На сьогоднішній день доведено, що дефіцит заліза (ДЗ) обумовлюють чинники ендогенного і екзогенного походження, серед яких особливого значення набувають аліментарні фактори, а саме недостатнє надходження в організм заліза із харчовими продуктами (ХП). Окрім того, раціонально підібрані ХП є важливим елементом аліментарної профілактики та корекції залізодефіцитних станів (ЗДС), а також можуть впливати на ефективність та безпеку застосування залізовмісних лікарських засобів.
У статті запропоновано шляхи менеджменту ліко-пов’язаних проблем, які виникають при самолікуванні закладеності носа місцевими деконгестантами за результатами анкетного опитування 300 респондентів і визначено роль фармацевта у цьому процесі.
Встановлено, що фармакофобія – доволі поширене явище, оскільки більше половини опитаних фармацевтів мають досвід роботи з пацієнтами, які мають страх, пов'язаний із застосуванням ліків. Основними причинами фармакофобії у пацієнтів, на думку працівників аптек, є страх виникнення побічних реакцій ЛЗ та негативний попередній досвід застосування ліків. Понад 70% фармацевтів вважають, що належать до команди фахівців, які здатні допомогти у вирішенні цієї проблеми, але, при цьому, лише 26% цікавляться менеджментом фармакофобії.
Abstract
Aim. The research aims at improving the quality of rendering medical care in the urology departments of health care facilities by conducting the clinical audit with advanced study of causes of dissatisfaction of patients with the medical service provided.
Material and Methods. Sociological research included the questioning of 405 patients who were treated in the urology departments of the municipal nonprofit enterprise of the Lviv Regional Council "Clinical Emergency Hospital". The respondents estimated the quality of providing health care in the sphere of medical service, informational content, financing, the quality of diagnosis and treatment. Methods of structural-logical analysis, systemic approach and analysis, calculation of mean and relative values, calculation of satisfaction index with services provided are used in this work.
Results and Discussion. The determination of the level of respondents' satisfaction with inpatient treatment showed that, in total, that the number of dissatisfied among the interviewed were 7.16±1.28 % persons. The focus-group of such persons was singled out: patients of active working age, financially - able, mainly with higher education, most often with diagnosis of urolithiasis, who suffered from pain syndrome, with late appealing for medical care (more than 24 hours), they were operated on and waited for the quick results of treatment, even despite the positive final result of treatment. These patients demanded more attention of a doctor, were dissatisfied with the work of paramedical personnel, conflicted with ward neighbors, had claims to availability and quality of medical equipment, sanitary state of premises of the department.
Conclusions. The results of the clinical audit targeting the satisfaction of patients with medical services provided as one of the forms of receiving the patient feedback concerning the quality of medical aid, point out, on one hand, the appropriate level of availability of services, interpersonal attitudes, infrastructure, execution of technical demands as to quality and standard compliance by the staff of department. While, on the other hand, the audit results indicate the presence of dissatisfied with some certain services in the department. The focus-groups of dissatisfied make it possible to take into account the personal approaches in rendering medical aid to such categories of population, that in total will improve and increase the quality of providing medical services. Basing on the results of clinical audit, the recommendations as to the perfection of medical care management in the urology departments of health care facilities.
Мета. Вивчення потреб у наданні послуг клінічної фармації через діяльність створеної Телеграм-групи після запровадження воєнного стану в Україні.
Матеріал і методи. Групу "Клінічна фармація" у месенджері Телеграм (Telegram) створено працівниками кафедри менеджменту в охороні здоров'я, фармакотерапії і клінічної фармації та Центру фармацевтичної опіки та інновацій в охороні здоров'я Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького 03.03.2022року. Об'єкт дослідження: запити учасників створеної групи. Предмет дослідження: особливі потреби у послугах клінічної фармації, та наданні фармацевтичної опіки за умов, що склалися безпосередньо після введення воєнного стану в Україні.
Результати й обговорення. До створеної Телеграм-групи долучилися 206 учасників, від яких надійшло 338 запитів (у період 03.03-08.06.2022), 88,8% протягом березня 2022 року. Запити передбачали ідентифікацію адміністраторами групи лікарських засобів та виробів медичного призначення за надісланими фотографіями вторинного або первинного упакування із маркуванням переважно іноземною мовою. Адміністратори надавали відповіді українською мовою. Результати аналізу отриманих даних засвідчили, що 54,1% запитів стосувалися лікарських засобів, 16,6% -виробів медичного призначення, 16.6% - дієтичних добавок, 11, 8% - косметичних засобів та 0,9% - інших. При отриманні запитів адміністратори Телеграм-групи ідентифікували засіб як лікарський або ж відносили його до інших категорій.
Надалі для ліків визначали склад акmивниxфармацевmичниxінгредіснmів, фармакоmерапевmичну групу mа / або показання до засmосування. Cеред запиmів іденmифіковано нарко- mичніmа псиxоmропнілікарськізасоби,обігякиxвУкраїні обмежено, а mакож незарессmровані в Україні ліки (28,4%),длязабезпеченняраціональногозасmосування якиx може виникнуmи необxіднісmь у наданні більш повної фармацевmичної опіки.На нашудумку, оmримані резульmаmи варmо включиmи в навчальний процес, із викорисmанням у m.ч. кейс-менеджменmу на основі оmриманиx запиmів mа відповідей на ниx.
Висновки. Omримані резульmаmи засвідчуюmь, що в умоваx надзвичайниx сиmуацій, зокрема запроваджен- ня воснного сmану, часmину необxідниx послуг клінічної фармації можна реалізовуваmи через діяльнісmь професійниx груп у безкошmовниx месенджераx. Пріориmеmним серед послуг клінічної фармації виявилося надання фаxової інформації про ліки mа вироби медичного призначення. Вважасмо доцільним акmивізуваmи розвиmок e-клінічної фармації, особливо в часи кризового менеджменmу, зокрема віmчизняного.
Abstract
The researchaims at studying the requirement for clinical pharmacy services offered through the activity of a Telegram
group after the imposition of martial law in Ukraine. Materials and Methods. The staff of the Department of
Healthcare Management, Pharmacotherapy and Clinical Pharmacy together with the Centre of Pharmaceutical Care and Innovations in Healthcare of Danylo Halytsky Lviv National Medical University created a "Clinical Pharmacy" group on Telegram (free of charge messenger) on March 3, 2022. The object of research is represented by the requests of the created group members. The subject of research is represented by special needs for clinical pharmacy services and the provision of pharmaceutical care after the imposition of martial law in Ukraine.
Results and Discussion.
A total of 206 participants joined the newly-created Telegram group and sent 338 requests from March 3 to June 8, 2022. Notably, 88.8% of requests were sent in March 2022. The requests involved the identification of medicines and medical products by the group administrators. Medicines and medical products were identified based on the photos of the secondary or primary packaging with labels mainly in a foreign language. The administrators answered the questions in Ukrainian. The results of the data analysis showed that 54.1% of requests were related to medicines, 16.6% to medical products, 16.6% to dietary supplements, 11.8% to cosmetic products, and 0.9% to other. The administrators of the Telegram group identified the product as medicine or attributed it to other categories when they received requests. Later, they identified the composition of active pharmaceutical ingredients, pharmacotherapeutic group and / or indications for use. The requests included narcotics and psychoactive agents, while their distribution is limited in Ukraine. The administrators also identified medicines that were not registered in Ukraine (28.4%). It may be necessary to provide more complete pharmaceutical care to ensure the rational use of them. In our opinion, the obtained results should become a part of the academic process. It should be noted that case management based on the received requests and responses to them must also be included.
Conclusions.
The obtained results prove that a part of the vital clinical pharmacy services can be provided by professional groups using free messengers in the state of emergency, namely the imposition of martial law. The provision of accurate information about drugs and medical products was prioritized among other clinical pharmacy services. We consider it relevant to enforce the development of e-clinical pharmacy, especially while implementing crisis management in Ukraine.