We live in a world whose dynamics are dangerous on the one hand and attractive on the other. The intensity of communication and its diversity weaken the sense of spiritual connection with the Other. People increasingly prefer to build close relationships through the Internet and social networks. A new type of loneliness is formed than the one we felt in the "pre-gadget era". All human beings must take care of others. It makes life meaningful and gives a chance to feel happy. Key words: relationships, happiness, meaningfulness, loneliness, virtualization
УДК: 615.851(075.8)
У сучасному світі радикально змінюються чинники психологічних перенапруг. Без новітніх знань про людину неможлива ефективна психотерапія. Якісна підготовка фахівців потребує дедалі насиченіших інноваційною проблематикою навчальних видань. Ці вимоги взято за основу при створенні пропонованого навчального посібника. У ньому розкрито засади психотерапії, ключові психотерапевтичні ідеї і теорії, напрями і методи дослідження психічної реальності, найактуальніші методики і техніки психотерапевтичної діяльності. Адресований студентам вищих навчальних закладів. Прислужиться психологам-практикам, педагогам, соціологам, управлінцям і всім, кого цікавить психічне життя особистості.
Довідник містить класифікацію DSM-5 (перелік розладів, підтипів, уточнювальних ознак та діагностичних кодів), секції, що описують спосіб використання довідника, та набори діагностичних критеріїв. Цей зручний довідник буде корисний клініцистам, якщо потрібно швидко знайти та ознайомитися з інформацією, яка необхідна для встановлення діагнозу.
УДК 614.215: 616.89
Мета: аналіз роботи Центру ментального здоров'я на базі амбулаторно-поліклінічного центру КНП «Перше територіальне медичне об'єднання міста Львова». Матеріали і методи. Проведено аналіз роботи Центру ментального здоров'я на базі амбулаторно-поліклінічного центру Першого територіального медичного об'єднання лікарні Святого Пантелеймона міста Львова за період із травня 2022 р. до грудня 2023 р. Використано структурно-логічний метод із дотриманням принципів системності та статистичний метод. Результати. Центр ментального здоров'я є важливою частиною Національного реабілітаційного центру «Незламні» (UNBROKEN) та складається з 12 кабінетів для проведення психотерапії та залу для групової терапії. На сьогодні згідно із штатним розписом лікарні у Центрі ментального здоров'я працюють 47 спеціалістів. Кожен із фахівців працює у певному напрямі психотерапії: психоаналіз, гештальт-терапія, різні види когнітивно-поведінкової терапії, зокрема пролонгованої експозиційної терапії, EMDR-терапії, тілесної терапії, арт-терапії. Обов'язковою умовою лікувального процесу є спільні огляди первинних пацієнтів, консиліуми, клінічні розбори складних випадків, групові та індивідуальні інтервізії і супервізії. За досліджуваний період до ЦМЗ звернулися 2187 пацієнтів, яким проведено 3368 консультацій. Переважна більшість пацієнтів-це військові, їх сім'ї або ВПО. Фахівці ЦМЗ імплементували сучасні підходи щодо психотерапевтичного лікування психічних розладів, пов'язаних із травмою. В центрі використовуються: протокол KUTZ та інші протоколи EMDR, пролонгована експозиційна терапія, тілесно-орієнтована терапія; ряд сучасних інструментальних методів лікування, а саме: вібраційне крісло Shift Wave для відновлення симпатично-парасимпатичної рівноваги, транскраніальна магнітна стимуляція та нейрофідбек. Висновки. Інтеграція центрів метального здоров'я в структуру лікарняних закладів різних рівнів, АПЗ дозволить підвищити ймовірність раннього виявлення психічних розладів у хворих із психосоматичними симптомами та буде сприяти зменшенню стигматизації. Іншими потенційними перевагами такого центру є надання послуг на місцевому рівні, охоплення цими послугами тих категорій населення, які раніше не мали доступу до психіатричної допомоги, і можливість отримання моральної та фінансової підтримки пацієнтом із боку близьких і друзів у процесі лікування, а також дозволить більшою мірою компенсувати проблему фахової психологічної допомоги потребуючих українців за наслідками війни. КЛЮЧОВІ СЛОВА: психіатрична служба; багатопрофільна лікарня; центр ментального здоров'я; охорона здоров'я.
Мета дослідження: оцінка асоціації психологічних детермінант особистості (самоефективність
та самооцінка) із феноменом власної неповноцінності.
Проведено опитування 612 здобувачів вищої освіти м. Львова у жовтні-листопаді 2021 року з використанням трьох опитувальників: порівняльного індексу почуття неповноцінності, самооцінки Розенберга та загальної самоефективності Шварцера і Єрусалима. Респонденти були поділені на три групи: група з індексом неповноцінності (index of inferiority) феномена власної неповноцінності; група з індексом надцінності (index of superiority) феномена власної неповноцінності та група без феномена зміненої самооцінки (Norma). Для кожної із цих трьох груп визначали рівень самооцінки та самоефективності, і далі проводили порівняльний аналіз між групами.
Дослідженням встановлено, що респонденти групи з індексом надцінності (index of superiority) мали достовірно (p = 0,04) найменше медіанне значення самоефективності (28 [25; 32] балів) як порівняти з групою без феномена зміненої самооцінки (Norma) (30 [27; 34] балів) та групою з індексом неповноцінності (31 [28; 33] бал). Отримане значення у осіб з індексом надцінності відповідає «середньому» рівню самоефективності, що є на порядок нижче, ніж у групах без феномена зміненої самооцінки та з індексом неповноцінності, де рівень самоефективності трактується як «вище середнього».
Анкетовані без феномена зміненої самооцінки мали найвище медіанне значення самооцінки — 22 бали [18; 25], що трактується як середній рівень самоповаги. Натомість у осіб із індексом неповноцінності значення показників самооцінки відповідали низькому рівню самоповаги — 19 [17;24] балів. Найнижчими показники самооцінки були у групі з індексом надцінності — 18 [15,75;22] балів, що теж відповідає низькому рівню самоповаги та є достовірно меншим як порівняти з групою без феномена зміненої самооцінки.
Будучи за своєю природою не патологічним, феномен власної неповноцінності може стати психопатологічним за умов, коли особу охоплює переживання неадекватності та неефективності настільки, що не стимулює до продуктивної діяльності, а робить її нездатною до розвитку та схильною до регресивних реакцій. Тому вивчення феномена власної неповноцінності потребує подальших досліджень різновекторного характеру.