UDC 577.151.042:616.72-002.772:616.72-007.274

Summary
Introduction. Identification of microorganisms that colonize combat wounds and cause wound infection is of primary importance for the subsequent successful treatment of the patient. The resistance of microorganisms to antimicrobial drugs makes the efforts of modern medicine in the fight against infectious agents ineffective. The problem of infertility is closely related to combat injuries, their infection, stress, and neurotic disorders.
Aim. Obtaining and summarizing data on microbial colonization of mine-blast wounds of pelvic organs and the microbiome of the genitourinary system of combatants.
Materials and methods. 84 smears were taken from 56 wounds of 36 patients with injuries of the pelvic organs who were being treated. 73 patients with injuries were examined for the presence of mycoflora in the urogenital tract. Isolation of pure bacterial cultures was carried out by inoculating the studied material using meat-peptone agar, blood agar, chromogenic agars. For the diagnosis of urogenital or other infections by the PCR method, a scraping from the back wall of the urethra was taken from the patients.
Results. Predominant microorganisms in positive cultures of smears were non-fermenting gram- negative rods, which in 28 % of cultures belonged to the genus Acinetobacter, in 26 % to the genus Pseudomonas. As for associated infections, 20 % of them consisted of the genus Acinetobacter, 32 % – Enterobacter, 4 % – Klebsiella and 29 % – Pseudomonas. Gram-positive cocci were isolated in 37 % of positive smear cultures. The frequency of isolation of the genus Streptococcus in monoinfection was 2.5 %, followed by the genus Clostridium – 2 %, Bacillus – 3 %, Enterococcus – 4 % and Actynomycceas – 4 %. In associated infections, the frequency of isolation of the genus Streptococcus was 4 %, followed by the genus Clostridium – 2 %, Bacillus – 4 %, Enterococcus – 3 % and Actynomycceas – 5 %. When analyzing the microflora of the genitourinary system, it was found that the priority role belongs to the combined infection, when there are associations of specific pathogens such as Ureaplasma spp., Mycoplasma spp., Chlamidia spp., Neisseria gonorrhoeae, Trichomonas vaginalis, Streptococcus spp., Enterococcus faecalis, which is 80 % of the entire microbiome.
Conclusions. Acinetobacter baumanii and Klebsiella pneumoniae are the dominant microflora complicating the course of combat wounds during almost two years of Russia’s full-scale war against Ukraine. Probably, the duration of hostilities, the large number of wounded, and the forced mass unsystematic use of various antibiotics lead to rapid changes in the spectrum of pathogens of combat wounds. Combat wounds and their infection, stress, and nervous disorders lead to an imbalance of microflora, in particular microflora of the genitourinary system, which can be one of the causes of infertility. Chlamydia and Ureaplasma are the most common microorganisms that colonize the urogenital tract of men injured as a result of hostilities.
Keywords: sombat wound, microbial flora, genitourinary system, infertility

УДК: 618.39-071.1:159.922]-038

Актуальність. Щороку у світі відбувається 23 мільйони викиднів та народжується приблизно 15 мільйонів
недоношених немовлят. Невиношування провокує збільшення госпіталізації новонароджених, створює значне
економічне навантаження на сім’ї та навантаження на системи охорони здоров’я, підвищує ризик розвитку психологічних та психічних розладів: депресії, тривоги, посттравматичного стресу, алкогольної залежності, соматичних симптомів, сексуальної дисфункції, самогубства, що визначає дану патологію пріоритетною в пошуку шляхів для її вирішення.
Ціль: найбільш значущих керованих поведінкових факторів ризику невиношування вагітності, які власне піддаються модифікації, що стане одним з ключових елементів у вирішенні проблеми попередження невиношування вагітності.
Матеріали та методи. Під час проведення наукового дослідження було сформовано дві групи жінок. Основну групу склали 403 жінки після самовільного переривання вагітності, передчасних пологів чи із загрозою невиношування та в групу контролю увійшло 402 жінки із фізіологічним перебігом вагітності та породіллі з доношеною вагітністю. У роботі застосовано соціологічний метод, методи системного підходу, структурно-логічного та медико-статистичного аналізу.
Результати. За результатами проведеного дослідження найбільш значущими виявилися вплив зовнішнього стресового фактору під час вагітності яке відмітили 23,08% [19,1–27,31] та 3,73% [2,10–5,80] респондентів дослідної та контрольної груп відповідно (p<0,01) та перенавантаження нервової системи на робочому місці, про що зазначили 42,43%[37,65–47,29] та 29,35% [25,01–33,9] жінок дослідної та контрольної груп відповідно (p<0,01). Доведено негативний вплив фізичного навантаження типу бігу чи спортивної ходьби, а також заняття професійним спортом, про які вказали 17,87% [14,28–21,75] та 8,71% [6,15–11,66], і 6,20% [4,06–8,76] та 2,24% [1,02–3,91] респондентів дослідної та контрольної груп відповідно (p<0,01). Дослідженням встановлено істотну різницю щодо частоти вживання алкоголю, а саме показники прийом спиртних напитків 2–3 рази на місяць, були вдвічі вищими у дослідній групі 18,36% [14,74–22,29] у порівнянні з 9,70% [7,01–12,78] жінок контрольної групи (p<0,01). Встановлено, що у групі дослідження переважала частка жінок, які вживали вино 39,70% [34,98–44,52], коли у контрольній групі їх було 17,66% [14,09–21,54] (p<0,01), а у групі контролю вдвічі переважала частка жінок, які вживали слабоалкогольні напитки 13,93% [10,72–17,48] по відношенню до 7,20% [4,88–9,92] у дослідній групі (p<0,01). Було відмічено превентивний вплив додаткового вживання мікронутрієнтів, а саме фолієвої кислоти та йоду. Фолієву кислоту по 400 мкг. на добу з моменту, коли взнали про свою вагітність і до кінця 16 тижня вагітності вживали 37,47% [32,81–42,25] жінок дослідної групи, що було в 1,4 рази менше ніж у контрольній групі 51,00% [46,11–55,87] (p<0,01), а препарати йоду по 200 мкг. йоду на добу приймали від початку і до кінця вагітності лише четвертина 25,06% [20,96–29,41] жінок дослідної групи та майже половина 45,27% [40,44–50,15] жінок контрольної групи (p<0,01). Було доведено доцільність обмеження статевого життя у критичні періоди вагітності, а саме у терміни 8–12, 18–22 та 28–32 тижні вагітності, про що зазначили 31,27% [26,84–35,87] респонденток групи дослідження та 47,26% [42,4–52,15] осіб контрольної групи; (p<0,05).
Висновки. За результатами дослідження було встановлено найбільш значущі поведінкові фактори ризику, які в основному за своєю природою є керованими та піддаються модифікації. Отримані результати будуть використані при формуванні груп з підвищеним ризиком невиношування серед жінок репродуктивного віку та при розробці персоніфікованої ризик-орієнтованої моделі профілактики невиношування вагітності.

УДК: 578.834.1+641.18:[664.511:664.55]-664.5:665.353.6:639.512(59)

The study aims to review the involvement of different dietary habits in Laotian, Cambodian, and Vietnamese populations in reducing COVID19 impact.

Materials and Methods. The methods of collection, systematization, analysis and generalization of information data have been used. The analysis of literature in scientific databases and analytical platforms by the listed keywords has been performed; all relevant references in the found sources have also been reviewed.

Results and Discussion. Coronavirus disease (COVID-19) outbreak is an ongoing pandemic caused by a highly pathogenic human coronavirus known as SARS-CoV2. Current epidemiology reported that more than 500 million cases of COVID-19 occurred in more than 180 countries worldwide. When the upper respiratory tract gets infected by low pathogenetic HCoVs, it typically triggers a mild respiratory disease. In contrast, when the lower airways get infected by highly pathogenic HCoVs, such as SARS-CoV2, acute respiratory distress syndrome (ARDS) may occur and even fatal pneumonia. Such a situation causes the need for an urgent search of effective treatment measures. A very low incidence of SARS-CoV-2 in Laos and Cambodia, as well as low mortality rate due to COVID-19 in Vietnam and Laos, are extremely interesting, especially because of their early exposure to the virus, continuing ties to China, relative poverty, and high population density. The use of several spices and aromatic herbs as natural treatments for several illnesses, including viral infections, has been reported since a long time ago. The research reviewed three integral elements of Laotian, Cambodian, and Vietnamese diets, such as special culinary spices and herbs, coconut oil, and palm oil-rich for saturated fatty acids as well as fermented shrimp paste. Environmental and population genetic causes may be forwarded but moreover local dietary habits may have even a role in this evidence. Therefore, all these items highlight the possibility of a significant contribution of local cuisine and diet into the impact on appropriate anti-inflammatory and immune-resistant mechanisms of the human population.

The article is dedicated to the life and professional journey of Oleksandr Filts–a renowned Ukrainian psychiatrist, psychotherapist, and scholar. It outlines the key milestones of his career and his contributions to the development of psychiatry, psychotherapy, and organizational work in Ukraine and Europe. Particular attention is paid to Oleksandr Filt's innovative concepts, academic achievements, and authority among the Ukrainian and international psychotherapeutic community.

УДК 614.253.5:616-006:159.9

Мета роботи: вивчити особливості психоемоційного стану у середнього медичного персоналу онкологічної клініки. Матеріали та методи. Матеріалом дослідження слугували результати соціологічного опитування 338 осіб середнього медичного персоналу онкологічної клініки з використанням опитувальника Спілбергера, та дані наукової літератури. Використано наступні методи: системного підходу, бібліосемантичний, соціологічний, медичної статистики. Результати. Рівень реактивної тривожності у середнього медичного персоналу клініки онкології, де проводилось опитування, значно перевищував 30 балів (43,64±0,44), тобто був помірно-високим. Аналогічні зміни були виявлені і при оцінці особистісної тривожності: середня кількість балів склала 42,16±0,51 і коливалася від 20 до 74 балів. Порівняння отриманих даних за статтю виявило, що реактивна тривожність у 91,84±3,91% чоловіків перевищувала 30 балів і складала 45,76±1,16 бали. У жінок, які становлять основну частку середнього медичного персоналу закладу, результат був наступним – помірний рівень реактивної тривожності спостерігався у 58,82±2,90% респондентів з середнім балом 39,49±0,62. Відмінностей в особистісній тривожність у жінок та чоловіків не виявлено. Висновки. Середній медичний персонал онкологічної клініки тривалий час перебуває у незмінній напруженості, яка пов’язана зі специфікою роботи у закладі, а це, ймовірно, зумовлює виснаження функціональних його можливостей, в даному випадку працівників середньої медичної ланки. Як реактивна, так і особистісна тривожність у них є помірною, з наближенням їх показників до високого рівня.