Heavy menstrual bleeding is the dominant symptom in girls/women with von Willebrand disease (VWD), affecting »80 to  90%. Female patients with VWD are typically diagnosed later than males, despite the disproportionate impact of heavy menstrual bleeding.
 Although heavy menstrual bleeding has a substantial impact on patients, it is commonly undertreated in part because of the potential multifacto rial causes in young girls/women, imprecise definition, and exclusion of this bleeding type as an indication for prophylaxis in previous studies. The WIL-31 study showed that prophylaxis with wilate (a plasma-derived von Willebrand factor/factor VIII concentrate with a 1:1 activity ratio) is highly
 efficacious in reducing bleeding rates in adults and children with VWD of all types. The impact of wilate prophylaxis on heavy menstrual bleeding was evaluated as an exploratory endpoint since it was not included as part of the primary endpoint.

Background: Prophylaxis with von Willebrand factor is recommended in people with severe von Willebrand disease (VWD), regardless of age. WIL-31, the only prospective study with an on-demand run-in study as an intraindividual comparator, demonstrated the efficacy and safety of prophylaxis with the plasma-derived von Willebrand factor/
factor VIII concentrate wilate (Octapharma) in adults and children with VWD of all types. Prophylaxis is often considered in young children and adolescents with severe VWD and recurrent bleeding, although limited data support this strategy

УДК: 6.16.85+616.89.)]-053.2.-056.7

Дробчак Марта Ігорівна. Нейропсихологічні порушення розвитку у дітей із ріноманітною спадковою патологією : ... д-ра філософії : [спец.] 228, 22 / М. І. Дробчак. - Львів, 2025. - 185 с. - Бібліогр.: с. 152-173. (185 назв).

Дисертаційна робота присвячена вирішенню комплексної та актуальної проблеми сучасної медицини – вивченню психологічних характеристик дітей раннього віку з порушеннями нейророзвитку з метою ідентифікації можливого спадкового (генетичного) підґрунтя зазначеної патології. Наукове дослідження реалізується в межах мультидисциплінарного підходу, який передбачає участь фахівців різних галузей (педіатрії, дитячої неврології, медичної генетики, офтальмології, ортопедії, ендокринології та ультразвукової діагностики) у комплексному клініко-діагностичному супроводі пацієнтів. 

У дітей із хромосомною патологією частіше спостерігалися порушення моторики (p<0,001), слуху (p<0,001), зорової реакції (p<0,001), рівноваги (p=0,022), сенсорної реакції (p<0,001), мовлення (p<0,001), пізнавальних здібностей (p<0,001), а також вища експресія емоцій (p=0,008), при відсутності значущих відмінностей у латералізації.

1. Діти з мікроделеційними синдромами мають значно вищі труднощі із зоровою реакцією (p<0,001), великою моторикою (p<0,001), реакцією на слух (p=0,009), рівновагою (p=0,010), чуттєвою реакцією (р˂0,001), мовленнєвим розвитком (p<0,0001), латералізацією (p=0,020), концентрацією уваги (p<0,001), експресією (p=0,025), поведінкою (p=0,022) та пізнавальними здібностями (p<0,001). Відмінності в мануальних здібностях, наслідуванні і стосунках з лікарем не є статистично значущими (р˃0,05). 
2. Діти із моногенною патологією мають специфічний профіль порушень, що проявляється достовірним зниженням ключових параметрів зорової (p=0,001) і чуттєвої реакцій (p<0,001), мовленнєвого розвитку (p<0,001), латералізації (p=0,001) та пізнавальних здібностей (p<0,001) порівняно з контрольною групою.
3.  Офтальмологічні порушення при моногенній патології частіше асоціюється з аномаліями переднього сегмента ока (28,57 [13,67-46,38] %). Хромосомна патологія супроводжується дисморфічними ознаками очей (42,86 [22,97-64,03] %). Мікроделеційна патологія має широкий спектр проявів, включаючи дисморфію та рефракційні порушення. Серед ортопедичних порушень у дітей з різноманітною спадковою патологією найчастіше зустрічалися аномалії розвитку кісток та суглобів, деформація хребта, кінцівок.
4. Хромосомна патологія частіше асоціюється з ураженням щитоподібної залози (33,33 [15,28-54,39] %). При моногенній патології спостерігалася найвища частота порушень зросту (35,71 [19,34-54,03] %). Мікроделеційна патологія характеризується відносно рівномірним розподілом показників патології ендокринної системи, але із найменшою часткою варіантів норми. 
5. Хромосомна патологія у дітей зумовлює синдром-специфічні порушення нейропсихічного та соматичного розвитку, що проявляються у кореляціях з моторними, когнітивними та ендокринними показниками. Трисомія 21 асоціюється з посиленням моторики (r = 0,83, р<0,05) та візуальної реакції (r = 0,58, р<0,05), синдром Тернера – з порушенням уваги (r = -0,53, р<0,05) і когніції (r = -0,44, р<0,05), а синдром Клайнфельтера — із гіпогонадизмом (r = 0,84, р<0,05).
6. Моногенні захворювання мають комплексний мультисистемний вплив на сенсорно-когнітивний розвиток, з вираженими кореляціями між неврологічними, офтальмологічними й поведінковими показниками.Сильні зворотні кореляційні зв’язки виявлено для нейрофіброматозу І типу зі слухом (r = -0,79, р<0,05) та когніцією (r = -0,78, р<0,05), тоді як для фенілкетонурії, за умов ранньої терапії, фіксуються позитивні зв’язки з когнітивними (r = 0,57, р<0,05) і сенсорними (r = 0,44, р<0,05) функціями.
7. Мікроделеційні синдроми характеризуються ранньою діагностикою завдяки вираженим поведінковим і сенсорно-моторним особливостям, які мають значущі зв’язки з аномаліями ока та нейропсихічними функціями. Аномалії переднього сегмента ока корелюють зі зниженням моторики (r = -0,67, р<0,05) та мовлення (r = -0,45, р<0,05), а порушення рефракції – з покращенням поведінкової адаптації (r = 0,69, р<0,05). Дизморфізм асоціюється з гіперсенсорністю, що свідчить про порушення сенсорної інтеграції в умовах генетичної нестабільності.
8. Розроблені моделі логістичної регресії демонструють високу прогностичну цінність для оцінки ризику когнітивних порушень у дітей з генетичними синдромами, особливо щодо пізнавальних здібностей та концентрації уваги. Встановлені предиктори охоплюють мультидисциплінарний спектр патологій, що підкреслює необхідність комплексного підходу до діагностики та ведення пацієнтів. Для підвищення точності прогнозування доцільно розширити модель, включивши додаткові клінічні маркери.

ABSTRACT Introduction: this research scrutinizes Ukraine’s population health risk assessment system, which examines methodological approaches and also identities challenges like data accessibility and environmental risks. Method: PubMed was searched using a systematic approach for studies on health risk assessment, public health surveillance and related issues in Ukraine 2019-2024. Out of the 265 publications, only 20 of them satisfied the criteria used while nine were selected for further analysis. Results: Ukraine’s population health risk assessment system indicates that different studies used a variety of methods, such as cross-sectional surveys, case studies, and legal analyses. The most evident barriers were limitations of data access, diversity in policies, and deficiencies in health data protection mechanisms. Suggestions are made to improve data gathering mechanisms, regulatory frameworks and public health interventions. Proposed policy changes seek to tighten environmental controls, expand healthcare availability and deal with disease specific guidelines and societal disapproval. Conclusion: Ukraine’s health risk assessment system for population describes various research methodologies, main difficulties data availability environmental risks and suggests improving regulations and focusing health programs on for better public health consequences.

Abstract The study investigates the role of psychological and pedagogical strategies in generating emotional resilience in children. The basic focus of the research is on integrating SEL intervention, and the research deals with increasing issues of childhood emotional and psychological challenges promoted by social, academic, and global disruptions. The purpose of this research is to examine structured and culturally sensitive approaches that could develop emotional resilience and increase children's ability to compete with stress and adversity. With the help of experimental research design, the study is based on 150 children aged 8 to 12 years and divided into intervention and control groups. Data was collected through post-intervention assessments such as emotional resilience, skills, and behavioural observations. The result of the research showed that the intervention groups of children showed a significant improvement in emotional resilience indicators. Emotional regulations increased Psychological and pedagogical strategies for the formation of emotional resilience in children. - Eduweb, 2025, enero-marzo, v.19, n.1. / 181-195 Este artículo está bajo la licencia Creative Commons Atribución 4.0 Internacional (CC BY 4.0). Se permite la reproducción, distribución y comunicación pública de la obra, así como la creación de obras derivadas, siempre que se cite la fuente original. Eduweb, 2025, enero-marzo, v.19, n.1. ISSN: 1856-7576 Eduweb, 2025, enero-marzo, v.19, n.1. ISSN: 1856-7576 182 by 11.3%, and self-awareness increased by 16.1%, while social skills and adaptability also represented a significant improvement. These research-finding programs efficiently improve emotional resilience in children and provide essential skills to navigate adversity. The studies helped to develop a holistic approach to child development and focus on emotional well-being with the iconic success that required widespread adoption of SEL.