УДК 618.11-006.2-036-079.4

Демографічна ситуація в Україні, що характеризується низьким рівнем народжуваності та негативною динамікою зміни чисельності населення, викликає суттєве занепокоєння. Вагомим чинником порушення функціонування ре-продуктивної системи жінки є пухлинні утворення жіночих репродуктивних органів, які посідають особливе місце у структурі гінекологічної захворюваності. Відсутність специфічних клінічних і діагностичних маркерів для добро-якісних новоутворень яєчників (НЯ), латентний перебіг захворювання та низька частота виявлення раку яєчників на ранніх стадіях зумовлюють не лише медичну, а й соціальну актуальність проблеми НЯ.

Мета дослідження: узагальнення інформації щодо сучасних клініко-діагностичних аспектів менеджменту НЯ.

Матеріали та методи. Проведено аналіз сучасних наукових публікацій у базах Internet, PubMed із проблематики НЯ.

Результати. У структурі гінекологічної захворюваності НЯ посідають друге місце серед усіх пухлин жіночих ре-продуктивних органів. Доброякісні форми в середньому становлять до 75–80% усіх істинних пухлин яєчників. Ме-тою  менеджменту  є  активне  виявлення  груп  ризику  виникнення  злоякісних  пухлин  яєчників.  До  групи  високого  ризику належать жінки з носійством мутацій із доведеним ризиком спадкового раку яєчників, обтяженим сімейним анамнезом  раку  яєчників,  ендометрія,  товстої  кишки,  молочних  залоз,  а  також  наявністю  ультразвукових  ознак  злоякісності НЯ. Для групи помірного ризику характерна наявність в анамнезі злоякісного новоутворення екстра-оваріальної локалізації, виявлення об’ємного утворення яєчників кістозної будови в постменопаузальному періоді, поєднання двох і більше факторів ризику. Група низького ризику включає загальну популяцію.До пухлиноподібних утворень яєчників належать фолікулярні кісти, кісти жовтого тіла, ендометріоми, параоварі-альні утворення. Фолікулярні та лютеїнові кісти класифікуються як функціональні, їх особливістю є транзиторний перебіг і схильність до спонтанного регресу. Серед факторів ризику розвитку НЯ розглядають зниження кількості вагітностей  і  пологів,  що  призводить  до  «безперервної  овуляції»,  безпліддя,  застосування  стимуляції  овуляції  в  програмах  екстракорпорального  запліднення,  ендометріоми  яєчників,  односторонню  оваріоектомію,  запальні  за-хворювання органів малого таза, ранній або пізній вік менархе й менопаузи, ожиріння, цукровий діабет 2-го типу.

Висновки. Діагностика та диференційна діагностика НЯ є одним із найактуальніших і найскладніших клінічних завдань як у контексті профілактики можливих ускладнень, що потребують екстреної стаціонарної кваліфікованої медичної допомоги, так і з огляду на своєчасну оцінку ризику розвитку злоякісного процесу. Надмірний радикалізм та необґрун-товано великий обсяг оперативних втручань у пацієнток репродуктивного віку з доброякісними пухлинами яєчників негативно впливають на оваріальний резерв і суттєво підвищують ризик розвитку передчасної недостатності яєчників.

The demographic situation in Ukraine, characterized by low birth rate and negative dynamics of population change, is of sig-nificant concern. A important contribution to the female reproductive system disorders is made by tumor formations of the female reproductive organs, which occupy a special place in the structure of gynecological morbidity. The absence of specific clinical and diagnostic markers for benign neoplasms, the latent course and the low frequency of ovarian cancer diagnosis in the early stages, determine not only the medical, but also the social relevance of the problem of ovarian neoplasms.

The objective: to summarize information on modern clinical and diagnostic aspects of ovarian neoplasm management.

Materials and methods. Analysis of modern scientific publications on the problem of ovarian neoplasms in Internet, PubMed was conducted.

Results. In the structure of gynecological morbidity among all tumors of the reproductive organs, ovarian neoplasms occupy the second place. Benign forms on average make up 75–80% of all true ovarian tumors. The goal of management is to actively identify risk groups for the occurrence of malignant ovarian tumors. The high-risk group includes women with mutations with a proven risk of hereditary ovarian cancer, a burdened family history of ovarian, endometrial, colon, breast cancer and the de-tection of ultrasound signs of ovarian malignancy. The moderate-risk group is characterized by the presence in the anamnesis of a malignant neoplasm of extraovarian localization, the detection of a volumetric ovarian cystic structure in postmenopause, a combination of two or more risk factors. The low-risk group includes the general population.Tumorous ovarian formations include follicular cysts, corpus luteum cysts, endometriomas, paraovarian formations. Follicular and luteal cysts are classified as functional ovarian cysts, which are characterized by a transient course and a tendency to spontaneous regression. Risk factors for ovarian neoplasms include a decreased number of pregnancies and births, which leads to “continuous ovulation”, infertility, stimulation of ovulation in programs of invitro fertilization, ovarian endometriomas, unilateral oophorec-tomy, pelvic inflammatory diseases, early or late menarche, early or late menopause, obesity, type 2 diabetes mellitus.

Conclusions. Diagnosis and differential diagnosis of ovarian neoplasms is one of the most urgent and complex clinical tasks both from the standpoint of preventing possible complications that require emergency inpatient qualified medical care, and timely assessment of the risk of malignant process. Excessive radicalism and unreasonable volume of surgical interventions in patients of reproductive age with benign ovarian tumors adversely affect the ovarian reserve and significantly increase the risk of developing premature ovarian failure.

Обґрунтування. Вегетативна нервова система (ВНС) відіграє ключову роль у підтримці гомеостазу під час вагітності, регулюючи фізіологічні процеси матері та плода. Воєнний стан та вимушене переміщення значно підвищують рівень стресу у вагітних жінок, що може призводити до порушень функціонування ВНС та негативно впливати на перебіг вагітності.

Мета дослідження: оцінити вплив стресу, пов’язаного з воєнними діями, на стан ВНС у вагітних, які зазнали вимушеного переміщення, та порівняти їхні показники із жінками, які не змінювали місце проживання. Дослідження проведено серед 1000 вагітних, розподілених на три групи: перша – жінки, які переїхали з регіонів активних бойових дій; друга – жінки, які переїхали з інших регіонів України; третя – контрольна група мешканок Львова. Визначення стану ВНС проводилося за допомогою адаптованої анкети А.М. Вейна. Для оцінки вегетативних показників проводилися такі дослідження: вимірювання систолічного і діастолічного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, вегетативного індексу Кердо, хвилинного об’єму крові.

Результати. У вагітних першої групи виявлено найбільш виражені порушення ВНС, що проявлялися як симпатикотонія (підвищений артеріальний тиск, тахікардія, сухість шкіри) та парасимпатична дисфункція (ожиріння, гіпотензія, брадикардія). У другій групі також спостерігалися порушення ВНС, проте менш виражені, тоді як жінки контрольної групи мали найнижчий рівень вегетативних розладів.

Висновки. Отримані дані вказують на необхідність розробки та впровадження комплексних програм медико-психологічного супроводу вагітних, які пережили вимушене переміщення. Запропоновано впровадження стратегій корекції, що передбачають психологічну підтримку, методи релаксації та фізичну активність для зменшення негативного впливу стресу на ВНС та зниження ризику перинатальних ускладнень.

Background. The autonomic nervous system (ANS) plays a crucial role in maintaining homeostasis during pregnancy, regulating maternal and fetal physiological processes. War-related stress and forced displacement significantly increase stress levels in pregnant women, potentially leading to ANS dysfunction and negatively impacting pregnancy outcomes.

Objective of the study: to assess the impact of war-related stress on ANS function in pregnant women who experienced forced relocation and compare their autonomic parameters with those of women who did not change residence. The study included 1000 pregnant women divided into three groups: the first - women who relocated from active combat zones, the second – women who moved from other regions of Ukraine, the third - a control group of Lviv residents.

Results. Women in the first group exhibited the most pronounced ANS dysfunction, with symptoms of sympathetic hyperactivity (elevated blood pressure, tachycardia, dry skin) and parasympathetic dysfunction (obesity, hypotension, bradycardia). The second group also demonstrated ANS disturbances, although less extent, whereas the control group had the lowest incidence of autonomic disorders.

The state of the ANS was determined using an adapted questionnaire by A.M. Wayne. The following studies were performed to assess vegetative parameters: measurement of systolic and diastolic blood pressure, heart rate, Kerdo vegetative index, and minute blood volume.

Conclusions. Obtained data underscore the need to develop and implement comprehensive medical and psychological support programs for pregnant women affected by forced displacement. The study suggests correction strategies, including psychological counseling, relaxation techniques, and physical activity, to mitigate the adverse effects of stress on ANS function and reduce the risk of perinatal complications.

Мета дослідження: визначення впливу воєнного конфлікту на медико-соціальні характеристики вагітних, зокрема на рівень матеріального достатку, освіту, психоемоційний стан, доступність медичних послуг та якість послуг охорони здоров’я під час вагітності. Особлива увага приділялася аналізу впливу стресу, соціально-економічних факторів і змін у трудовій зайнятості на стан жінок і розвиток плода.

Матеріали та методи. Дослідження проводилося в межах Львівської області та охоплювало 1000 вагітних, які були розподілені на три групи: група 1 –жінки, які переїхали з районів активних бойових дій; група 2 – жінки, які переселилися з інших регіонів України безпосередньо під час воєнного конфлікту; група 3 – контрольна група місцевих жительок.

Основними методами дослідження стали структуроване анкетування, комплексне медичне обстеження та статистичний аналіз із застосуванням тестів хі-квадрат.

Результати. Вагітні груп 1 і 2 мали значно нижчий рівень матеріального достатку та освіти порівняно із жінками з контрольної групи. Також виявлено підвищений рівень психоемоційного стресу, незадовільні житлові умови та обмежену доступність до якісних медичних послуг серед внутрішньо переміщених осіб. Частота припинення трудової діяльності через проблеми зі здоров’ям була значно вищою серед переселених жінок. Отже, негативний вплив воєнного конфлікту відображається у численних соціально-економічних та медичних показниках, що безпосередньо впливають на здоров’я вагітних.

Висновки. На підставі проведеного аналізу можна зробити висновок, що воєнний конфлікт суттєво впливає на медико-соціальні характеристики вагітних, погіршуючи їх економічний стан, підвищуючи рівень стресу та знижуючи доступність медичних послуг. Отримані результати свідчать про нагальну потребу у впровадженні соціальних програм підтримки та покращенні якості медичної допомоги для внутрішньо переміщених осіб. Заходи щодо зниження психоемоційного навантаження, покращення житлових умов та

розширення доступу до сучасних медичних ресурсів мають стати пріоритетом для державних та місцевих органів влади, що сприятиме підвищенню якості життя майбутніх матерів та їхніх дітей.

Objective of the study: to assess the impact of the armed conflict on the medical and social characteristics of pregnant women, focusing on financial security, educational level, psychological well-being, access to healthcare services, and the overall quality of maternal care during pregnancy. Special emphasis was focused on evaluating the effects of stress, socio-economic factors, and employment changes on the health of expectant mothers and fetal development.

Materials and methods. The study was conducted in the Lviv region and involved 1,000 pregnant women divided into three groups: group 1 – women who relocated from active combat zones; group 2 – women who moved from other regions of Ukraine during the military conflict; group 3 – a control group of local residents.

The primary methods included structured surveys, comprehensive medical examinations, and statistical analysis using chi-square tests.

Results. Pregnant women in groups 1 and 2 exhibited significantly lower levels of financial security and educational attainment compared to the control group. These groups experienced markedly higher levels of psychological stress, substandard living conditions, and reduced access to quality healthcare services. The analysis also demonstrated a higher incidence of employment termination due to health issues among displaced women. Consequently, the adverse effects of the armed conflict are reflected in multiple socio-economic and medical indicators that directly affect maternal health.

Conclusions. The study shows that the armed conflict has a profound negative impact on the medical and social characteristics of pregnant women by deteriorating their economic conditions, increasing stress levels, and limiting access to healthcare services. These findings underscore the urgent need for targeted social support programs and improvements in maternal healthcare. Implementing measures to reduce psychological burden, improve living conditions, and enhance the availability of modern medical resources should be a priority for both national and local authorities, thereby contributing to the overall well-being of expectant mothers and their children.

УДК 613.287.2.001.87 (477.83)

Основним видом їжі для немовлят грудного віку, її «золотим стандартом», аргументовано вважається людське молоко. Допущені помилки у вигодовуванні дітей грудного віку залишають негативний вплив не тільки на фізичне здоров’я організму дитини, але й на його функцціональні можливості. Жодний замінник людського молока не може позмагатися із вмістом біологічно активних речовин, спорідних із симбіозом «мати-дитина».

Однак в медичному процесі виходжування передчасно народжених немовлят, хворих доношених новонароджених виникають ситуації, коли людське молоко є недоступне, при тому, що воно вкрай необхідне дитині. В таких випадках найкращою альтернативою материнського грудного молока є пастеризоване донорське грудне молоко, завдяки існуванню Банку донорського грудного молока є доступним у Львівському обласному перинатальному центрі. У цьому державному закладі охорони здоров’я успішно реалізується повний цикл надання неонатальної допомоги новонародженим відповідно до сучасних, найкращих світових стандартів. Одними із відображень сучасних науково- обґрунтованих стандартів вигодовування новонароджених дітей, які з різних причин не можуть вигодовуватись материнським людським молоком є функціонування Банку донорського людського молока, оснащення і робота якого, за сприяння Асоціації Банків грудного молока Польщі відповідає найвищим світовим стандартам.  Поширення інформації про діяльність Банку грудного молока вагітні жінки отримують на тематичних лекціях Академії батьківства. Там успішно реалізується персоніфікований підхід до кожної вагітної, потенційної донорки грудного молока, а також до кожної жінки, що народила живу дитину. Активна, змістовна консультативна робота з потенційними донорками людського молока слугує запорукою збільшення кількості бажаючих жінок бути донорами. Відбір донорок і забезпечення роботи Банку грудного донорського молока проводиться відповідно до положень клінічної настанови «Збирання, зберігання, транспортування, обробка та банкінг донорського жіночого молока», затвердженої на державному рівнів Україніу 2022 році.

Від початку роботи Банку донорського грудного молока з грудня 2022 року було зібрано 1254 л донорського грудного молока від 127 жінок- донорок. Найдовший період донорства склав 11 міс. За цей період донорка зібрала 50 л людського молока. А найбільша кількість донорського людського молока від однієї донорки за 1 міс склала 55 л.

Найчастіше донорське молоко використовувалось для дітей відділення постінтенсивного догляду новонароджених і виходжування передчасно народжених і хворих доношених новонароджених дітей. Загалом, близько ¼ частина дітей, народжених в перинатальному центрі щороку, починаючи з грудня 2022 року отримували донорське людське молоко.

У планах на перспективу Львівський перинатальний центр має забезпечення потребу донорському людському грудному молоці усі відділення неонатологічного профілю Львівської області, що надають повний обсяг медичної допомоги передчасно народженим і доношеним новонародженим. Стратегічно важливу роль у забезпеченні донорським людським молоком здоров’я потребуючих новонароджених в часи воєнного сьогодення в Україні та глибокої демографічної кризи може відіграти створення і відкриття мережі Банків донорського людського молока.

Human milk is considered the primary source of nutrition for breastfed infants and is justifi ably regarded as the “gold standard.” Errors in feeding breastfed infants negatively aff ect not only the child’s physical health but also their functional capacities. No substitute for human milk can compete with the presence of biologically active substances inherent to the mother- child symbiosis.

However, in the medical care of premature infants and ill full-term neonates, situations arise when human milk is unavailable, even though it is critically needed by the child. In such cases, the best alternative to maternal breast milk is pasteurized donor human milk, which is made accessible through the Donor Human Milk Bank at the Lviv Regional Perinatal Center. In this public healthcare institution, a complete cycle of neonatal care for newborns is successfully implemented in accordance with modern, internationally recognized standards. One example of contemporary, evidence- based standards for feeding newborns – who, for various reasons, cannot be fed maternal human milk – is the operation of the Donor Human Milk Bank. Its equipment and functioning, with the support of the Polish Human Milk Banks Association, meet the highest global standards.

Information about the activities of the Human Milk Bank is disseminated to pregnant women through thematic lectures at the Academy of Parenthood. There, a personalized approach is successfully implemented for each pregnant woman, potential donor of breast milk, as well as for each woman who has delivered a live child. Active and substantive advisory work with potential donors serves as a guarantee for increasing the number of women willing to donate. The selection of donors and the operation of the Donor Human Milk Bank are conducted in accordance with the provisions of the clinical guideline “Collection, Storage, Transportation, Processing, and Banking of Donor Human Milk,” which was approved at the national level in Ukraine in 2022.

Since the inception of the Donor Human Milk Bank in December 2022, a total of 1254 liters of donor human milk have been collected from 127 donor women. The longest donation period lasted 11 months, during which one donor collected 50 liters of human milk. The highest amount of donor human milk collected from a single donor in one month was 55 liters.

Donor milk has most frequently been used for infants in the post-intensive care unit as well as for the care of premature infants and ill full-term newborns. Overall, about one-quarter of the infants born at the perinatal center have received donor human milk annually since December 2022.

Looking ahead, the Lviv Perinatal Center plans to meet the demand for donor human milk in all neonatology departments throughout the Lviv region that provide comprehensive medical care for both premature and full-term newborns. The establishment and expansion of a network of Donor Human Milk Banks may play a strategically important role in ensuring the provision of donor human milk to needy newborns during the current wartime situation in Ukraine and amid a severe demographic crisis.

УДК 616-056.76+618.32+618.39-079.6/618.39-079.7

Мета дослідження: оцінювання спектра цитогенетичних порушень із залученням статевих хромосом в ембріонів/плодів залежно від віку вагітних та терміну завмерлих вагітностей.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів каріотипування біологічного матеріалу зав-мерлих вагітностей від жінок, які мали ембріони/плоди з аномаліями статевих хромосом. Виконували хоріонбіопсію для подальшої діагностики хромосомних аномалій ембріонів/плодів у ворсинах хоріона. Усього було досліджено 74 зразки протягом 2017–2024 рр. спостереження. Середній вік пацієнток становив 29,6±0,62 року. Статистичне опрацювання отриманих експериментальних даних здійснювали із застосуванням методів варіа-ційної статистики. Результати. Установлено, що найчастішими серед аномалій статевих хромосом у матеріалі завмерлих вагітностей була моносомія хромосоми Х, яка становила 90,5%. У 61,4% жінок ембріони з моносомією хромосоми Х, включа-ючи мозаїчні варіанти каріотипів із цією аномалією, виявляли під час першої вагітності. У 74,1% жінок, у яких були ембріони з моносомією хромосоми Х і які мали кілька вагітностей, виявлено повторні репродуктивні втрати. У групі жінок, які мали ембріони/плоди з аномаліями статевих хромосом, завмирання вагітності частіше реєстру-вали у терміні гестації менше 12 тиж. порівняно з терміном більше 12 тиж. (93,2%:6,8%). Мозаїчні каріотипи із за-лученням моносомії Х виявили у 4,1% ембріонів. У 5,4% випадках встановлено порушення, пов’язані з хромосомою Y, включаючи мозаїчний каріотип 47,XXY[14]/48,XXYY[15].

Висновки.  Генетичне  тестування  матеріалу  завмерлих  вагітностей  з  аномаліями  статевих  хромосом,  які  сумісні  з  життям і призводять до народження дітей із синдромами Тернера та Кляйнфельтера, потребують комплексного ана-лізу продуктів зачаття на підставі генетичної етіології та клінічної інформації. Консультація на підставі етіологічного аналізу має вирішальне значення для зменшення тривожності та страждань вагітних.

The  objective:toevaluate  the  spectrum  of  cytogenetic  aberrations  with  involving  of  sex  chromosomes  in  embryos/fetuses  depending on the age of pregnant women and the term of missed pregnancies losses.

Materials and methods. It was analyzed the results of karyotyping of biological samples from women who had embryos/fetuses with abnormalities of sex chromosomes. A chorionic biopsy was performed for further diagnosis of chromosomal abnormalities in chorionic villi. A total of 74 abortions from 2017-2024 were examined retrospectively. The average age of the pregnant women was 29.6±0.62 years. Statistical analysis of the experimental data was carried out using the methods of variation statistics.

Results. It was determined that the most frequent among sex chromosome abnormalities in the samples from missed pregnancies was monosomy of chromosome X, which accounted in 90.5% samples. In 61.4% of women, who had embryos with monosomy X, including mosaic variants of karyotypes, the abnormalities were detected during the first pregnancy. In 74.1% of women who had embryos with monosomy X and had several pregnancies, recurrent pregnancy losses were found. In the group of women who had embryos/fetuses with sex chromosome aberrations, missed pregnancy was found more often in the term of less than 12 weeks, compared to more than 12 weeks (93.2%:6.8%). Mosaic karyotypes involving monosomy X were found in 4.1% of embryos. In 5.4% of cases, abnormalities related to the Y chromosome, including a mosaic karyotype of 47,XXY[14]/48,XXYY[15], were detected.

Conclusions. Genetic testing of the biological material of embryos/fetuses with abnormalities of sex chromosomes, which are compatible with life and lead to the birth of children with Turner and Klainfelter syndromes, require a comprehensive analysis of  the  products  of  conception  based  on  genetic  etiology  and  clinical  information.  Clinical  consultation  based  on  etiologic  analysis is critical to reducing anxiety and distress in pregnant women.