Мета. Встановити ризики порушень ліпідного обміну у персистуючих курців після перенесеного гострого коронарного синдрому (ГКС) на етапі відновного лікування.
Матеріали та методи. Обстежено 68 пацієнтів з фактором куріння (група I). Наприкінці санаторного етапу реабілітації для оцінки ефективності програми відновного лікування група I була розподілена на дві підгрупи: IА – пацієнти-курці, які відмовились від куріння в процесі кардіореабілітації (КР), та IБ – пацієнти-курці, які продовжували курити. Визначали основні показники ліпідного обміну та ризики їх порушень в динаміці реабілітаційного лікування.
Результати. Проведений аналіз показав, що курці, що продовжують курити мали значно підвищений ризик недосягнення цільового значення ЗХС < 4,5 ммоль/л - на 55 % (OR=1,55, СІ=1,15-2,26), ТГ < 1,7 ммоль/л - на 23 % (OR=1,23, СІ=1,05-1,43), ХС ЛПНГ < 1,4 ммоль/л - в 3,2 рази (OR=3,24, СІ=1,14-9,54), ХС ЛПВГ > 1,3 ж, (>1,0 ч) ммоль/л і ХС не-ЛПВГ < 2,6 ммоль/л - в 2,5 рази (OR=2,48, СІ=1,24-4,99) (OR=2,51, СІ=1,18-4,74). У свою чергу, відмова від куріння значно знижує ризики недосягнення цільових рівнів показників ліпідного обміну: ризик недосягнення ХС ЛПНГ < 1,4 ммоль/л був підвищеним на 45 % (OR=1,45, СІ=1,00-2,11), ХС ЛПВГ > 1,3 ж, (>1,0 ч) ммоль/л - на 36 % (OR=1,36, СІ=1,04-1,76) та ТГ < 1,7 ммоль/л - на 19 % (OR=1,19, СІ=1,06-1,34).
Висновки. Персистуюче куріння під час проходження програми КР значно підвищує ризик дисліпідемії проатерогенної спрямованості. Відмова від куріння покращує результати та ефективність реабілітаційного лікування.