УДК 578.833.29:615.281.8:577.245

Анотація. З метою розробки ефективного способу екстреної неспецифічної профілактики арбовірусної інфекції було досліджено в експериментах на лабораторних мишах ефективність комплексного застосування препаратів з різним механізмом дії, а саме: індуктора інтерферону Аміксину, природного полімінерального біокоректора Мінеролу та біоактивного фітозасобу – олії з насіння льону. На моделі експериментального кліщового вірусного енцефаліту встановлено суттєве, статистично достовірне зростання на 26,3 % (у 1,8 рази) противірусного ефекту розробленої нами схеми сумісного оптимального введення вказаних препаратів порівняно з самостійним використанням одного лиш індуктора інтерферону Аміксину, який у сукупності досягав 58,3 % захисту. Враховуючи широкий благосприятливий спектр противірусної дії представлених офіційних препаратів на людський організм запропонований спосіб спільного їх використання може успішно бути застосований в клініці багатьох вірусних інфекцій, особливо при невстановленій їх етіології.

УДК 615.28:616.5-002.957.5

 Анотація. Проведено згідно «Методичними вказівками з уніфікованих методів проведення біологічного контролю якості антипедикульозних засобів» біологічний контроль якості антипедикульозних засобів трьох різних форм (спрей, шампунь, емульсія), які реалізуються в аптечній мережі у місті Львові в діапазоні найнижчих цін показав, на лабораторній популяції вошей Реdiculus humanus humanus. Проведені дослідження показали, що вказані в інструкціях для використання діапазони часових проміжків для застосування цих засобів не відповідають дійсності. При застосуванні засобів в діапазоні найкоротших часових проміжків інсектицидна і овоцидна дія спостерігалась не в повній мірі, залишалось паралізованих вошей від 0,75 ± 0,43 до 2,75 ± 0,82 вошей, кількість личинок, які вижили становили від 0,67 ± 0,47 до 1,67 ± 0,74. В діапазоні максимальних часових проміжків дія препаратів була повною. Застосування засобів при педикульозі рекомендовано застосовувати в діапазоні максимальних часових проміжків.

УДК 578.834.1:57.083.31-097

Анотація. Метою роботи було визначення частоти та рівня антитіл класу IgG специфічних до SARS-Cov-2 за когортним аналізом у перехворілих на COVID-19 з врахуванням сезонних особливостей виявлення, демографічних показників пацієнтів під час пандемії COVID-19 та у постпандемічний періоди.

Матеріали та методи досліджень. У сироватці 2027 осіб, перехворілих коронавірусною інфекцією (2020–2024 рр.) проведено дослідження антитіл класу IgG специфічних до SARS-Cov-2 методом “ELISA kit EGUI SARS-CoV-2 IgG”.

Результати. Застосування когортного аналізу дослідження частоти виявлення та величини титру антитіл класу IgG специфічних до SARS-Cov-2 дозволив встановити їх залежність від сезонності та приналежності вікових категорій. Часовий діапазон спостереження показав достовірне зростання частоти осіб з позитивними результатами специфічних антитіл. Встановлено збільшення частки осіб з високими титрами специфічних антитіл, з максимальним наростанням (81,4 %) у 2022 році.

Висновки. Моніторинг частоти виявлення та титру антитіл класу IgG специфічних до SARS-CoV-2 дозволяє визначати ризик спалаху та прогнозувати необхідність проведення профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання сезонного розвитку коронавірусних інфекцій.

УДК 61.001.5(091)

Анотація. Упродовж 85 років з часу заснування Науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни, діяльність колективу пов’язана з вирішенням завдань зниження і ліквідації ряду інфекційних захворювань.

Вступ. Науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни ДНП «ЛНМУ імені Данила Галицького» має славну 85-річну історію діяльності. Це важливий підсумок всього історичного шляху, здобутків наших попередників, які створили унікальні наукові школи і виховали цілу плеяду учнів та внесли вагомий вклад у боротьбу з інфекційними захворюваннями. Сьогодні науковий колектив Інституту є структурним підрозділом ДНП «ЛНМУ імені Данила Галицького» та продовжує здійснювати свою місію. Основні напрямки діяльності включають наукову, лікувальну, консульта­тивну та просвітницьку роботу. На договірних засадах виконується широ­кий спектр досліджень: молекулярно-генетичних, імунологічних, біохіміч­них, токсикологічних. В Інституті розробляються та впроваджуються нові експериментальні дослідницькі методи та підходи наукової діяльності.

УДК 37:004.614.321.311.37.0

У зв’язку з реформуванням галузі охорони здоров’я в Україні розпочато розроблення ключових процесів та реєстрів, необхідних для існування інформаційного середовища у сфері охорони здоров’я. Для забезпечення функціонування електронної системи охорони здоров’я постає актуальне питання щодо формування цифрової грамотності у майбутніх лікарів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, протягом останніх 15 років спостерігається постійне зростання впровадження національних електронних систем охорони здоров’я (EHR). Тільки у 2011–2016 рр. темпи такого зростання становили 46%. Уперше представив концепцію електронних медичних записів із використанням електронних інструментів американський лікар Лоуренс Від [1]. Згодом у 1972 р. представники Regenstrieff Institute в Іллінойсі розробили першу електронну систему медичних записів. Ураховуючи якість та ефективність комп’ютерної техніки того часу, використання EHR спочатку було обмеженим. Швидкий розвиток напівпровідникових технологій, мікропроцесорів і програмного забезпечення наприкінці ХХ ст. значно покращив нові системи EHR, а країни ЄС почали впроваджувати ефективні системи управління EHR із 2010 р. У США за президентства Б. Обами було витрачено кілька мільярдів доларів на прискорення запровадження електронних медичних записів зі стимулюючими виплатами понад 40 тис доларів на кожного лікаря протягом п’яти років. До 2011 р. 
34% лікарів США перейшли на електронні медичні записи порівняно з 17% трьома роками раніше, згідно 
з опитуванням центрів контролю та профілактики захворювань. Розвиток інформаційних систем охорони здоров’я  паралельно з прогресом інформаційно-комунікаційних технологій [3], потреба в оцінці медичних послуг  у цілому [4] та глобальна пандемія COVID-19, що виявила існуючі бар’єри в доступі до медичних записів [5], прискорили розвиток цифрових лікарняних послуг [6]. Згодом EHR став основним елементом інтеграції між медичними працівниками та різними лікувально-профілактичними закладами, забезпечуючи 
постійне формування інформації під час діагностики та лікування пацієнтів [7; 8] та відповідність стандар
там та клінічним протоколам [9]. Перевагою EHR є не лише створення медичної бази даних, а й підтримка 
таких медичних платформ, як телемедицина та електронна охорона здоров’я [10; 11]. Використання EHR 
суттєво зменшує витрати за рахунок ефективного використання ресурсів лікувально-профілактичного 
закладу та всієї системи охорони здоров’я в країні [12–14], сприяє підвищенню задоволеності пацієнтів 
та медичного персоналу [15].