УДК 616.65-006.6-091.8-079.4

Атипова залозиста гіперплазія (АЗГ) або аденоз передміхурової залози (АПЗ) – це псевдонеопластичний процес, який за своїми тканинно-архітектурними та цитологічними морфологічними особливостями може нагадувати аденокарциному простати. У сучасній фаховій літературі описується ціла низка клініко-морфологічних ознак, які зустрічаються як при АЗГ, так і при карциномах передміхурової залози. Це, по-перше, частота виникнення АЗГ, яка як і частота розвитку простатичних аденокарцином, наростає з віком пацієнтів. По-друге, аденоз – це, подібно до карцином передміхурової залози, мультифокальний процес. По-третє, частота виникнення АЗГ наростає у випадках паралельного розвитку неопластичного процесу, та, навпаки, – аденокарциноми простати частіше діагностуються у випадках аденозу. По-четверте, існують морфологічні особливості, властиві як для АЗГ, так і для злоякісних епітеліальних пухлин простати. Мета роботи – вивчення, аналіз та можливості застосування у практиці диференційно діагностичних критеріїв АЗГ та дрібноацинарних карцином передміхурової залози. Методи. У запропонованому для розгляду клінічному випадку в ході попереднього рутинного гістологічного дослідження біоптатів передміхурової залози 74-річного чоловіка було діагностовано аденоз. 
Результати та підсумки. Однак у результаті подальшого дослідження, а також з урахуванням даних імуногістохімічних реакцій, було верифіковано аденогенну карциному передміхурової залози.

УДК 616.34-009.1:616-056.52]-036-08

В останні роки особлива увага зосереджується на вивченні ролі надлишкової маси тіла та ожиріння у виникненні та розвитку функціональних порушень травного тракту, зокрема і патології кишечнику. Значна поширеність синдрому подразненого кишечнику, а також надлишкової маси тіла та ожиріння доводять актуальність пошуків вирішення цієї проблеми.

Мета роботи – висвітлити актуальність проблеми поєднання синдрому подразненої кишки та ожиріння.

Матеріали та методи. Проаналізовані літературні повідомлення стосовно перебігу синдрому подразненої кишки у хворих з надлишковою масою тіла та ожирінням.

Результати і висновки. Наведені дані стосовно поширеності ожиріння та синдрому подразненої кишки у світі. Розглянуті можливі спільні ланки патогенезу такої комібінованої патології. Зокрема наведені дані стосовно можливої участі кишкового дисбіозу в розвиткові синдрому подразненої кишки у осіб з надлишковою масою тіла/ожирінням. Розглянуто питання впливу вмісту водорозчинних вітамінів у хворих з синдромом подразненої кишки та ожирінням. Представлені дані вказують, що ефективна діагностика і лікування синдрому подразненої кишки у хворих з ожирінням на сьогодні не визначені офіційними документами. Актуальним є і питання попередження розвитку функціональних змін кишки у осіб з надлишковою масою тіла/ожирінням.

Спосіб діагностики синдрому подразненої кишки, що включає обстеження пацієнта, взяття біологічного матеріалу для дослідження, згідно з корисною моделлю, за спектрофотометричним методом при довжині хвилі 660 нм визначають оптичну щільність проби слини пацієнта, взятої натще через 30 хвилин після чищення зубів та ретельного ополіскування рота дистильованою водою, вимірюють у ній концентрацію неорганічного фосфору, і при концентрації неорганічного фосфору в слині пацієнта нижче 43,5 мкг/мл діагностують синдром подразненої кишки.

УДК 330.34:614.2

Мета роботи – встановлення оцінки впливу глобальних економічних змін на стан здоров’я населення шляхом опитування надавачів медичних послуг.
Матеріали та методи. Використано дані опитування 389 медичних працівників за власно розробленим опитувальником. 
Застосовано такі методи: опитування, кількісний та якісний аналіз результатів.
Результати. Оцінювання респондентами-медиками важливості таких глобальних факторів, як війна з її численними людськими втратами та вплив на людство пандемії COVID-19, було визначальним. Водночас висока оцінка впливу глобальних економічних змін вказує на розуміння лікарями проблем економічних негараздів, які впливають на здоров’я населення. 
Аналіз відповідей респондентів з урахуванням стажу їх праці у системі охорони здоров’я показав достовірно (р<0,001) вищі 
рівні оцінювання впливу на здоров’я економічних змін у всіх групах опитаних зі стажем до 20 років включно, аніж з більшим 
стажем роботи. Оцінка результатів опитування з урахуванням стажу роботи та займаної респондентами посади засвідчила, 
що лікарський персонал з таким же стажем роботи в системі охорони здоров’я достовірно вищим відзначає рівень впливу на 
стан здоров’я населення економічних змін (3,05±0,13 проти 2,16±0,16 бала, р<0,001). Такої особливості не відзначено у групі 
керівників закладів охорони здоров’я. Результати проведеного оцінювання рівня дії на стан здоров’я населення всіх глобальних детермінант, визначених для опитування, які спостерігаються в даний час у світовому масштабі, зокрема глобальних економічних змін, показали вищий рівень їх важливості впливу опитаними респондентами з меншим лікарським стажем роботи. 
Достовірна різниця в оцінюванні глобальних детермінант встановлена у групі респондентів, яку складав лікарський персонал 
зі стажем роботи до 21 року.
Висновки. Вплив економічних змін, які спостерігаються у світовому масштабі, на стан здоров’я населення є глобальною детермінантою людства. Молодший за стажем роботи медичний персонал більшою мірою оцінює важливість впливу 
економічних змін на стан здоров’я населення. Оцінювання рівня впливу економічної нестабільності на здоров’я населення 
сприятиме розробленню стратегій для покращення його стану у глобальному вимірі.
Ключові слова: детермінанти здоров’я, економічні зміни, війна, опитування, медичні працівники, стаж роботи