УДК: 616-082-058-038-084: 618.39 

Тімченко Наталія Федорівна. Медико-соціальне обгрунтування ризик-орієнтованої моделі профілактики невиношування вагітності : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 22, 222 / Н. Ф. Тімченко. - Львів, 2023. - 187 с. - Бібліогр.: с. 140-160 (191 назва).

Комплексним  медико-соціальним  дослідженням  вирішено  важливе науково-практичне завдання: обґрунтовано інноваційну персоналізовану ризик-орієнтовану  модель  профілактики  невиношування  вагітності,  ключовим елементом якої є імплементація мобільного застосунку «Індивідуальний прогноз щодо  виникнення  патології  невиношування  вагітності» на  рівні  ПМД  при наданні акушерсько-гінекологічної допомоги вагітним.

  1. Проведений аналіз міжнародних  та  вітчизняних  наукових  джерел засвідчив  актуальність  проблеми  невиношування  вагітності.  Частота невиношування вагітності залишається на високому рівні у більшості країн світу та навіть має тенденцію до зростання. Щороку в світі народжуються приблизно 15 мільйонів недоношених немовлят, це складає понад 11% з числа усіх світових пологів. В Україні, за даними МОЗ, втрачаються від 15 до 27 % усіх клінічно встановлених  /  підтверджених  вагітностей.  Причому  85%  невиношування завершуються викиднем, а 15% - передчасними пологами.
  2. Епідеміологічний аналіз поширеності невиношування вагітності  в Україні  та  у  Львівській  області за  8  років  (2014-2021  роки)  показав  чітку тенденцію  до  щорічного  зростання  співвідношення  загального  показника невиношування до загального числа вагітностей. В Україні цей показник зріс від 5,50 випадків на 100 вагітностей у 2014 році до 6,22 випадки на 100 вагітностей у 2021 році (на 13,09%); у Львівській області – від 3,57 випадків до 4,72 випадки невиношування на 100 вагітностей (на 32,21%) відповідно. Число самовільних абортів в Україні мало чітку тенденцію до щорічного зниження (в  середньому  на  3,45%  щорічно).  Водночас  у  Львівській  області динаміка самовільних абортів протягом 8 років мала хвилеподібну тенденцію до зниження із зростанням їх числа у 2015, 2018, 2019 та 2020 роках та спаданням у 2016, 2017 та 2021 роках, при загальному зниженні у 2021 році порівняно з 2014 роком на 33,96% (в Україні – на 17,59%). 
  3. Використовуючи модель  прогнозування  за  допомогою експоненціального згладжування  за  двохпараметричним  методом  Холта  для передбачення  показників  співвідношення  кількості  невиношування  до загального  числа  вагітностей  в  Україні  та у  Львівській області у  найближчу перспективу, отримано прогностичні показники, які засвідчують, що за інших незмінних  умов  у  2026  році  в  Україні  показник  співвідношення  кількості невиношування  до  загального  числа  вагітностей  становитиме  6,37  випадків невиношування  на  100  вагітностей,  а  у  Львівській  області –  5,38  випадків невиношування на 100 вагітностей.
  4. За результатами дослідження  було  встановлено  найбільш  значущі поведінкові  фактори  ризику  невиношування  вагітності:  перша  вагітність, одинока  вагітна,  зовнішній  стрес  у  соціумі  та  перенавантаження  нервової системи на робочому місці, частота вживання алкогольних напоїв 2-3 рази на місяць  та  надання  переваги  вину,  додаткове  фізичне  навантаження  по  типу спортивної  ходьби,  бігу  та  заняття  професійним  спортом.  Доведено превентивний  вплив  на  невиношування  вагітності  додаткового  вживання мікронутрієнтів,  а  саме  фолієвої  кислоти  та  йоду  у  рекомендованих  дозах  у відповідні терміни вагітності. Найбільш значущими інфекційними факторами ризику були COVID-19, герпес 1 типу, токсоплазмоз та хламідійна інфекція, екстрагенітальними  факторами  ризику –  автоімунний  тиреоїдит,  цукровий діабет, алергічний риніт/синусит.
  5. З-поміж 30 досліджуваних чинників ризику невиношування вагітності за допомогою методу логістичної регресії  було  виокремлено  14  чинників,  які впливають та дозволяють прогнозувати виникнення патології невиношування вагітності з точністю 90,3%: емоційна перенапруга/стрес; відсутність першого ультразвукового та біохімічного (ХГЛ і РАРР-білок) скринінгів; герпес 1 типу (губи, ніс) в анамнезі; хламідійна інфекція в анамнезі; COVID-19 в анамнезі; ангіна в анамнезі; алергічний риніт/синусит; аутоімунний тиреоїдит; наявність діабету І типу; застосування штучної інсемінації; надання переваги вину серед алкогольних напоїв; вживання додатково препаратів йоду в дозі менше 200 мкг на добу з моменту коли взнала про вагітність до кінця вагітності та фолієвої кислоти у дозі менше 400 мкг на добу з моменту коли взнала про вагітність до кінця  16  тижнів  вагітності  або  взагалі  їх  не  вживання;  сімейний  стан (неодружена);  тривала  робота  біля  комп'ютера  за  добу.  Серед  наведених чинників найбільший вплив мали: наявність діабету І типу (коефіцієнт регресії =22,396), хламідійна інфекція в анамнезі (=3,272) та герпес 1 типу (губи, ніс) в анамнезі (=2,813).
  6. Опрацьований мобільний  застосунок  «Індивідуальний  прогноз  щодо виникнення патології невиношування вагітності» дозволяє прогнозувати ризик патології передчасного переривання вагітності та є ключовим елементом ризик-орієнтованої  моделі  попередження  невиношування  вагітності.  Застосунок працює  у  двох  режимах:  у  режимі  пацієнта  та  у  режимі  лікаря.  У  режимі «Пацієнта» після прийняття політики конфіденційності надається можливість за допомогою  стандартних  елементів-відміток  вказати  дані  анамнезу  (факторів ризику), які будуть необхідні для прогнозу невиношування вагітності.  Режим «Лікаря»  дозволяє  продовжити роботу  програми  в  розширеному  режимі,  що, окрім основної функції відміток чинників ризиків, має також можливість роботи з  багатьма  записами  на  одному  пристрої,  тобто  реєстрації  великої  кількості пацієнток  та  можливість  зберігати  багато  даних  на  одному  пристрої  і  в подальшому їх аналізувати. 
  7. У системі  профілактичної  моделі  попередження  невиношування вагітності  на  первинному  рівні  надання  медичної  допомоги  передбачено  3 ключових  вектори  роботи:  збір  інформації;  аналіз  отриманої  інформації; опрацювання  та  реалізація  управлінських  рішень,  яка  включає  обов’язковий контроль за їх виконанням та отримання зворотного зв’язку щодо ефективності пропонованої Моделі як від лікарів, так і від пацієнток. Експертна  оцінка  довела  важливість  і  прогнозовану  ефективність опрацьованої Моделі  та  показала  її  переваги й необхідність  впровадження  в практичну медицину.  Впровадження розробленої нами ризик-орієнтованої моделі попередження невиношування вагітності приведе, на нашу думку, до покращення та зміцнення здоров’я  жіночого  населення,  і  тим  самим  зможе  поліпшити  демографічну ситуацію в країні, що особливо важливо у складний теперішній час, пов’язаний з  викликами  сьогодення,  які  призвели  до  зниження  чисельності  населення України (пандемія Ковід-19 та воєнний стан), а введення в практику мобільного застосунку «Індивідуальний прогноз щодо виникнення патології невиношування вагітності»  вважаємо  своєчасною  та  важливою  інновацією,  яка  допоможе  в реалізації моделі

УДК 616.5-002.525.2-031.81-06:616.12-008-039.5]-037-074

Резюме. Системний червоний вовчак (СЧВ) – хронічна автоімунна недуга, за якої уражаються майже всі внутрішні органи і серед них – органи системи кровообігу (ОСК).

Мета. З’ясувати прогностичне значення діагностично цінних лабораторних маркерів системного черво-ного вовчака для визначення ймовірности виникнення коморбідних синтропічних уражень органів системи кровообігу.

Матеріали і методи.  У дослідження включено 125 хворих на СЧВ із наявністю уражень ОСК, серед яких переважали жінки молодого віку. Хворих стратифікували за наявністю коморбідних синтропічних уражень ОСК. Результати опрацьовано у програмі «Exсel», статистично достовірною вважали різницю, якщо р < 0,050. Зв’язок вважали підтвердженим, якщо коефіцієнт асоціації ≥ 0,50 або коефіцієнт контингенції ≥ 0,30.

Результати. З’ясували, що для визначення ймовірности виникнення ангіопатії сітківки у хворих на СЧВ найкраще прогностичне значення має констеляція із ↑ ЛПНЩ + ↑ ІА + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA; для капіляриту – окремий маркер ↑ АлТ; для синдрому А. Г. М. Рейно – окремий маркер ↓ С3; для ретикулярного ліведо – ↑ ШОЕ + ↑ малих ЦІК + ↑  anti-ds  DNA  + ↑ anti-Sm; для атеросклерозу  –  ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑  ANA  + ↓ С4; для недостатности мітрального клапана – ↑ ШОЕ + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA + ↑ антифосфоліпідних антитіл Ig М; для ущільнення мітрального клапана  –  ↑ ШОЕ + ↑ ЛПНЩ + ↑ малих ЦІК + ↑  ANA; для перикардіального випоту  – еритропенія + ↑ С-РП + ↑ вовчакового антикоагулянту; для легеневої гіпертензії  –  гіперхолестеролемія + ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-ds  DNA  + ↑  ANA; для міокардиту  –  окремий маркер ↓ С4; для ендокардиту  –  не виявлено; для симптоматичної артеріальної гіпертензії – ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA  + ↑ anti-SSA (Ro); для тромбозу вен – еритропенія + ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑ ANA.

Висновки. Для кожного коморбідного синтропічного ураження органів системи кровообігу у хворих на системний червоний вовчак визначено діагностично цінні окремі лабораторні маркери або їхні констеляції, які мають найкраще прогностичне значення для визначення ймовірности виникнення цих уражень.

29 вересня – 1 жовтня 2022 р. у Кракові (Польща) відбулася міжнародна конференція 7th McMaster International Review Course in Internal Medicine (MIRCIM 2022). Цю престижну зустріч лікарів, які спеціалізуються на внутрішніх хворобах, щорічно організовують Польський інститут доказової медицини (Polski Instytut Evidence Based Medicine) та McMaster University (Канада) – батьківщина доказової медицини (EBM) і проблемно-зорієнтованого навчання (PBL) у співпраці з European Federation of Internal Medicine, International Society of Internal Medicine, Collegium Medicum Ягеллонського університету, American College of Physicians, Центром післядипломної медичної освіти у Варшаві, Польським товариством внутрішньої медицини, видавництвом Medycyna Praktyczna та 44 товариствами внутрішньої медицини з усього світу. Мета конференції – поділитися практичним досвідом, поглибити знання з певних медичних напрямів, що корисні на будь-якому рівні медичної освіти. Експерти з Європи та Північної Америки прочитали лекції про останні розробки в методології викладання медицини. 

УДК 617.731-007.23-02-036.1-07-08(048.8)

У статті представлено огляд та аналіз наукових праць щодо проблематики хронічної рецидивуючої запальної оптичної нейропатії, критеріїв її діагностики та методів лікування. Хронічна рецидивуюча запальна оптична нейропатія, уперше описана в 2003 році, – це автоімунне запальне захворювання зорового нерва невідомої етіології, що супроводжується частими больовими епізодами оптичного невриту, з чіткою реакцією на стероїдну терапію та рецидивами після її відміни. Проведено аналіз закордонних праць, опублікованих у базах даних E-Library, CrossRef, PubMed, Web of Science, Scopus з метою систематизації даних щодо етіології, патогенезу, клінічних проявів, діагностичних критеріїв, диференційної діагностики та лікування цього патологічного стану. Установлено, що хронічна рецидивуюча запальна оптична нейропатія є рідкісною, рецидивуючою, кортикостероїдно-залежною зоровою нейропатією, при якій відсутній інший неврологічний дефіцит, не виявляється етіологічний чинник та є діагнозом виключення. Важливість виявлення таких пацієнтів зумовлена тим, що призначення відповідної імуносупресивної терапії спричинює ремісію захворювання. 

Background: The patients with liver cirrhosis (LC) have autonomic nervous system (ANS) imbalance that can be evaluated by the heart rate variability (HRV) study. ANS imbalance results into cirrhotic cardiomyopathy (CCMP) and the most easily diagnosed feature of CCMP is the prolonged QT interval. Usually, in the literature not all HRV parameters are characterized, or their assessment period is short, not allowing covering all the important moments and therefore needing further study.

Material and Methods: In a randomized way with the preliminary stratification by the presence of LC 33 patients after signing the informed consent were examined. In addition to routine screening methods, all patients underwent 24-hour ECG monitoring.

Results: Patients with LC and syntropic CCMP have the ANS disorders with a HRV decrease, predominance of the sympathetic over the parasympathetic system, heart rate regulation at the humoral-metabolic level. The ANS disorders severity depend on the LC severity according to C. G. Child - R. N. Pugh criteria. During the analysis of the received results the significant positive correlation between the SDNN index and maxQT, avg QT, positive correlation between HF and max QTc, avg QTc were found. The diagnostic sensitivity of SDNN index and HF was high in the patients with LC and CCMP.

Conclusions: The ANS imbalance can be regarded as syntropic comorbid disorder in the cirrhotic patients. The diagnostic sensitivity of SDNN index and HF was found to be high in the patients with LC and CCMP, serving as diagnostic markers of CCMP.