УДК: 611.311.2.018.73:615.212.7].018.08

Упродовж останніх десятиріч спостерігається стійка тенденція щодо безконтрольного вживання наркотичних речовин, зокрема, опіоїдних препаратів. Однак, при тривалому використанні опіоїдних анальгетиків з метою знеболювального ефекту, в пацієнтів формується толерантність до цих препаратів, розвиток   абстиненції, що часто зумовлює передозування та є загрозою для життя. Низка наукових досліджень спрямована на вивчення змін в різних органах і системах на тлі опіоїдного впливу,із застосуванням як клінічних, так і емпіричних
методів дослідження.Патологічні зміни в органах ротової порожнини, тканинах пародонта займають чільне місце серед інших захворювань, оскільки, зміни у слизовій оболонці є найбільш ранніми ознаками впливу екзо- і ендогенних чинників. Проте, і досі залишаються нез’ясовані питання стосовно структурної організації слизової оболонки ротової порожнини при дії опіоїдів. Слід відмітити, що саме експериментальні моделі дозволяють визначити послідовність змін в тканинах і органах та є відтворенням патологічного процесу, що розвивається у людини за таких умов. Мета роботи – визначити особливості морфологічних змін у слизовій оболонці ясен щурів при експериментальній дії опіоїдного анальгетика упродовж 42 та 56 діб.
Матеріалом дослідження слугували білі, статевозрілі щури-самці. . Проведені гістологічні дослідження ясен щурів контрольної групи показали, що їх будова подібна до структурної організації ясен людини.

УДК 005.8:614.2:004.8 

Виконано аналіз теорії та практики управління проєктами у сфері охорони здоров’я. Обґрунтовано доцільність розробки інтелектуально-ціннісного підходу до оцінювання цінності проєктів розвитку медичної інфраструктури територіальних громад. Метою дослідження є розроблення інтелектуально-ціннісного підходу до оцінювання цінності проєктів розвитку медичної інфраструктури територіальних громад, що забезпечує комплексне врахування технічних, економічних, соціальних та стратегічних даних про стан проєктного середовища під час відбору та визначення пріоритетних проєктів. Запропонований підхід, який структурує цінність за чотирма складовими – якість і відповідність стандартам, просторова доступність населення до медичних послуг, синергетична взаємодія під час ухвалення рішень та ризики, зумовлені невизначеністю й динамічністю проєктного середовища. Для реалізації підходу означено сім груп критеріїв та обґрунтовано набір інтелектуальних інструментів: поєднання AHP з ентропійним зважуванням, нечітку логіку для соціальних індикаторів, нормалізацію й стабілізацію мультимодальних даних, ГІС/OSM-ізохрони та мережевий аналіз доступності, сценарне моделювання з використанням CVaR, портфельну оптимізацію та VE-втручання. Підхід забезпечує швидкий доступ до якісних мультимодальних даних, прозору декомпозицію джерел цінності та підтримку рішень, спрямованих на підвищення доступності й якості медичних послуг у громадах. Перспективи подальших досліджень пов’язані зі створенням інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень на базі запропонованого підходу. Цей інструментарій забезпечить точне визначення пріоритетів у розподілі інвестицій та доцільність масштабування кращих управлінських рішень у територіальних громадах.

УДК 005.8:614.2:005.52

Розроблено метод адаптації архітектури портфеля проєктів розвитку госпітальних округів до мінливого проєктного середовища. Він ґрунтується на концепціях стратегічного управління та інтелектуальної підтримки прийняття рішень. Метод реалізує поетапний підхід, що передбачає аналіз пріоритетних проєктів, формування стратегічних цілей, моніторинг зовнішнього середовища, обґрунтування змін до поточного портфеля та моделювання альтернативних сценаріїв розвитку. Він 
ґрунтується на множині критеріїв, таких як цінність, ризик, ресурсна забезпеченість, завершеність, терміновість та бюджет проєктів. Це забезпечує динамічну гнучкість та обґрунтованість управлінських рішень в умовах змін проєктного середовища. На основі запропонованого методу розроблено систему підтримки прийняття рішень. Вона реалізована у середовищі Python із використанням бібліотек Tkinter, Matplotlib, Pandas і Ttk. Розроблена СППР забезпечує інтерактивне введення параметрів, автоматичне формування таблиці початкових даних, обчислення інтегральної 
оцінки проєктів, а також візуалізацію інтегральних оцінок. Функціонал дає можливість збереження результатів і переходу між вкладками інтерфейсу для зручного аналізу. Тестування системи на умовному наборі із семи проєктів засвідчило її стійкість до змін вхідних параметрів, коректність ранжування та здатність до автоматичного формування пріоритетного списку. Інтегральні оцінки 
проєктів коливалися від 0,04 до 0,59, а результати візуалізації чітко окреслювали межі доцільності внесення проєктів у портфель. Перевірка показала точність у формуванні топ-3 проєктів на рівні 100 %, що свідчить про високу достовірність прийнятих рішень. 

УДК 004.8:614.2:005.8

Сучасний розвиток інформаційних технологій та цифровізація системи охорони здоров’я відкривають нові можливості для впровадження інтелектуальних методів підтримки прийняття управлінських рішень. 
Особливої актуальності набуває використання еволюційних алгоритмів, зокрема генетичних алгоритмів, які демонструють високу ефективність при розв’язанні складних задач оптимізації. У сфері управління медичними проєктами такі задачі пов’язані з необхідністю вибору оптимального набору ініціатив розвитку в умовах обмеженості фінансових, кадрових та матеріально технічних ресурсів, а також з урахуванням численних, часто суперечливих  критеріїв ефективності. У статті досліджується задача оптимізації портфеля проєктів розвитку госпітальних округів як складна багатокритеріальна задача прийняття рішень. 
Запропоновано математичну модель формування оптимального портфеля проєктів на основі генетичного алгоритму, яка дозволяє враховувати сукупність економічних, медико-соціальних та організаційних показників. До критеріїв оцінювання віднесено очікувані вигоди для населення, рівень доступності медичних послуг, витрати на реалізацію проєктів, тривалість їх виконання, а також показники взаємної сумісності проєктів і ефективності використання ресурсів. Особливістю моделі є інтеграція показників ефективності та сумісності у єдину функцію придатності, що забезпечує комплексне оцінювання альтернативних варіантів портфеля. Детально описано структуру генетичного алгоритму, включаючи процедури формування початкової популяції, механізми оцінювання придатності індивідуумів, а також оператори відбору, кросоверу, мутації та елітизму. Запропонований підхід дозволяє ефективно досліджувати простір можливих
рішень, забезпечує збереження перспективних характеристик портфелів і водночас підтримує різноманітність популяції, що є важливим для уникнення локальних оптимумів. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування розробленої моделі для стратегічного планування розвитку госпітальних 
округів, оптимізації розподілу ресурсів та підвищення ефективності реалізації медичних і інфраструктурних проєктів. Запропонований підхід може бути адаптований до різних умов функціонування системи охорони здоров’я та інтегрований у сучасні інформаційно-аналітичні системи підтримки прийняття рішень. 

Predatory journals typically use practices based on deceit, misleading information, lack of transparency, and the
absence of rigorous peer review. Within radiology, such journals frequently publish articles with minimal editorial
oversight and limited scientific credibility. The relevance of this issue in radiology has grown as imaging research has expanded rapidly, particularly in artificial intelligence (AI), quantitative imaging, and subspecialty-driven innovation.
Given the academic pressure created by the “publish or perish” culture, this environment makes early-career
radiologists especially vulnerable to predatory journals that promise rapid publication and high acceptance rates.
Predatory journals exploit this environment by sending unsolicited invitations to publish or join editorial boards,
frequently using flattering language and promising unrealistic publication timelines. These journals generally lack
robust peer review, methodological scrutiny, and transparency and are typically not indexed in established databases such as PubMed, Scopus, or Web of Science. Consequently, articles published in these outlets have reduced visibility, limited citation potential, and minimal impact on radiological science or clinical practice. Furthermore, publication in predatory journals may adversely affect academic reputation and career advancement, as hiring and funding committees increasingly prioritise journal quality and publication integrity. The rapid expansion of radiology research, particularly in diagnostic imaging, interventional radiology, and AI-powered applications, may increase opportunities for the dissemination of low-quality or insufficiently validated evidence through predatory journals. Raising awareness of predatory publishing practices and consistently applying evaluation tools such as the “Think. Check. Submit.” framework, are fundamental to safeguarding scientific integrity and ensuring the dissemination of high-quality radiological research.