гострого однобічного перекруту у 16хворих. Результати.Мор-фологічне дослідження статевих залоз показало, що тривалість гострого перекруту 12,1–24 години і більше характеризується тяжкими патологічними змінами, виявленими в яєчках. Після 18 годин гострої ішемії майже у всіх полях зору візуалізувалися канальці у вигляді тіней з неможливістю ідентифікувати струк-тури внаслідок геморагічного чи ішемічного інфарктів. Імуногістохімічне типування демонструвало від-сутність експресії віментину і кальретинину, що вказувало на загибель сустентоцитів (клітин Сертолі) та клітин Лейдіга. При тривалості гострого перекруту 12,1-18 годин гістохімічне дослідження глікогену в цитоплазмі сперматогоній, сперматоцитів та сустентоцитів за допомогою ШИК-реакції показало, що деякі клітини сперматогенного епітелію характеризувалися незворотними змінами, що передували некрозу, хоча у просвіті одиничних канальців виявлено гігантські багатоядерні сперматиди з відносно збереженим глікогеном, що означало наявність мінімального шансу на врятування гонади. Підсумок. Загальна трива-лість симптомів та ступінь перекруту чоловічої гонади є основними прогностичними факторами щодо збе-реження або некрозу яєчка в епізодах перекруту. Тривалість гострого перекруту 12,1-18 годин за даними морфологічного дослідження залишає у 42,9% випадків наявність мінімального шансу на врятування ста-тевої гонади. Після 18годин з початку гострої повної тестикулярної торсії у дітей операцією вибору є орхідектомі

AД має складну етіологію, включаючи генетичні, імунологічні й екологічні фактори, які спричиняють аномалії шкірного бар’єра й імунні дисфункції (рис. 1), що вважаються вирішальними для патогенезу AД [3, 4]. Тривають дослідження щодо тісного зв’язку між генетичними мутаціями та виникненням AД. Основні фактори, що мають важливий вплив на патогенез аномалій шкірного бар’єра при AД, включають зниження рівнів філагрину (FLG), церамідів і протимікробних пептидів, підвищення серинової протеази (SP), зниження інгібіторів SP і невпорядковані щільні контакти [5]. Патогенез, пов’язаний з імунною дисфункцією при AД, включає підвищення рівня сироваткового імуноглобуліну E (IgE), сенсибілізацію до алергенів, переважання цитокінів Th2, збільшення Т-клітин, що експресують шкірний лімфоцит-асоційований антиген, підвищення експресії високоафінного рецептора до Fc-фрагменту IgE (FcεRI) в запальних дендритних клітинах епідермісу та клітинах Ланґерганса, а також експресії стромального лімфопоетину тимуса (TSLP) (рис. 1). Нещодавно як у шкірному бар’єрі, так і в імунологічному аспекті було виявлено генетичні мутації, пов’язані з AД. Що стосується шкірного бар’єра, то зазвичай є мутація в гені FLG. Існують також однонуклеотидні поліморфізми в інгібіторі SP SPINK5 і SP KLK7, мутації в білку щільного з’єднання клаудин-1 (CLDN1). Що стосується імунологічних реакцій, то існують мутації в рецепторі IgE FcεRb, генах, пов’язаних зі вродженим імунітетом, NOD1 і -2 та TLR2, -4 й -9, генах набутого імунітету IL-4, -5, -9, -10, -12, -13, -18, -31 і TSLP [5].