УДК 616.379-008.64-092.9:612.015.3:616.8-009.17

Актуальність. Вітамін D3 як багатофункціональний біологічний агент тісно залучений до патоге-незу діабетичної ретинопатії (ДР) при цукровому діабеті 2-го типу (ЦД2), тому розглядається як потенційний біомаркер оцінки стану пацієнтів.

Мета: вивчити плазмову концентрацію вітаміну D3 у пацієнтів з ДР на тлі ЦД2, провести кореляційний аналіз із показниками запалення, ліпідного обміну, нейродегенерації для пошуку нових біомаркерів.

Матеріали та методи. У дослідження були включені 106 пацієнтів (106 очей) із діагнозом ДР на тлі ЦД2, яких розділили на підгрупи відповідно до ступеня ушкодження сітківки за шкалою ETDRS. Виділили групу пацієнтів з непроліферативною ДР (level 47–53), з помірною проліферативною ДР (level 61–75) та з прогресуючою проліферативною ДР (Advans_PDR, level 81–85). Контрольну групу становили 64 відносно здорові особи, зіставні за статтю і віком. Шляхом імуноферментного аналізу вимірювали плазмові концентрації вітаміну D3, ІЛ-1β, ІЛ-10, феритину, гомоцистеїну, ненейрональної енолази (NNE). Проводили аналіз ліпідограми. Статистичний аналіз проводили за допомогою програм IBM SPSS Statistics 23 та MedStat.

Результати. При дефіциті вітаміну D3 у пацієнтів з ДР на тлі ЦД2 підтверджені ознаки хронічного системного запалення та виявлений зв’язок із концентрацію NNE, який демонструє більш виражені ознаки низькорівневого мікрогліального тканинного запалення у головному мозку і сітківці ока, що є основою нейродегенерації й асоційованої втрати зору. У цієї когорти хворих виявлений вірогідний кореляційний зв’язок феритину та ІЛ-10 у плазмі крові, однак не ІЛ-1β, що обґрунтовує диференційований підхід до моніторингу хронічного системного запалення. У пацієнтів із прогресуючою проліферативною ДР виявлені вірогідно нижчі рівні дефіциту вітаміну D3 на тлі відсутності терапії статинами.

Висновки. Концентрація вітаміну D3 у плазмі крові у пацієнтів з ДР на тлі ЦД2 є біомаркером оцінки нейродегенерації, системного запалення та клінічних наслідків, що обґрунтовує особливості ведення пацієнтів, прогнозування ДР. Прийом препаратів групи статинів сприяє стійкій компенсації дефіциту вітаміну D3.

Ключові слова: нейродегенерація; дистрофія сітківки; статини; ліпідний обмін

УДК 617.713-002-022.7-092-06:616.379-008.65]:355.01(477)

Актуальність. Бактеріальний кератит (БК) залишається однією з провідних причин інфекційної втрати зору. Наявність цукрового діабету (ЦД) 2-го типу суттєво підвищує ризик розвитку БК і тяжкість його перебігу через гіперглікемію, порушення іннервації рогівки та зниження місцевого імунітету. В умовах воєнного стану в Україні обмежений доступ до офтальмологічної допомоги посилює проблему своєчасного лікування таких пацієнтів.

Мета дослідження: провести порівняльний аналіз етіологічних чинників і частоти ускладнень бактеріального кератиту у пацієнтів із ЦД 2-го типу та без нього в умовах воєнного стану в Україні.

Матеріали та методи. Обстежено 110 пацієнтів (110 очей) з бактеріальним кератитом, розподілених на дві групи: 1-ша група — 57 пацієнтів із ЦД 2-го типу, 2-га група — 53 пацієнти без ЦД. Усім проведено стандартні офтальмологічні дослідження та мікробіологічну діагностику. Статистичну обробку здійснювали у програмах Microsoft Excel 2019 та SPSS 26 із застосуванням χ²-критерію Пірсона, точного критерію Фішера при рівні значущості p < 0,05.

Результати. У пацієнтів без ЦД значно частіше виявлявся блефарит — 37,74 проти 8,77 % при ЦД 2-го типу (p < 0,001), тоді як порушення режиму носіння контактних лінз переважало серед хворих на діабет — 28,07 проти 20,75 % (p < 0,05). Частота травматичних (22,8 vs 22,6 %) і хімічних пошкоджень (10,5 vs 13,2 %) не відрізнялася (p > 0,05). Найчастішим ускладненням у пацієнтів без ЦД було помутніння рогівки — 37,74 %, тоді як при ЦД 2-го типу — 17,54 % (p < 0,05). Водночас у хворих на ЦД 2-го типу частіше спостерігались тяжчі ускладнення — виразка (5,26 %), передній увеїт (8,77 %), вторинна глаукома (7,02 %) та перфорація (1,75 %), проте ці відмінності не досягали статистичної значущості (p > 0,05).

Висновки.У пацієнтів із ЦД 2-го типу бактеріальний кератит характеризується більш тяжким клінічним перебігом і схильністю до ускладнень, тоді як серед хворих без діабету переважають поверхневі форми з помутнінням рогівки. Отримані результати підкреслюють необхідність ранньої діагностики та індивідуалізованого підходу до лікування БК у пацієнтів із ЦД 2-го типу.

Diabetic retinopathy (DR) is the most significant and common cause of visual impairment in diabetes patients. The aim of the study was to enhance the understanding of the pathogenesis of DR associated with metabolic syndrome (MS) and elucidate the role of cellular and humoral immunity factors. The study included 130 patients. Group 1 comprised 70 patients diagnosed with DR and insulin-dependent type 2 diabetes against the background of MS. Group 2 included 60 patients diagnosed with DR and non-insulin-dependent type 2 diabetes associated with MS. The immunological analysis focused on evaluating subpopulations of blood lymphocytes using flow cytometry; systemic inflammation markers, such as CRP, specific IgA, IgM, and IgG, cytokines measured by ELISA. Significant changes in immune status were observed in patients with DR associated with MS, depending on diabetes compensation. In Group 1 patients with DR, more pronounced alterations in the T-cell immunity pathway were observed, including T-cell immunodeficiency accompanied by the activation of killer and B-cell immunity, compared to non-insulin-dependent patients. Both groups exhibited type IV hypersensitivity reactions. Elevated CRP level was detected only in insulin-dependent patients with DR. An analysis of the immune parameters indicated predominant activation of the specific humoral immunity pathway, suggesting chronicity of the condition. Non-insulin-dependent patients showed significant activation of mucosal humoral defenses and early humoral protective mechanisms. The data revealed more pronounced changes in specific humoral immunity markers, such as immunoglobulins, compared to systemic inflammation markers like CRP.

Анотація

Відсутність стандартизованих підходів до дослідження сечі залишається однією з ключових проблем медичних лабораторій Європи, зокрема й України. Настанова EFLM European Urinalysis Guideline 2023 (далі – Настанова) є важливим кроком до вирішення цієї проблеми, адже містить чіткі рекомендації щодо процедури збору, збереження та аналізу сечі, а також впровадження новітніх технологій. Її реалізація сприятиме значному підвищенню якості лабораторних досліджень, що є особливо актуальним у контексті підготовки до акредитації за міжнародним стандартом ISO 15189:2022.

Переклад Настанови українською мовою дозволить ефективніше впроваджувати клінічні рекомендації у повсякденну діяльність медичних лабораторій, оскільки забезпечить доступність для широкого кола фахівців, полегшить адаптацію міжнародних стандартів і сприятиме поширенню передових лабораторних практик в Україні.