Cow's milk protein allergy is a topical issue in pediatrics. The diagnostic algorithm for cow's milk protein allergy includes thorough history taking, examination, physical development assessment, determination of specific cow's milk IgE, and oral food challenge tests.
The study aimed to develop a step-by-step algorithm for conducting oral food challenge tests with milk in young children, taking into account individual indications and risks.
Materials and methods. The task is to diagnose the cow's milk protein allergy in children in the first year of life. It is solved by allergy history taking, examination, assessment of physical development, detection of specific cow's milk IgE and based on the obtained results, oral food challenge test is performed: in age category before reaching one year when the specific IgE is more than 0.7 kU/L, testing is performed in the intensive care unit, if the specific IgE is less than 0.7 kU/L – in a specialized inpatient department.
Patients. The algorithm for diagnosing cow's milk protein allergy in 96 children under 12 months of age was tested in the City Children's Clinical Hospital.
During the oral food challenge test, the dose is increased logarithmically until the desired amount of product is reached, depending on the predicted risk of the reaction. Children at medium risk (specific IgE less than 0.7 kU/L) are tested in a specialized inpatient department by “five steps”, and at high risk (specific IgE greater than 0.7 kU/L) – in the intensive care unit by “eight steps”.
Results. Among 96 children who underwent an oral food challenge test with milk, cow's milk protein allergy was diagnosed in 42 (43.75%). After the oral food challenge test, patients were given further recommendations, of which 27 (64.29%) were transferred to a formula with total protein hydrolysis, and 15 (35.71%) began to take oral tolerance induction (regular administration of acidified milk formula from lower doses to larger).
Conclusions: The developed algorithm for conducting oral food challenge tests with milk in children of the first year of life gives a possibility to personally select the examination technique taking into account the indications and risks. Appropriate preparation for the oral food challenge test enables to correctly conduct it, interpret the results, and develop a therapeutic approach.
Keywords: cow’s milk allergy, food allergy, oral food challenge test. 

Introduction: Patent ductus arteriosus (PDA) is one of the most common cardiovascular problems that occur in preterm infants. This trial aimed to investigate whether acetaminophen is non-inferior to ibuprofen in closing PDA in very preterm infants.

Patients and Methods: A randomized non-inferiority trial was conducted on preterm infants with a gestational age <32 weeks, birth weight <1500 g, postnatal age <72 h, and PDA size >1.5 mm. Infants were randomly assigned to receive either intravenous acetaminophen (n=52) or rectal ibuprofen (n=52). The primary study outcome was the ductus closure within 24 hours after completion of the first and/or second course of pharmacological treatment. Results: The incidence of PDA closure after completion of the first and/or second course of pharmacological treatment was identical 81% (42/52). After the first course of treatment, PDA closed in 37 infants (71%) in the ibuprofen group and 41 patients (79%) in the acetaminophen group (p>0.05). The median age (IQR) at the time of ductus closure was also the same in both groups, 5 (5-6) days. There were no statistically significant differences between the groups in the incidence of severe complications associated with preterm birth and mortality (p>0.05). No side effects related to pharmacological treatment were detected.

Conclusions: Acetaminophen is non-inferior to ibuprofen for the closure of PDA in very preterm infants.

Keywords: patent ductus arteriosus; PDA; acetaminophen; ibuprofen; very preterm infants

Плеврит є одним із захворювань органів дихання, який займає чималу питому вагу в пульмонології.
Ця патологія складає 3,8-6,5% від усіх випадків легеневих захворювань.
На сьогодні плевральний випіт діагностується близько у 1 млн хворих на Україні. Ураження плеври спостерігається у 5-10% хворих, які лікуються в стаціонарних умовах.
Плеврити за останні десятиріччя набули соціально-економічного значення через те, що спричиняють періоди непрацездатності, призводять до інвалідності хворих.
У цьому зв’язку вивчення нової літератури з даного питання, здійснення узагальнення сучасних наукових матеріалів та подання у вигляді монографічного видання має важливе значення як для студентів, так і для лікарів, особливо пульмонологів, фтизіатрів, торакальних хірургів, сімейних лікарів та терапевтів.
Монографія містить опис анатомо-фізіологічних особливостей органів дихання, етіології, патогенезу, класифікації, клінічної картини, діагностики і диференціальної діагностики, ускладнень, невідкладної допомоги та принципів лікування і профілактики плевритів.
Четверте видання зазнало суттєвих змін. Доповнені і розширені 1, 2, 4, 5, 6 та 11 глави, в яких висвітлюються питання анато-фізіологічних особливостей плеври, патогенезу клінічної картини та лікування плевритів.
Особливу увагу звернуто на особливості клінічного перебігу різних видів плевриту та їх диференційоване лікування.
Книга ілюстрована схемами, таблицями, малюнками і закінчується списком використаної літератури.

An imbalance between generation of free radicals and antioxidant defence leads to an oxidative stress Pulmonary damage caused by oxygen toxicity occurs due to the generation of reactive oxygen species and subsequent formation of more potent oxidants in experimental peridontitis development. Furthermore, the reactive oxygen species content may be a useful and practical parameter for evaluating periodontal disease activity.

УДК 378:37.018.43

У статті розглянуто роль цифрової компетентності, як однієї з восьми ключових життєвих навичок, визначених Європейською комісією на етапі самовдосконалення фахівця шляхом навчання впродовж життя, набуття та володіння компетенціями для навчання. Проведений аналіз поняття «компетентності» як «здатності» чи ефективності використання теоретичних знань у діяльності, прояв високого рівня професійної майстерності, майстерності та таланту; знання, навички, здібності та поведінка, які сприяють індивідуальній і організаційній ефективності. Зазначено необхідність розвитку таких компетентностей як цифрової, комунікаційної та професійної, особливо в змінних умовах навчального процесу. Викладач в умовах сьогодення завдяки окреслених компетентностей змушений оперативно переходити від онлайн навчання до офлайн навчання чи змішаної форми навчання. Визначено складові цифрової компетентності: інформаційна грамотність, комунікаційна складова, безпекова складова, вміння створювати цифровий контент. Ефективна взаємодія викладача зі студентами можлива завдяки комунікаційній компетентності. В умовах дистанційного навчання посилюється взаємовплив цифрової та комунікаційної компетентностей. Звернено увагу на поняття «професійної компетентності» викладача. Зазначено зміст професійної компетентності, який, окрім діяльнісного аспекту, включає певні характеристики особистості. Окреслено роль професійної компетентності для постійного збагачення фахових знань, дізнавання нової інформації за допомогою цифрових технологій, вміння її опрацьовувати та застосовувати у своїй діяльності, вміння складати план дій у нестандартних ситуаціях за наявності суперечливої інформації. У результаті робиться висновок, що розвиток та вдосконалення професійної та комунікаційної компетентностей є нерозривним із розвитком цифрової компетентності, оскільки кожна з описаних компетентностей взаємодоповнює та підсилює дію одна одної