УДК 616.311-091.10.02-616.314-07+616.33/340-001
Лабуш Ю.З., Марков А.В.
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ЗАХВОРЮВАННЯМИ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА ТА ПАТОЛОГІЄЮ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
 Захворюванням слизової оболонки порожнини рота присвячена численна кількість наукових публікацій. Це пов’язано з їх значною різноманітністю, розповсюдженістю, складністю діагностики і лікування, та медико-соціальним значенням, як детермінант передракових захворювань з подальшим злоякісним переродженням. Дані фахових досліджень свідчать, що більшість уражень слизової оболонки рота є мультифакторними та виникають на тлі патології різних органів і систем, зокрема,імунної, серцево-судинної, нервової, ендокринної, і дуже часто, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Метою дослідження став ретроспективний аналіз фахових літературних джерел, присвячених медично-та соціально значущій темі–захворюванням слизової оболонки порожнини рота на тлі соматичної патології, зокрема, шлунково-кишкового тракту. У роботі використано бібліосемантичний та аналітичний методи. Аналіз даних фахової літератури свідчить про розмаїття захворювань слизової оболонки порожнини рота та їх тісний взаємозв’язок із загальносоматичною патологією. Клінічні спостереження свідчать, що при таких хронічних захворюваннях, як гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічний коліт та ентероколіт вин
икають численні ураження слизової оболонки ротової порожнини, ступінь тяжкості яких залежить від форми та тривалості перебігу основного захворювання. Науковці вважають, що це зумовлене подібністю їх морфологічної будови, єдністю функцій, спільністю кровопостачання та
іннервації. У фахових джерелах доведено роль Helicobacter pylori та дисбіозу у виникненні та розвитку уражень слизової оболонки порожнини рота. При лікуванні захворювань слизової оболонки порожнини рота важливе місце займає етіотропна терапія,у разі неможливості її призначення застосовують патогенетичне чи симптоматичне лікування.
Summary
RELATIONSH
IP BETWEEN DISEASES OF ORAL MUCOSA AND GASTROINTESTINAL TRACT
Labush Yu.Z., Markov A.V.
Key words: oral mucosa, general somatic pathology, gastrointestinal diseases, Helicobacter pylori, stomatitis,dysbiosis.
A large number of scientific publications are devoted to diseases of the oral mucosa. This is due to their significant variety, prevalence, complexity of diagnosis and treatment, and medical and social signi ficance as a determinant of precancerous diseases with subsequent malignant transformation. The data of professional studies show that most lesions of the oral mucosa are multifactorial and arise along with pathologies of various organs and systems, in particular, immune, cardiovascular, nervous, endocrine, and quite often, with diseases of the gastrointestinal tract. The purpose of this study was a retrospective analysis of professional literary sources devoted to a medically and socially relevant issue, the relationship between diseas es of the oral mucosa and pathologies of the gastrointestinal tract. Bibliosemantic and analytical methods were used in the study. The analysis of data from the specialized literature shows the variety of diseases of the mucous membrane of the oral cavity and their close relationship with general somatic pathology. Clinical observations have revealed a significant correlation between chronic diseases such as gastritis, peptic ulcer disease (in the stomach and duodenum), chronic colitis, and enterocolitis, and various lesions of the oral mucous membrane. The severity of these lesions is dependent on the specific form and duration of the underlying gastrointestinal condition. Scientists attribute this relationship to the similarities in morphological structure, shared functions, common blood supply, and innervation. Professional sources substantiate the role of Helicobacter pylori infection and dysbiosis in the development and progression of oral mucosal lesions. The treatment of oral mucous membrane diseases places a significant emphasis on etiotropic
therapy. However, when this approach is not feasible, pathogenetic or symptomatic treatment options are utilized.

Висвітлено стратегічні вектори розвитку національного законодавства у сфері біо- логічної безпеки та біологічного захисту крізь призму аналізу нормативно-правової бази України та проєктних актів. На підставі Рішення Ради Європейського Союзу (CFSP) 2019/1296 від 31 липня 2019 року розкрито проблеми у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту в Україні, на основі проєктного законодавства визначено шляхи їх подолання. Проаналізовано спільну площину для дослідження безпекової проблеми і фармацевтичної діяльності — тематику антибіотикорезистентності та нормативні заходи протидії їй.

УДК 340.6

У статті сформовано правову концепцію охорони здоров’я, дружньою до дитини, яка полягає у ціннісноорієнтованій системі охорони здоров’я, осердям якої є дитина, з чітко визначеними правовими гарантіями. Запропоновано аби відповідно до концепції права і свободи дитини були під особливим захистом, відносини між учасниками правовідносин ґрунтувались на повазі, ввічливому, доброзичливому, уважному та індивідуальному підході до дитини та нерозривному її зв’язку з сім’єю, діях у найкращих інтересах пацієнта, в умовах довіри до лікаря. Обґрунтовано необхідність імплементації цієї концепції охорони здоров’я у національну нормативну площину і медичну практику. За цієї моделі: 1) необхідно сформувати ставлення надавачів медичних послуг і медичної допомоги до дитини як до суб’єкта, а не об’єкта права; 2) незалежно від того, що дитина іноді не компетентна здійснювати свої права у сфері медичного обслуговування, а їх реалізацію забезпечують законні представники, все ж ці права належать саме їй; 3) інформацію слід надавати законному представнику, проте з урахуванням віку, рівня розуміння дитини варто надавати таку інформацію і малолітньому/неповнолітньому пацієнтові, аби він розумів, що відбувається з його організмом, які наслідки можуть настати після надання йому медичної допомоги; 4) особиста реалізація прав у сфері надання медичної допомоги виникає з моменту набуття повної цивільної дієздатності фізичною особою, що є пропозицією до удосконалення національного законодавства. Розкрито законодавчий дисонанс у різних нормативних актах щодо віку, з якого особа має право на медичну інформацію.

УДК 340.6

Проведено аналіз нормативних змін у трансплантології, пов’язаних із прийняттям Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині». Розкрито право неповнолітніх осіб бути донорами гемопоетичних стовбурових клітин за умови їх поінформованості та отримання від них згоди. Досліджено законодавчі положення про порядок отримання згоди та відмови від трансплантації донорами та їхніми законними представниками.

УДК: 347.15/.17

Проаналізовано поняття дифамації та склад дифамаційного делікту. Наведено приклади дифамації із зарубіжного досвіду та судової практики. Підкреслено необхідність дотримуватись принципу забезпечення балансу між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та пере- конань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, – з іншого. Сформульовано дифамаційний баланс між лікарською колегіальністю та критичною оцінкою діяльності лікарів.