Ефективність процесу тренування під час занять фізичною культурою, в першу чергу, залежить від відповідності ступеня навантаження, рівню фізичного розвитку і підготовленості студентів, а також від стану здоров’я і функціональних можливостей організму осіб, які займаються спортом. Медичне забезпечення тренування осіб, що займаються спортом, передбачає спільну роботу лікаря і викладача з фізичного виховання (тренера) для удосконалення цього процесу. Аналіз протоколів лікарсько-педагогічного спостереження дозволяє складати адекватні програми для конкретного контингенту осіб, що займаються спортом, з можливістю їх подальшого корегування.
Необхідність вивчення та застосування нових методів лікування раку має вирішальне значення для медичної галузі. Такі технології, як імунотерапія, CAR-T-клітинна (chimeric antigen receptor) терапія показали перспективні результати лікування різних видів раку, особливо гострий мієлоїдний лейкоз, гострий лімфобластний лейкоз, неходжкінську лімфому та множинну мієлому. Ці інноваційні підходи допомагають покращити результати пацієнтів, мінімізувати побічні ефекти та підвищити загальну якість життя. Дослідження та розробки в цій галузі продовжують просуватися, пропонуючи надію на більш ефективне та персоналізоване лікування раку в майбутньому.
УДК 616.314 - 08:616.89
Вступ. Однією з найактуальніших проблем сучасного громадського здоров'я є психічне здоров'я, яке входить до п'яти найзначніших глобальних викликів сьогодення та майбутнього [1, 2]. За даними ВООЗ, у 2019 році кожна восьма людина, або 970 мільйонів людей у світі, жила з психічним розладом, причому найпоширенішими є тривожні та депресивні розлади [3]. Серед численних проблем організацій медичного обслуговування психіатрична допомога завжди займала особливе місце. Багатогранна, зі значними
морально-етичними та правовими складовими, дуже чутлива для суспільства проблема поширення психічних розладів серед населення, а надання своєчасної та якісної психіатричної допомоги стало актуальнішим, ніж будь-коли, в
Україні у зв'язку з воєнними подіями [1].
У зв’язку зі значною поширеністю та великим різноманіттям психічних захворювань стоматологічна служба психіатричних лікарень та диспансерів не може справитися зі всім потоком пацієнтів і частина хворих з порушенням психіки попадає в звичайні стоматологічні поліклініки. Досвід роботи лікарів-стоматологів при наданні стоматологічної допомоги психічно хворим показав, що для роботи з даним контингентом хворих необхідні не тільки компетентність та особисті якості лікаря, а й спеціальне навчання [4, 5, 6]. Також при наданні стоматологічної допомоги психічно хворим виникають проблеми пов’язані з непередбаченою поведінкою хворих і складністю спілкування.
Дослідження стоматологічного статусу та надання комплексної стоматологічної допомоги психічно хворим є маловивченим питанням, досліджування проводились лише поодинокими вченими [6, 7, 8, 9]. У практичній стоматології немає даних про централізоване надання стоматологічної допомоги в повному об’ємі хворим із психічними розладами. Стоматологічна допомога даному контингенту хворих практично надається тільки при звертанні з гострою біллю або при ускладненнях, крім того, в силу специфіки психічного захворювання не проводиться санація порожнини рота.
Background and Aims: Due to the war in Ukraine, the incidence of post-traumatic stress disorder (PTSD) is increasing. PTSD is a significant social problem, as it is a serious risk factor for depression, suicide, and functional dysregulation of internal organs. This study aimed to analyze the results of a questionnaire and the clinical and paraclinical manifestations of PTSD.
Methods: A total of 172 people were evaluated, and 40 patients with PTSD were included in the study. Patients were aged 40-50 years with a BMI of 28.1±0.4 kg/m2. Glycated hemoglobin A1c, glucose, immunoreactive insulin, and homeostasis model assessment of insulin resistance (HOMA-IR) levels were measured. A digital ECG device with software to analyze heart rate variability (HRV), was used to record short-term ECG (5 minutes in the supine position and 6 minutes in the orthostatic test). These were used to figure out the time-domain and frequency-domain parameters of HRV.
Results: According to the obtained data, a high level of anxiety was recorded in 11 respondents (27.5%), an average level in 8 patients (20.0%), a moderate level in 9 people (22.5%), and a minimal level among 12 respondents (30.0%). The pattern of HRV changes shows that the parasympathetic branch of the autonomic nervous system (ANS) is suppressed (-11.9%, p<0.05), there is low overall spectral power, and the ratio of low-frequency to high-frequency bands goes up (+7.6%, p<0.05). This means that the sympathetic branch of the ANS is more dominant in people with PTSD. Patients with PTSD were characterized by higher HOMA-IR indices (5.1±0.7 vs. 2.4±0.6, p<0.001). Eight people with PTSD manifested newly diagnosed type 2 diabetes mellitus (T2DM).
Conclusions: PTSD is characterized by a disturbed HRV, an increased sympathetic response of the ANS, IR parameters, and an increased incidence of T2DM development. The obtained results provide insights into the mechanisms underlying the systemic consequences of PTSD.
УДК 613.4 (043.3) + 61:796 (043.2)
Кількість ампутації в Україні невпинно зростає внаслідок військових травм та їх ускладнень, старіння населення та збільшення розповсюдженості таких захворювань, як цукровий діабет, судинні захворювання нижніх кінцівок тощо. Реабілітація після ампутацій – складний і тривалий процес. Саме на етапі реабілітації зростають енергетичні потреби в білках та інших макро- та мікронутрієнтах, які важко компенсувати звичайним раціоном харчування.