Особи з ХХН мають підвищений ризик серцево-судинних захворювань. Куріння є добре відомим фактором ризику серцево-судинних захворювань. Однак ризик внаслідок куріння для осіб із встановленим захворюванням нирок – менш очевидний. Відносно невелика кількість спостережних досліджень вивчали вплив куріння на функціональний стан нирок серед пацієнтів з ГКС.

Мета – вивчити вплив куріння на функціональний стан нирок у хворих з гострим коронарним синдромом.

Матеріали і методи. На базі ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» Центру серця і судин – відділення кардіології та реперфузійної терапії, обстежено 60 хворих з гострим коронарним синдромом та супутньою патологією нирок. Хворих розподілено на дві групи: І групу (основну) склали 30 пацієнтів, в анамнезі яких – куріння більше 20 років, ІІ групу (порівняння) склали 30 хворих, які не курили. У І групі – чоловіків 93,4 %, жінок – 6,6 %; у ІІ, відповідно, – 66 % та 33 %. Середній вік хворих І групи – (58,12±1,6 6) року; ІІ групи – (60,34±2,5) року (p˃0,05).

Результати. Артеріальний тиск у курців був вищий, а саме, для І групи систолічний артеріальний тиск становив (141,29±4,0) мм рт. ст.; для ІІ – (132,75±5,1) мм рт. ст. (p<0,05);  діастолічний артеріальний тиск для І групи – (87,74±2,9) мм рт. ст.; для ІІ групи – (79,58±3,2) мм рт. ст. (p<0,05). Частота серцевих скорочень в основній групі становить 80,90±2,8 уд/хв; у групі порівняння – 80,75±1,86 уд/хв (p<0,05). Для вивчення функціонального стану нирок було визначено ШКФ. У хворих, які палили більше 20 років, виявлено достовірно нижчий рівень ШКФ на 33,54 % (І група – 58,61±2,84; ІІ група – 78,27±2,87, p<0,01).

Висновки. Фактор куріння пов’язаний з достовірним зниженням ШКФ у хворих з ГКС.

Individuals with chronic kidney disease (CKD) have an increased risk of cardiovascular diseases. Smoking is a well-known risk factor for cardiovascular diseases; however, its impact on individuals with established kidney disease is less clear. Relatively few observational studies have investigated the effects of smoking on kidney function in patients with acute coronary syndrome (ACS).

Objective – To study the impact of smoking on kidney function in patients with acute coronary syndrome.

Materials and Methods: The study was conducted at the St. Panteleimon Hospital, Center for Heart and Vascular Diseases, Department of Cardiology and Reperfusion Therapy. A total of 60 patients with acute coronary syndrome and concomitant kidney pathology were examined. Patients were divided into two groups: Group I (main group) included 30 patients with a smoking history of over 20 years, and Group II (comparison group) included 30 non-smoking patients. In Group I, 93.4% were men and 6.6% were women, while in Group II, 66% were men and 33% were women. The mean age of patients in Group I was (58.12±1.66) years, and in Group II – (60.34±2.5) years (p>0.05).

Results: Blood pressure was higher in smokers. Specifically, in Group I, the systolic blood pressure was (141.29±4.0) mmHg, compared to (132.75±5.1) mmHg in Group II (p<0.05); diastolic blood pressure in Group I was (87.74±2.9) mmHg, compared to (79.58±3.2) mmHg in Group II (p<0.05). The heart rate in the main group was 80.90±2.8 bpm, while in the comparison group it was 80.75±1.86 bpm (p<0.05). To evaluate kidney function, the glomerular filtration rate (GFR) was measured. Patients who smoked for more than 20 years had a significantly lower GFR by 33.54% (Group I – 58.61±2.84; Group II – 78.27±2.87, p<0.01).

Conclusions: Smoking is associated with a significant decrease in GFR in patients with acute coronary syndrome.

У пацієнтів з хронічною хворобою нирок (ХХН) підвищення рівнів NT-proBNP та ST2 пов’язане з розвитком атеросклерозу. Незважаючи на широке використання цих біомаркерів в клінічній практиці, не достатньо досліджена їхня роль при поєднанні ураження серця, зокрема гострого коронарного синдрому (ГКС) та ХХН, враховуючи фактор куріння. Проаналізовано рівні NT-proBNP та ST2 у 89 пацієнтів з ГКС та ХХН, середній вік хворих становив 60,36±1,07 років, частка жінок складала 28,09% (n=25), частка чоловіків – 71,91% (n=64). Залежно від рівня ШКФ хворі розподілені у дві групи: І група – 29 осіб зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2, ІІ група – 60 осіб зі ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2. Хворих обох груп було розподілено у підгрупи за фактором куріння: Ік (n=11), ІІк (n=24) – курці та Інк (n=18), ІІнк (n=36) – некурці. Визначення біомаркерів проводили у 2 добу перебування хворих в стаціонарі. У І групі, тобто серед хворих зі зниженою ШКФ, порівняно з ІІ групою, визначено у 3,21 рази достовірно вищий рівень NT-proBNP (687,0±169,77 пг/мл (І) проти 215,1±56,86 пг/мл (ІІ), p<0,05) та незначно вищий рівень ST2 (p>0,05). У підгрупі Ік, порівняно з підгрупою ІІк, встановлено у 4,31 рази достовірно вищий рівень NT-proBNP (1032,1±317,21 пг/мл (Ік) проти 240,2±81,15 пг/мл (ІІк), p<0,01) та вищий рівень ST2 (p>0,05). У підгрупі Інк, порівняно з підгрупою ІІнк, виявлено вищий рівень NT-proBNP (p>0,05) та у 1,24 рази достовірно вищий рівень ST2 (36,20±2,86 нг/мл (Інк) проти 29,20±2,66 нг/мл (ІІнк), p<0,05). У підгрупі Ік, порівняно підгрупою Інк, визначено вищий рівень NT-proBNP (p>0,05) та у 1,53 рази достовірно вищий рівень ST2 (56,40±6,93 нг/мл (Ік) проти 36,80±3,67 нг/мл (Інк), p<0,05). У підгрупі ІІк, порівняно з підгрупою ІІнк, виявлено у 2,14 рази достовірно вищий рівень NT-proBNP (233,80±67,97 пг/мл (ІІк) проти 109,10±12,61 пг/мл (ІІнк), p<0,05) та у 1,55 рази достовірно вищий рівень ST2 (46,50±3,17 нг/мл (ІІк) проти 30,00±2,46 нг/мл (ІІнк), p<0,001). У групі пацієнтів зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2 (І) реєструються достовірно вищі середні рівні NT-proBNP та ST2 порівняно з ІІ групою, незалежно від фактору куріння. Разом з цим, у пацієнтів курців виявлено достовірно істотно вищі рівні NT-proBNP та ST2 порівняно з некурцями, незалежно від рівня ШКФ. Однак поєднання стану зниженої ниркової функції та фактору куріння спричиняють найвище зростання як рівня NT-proBNP (1032,10±317,21 пг/мл), так і ST2 (56,40±6,93 нг/мл). In patients with chronic kidney disease (CKD), elevated levels of NT-proBNP and ST2 are associated with the progression of atherosclerosis. Despite the widespread use of these biomarkers in clinical practice, their role in the combination of heart damage, particularly acute coronary syndrome (ACS) and CKD, considering smoking status, remains insufficiently studied. Levels of NT-proBNP and ST2 were analyzed in 89 patients with ACS and CKD, with a mean age of 60.36±1.07 years; women accounted for 28.09% (n=25) and men – 71.91% (n=64). Based on the glomerular filtration rate (GFR), patients were divided into two groups: Group I – 29 patients with GFR <60 ml/min/1.73 m², and Group II – 60 patients with GFR ≥60 ml/min/1.73 m². Both groups were further divided into subgroups based on smoking status: Іk (n=11), ІІs (n=24) – smokers, and Іns (n=18), ІІнк (n=36) – non-smokers. Biomarkers were measured on the 2nd day of hospitalization. In Group I, patients with reduced GFR showed a 3.21-fold significantly higher NT-proBNP level compared to Group II (687.0±169.77 pg/ml (I) vs. 215.1±56.86 pg/ml (II), p<0.05) and a slightly higher ST2 level (p>0.05). In subgroup Іk compared to ІІk, NT-proBNP was 4.31 times significantly higher (1032.1±317.21 pg/ml (Іs) vs. 240.2±81.15 pg/ml (ІІs), p<0.01) and ST2 was also higher (p>0.05). In subgroup Інк compared to ІІнк, NT-proBNP levels were higher (p>0.05) and ST2 was 1.24 times significantly higher (36.20±2.86 ng/ml (Іns) vs. 29.20±2.66 ng/ml (ІІns), p<0.05). In subgroup Іk compared to Інк, NT-proBNP levels were higher (p>0.05), and ST2 was 1.53 times significantly higher (56.40±6.93 ng/ml (Іs) vs. 36.80±3.67 ng/ml (Іns), p<0.05). In subgroup ІІs compared to ІІns, NT-proBNP was 2.14 times significantly higher (233.80±67.97 pg/ml (ІІs) vs. 109.10±12.61 pg/ml (ІІns), p<0.05) and ST2 was 1.55 times significantly higher (46.50±3.17 ng/ml (ІІs) vs. 30.00±2.46 ng/ml (ІІns), p<0.001). In the group of patients with GFR <60 ml/min/1.73 m² (Group I), significantly higher mean NT-proBNP and ST2 levels were observed compared to Group II, regardless of smoking status. At the same time, smokers demonstrated significantly higher levels of NT-proBNP and ST2 compared to non-smokers, regardless of GFR level. However, the combination of reduced kidney function and smoking resulted in the highest levels of both NT-proBNP (1032.10±317.21 pg/ml) and ST2 (56.40±6.93 ng/ml).

З початком агресивної російсько-української війни в Україні зросли негативні чинники, що призводять до загострення паразитарної ситуації. Антропогенний вплив багатофакторний і пов’язаний з масивним забрудненням навколишнього середовища, зміною клімату, соціально-економічними процесами – урбанізацією, міграцією населення, погіршенням санітарних умов проживання людей, утримання тварин.
Мета: проаналізувати характер і структуру паразитарних інвазій за 2022, 2023 роки у Львівській області за даними результатів лабораторних досліджень приватного підприємства «МОТАЛАБ».

UDC 618.11-007.1

Polycystic ovary syndrome (PCOS), an endocrine and metabolic disorder in women of reproductive age, is characterized by high androgen levels, irregular periods, and small cysts in the ovaries. PCOS affects approximately 10 % of reproductive age women of all races and ethnicities. PCOS has been recognized to affect women of reproductive age since antiquity and in the 21st century, it emerges as the most widespread and serious reproductive metabolic disorder in the world. PCOS is a multifactorial disorder that affects both the reproductive and metabolic health of women. In addition, PCOS is a leading symptom of infertility in women. Nevertheless, women with PCOS who become pregnant unfortunately have an increased risk of complications, such as gestational diabetes mellitus (GDM), preterm birth. Many people believe GDM disappears after childbirth, despite the fact that GDM is a warning symptom of type 2 diabetes mellitus, metabolic syndrome, and cardiovascular disease. According to growing evidence, GDM complicates 40 % of PCOS pregnancies, suggesting that PCOS is a risk factor for GDM. Hence, PCOS is a lifelong disorder that can eventually lead to various long-term health complications, including chronic menstrual irregularity, infertility, endometrial hyperplasia, and endometrial cancer. Thus, it’s a scientific fact that both PCOS and GDM are significantly associated with each other. However, most studies on the risk of GDM in PCOS patients are retrospective. Therefore, there is no strong evidence whether PCOS is a risk factor for GDM or any other related factor. PCOS, a polygenic endocrinopathy, is in a true sense a set of diseases that worsen the state of the body. Reproductive and metabolic disorders associated with PCOS cause several clinical symptoms, such as irregular and painful periods, hirsutism, acanthosis nigricans, acne, psoriasis, anxiety, mood swings, patterned baldness, cardiovascular problems, type 2 diabetes, infertility, pelvic pain, low libido, low self-esteem, etc. Further studies are needed to understand the genetic and epigenetic contributions of PCOS, PCOS-related comorbidities, the role of placenta in nutrient availability, and influence of medications that may affect the long-term offspring health.

UDC: 616.311.2+616.314.17):615.212.7]-019-076

Opioid addiction has acquired the characteristics of an epidemic in recent years and is a serious problem in modern medicine. In users of narcotic substances, a significant prevalence of diseases of the oral cavity and periodontal tissues is noted in comparison with the general population. The aim of the work was to investigate the ultrastructural organization of the periodontal tissues of rats at the end of the fourteenth week of the experimental opioid effect. The animals were administered intramuscularly, daily, once, the opioid analgesic nalbuphine (pharmacotherapeutic group: analgesics, opioids, morphinan derivatives) in increasing doses for 14 weeks: 1-2 weeks - 0.212 mg/kg, 3-4 weeks - 0.225 mg/kg, 5-6 weeks - 0.252 mg/kg, 7-8 weeks - 0.260 mg/kg, 9-10 weeks - 0.283 mg/kg; 11-12 - 0.300 mg/kg, 13-14 weeks - 0.450 mg/kg. At the end of the fourteenth week of opioid exposure, ultrastructural changes in the epithelium of the mucous membrane of the gums, periodontium, and hemomicrovessels with the development of decompensation and pronounced dystrophic-destructive changes were established. With the long-term effect of an opioid analgesic, signs of karyorrhexis, segregation of nucleoli, spongiosis, apoptosis, violation of the integrity of intercellular contacts, as well as vacuole-like formations, which were a manifestation of focal necrosis of epitheliocytes, were revealed. The development of necrotic changes was caused by significant damage and destruction of organelles, as well as fragmentation or lysis of bundles of tonofilaments. The intercellular spaces were mostly expanded and uneven, which was caused by edematous phenomena. Fragmentation and destruction of periodontal collagen fibers, destructive changes in fibrocytes and fibroblasts were found in the periodontium. The translucency of the amorphous component of the intercellular substance of the connective tissue was determined. The ultrastructural reorganization of the cellular components of the periodontium was caused by vascular disorders of a systemic nature, which were manifested by the phenomena of dilatation, hemoptysis, sludge phenomenon, dystrophic changes in the endotheliocytes of hemocapillaries and venules, and the progression of sclerotic changes, which significantly disturbed the trophism of the periodontal tissues of rats.