Актова промова, виголошена на засіданні Вченої ради Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
16 листопада 2022 року з нагоди 238-ї річниці від дня заснування університету

УДК 616.12-007.2+613.95+616-071+616.08

Резюме. Наведено випадок синдрому Холта—Орама у дитини 2,5 років: трьохфалангові перші пальці кистей, дефект міжшлуночкової перетинки, відкрита аортальна протока.

Ключові слова: діти, вади розвитку, діагностика, терапія.

УДК 616.315+616.317)]-007.254–036–089–053.2

Щілина губи і піднебіння залишається однією з найпоширеніших вроджених вад розвитку. Двобічна щілина вважається найскладнішою формою вади. Немає одностайної думки у виборі часу і методу оперативного лікування. Проте більшість публікацій присвячені двоетапному методу закриття дефекту і рекомендують проводити повну корекцію до 24 місяців. Цей клінічний випадок відрізняється від загальноприйнятого підходу лікування дітей з двобічними розщелинами губи та піднебіння, оскільки пацієнт звернувся по медичну допомогу в пізньому віці, зокрема в 11 років, через ряд суб’єктивних і об’єктивних причин

УДК: 616.411-089.12-053.2

На сьогодні хірургія селезінки є досить актуальною проблемою дитячої хірургії. Існують захворювання, при яких тільки спленектомія дозволяє дитині жити повноцінним життям. До таких відносять: серповидно- клітинну анемію, ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру, спадковий мікросфероцитоз (хвороба Мінковського- Шоффара), таласемію, аутоімунну гемолітичну анемію. Селезінка вражається при тупій травмі живота у дітей в 25 % – 30 % випадків. Втрата більше 45 % обʼєму циркулюючої крові призводить до нестабільного гемодинамічного стану дитини. Питання хірургічного лікування і збереження селезінки при гемоперитонеумі внаслідок її ушкодження є життєво необхідними.

УДК 81 255.4:821.111 (73)

Зважаючи на актуальні проблеми сучасного мовознавства, особливо варто зазначити дослідження національної специфіки мовних і мовленнєвих явищ. Отже, тісний зв’язок із категоріями ментального, світоглядного, аксіологічного порядку дає змогу зарахувати концепт
ЗДОРОВ’Я до ключових концептів культури, знання яких потребують усі, хто вивчає мову й культуру. Таким чином, стаття має на меті зробити внесок у дослідження нового сегмента мовної та концептуальної картин світу давніх римлян, у подальше вивчення механізмів вербалізації мовної картини світу, насамперед засобами лексичного мовного рівня, в інтегрованому описі одного з найбільш значущих у культурно-аксіологічному сенсі концептів давньоримської етносвідомості. Саме крізь призму синтагматики як універсального способу дослідження концепту, що має здатність актуалізувати концептуальну інформацію в тих обсягах, які задіяні класифікаційними одиницями
мови, ми найбільш точно вдалися до розкриття особливостей мовної маніфестації екзистенціальних феноменів, до яких належить досліджуваний нами концепт.