Abstract.

Introduction. Functional capacity is important parameter of activity of a person. It can be assessed with different methods, including interviewing, walk tests, cardiopulmonary exercise testing. According to the recommendations of the European Society of Cardiology, the assessment of functional capacity is an important step in the perioperative management of a patient with concomitant cardiovascular pathology during non-cardiac surgery. Purpose of our study was to implement assessing of functional capacity in clinical practice, including perioperative management of patients. And also, to compare the practical value of self-reported methods of assessing functional capacity and exercise testing. Materials and methods. 15 healthy men aged 33±5.4 years and 172 patients with documented pathology of the cardiovascular system aged 65±2.8 years were included in the study, among them 51% were male. We compared the value of different methods and the expediency of assessing the functional capacity of a patient with concomitant pathology of the cardiovascular system before planned non-cardiac surgery. Results. All healthy individuals gave a positive answer to the question about ability to climb two flights of stairs. The average Duke Activity Status Index score was 52.47±5.96, which corresponded to the calculated value of METs 9.19±0.73. During cardiopulmonary exercise testing, the average value of VO₂max in these individuals was 47.56±11.34 mL/(kg·min). A direct strong correlation between Duke Activity Status Index values and VO₂max was established (r=0.91, р˂0.01). 36 patients (21%) reported inability to climb two flights of stairs added. The average DASI in these persons was 12.84±4.38 and the level of NTproBNP was 1116±75. On the contrary in the rest of the patients the DASI was 28.18±7.72 and NTproBNP 302±42 with statistically significant difference (p˂0.01). The dynamics of troponins in the examined subjects did not show any increase in the postoperative period. The values of the EF in patients reported inability to climb two flights were lower by 9.78% compared with others (56.57±12.34% and 62.71±6.35%, p˂0.01). The average number of days spent in the hospital was 22 in patients with inability to climb two flights and 12 in the rest. 32 patients (19%) died, 28 deceased belonged to the group with inability to climb two flights of stairs. The average time of death was 29.86 days. Correlation analysis revealed a direct relationship of average strength between the Duke Activity Status Index and EF (0.42, p 0.007), an inverse relationship of average strength between the Duke Activity Status Index and NTproBNP (-0.42, p=0.01) and the number of days spent in a hospital (-0.39, p=0.005). In conclusion we found that healthy men with an active lifestyle have higher average VO₂max parameters and confirmed that the VO₂max obtained during the cardiopulmonary exercise testing was comparable to questionnaire methods for assessing functional capacity. One fifth of patients with confirmed cardiovascular pathology self-reported inability to climb two flights of stairs. These individuals had a lower EF, a higher concentration of NTproBNP, a longer stay in the hospital, and significantly higher mortality. the Duke Activity Status Index correlates with left ventricular systolic function and NTproBNP level.

Keywords: noncardiac surgery, concomitant cardiovascular pathology, perioperative assessment, functional capacity 

УДК 616.986.7–036.1:616.1]–074

Вступ. Лептоспіроз – один із найпоширеніших зоонозів у світі. В основі патогенезу є ураження ендотелію судин. Порушення функцій ендотелію, виникнення ендотеліяльної дисфункції (ЕД) призводять до ушкодження клітинної мембрани, втрати судинної цілісності, ішемії, некрозу та розвитку дисфункції органів. У літературі інформації про ЕД у хворих із лептоспірозом недостатньо, тож розроблення і стандартизація методів оцінювання дисбалансу ендотелію судин у хворих із різною тяжкістю лептоспірозу є важливим завданням. Одним із основних маркерів ЕД є ендотелін-1 (ЕТ-1), визначення якого може стати дієвим інструментом для прогнозування тяжкости перебігу хвороби.
Мета. Дослідити показники ендотеліну-1 у хворих із різною тяжкістю перебігу лептоспірозу та їхні зміни під впливом семиденного лікування.
Матеріяли й методи. Вміст ЕТ-1 у сироватці крови хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні з діагнозом лептоспіроз, визначали методом імуноферментного аналізу. Абсолютні величини порівнювали з використанням критерію Г. Б. Манна – Д. Р. Вітні (U-test), відносні – за допомогою двостороннього критерію Р. Е. Фішера (F-критерій). Кореляційний аналіз здійснювали за методом Ч. Спірмена. Статистично вірогідною вважали відмінність, якщо р < 0,05.
Результати. Вміст ЕТ-1 визначали на час шпиталізації у перший день і через сім днів від початку лікування. Хворих (n = 43) поділили на дві групи залежно від тяжкости перебігу лептоспірозу: у першій групі – 21 хворий із середньотяжким перебігом, у другій – 22 хворих із тяжким перебігом. До контрольної групи увійшли 20 здорових добровольців. Під час обстеження хворих із лептоспірозом у обох групах концентрація ЕТ-1 була вірогідно вищою порівняно з контрольною групою (р < 0,01). Крім цього, частка хворих із концентрацією ЕТ-1 понад 5,5 пг/мл у крови на сьомий день лікування серед хворих першої групи становила 13,3 %, тоді як серед хворих другої групи – 43,8 %, що вірогідно більше порівняно з хворими із середньо-тяжким перебігом (р < 0,05). У хворих обох груп після семиденного лікування спостерігали вірогідне зростання концентрації ЕТ-1 (p<0,01).
Висновки. Результати дослідження продемонстрували, що в обох групах як на час шпиталізації, так і через сім днів лікування був вірогідно вищий показник ендотеліну-1 порівняно з контрольною групою (р < 0,01). Визначено, що на сьомий день лікування показник концентрації ендотеліну-1 був вірогідно вищим у групі хворих із тяжким перебігом лептоспірозу, ніж у хворих із середньотяжким перебігом (р < 0,05). У хворих обох груп через сім днів лікування спостерігали вірогідне зростання вмісту ендотеліну-1 (р < 0,05).

УДК 616.886.7:15-074

Мета дослідження – оцінити зміни інтегральних гематологічних індексів у хворих на лептоспіроз в динаміці хвороби та визначити їх діагностичну цінність для клінічної практики. Пацієнти і методи. Здійснено математичний розрахунок інтегральних гематологічних маркерів активності запалення, індексів ендогенної інтоксикації, маркерів адаптації на основі отриманих в динаміці (при ушпиталенні та через 6-8 днів) результатів загальних аналізів крові у 56 пацієнтів із лептоспірозом, які лікувалися у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні (КНП ЛОР ЛОІКЛ)  протягом 2016-2019 рр. Статистичну обробку здійснено з використанням програми «Statistica 10.0».
Результати досліджень та їх обговорення. При поступленні у хворих на лептоспіроз більшість гематологічних індексів (індекс зрушення лейкоцитів – ІЗЛ, індекс співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів – ІСНЛ, лімфоцитарно-гранулоцитарний індекс – ЛіГі, лейкоцитарний індекс інтоксикації – ЛІІ, індекс адаптації – ІА, індекс реактивної відповіді нейтрофілів – ІРВН, індекс співвідношення лімфоцитів до моноцитів – ІСЛМ, індекс імунної реактивності – ІІР) суттєво відрізнялися від показників, визначених через 6-8 днів після госпіталізації (р<0,05). Також виявлено, що у першій часовій точці спостерігався односпрямований характер змін адаптаційних маркерів – зниження усіх показників (ІА, ЛіГі, ІІР), що відповідало реакції стресу. При повторному обстеженні виявлене істотне наближення значень вищевказаних показників до групи контролю, що відповідало реакції орієнтування. Високоінформативним для оцінки тяжкості лептоспірозу можна вважати ІЗЛ як маркер активності запалення, серед індексів ендогенної інтоксикації – ЛІІ, поміж маркерів адаптації – ІА, оскільки ці гематологічні індекси мали найістотніші відмінності в динаміці хвороби, а
також порівняно із контрольною групою.
Висновки. У хворих на лептоспіроз спостерігалося зниження адаптаційних маркерів на початку хвороби, що відповідало реакції стресу. В динаміці хвороби відзначено тенденцію до нормалізації зазначених параметрів, що відповідало реакції орієнтування. Ці зміни, очевидно, є результатом збільшення кількості гранулоцитів та зменшенням кількості лімфоцитів за умов токсемії. Незадовільний стан адаптації може розглядатись як фактор ризику тяжчого та ускладненого перебігу лептоспірозу.

UDC 616-018: 616-097

This study addresses the current need for vaccine adjuvants able to induce an immune response to novel or mutated pathogens. It exploits the ability of nanodiamonds (ND) to induce the formation of neutrophil extracellular traps (NETs) triggering inflammation, accompanied by immune response to co-injected
antigens. Hydrophobic nanodiamonds 10 nm in diameter were covered with 194 a.a. sequence of the receptorbinding domain of Spike protein of SARS-CoV-2 via passive adsorption. It was shown that antigen-covered ND induce activation of human neutrophils and stimulate NETs formation and ROS production. When used for immunization antigen-covered ND induce a long-lasting immune response in mice with prevailing IgG1 among antibody subclasses. The injected nanoparticles were sequestered by NETs and safely covered with connective tissues when examined 1 year after injection.

УДК: 612.014.484:012.015.1]-078.73-037-092.9

The development of oxidative and nitrative stress and the processes of free radical oxidation are associated with many pathological processes. Damage of any origin leads to the activation of free radical processes not only in the place of damage, but also in the whole organism. The aim of the study is to assess the state of lipid peroxidation, content of GSH and GSSG and the activity of NO-synthase and arginase in lymphocytes and peripheral blood serum in men with erectile dysfunction due to combat trauma. The research was conducted on peripheral blood lymphocytes of men injured as a result of combat operations (shrapnel and bullet wounds) in the Russian-Ukrainian war, and who were treated at the Military Medical Clinical Center of the Western Region (Lviv, Ukraine). The research group of men with combat injuries was divided into two age groups: men aged 20–39 years and men aged 40–53 years. The MDA content in the blood serum of patients of both age groups was 1.35 times higher than in the control group. In peripheral blood lymphocytes, the MDA content in patients of the young age group was 1.27, and in patients of the middle age group in 1.39 times higher than in the control group. Simultaneously, no significant changes in the concentration of oxidized glutathione in blood serum and blood lymphocytes were found between men with erectile dysfunction due to combat trauma and healthy men. GSH content in blood serum in patients of both age groups was
significantly lower than in the control group. The arginase/NOS ratio in blood serum was 9.75 times lower in the young age group and in 20.45 times lower in the middle age group compared to healthy men. It was established that in the blood serum and blood lymphocytes of men with erectile dysfunction due to combat trauma, processes of lipid peroxidation were intensified and the GSH level was reduced. The GSH/GSSG ratio was reduced only in blood serum. It was found that the oxidative stress is associated with development of nitrative stress. The arginase/NOS ratio was shifted towards increased NOS activity. Activation of iNOS was accompanied by significant inhibition of cNOS. Further study of biochemical mechanisms is important to understand the triggers of erectile dysfunction due to combat trauma.
Keywords: trauma; erectile dysfunction;MDA content; glutathione;NO-synthase; arginase.