Acute respiratory failure due to pneumonia is a significant cause of death in children 6-18 years old.; Objective - to find out whether diaphragm dysfunction might lead to unsuccessful weaning from MV in children 6-18 years old.; We provided prospective observational cohort study and included 104 patients, who were splitting in the study and the control groups and 2 age subgroups. To consider diaphragm function, we check amplitude of its movement and diaphragm thickening fraction (Dtf).; The primary outcome was the incidence of successful weaning from MV. The secondary outcomes were changes in diaphragm function parameters.; Dtf for right hemidiaphragm was significantly lower in the study group 1st subgroup on day 1 and day 5, and significantly higher on day 14 (p<0.05), while for left hemidiaphragm it was significantly higher on day 1 and lower on day 5 compared with the control group (p<0.05). In 2nd subgroup Dtf was significantly higher for both sides in the study group on day 1 compared with the control group (p<0.05). ; Amplitude of diaphragm movement was significantly decreased in 1st subgroup of the study group on day 1 and day 5 and increased on day 14 compared with the control group (p<0.05).; The incidence of successful weaning from MV in the study group was significantly lower compared with the control group.; Diaphragm dysfunction might alter weaning from MV in children 6-18 years old.

УДК 616.127-005.8-036.11-02:616.988:578.834]-06:(616.379-008.65+616-056.52)]-036-037)

У статті висвітлено клінічний випадок гострого інфаркту міокарда в пацієнта з ожирінням після перенесеного COVID-19 для поліпшення діагностики серцево-судинних ускладнень та вибору оптимального способу профілактики і лікування.
Ключові слова: СOVID-19, гострий інфаркт міокарда, цукровий діабет 2-го типу, ожиріння, серцево-судинні ускладнення.

Abstract. The article highlights a clinical case of an acute myocardial infarction in the patient with obesity after suffering from COVID-19 to improve the diagnosis of cardiovascular complications and choose the optimal method of prevention and treatment.
Keywords: COVID-19, acute myocardial infarction, type 2 diabetes, obesity, cardiovascular complications.

Мета – дослідити показники ліпідного спектру крові функції ендотелію у хворих з ішемічною хворобою серця.
Матеріали і методи. Обстежено 28 хворих на ішемічну хворобу серця, а саме нестабільну стенокардію (18 жінок та 10 чоловіків), середній вік – (67,9±2,2) року. Хворі отримували загальноприйняте лікування та додатково – альфа-ліпоєву кислоту: в перші 10 днів лікування у вигляді щоденних внутрішньовенних інфузій, з подальшим переходом на пероральний прийом лікарського засобу (600 мг 1 раз на добу) протягом наступних 20 днів.
Хворим проводили загальноклінічні, лабораторні, інструментальні методи обстеження. Визначали показники ліпідного профілю крові та ендотелін-1 імуноферментним методом. До контрольної групи залучено 20 практично здорових осіб відповідного віку та статі. Результати представлені середніми арифметичними величинами (М) і похибкою середньої (m) для відносних величин. Ступінь достовірності оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента.

Результати. У пацієнтів з нестабільною стенокардією спостерігали порушення ліпідного спектру крові. Значення загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької щільності, коефіцієнта атерогенності, тригліцеридів достовірно перевищували показники контрольної групи. Рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності у хворих порівняно з контролем був нижчий на 6,4 %. Після проведеного лікування показники ліпідного профілю покращувалися. Відзначали зниження загального холестерину на 22,2 % (р<0,05), холестерину ліпопротеїнів низької щільності на 32,2 % (р˂0,05), коефіцієнта атерогенності на 37,1 % (р˂0,05), рівня тригліцеридів на 25,2 % (р˂0,05), а також зростання вмісту у крові холестерину ліпопротеїнів високої щільності на 10,4 % (р>0,05). У хворих з нестабільною стенокардією спостерігалося порушення ендотеліальної функції: рівень ендотеліну-1 перевищував значення осіб контрольної групи у 2,85 разу (р˂0,05). Після проведеного лікування середні значення
ендотеліну-1 зменшилися – з (2,54±0,19) до (1,62±0,16) фмоль/мл (р<0,05), що свідчить про покращення функції ендотелію.
Висновки. Комплексне лікування з додаванням альфа-ліпоєвої кислоти сприяє покращенню показників ліпідного спектра крові та функції ендотелію.

Background and Goal of Study – non-cardiac surgery is assosiated with up to 1,5 % mortality rate and near 40 % of these are caused by cardiac complication (ESC/ESA Guidelines). The goal of study was to analise impact of multiple factors that can be assossiated with lethal prognosis in patients with cardiac pathology.
Materials and Methods. We have included 172 patients with documented cardiac pathology undergoing noncardiac surgery. Exclusion criterious were oncology, thraumatic injury and urgent surgery. We have analised surgical risk (SR) according to type of surgery, functional capacity (FC) of the patient, clinical risc factors (CRF) according to revised cardiac risk index (RCRI), ASA physical status, level of natriuretic peptide (NUP) before surgery and hs-troponins (hsTr) in patients with elevated NUP, myocardial performance index or Teiindex as combined marker of systolic and dyastolic
heart function assessed with heart sonography Results. 56 (32.56 %) patients had elevated NUP before surgery. 32 persons (18.61 %) among all died. But 28 deceased had an increased level of NUP. That is, half of patients with elevated NUP died. The average time of death was 30 days after surgery.
It should be noted that the level of troponins in the dynamics did not exceed the norm in any person with the initial elevation of NUP. In 4 persons without initial elevation of NUP the single jump of hsTr just after the surgery was revealed. Two of them had short clinical postoperative anginal symptoms but there was no changes on ECG or heart sonography. No peculiarities among SR, CRF was found. 20 patients (62.5 %) among deseased persons had ASA III status. Functional capacity turned out to be interesting – it was poor in 36 patients (20.93 %), and 28 among them died. The MPI, which according to the published data should be within 0.39±0,05 in norm, was significantly higher in all our patients – 0.60±0.09 (p˂0.05), that identified combined systolic and diastolic myocardial dysfunction. And, contrary to our expectations, MPI was 0.56±0.08 in those who died.
Conclusions. The results of our observation confirm the feasibility of determining the level of NUP in patients with concomitant cardiac pathology. Particular attention among them should be paid to persons with reduced functional capacity and higher class in the ASA physical status. Assessing of natriuretic peptide and/or troponins dynamic require some financial costs, while functional capacity assessment is an affordable clinical method that we should use more widely in routine practice to identify patients with increased cardiac risk.

Мета дослідження. З’ясувати характер надшлуночкових аритмій у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST, які виникають впродовж першої доби після реперфузії міокарда шляхом первинного черезшкірного коронарного втручання, залежно від чинників ризику (ЧР).

Методи дослідження. У дослідженні брало участь 50 хворих, з них осіб з артеріальною гіпертензією (АГ) – 32, цукровим діабетом (ЦД) – 7, перенесеним COVID-19 – 8, ожирінням – 5; у 2 випадках були наявні кілька ЧР: АГ та перенесений Covid-19 і ЦД та ожиріння, відповідно. Середній вік пацієнтів (чоловіків – 70,97%, жінок – 29,03%) склав 63,4±9,6 р.

Упродовж 24 годин після стентування інфарктпов’язаної коронарної артерії проводився добовий моніторинг ЕКГ.

Результати. Середня частота серцевих скорочень (ЧСС) у досліджених пацієнтів склала 76,9±15,7 уд/хв, максимальна ЧСС – 111,3±16,2 уд/хв, мінімальна – 58,3±13,7 уд/хв, що відповідало референтним значенням (р>0,05).

Серед суправентрикулярних порушень ритму упродовж 24 год після реваскуляризації найчастішими були передчасні скорочення (екстрасистоли - ЕС), середня кількість яких в одного пацієнта була достовірно найвищою за наявності ожиріння: 562,2 (320,0;790,0 (pожиріння-АГ=0,03; pожиріння-ЦД=0,01; pожиріння-АГ-Covid-19=0,04). Достатньо частими були також суправентрикулярні ЕС у хворих, які перенесли Covid-19 (202,9 (47,8;187,3)), а також мали АГ (183,0 (32,8;260,5)), достовірно рідше реєструвались вони за наявності ЦД (33,1 (10,5;48,0), р<0,05 у порівнянні з іншими ЧР).

Переважна кількість суправентрикулярних ЕС у пацієнтів з ожирінням (408,5 (217,8;599,3)) та ЦД (9,5 (6,3;21,8)) були ізольованими (поодинокими). У випадках перенесеної коронавірусної інфекції та АГ вони доволі часто реєструвались у вигляді пар, триплетів, бігемінії, тригемінії, чого не спостерігалось у пацієнтів з ЦД. У хворих з ожирінням, окрім ізольованих, реєструвались парні ЕС (10,5 (5,8;15,3)).

За наявності АГ та перенесеного Covid-19 відмічено «пробіжки» ЕС (3,0 (1,5;3,8) та 2,5 (1,8;3,3), відповідно ), а також пароксизми суправентрикулярної тахікардії (СВТ) (2,0 (1,0;3,0) та 2,0 (1,0;3,1), відповідно). Найтривалішими пароксизми СВТ (7,7 (4,3;13,3) с) були в пацієнтів з АГ.   

Висновки. У хворих із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST впродовж першої доби після первинного черезшкірного коронарного втручання із стентуванням інфарктпов’язаної коронарної артерії доволі часто виникають надшлуночкові передчасні скорочення, а також епізоди суправентрикулярної тахікардії.

Характер порушень ритму за наявності артеріальної гіпертензії, а також перенесеного Covid-19 («пробіжки» екстрасистол, епізоди суправентрикулярної тахікардії) прогностично несприятливіший і вказує на ризик появи в цих осіб фібриляції передсердь. Такі аритмії на сьогоднішній день розцінюються також як провісники  виникнення інсульту.