Глобальні тенденції соціально-економічного розвитку, загострення міжнародної  конкуренції, рух у напрямі євроінтеграції, соціальні стреси (пандемія COVID-19, війна) ставлять перед системою охорони здоров’я України принципово нові завдання, серед яких вагоме місце належить підвищенню ролі управлінського персоналу. З метою встановлення зв’язку між психічним здоров’ям медичних працівників та майбутніх медиків і соціальними перетвореннями та потрясіннями нами запропоновано проведення комплексу опитувань, який включає чотири анкети:
 Опитувальник «Шкали психологічного благополуччя», призначений для виміру  виразності основних складових психологічного благополуччя (це адаптований українською мовою варіант англомовної методики «The scales of psychological wellbeing», розроблений К. Ріфф);
 Шкала тривоги Спілбергера (State-Trait Anxiety Inventory, STAI) є інформативним способом самооцінки рівня тривожності в даний момент (реактивної тривожності як  стану) та особистісної тривожності (як стійкої характеристики людини);
 Опитувальник із самооцінки стану психічного здоров’я (адаптований українською  мовою опитувальник «The Mental Health Quality of Life Questionnaire MHQoL-7D»);
 Опитувальник з визначення та оцінки рівня впливу окремих детермінант на стан  психічного здоров’я (власна розробка).
Дані дослідження дадуть можливість оцінити стан психічного здоров’я, розібратися у  феномені тривоги, оцінити параметри реактивності особистості в сенсі її заглибленості в дійсність, оцінити активність особистості в плані її характерологічних властивостей, визначити та оцінити рівень впливу на нього окремих детермінант, удосконалити систему моніторингу й оцінювання стану психічного здоров’я медичних працівників, керівників закладів охорони та студентів медичних вузів.

УДК 614.2(477) 

Мета роботи: проаналізувати та запропонувати групу показників для оцінки рівня громадського здоров’я в Україні та в регіональному аспекті.
Матеріали та методи. Матеріалом дослідження слугували дані Стратегії ВООЗ «Здоров'я для всіх у XXI столітті», ЮНЕСКО, Державної служби статистики України за розділами «Демографічна та соціальна статистика» і «Економічна статистика», Міністерства охорони здоров’я України, міністерств фінансів та економіки України, оперативних відомостей підрозділів охорони здоров’я органів державного управління. Розгляд даних здійснено з використанням методів: бібліосемантичного та системного підходу.
Результати. Для оцінки рівня громадського здоров’я в Україні та її регіонах запропоновано використовувати три групи показників: I – демографічні, II – медичної статистики, III – соціального благополуччя. У кожній групі передбачається застосовувати по 7 ключових даних, які у найбільшій мірі дають характеристику як стану медико-демографічних змін так і оцінку благополуччя населення в економічному та освітньому рівні з використанням в т. ч. методу соціологічного опитування. В представленому матеріалі подаються джерела інформації стосовно запропонованих показників.

УДК: 614.253.5:613.67:159.942(477)

Military events on the territory of Ukraine have acted as a factor influencing the state of mental health of the population. At the same time, healthcare professionals who provide medical care to the population, including the military, play an important role, which requires an assessment of their psychological state to ensure the proper quality of medical services.

УДК 616.517-07:616.15-07]-036

Виявлення первинних біохімічних порушень у пацієнтів із псоріатичною хворобою і взаємопов’язаних із цим змін показників за наявності обмінних та запальних станів має важливе значення для прогнозування динамічного розвитку патологічного процесу та вибору персоніфікованого лікування для хворого.
Мета роботи — виявити порушення та визначити взаємозв’язок основних показників білкового, жирового, вуглеводного та пігментного обміну, а також вивчити особливості запальних процесів у хворих на псоріаз залежно від клінічного перебігу дерматозу.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати клінічних та лабораторних обстежень 62 хворих на псоріаз залежно від їхнього віку, статі, поширеності та типу висипань на шкірі, а також клінічної форми захворювання. Для біохімічних досліджень послуговувались відповідними наборами реактивів. З метою виявлення можливого взаємозв’яз ку показників біохімічного аналізу крові вираховано коефіцієнт кореляції, який визначає характер зв’язку між показниками, що вивчали.
Результати та обговорення. Аналіз результатів обстеження хворих на псоріаз засвідчив, що тригерними чинниками псоріатичної хвороби найчастіше були мікробно-вірусні асоціації, стресові фактори та генетична схильність, що узгоджується з даними літератури. Частіше реєстрували псоріаз з тривалістю захворювання до 5 років, що мав рецидивний перебіг за обмеженої форми у прогресуючій стадії, а поширений діагностували здебільшого в стаціонарній стадії. У переважної більшості обстежених різного віку виявлено метаболічні зміни, серед них порушення низки показників білкового, ліпідного, вуглеводного та пігментного обміну. Вираженість відповідних змін корелювала з поширеністю шкірного псоріатичного процесу, тривалістю дерматозу, а також із патологією деяких внутрішніх
органів, зокрема травного тракту, гепатобіліарної та серцево-судинної систем, що свідчить про наявність системних порушень в організмі хворих на псоріаз.
Висновки. Встановлення незалежних механізмів між деякими змінами показників обмінних процесів при псоріазі має теоретичне і практичне значення в дерматології та передбачає застосування лікарських засобів для усунення виявлених порушень і визначення можливості відновлення корелятивних зв’язків, що сприятиме досягненню клініко-профілактичного ефекту.

УДК 616.517-02: 616.72-002]-078.73-079.44

Psoriasis is a life-long chronic autoimmune disease characterized by thick scaly skin lesions and often associated with severe arthritis. At the present stage, psoriasis is considered to be a systemic disease that affects not only skin but also joints of patients and is accompanied by possible development of typical comorbid states (cardiovascular pathology, chronic inflammatory intestinal canal diseases, and metabolic syndrome).
Objective — to improve the diagnosis of arthropathic psoriasis (AP) taking into account some of the most important indicators of the immune-endocrine system and features of the disease course to specify their role in the pathogenesis of the disease and to develop the system of integrated therapy.
Materials and methods. A total of 178 AP patients have been systematically examined that had varying severity of process development, generalization and intensity of skin and osseous-articular apparatus damage, the presence of associated pathology. Additional instrumental studies, determination of biochemical, serological parameters and an assessment of stress-induced immune-endocrine system have been conducted in AP patients. The content of trigger cytokines (IL-1, IL-8, IL-17, IL-22) in blood serum, stress hormones (ACTH, cortisol), cellular and humoral immunity condition (CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+, IgM and IgG levels) have been studied.
Results and discussion. The clinical course and characteristic features of AP instrumental tests are extremely versatile. Regardless of the disease duration period, we have detected in blood serum of AP patients probable decrease in parameters of cellular immunity (CD3+, CD4+, CD8+-fraction of T-lymphocytes, CD22+-fraction of B-lymphocytes) and compensatory increase in CD16+ of T-cells, decrease in parameters of cytokines (IL-1, IL-8, IL- 17, IL-22), stress hormones (cortisol, immunoglobulins IgM, IgG, and CIC), which indicates tension of their stress-induced mechanisms even despite occasional clinical stabilization of skin and articular process. We have offered and tested regiments to treat AP patients, which involve differential application within the integrated therapy of nonsteroidal anti-inflammatory medications (etoricoxib 30—60 mg 1 time daily/diclofenac 75 mg daily), diseasemodifying medications (sulfasalazine ЕН from 500 mg to 2 g daily/methotrexate 7.5—10 mg/week), lyophilised dialysate of leukocytes.
Conclusions. The analysis of specific features of the AP clinical course and data of integrated studies allows identifying the probability of manifestation or persistence of the pathological psoriatic articular process. The improvement of AP patients diagnostics taking into account some of the most important indicators of the immune-endocrine system and specifics of the disease course contributed to the improved therapy and mended quality of life of patients.