Роль педіатра у формуванні зубощелепної системи та збереженні стоматологічного здоров’я дітей The role of the pediatrician in the formation of the dentition and in the preservation of children’s dental health

УДК 614.253.8:616.314.17-084-053.2

Мета – проаналізувати роль педіатра у формуванні зубощелепної системи та збереженні стоматологічного здоров’я в дітей, здійснивши огляд світових досліджень на цю тему. Проаналізовано дані наукової літератури щодо обізнаності педіатрів у профілактиці захворювань здоров’я ротової порожнини дітей та вчасності скерування до дитячого стоматолога.
Відомо, що нелікований карієс негативно впливає на загальне самопочуття і благополуччя дитини, спричиняючи біль, порушуючи можливість кусати та жувати, а відтак – і на набір маси тіла та ріст, самооцінку та комунікативні навички. Хронічний біль і дискомфорт, спричинений карієсом зубів, також негативно впливає на когнітивний розвиток та пов’язаний із пропусками школи та браком концентрації. Оскільки найменші діти відвідують педіатра значно частіше за стоматолога, дуже важливо, щоб педіатри володіли відповідними знаннями щодо розвитку та прогресування карієсу, принципів його профілактики, способів збереження та поліпшення здоров’я ротової порожнини дитини. Співпраця дитячого стоматолога, батьків та педіатра – це тристоронній процес заради здоров’я ротової порожнини дитини.
Більшість досліджень показали недостатній рівень знань педіатрів щодо карієсу, шляхів його передачі, а також те, що педіатри мають обмежені знання та розуміння стосовно початкових клінічних ознак карієсу, рекомендованого віку для першого візиту до стоматолога, етіології карієсу та рекомендацій стосовно застосування фторвмісних паст.
Відтак важливо поліпшувати знання та практичні навички щодо збереження здоров’я ротової порожнини дітей у практиці педіатра.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Purpose – to analyze the role of the pediatrician in the formation of the dentition and the preservation of dental health in children, reviewing world research on this topic. The data of scientific literature on the awareness of pediatricians in the prevention of children's oral health diseases and timely referral to a pediatric dentist are analyzed.
Untreated tooth decay is known to negatively affect a child's overall health and well-being, causing pain, impairing the ability to bite and chew, and thus affecting weight gain and growth, self-esteem, and communication skills. Chronic pain and discomfort caused by dental caries also negatively affects cognitive development and is associated with school absenteeism and lack of concentration. Since the youngest children visit pediatricians much more often than dentists, it is very important that pediatricians have the appropriate knowledge of the development and progression of caries, the principles of its prevention, and ways to maintain and improve the child's oral health. The cooperation of a pediatric dentist, parents and pediatrician is a three-way process for the sake of a child's oral health.
Most studies have shown that pediatricians have insufficient knowledge of caries and its transmission, and that pediatricians have limited knowledge and understanding of the initial clinical signs of caries, the recommended age for the first visit to the dentist, the etiology of caries, and recommendations for the use of fluoride toothpastes.
No conflict of interests was declared by the authors.

Докладніше

Congenital vascular rings as a cause of respiratory and esophageal problems in children

616.132-007.2-02:616.24-008.4:616.329]-053.2

Congenital anomalies of the aortic arch include a wide range of anatomic pathologies, which may be completely asymptomatic or accompanied by severe respiratory and/or esophageal symptoms, especially in the case of complete vascular rings (VR).
Purpose – to draw the attention of pediatricians and family phisicians to possible clinical presentations of aortic arch anomalies, namely VR, to increase their awareness of this pathology, that will contribute to differential diagnosis.
VR, are anomalies of the aortic arch that result from abnormal development of the embryonic aortic arches. The prevalence of VR is approximately 1%, of which 55% are double aortic arch. This congenital heart defect can be either isolated or combined with other congenital heart defects. Associated cardiac pathology occurs in 12.6%, and includes ventricular septal defect and Tetralogy of Fallot. Sometimes this defect is associated with DiGeorge’s and Turner’s syndrome.
The timing of appearance of clinical symptoms varies from the early neonatal period to adulthood. However, most patients develop clinical symptoms in the first months after birth, and they indicate the need of cardiac surgery during the first year of life. Given the serious consequences of this anomaly, VR should be included in the list of differential diagnoses of wheezing, stridor, difficulty swallowing and bronchial obstruction syndrome in children, especially when these symptoms appear since birth, are persistent and respond poorly to standard therapeutical approaches.
Therefore, it is important for pediatricians to be alert for a congenital heart defect such as VR as one of the possible causes of congenital stridor, wheezing, and swallowing disorders in infants.
Contrast-enhanced computed tomography and magnetic resonance imaging of the heart are the diagnostic modalities of choice for VR diagnosis. These diagnostic methods provide accurate location, nature of branching and dominance of the aortic arch as well as the degree of compression of the airway and esophagus. Three-dimensional reconstruction helps to plan future surgical intervention.
No conflict of interests was declared by the authors.
Keywords: aortic arch, vascular ring, wheezing, stridor, children.

Докладніше

Передчасно закрита артеріальна протока: можливі ризики для новонародженого Prematurely closed arterial duct: possible risks for the newborn

616-053.31:616.131.3]-07

Передчасне закриття артеріальної протоки плода є рідкісним явищем, унаслідок якого підвищується тиск у правому шлуночку, що призводить до розвитку ізольованої гіпертрофії правого шлуночка, високої легеневої гіпертензії і навіть до летального наслідку.Мета — навести рідкісний клінічний випадок пренатально закритої артеріальної протоки в новонародженого хлопчика, що клінічно проявлялася тяжкою дихальною недостатністю відразу після народження. Клінічний випадок. Хлопчик госпіталізований до відділення інтенсивної терапії новонароджених за 5 годин після пологів з ознаками тяжкої дихальної недостатності, киснево-залежний. З анамнезу відомо, що дитина народилася шляхом ургентного кесаревого розтину на підставі пренатально діагностованої передчасно закритої артеріальної протоки. За тиждень до пологів мати перехворіла на гостру респіраторну вірусну інфекцію, що супроводжувалася високою температурою, яку лікувала високими дозами ібупрофену. На 2Д-ехокардіографії візуалізовано виражену гіпертрофію стінки правого шлуночка та трикуспідальну недостатність, зумовлену пе-редчасним закриттям артеріальної протоки. Потік через артеріальну протоку не виявлено. Коарктацію аорти, як причину гіпертрофії правого шлуночка в періоді новонародженості, виключено. Немовля переведено на режим штучної вентиляції легень під постійним позитивним тиском (СРАР) для зменшення легеневого судин-ного опору та післянавантаження правого шлуночка. Протягом 3–4 наступних тижнів кисневої терапії загальний стан дитини значно поліпшився. Гіпертрофія стінки правого шлуночка ре-гресувала до нормальних розмірів, дитина росте та розвивається відповідно до віку.Висновки. Передчасне пренатальне закриття артеріальної може бути ідіопатичним або спричинятися застосуванням препаратів, що пригнічують вироблення простагландинів на останніх термінах вагітності. Вагітних жінок слід консультувати щодо потенційних побічних ефектів на плід унаслідок застосування нестероїдних протизапальних препаратів, особливо в ІІІ триместрі вагітності.Термінове родорозрішення та киснева терапія сприяють регресу внутрішньосерцевих змін та поліпшенню загального стану дитини.Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків пацієнта.

Premature closure of the fetal ductus arteriosus is a rare phenomenon that results in increased right ventricular pressure, leading to the development of isolated right ventricular hypertrophy, high pulmonary hypertension, and even death.Purpose — to present a rare clinical case of prenatally closed ductus arteriosus in a newborn boy, that clinically manifested by severe respiratory failure immediately after birth. Clinical case. The child was admitted to the neonatal intensive care unit 5 hours after delivery with clinical signs of severe respiratory failure, child was oxygen-dependent.  It is known from the anamnesis that the child was delivered by urgent cesarean section on the basis of a prenatally diagnosed prematurely closed arterial duct. A week before the delivery, the mother had an acute respiratory viral infection accompanied by high fever, which was treated with high doses of over-the-counter ibuprofen. The 2D echocardiography showed severe hypertrophy of the right ventricular wall and tricuspid insufficiency, which was caused by premature closure of the ductus arteriosus. The flow through the ductus arteriosus was not determined. Aortic coarctation as a possible cause of right ventricular hypertrophy in the newborn period was excluded. The infant was switched to constant positive pressure artificial ventilation (CPAP) to reduce pulmonary vascular resistance and afterload of the right ventricle. Over the next 3–4 weeks of oxygen therapy, the child's general condition improved significantly. Hypertrophy of the right ventricular wall regressed to normal size, the child grows and develops according to age.Conclusions. Premature prenatal closure of the arterial duct can be idiopathic or caused drugs intake that suppress prostaglandin production late in the pregnancy. Pregnant women should be counseled about the potential side effects on the fetus caused by the use of NSAIDs, especially in the third trimester of pregnancy.Urgent delivery and oxygen therapy contribute to the regression of intracardiac changes and significantly improve general condition of the child.The study was conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The informed consent of the child’s parents was obtained for the study. 

Докладніше

Сучасні підходи до діагностики та лікування Хвороби Кавасакі (огляд літератури) Modern approache to the diagnosis and treatment of Kawasaki disease (а literature review)

616.13/.14-002.4-06:616.132.2-007.64]-053.2-07-08
Хвороба Кавасакі (ХК) — це васкуліт невідомого походження, що супроводжується лихоманкою та слизово-шкірним синдромом і пе-реважно зустрічається в немовлят. ХК є найпоширенішою причиною набутих вад серця в дітей у розвинених країнах, що ускладнюється виникненням аневризм коронарних артерій у 25% нелікованих пацієнтів внаслідок васкуліту коронарних артерій. Мета — проаналізувати рекомендації Американської асоціації серця, Єдиного центру та доступу до педіатричної ревматології в Європі (SHARE), а також інструкції японських спеціалістів щодо сучасних підходів до діагностики та лікування хвороби Кавасакі.Клінічні дослідження демонструють, що цей показник знижується до ∼4% під час лікування внутрішньовенним імуноглобуліном. Хоча деякі нові дослідження свідчать про гірші результати, навіть попри лікування імуноглобуліном (особливо в немовлят у віці до 12 місяців). Складність і гетерогенність перебігу ХК, широка диференціальна діагностика та відсутність специфічного діагностично-го дослідження нерідко є серйозними перешкодами на шляху до встановлення діагнозу.З урахуванням деяких розбіжностей американських, європейських та японських інструкцій у лікуванні ХК вважаємо за доцільне дотри-муватися європейських рекомендацій, які найбільш схожі до американських та найкраще підходять для європейців.Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.Ключові слова: хвороба Кавасакі, повна форма Кавасакі, неповна форма Кавасакі, тривала лихоманка, висип, аневризми коронар-них артерій, імуноглобулін, варфарин, діти.
Kawasaki disease (KD) is a vasculitis of unknown origin, accompanied by fever and mucocutaneous syndrome, predominantly found in infants. KD is the most common cause of acquired heart disease in children in developed countries, which is complicated by the occurrence of coro-nary artery aneurysms in 25% of untreated patients due to coronary artery vasculitis. The aim is to analyze the guidelines of the American Heart Association, the Single Hub and Access Point for Paediatric Rheumatology in Europe (SHARE), as well as Japanese instructions on modern approaches to the diagnosis and treatment of Kawasaki disease.Clinical studies show that this rate decreases to ∼4% during treatment with intravenous immunoglobulin. Although some new studies show worse outcomes despite immunoglobulin treatment, especially in infants under 12 months of age. The complexity and heterogeneity of the course of KD, a wide differential diagnosis and the lack of a specific diagnostic tests are often serious obstacles on the way to diagnosis.Taking into account some differences in American, European, and Japanese guidelines for the treatment of KD, we consider it appropriate to follow European guidelines, which are most similar to American ones and are best suited for Europeans.The authors declare no conflict of interest.Keywords: Kawasaki disease, complete Kawasaki disease, incomplete Kawasaki disease, prolonged fever, rash, coronary artery aneurysms, immunoglobulin, warfarin, children.
Докладніше

Особливості діагностики неповної форми хвороби Кавасакі у дітей раннього віку. Features of diagnosis of incomplete Kawasaki disease in young children. A clinical case of Kawasaki disease with the formation of giant coronary artery aneurysms

616.132-002.77-007.64:616.92/93-039.42-036.22
Хвороба Кавасакі (ХК) — слизово-шкірний лімфонодулярний синдром, це васкуліт невідомої етіоло-гії, який переважно вражає дітей віком до 5 років. На сьогодні ХК є найпоширенішою причиною набутих пато-логій серця у дітей у розвинених країнах. З огляду на відсутність патогномонічної діагностики захворювання, діагноз ґрунтується виключно на визначенні клінічних ознак та виключенні інших клінічно подібних захворю-вань. Своєчасна терапія внутрішньовенним імуноглобуліном значно знизила частоту розвитку ускладнень — аневризм коронарних артерій з 25 до ≈ 4 %. Довгостроковий прогноз захворювання залежить від початкового та поточного рівня ураження коронарних артерій. У пацієнтів з аневризмами коронарних артерій залишаєть-ся високий ризик розвитку ішемії міокарда внаслідок тромбозу та стенозу коронарних артерій, що можуть виникнути при несвоєчасному лікуванні ХК, відтак життя цих пацієнтів залежить від пожиттєвої тромбо-профілактики та вчасної діагностики стенозів. У статті наведено клінічний випадок утрудненої діагностики неповної форми хвороби Кавасакі, яка ускладнилась розвитком гігантських аневризм коронарних артерій.
Abstract. Kawasaki disease (KD) is a mucocutaneous lympho­nodular syndrome, a vasculitis of unknown etiology that mainly affects children under the age of 5 years. Today, KD is the most common cause of acquired heart disease in children in developed countries. Given the absence of pathognomonic diagnosis of the disease, the diagnosis is based solely on the identification of clinical signs and the exclusion of other clinically similar diseases. Timely therapy with intravenous immunoglobulin has significantly reduced the incidence of complications, such as coronary artery aneurysms, from 25 to ≈ 4 %. The long­term prognosis of the disease depends on the initial and current level of coronary artery damage. Patients with coronary artery aneurysms remain at high risk of developing myocardial ischaemia due to thrombosis and stenosis of the coro­nary arteries, which can occur in case of untimely treatment for KD. Therefore, the life of these patients depends on lifelong thrombo­prophylaxis and timely diagnosis of stenosis. The article presents a clinical case of incomplete Kawasaki disease, which was complica­ted by the development of giant coronary artery aneurysms.
Докладніше
1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 14 ... 53
Назад Вперід