УДК: 616.53-002.25:615.03:615.262

Мета. Вивчення питання фармацевтичної опіки пацієнтів із акне при застосуванні системних ретиноїдів.

Матеріал і методи. Використано методи: системного підходу, бібліографічний, анкетного опитування, статистичний, фармакоекономічної оцінки. Об'єкти дослідження: релевантні інформаційні потоки; чинні стандарти фармакотерапії, інструкції для медичного застосування ізотретиноїну Державного реєстру лікарських засобів України (n=4), 14-й випуск Державного формуляру лікарських засобів; анкети пацієнтів із акне, які застосовують системні ретиноїди (n=53); цінові пропозиції аптек для лікарських засобів ізотретиноїну та лабораторій для дослідження печінкових проб і визначення рівня ліпідів. Предмет дослідження: належна фармацевтична опіка пацієнтів із акне при застосуванні системних ретиноїдів.

Результати й обговорення. Результати анкетного опитування засвідчили, що, незважаючи на високу обізнаність, практика дотримання пацієнтами рекомендацій, пов'язаних із застосуванням ізотретиноїну, потребує оптимізації, зокрема шляхом фармацевтичної опіки, яку, за оцінками пацієнтів, було надано лише у 30,2% (95ДІ: 18,3-44,3%) випадків. У результаті аналізу чинних нормативно-правових документів визначено 6 основних керунків, що включають 10 ключових меседжів фармацевтичної опіки. Із огляду на вкрай низький рівень належного виконання Програми запобігання вагітності при застосуванні системних ретиноїдів (3,7%; 95ДІ: 0,1-19,0%) та серйозність наслідків нехтування рекомендаціями (тератогенна дія), фармацевтична опіка, на нашу думку, повинна включати питання ефективної контрацепції та проведення тестів на вагітність шляхом не лише інформування, а й пошуку та задіяння інших стратегій підвищення дотримання рекомендацій пацієнтками. Вважаємо, що обговорення із пацієнтом витрат на фармакотерапію системними ретиноїдами (за результатами нашого дослідження - від ₴ 17919,20 до ₴ 25307,50), окрім вартості ізотретиноїну (від ₴ 15417,20 до ₴ 21550,00), повинно включати витрати на проведення лабораторного контролю печінкових проб (від ₴ 1530,00 до ₴ 2340,00), ліпідограми (від ₴ 972,00 до ₴ 1417,50) та задоволення низки інших індивідуальних потреб пацієнта.

Висновки. Вивчення питання фармацевтичної опіки при застосуванні системних ретиноїдів дозволило визначити основні керунки (n=6) та ключові меседжі (n=10), на які можуть орієнтуватися фармацевти під час професійної комунікації з пацієнтами із акне, що дає змогу підвищити ефективність та безпечність фармакотерапії.

УДК: 615.03:615.15:615.859

Мета. Збір, аналіз та стандартизація практичних функцій клінічного фармацевта у вітчизняних та закордонних стаціонарних закладах охорони здоров'я, а також визначення бар'єрів на шляху ширшої інтеграції послуг клінічної фармації в Україні.

Матеріали і методи. Використано методи: системного підходу, бібліографічний, стандартизації, анкетного опитування, груповий метод експертних оцінок, структурно-логічний, аналітично-порівняльний, комп'ютерного опрацювання даних, моделювання. Об'єкти дослідження: протоколи анкетного опитування вітчизняних клінічних фармацевтів (n=22); закордонні стандарти професійної діяльності клінічного фармацевта (n=7); досвід впровадження послуг клінічної фармації закордоном (n=7). Предмет дослідження: функціональні обов'язки клінічного фармацевта.

Результати й обговорення. Результати анкетного опитування засвідчили, що практичні функції клінічних фармацевтів у вітчизняних стаціонарних закладах охорони здоров'я далеко не обмежуються визначеним законодавством адмініструванням антимікробних засобів, а поширюються також на практичну реалізацію 26 додаткових функцій. Розроблено авторську модель стандартизації, яка дала можливість виокремити 13 груп професійних функціональних обов'язків вітчизняних клінічних фармацевтів, у межах надання послуг клінічної фармації. Встановлено, що найпоширенішими є 2 групи функціональних обов'язків: управлінсько-стратегічні (20,2%) та пов'язані із контролем та моніторингом (15,5%). За результатами аналізу та оцінки закордонних професійних стандартів та практик, виокремлено 20 груп функціональних обов'язків, які реалізуються виконанням 160 різноманітних функцій, що забезпечують повний спектр послуг клінічної фармації в умовах стаціонару. Розширення послуг клінічної фармації в Україні наразі обмежене: відсутністю відповідних законодавчих та нормативних актів, які б сприяли наданню в повному обсязі клініко-фармацевтичної опіки хворим; наявними ресурсами; рівнем фахової підготовки фахівців; відсутністю національних чи співпраці з міжнародними фаховими асоціаціями та товариствами клінічної фармації.

Висновки. Розроблена модель стандартизації функцій клінічного фармацевта в закладі охорони здоров'я, дозволила систематизувати основні групи функціональних обов'язків, які дозволяють забезпечувати весь спектр послуг клінічної фармації в умовах стаціонару. Подальша інтеграція клінічного фармацевта у вітчизняну охорону здоров'я, як рівноправного та невід'ємного учасника мультидисциплінарної команди фахівців, можлива за умов створення відповідних законодавчих та нормативних актів і розвитку та оптимізації вітчизняної клініко-фармацевтичної освіти на всіх рівнях.

Aim. Collection, analysis, and standardization of practical functions of a clinical pharmacist in national and foreign inpatient health care facilities, as well as identification of barriers during the integration of clinical pharmacy services in Ukraine.

Materials and Methods. The applied methods include a systematic approach, bibliographic, standardization, group method of expert evaluations, structural-logical, analytical-comparative, computer data processing, and modeling. The object of research: survey protocols of national clinical pharmacists (n=22); international standards of professional activity for clinical pharmacists (n=7); experience of implementing clinical pharmacy services abroad (n=7). Research subject: functional responsibilities of clinical pharmacists.

Results and Discussion. The results of the survey revealed that the practical functions of clinical pharmacists in national healthcare facilities extend far beyond the administration of antimicrobial agents as defined by legislation. They also encompass the practical implementation of 26 additional functions. An original standardization model was developed, which enabled the identification of 13 groups of professional functional responsibilities of national clinical pharmacists within the provision of clinical pharmacy services. It was established that the most common are 2 groups of functional responsibilities: managerial/strategic (20.2%) and related to control and monitoring (15.5%). Based on the analysis and evaluation of international professional standards and practices, 20 groups of functional responsibilities were identified, which are implemented through the realization of 160 different functions, ensuring a comprehensive range of clinical pharmacy services in hospital settings. The expansion of clinical pharmacy services in Ukraine is currently limited by several factors: the absence of appropriate legislative and regulatory acts that would facilitate the provision of full clinical and pharmaceutical care to patients; available resources; the level of professional training of specialists; the absence of national association and the lack of collaboration with international professional associations or societies in clinical pharmacy.

Conclusions. The developed model for standardizing the functions of clinical pharmacists in healthcare facilities has allowed systematic categorization of the main groups of functional responsibilities, enabling the provision of a full spectrum of clinical pharmacy services in hospital settings. Further integration of the clinical pharmacist into national health care, as an equal and integral member of a multidisciplinary team of specialists, is possible under the conditions of the creation of relevant legislative\regulatory acts and the development or optimization of national clinical pharmaceutical education at all levels.

УДК 614.274:338.2:35

З’ясовано, що трактування національної безпеки ґрунтується на двох концептуальних підходах людиноцентричному та ціннісно-орієнтованому. Визначено 20 складників національної безпеки, серед яких фармацевтична безпека. З’ясовано, що окремі науковці вважають фармацевтичну безпеку складником економічної безпеки та вітальної (медичної) безпеки. Обґрунтовано, що під фармацевтичною безпекою слід розуміти невіддільну частину національної безпеки, що характеризується таким станом розвитку фармації, у разі якого забезпечується задоволення потреб населення у рівному його доступі до якісної фармацевтичної допомоги. Визначено основні елементи фармацевтичної безпеки. Здійснено моделювання зв’язків фармацевтичної безпеки з економічною безпекою, людською безпекою, медичною безпекою, соціальною безпекою, гуманітарною безпекою, громадською безпекою та порядком, екологічною безпекою, інформаційною безпекою, кібербезпекою.
Ключові слова: національна безпека, складник національної безпеки, людська безпека, фармацевтична безпека

Objective. The aim of our study was to research the engagement and personal contribution to volunteering of pharmaceutical professionals and students in conditions of Russian-Ukrainian war.
Methods. An anonymous online questionnaire-based survey was conducted among Ukrainian pharmaceutical professionals and students (n = 517; approximate response rate - 40%). e analyzed period was February-April 2023.
Statistical analysis was performed using a spreadsheet Microso Excel.
Results. The results of the questionnaire survey have shown that almost two thirds of respondents (63.45%) were engaged in volunteer activities. e most relevant sources of information about volunteering were pages, channels and
groups of volunteer organizations in social networks (22.21% of responses), information from friends, colleagues,
relatives, etc., related to volunteering (21.86%), various announcements in social networks (20.83%). Leaders among social networks were Telegram (28.32%), Instagram (28.05%) and Facebook (23.58%). The main motives for volunteering were the desire to help the army (43.57%) and internally displaced persons (25.73%), and the main forms of participation in volunteer activities were the collection of funds, clothes, household items, food and medicines (24.31%), transfer of funds for the needs of the army (17.36%) and for volunteer activities (17.26%).
Conclusion. The role of volunteering in the conditions of the Russian-Ukrainian war among pharmacists and pharmaceutical students was studied and understood.

Вступ. Конституція України визнає людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю/ Здоров’я є важливим соціальним та економічним чинником, від рівня якого значно залежать економічні ресурси, фізичний, духовний і моральний потенціал суспільства. Пріоритетною складовою державної політики у сфері охорони здоров’я є розбудова фармацевтичної безпеки, під якою розуміють комплекс заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, пов’язаних з обігом лікарських засобів (ЛЗ) і медичних виробів (МВ) в контексті безпеки населення, фармацевтичних підприємств, довкілля, а також оборонної та економічної незалежності країни. Важливим є забезпечення населення ЛЗ та МВ, підвищення рівня їх фізичної та економічної доступності для пацієнтів як в мирний час, так і в умовах воєнного стану. Загрозами фармацевтичній безпеці держави визнають високу залежність від імпорту як в частині активних фармацевтичних інгредієнтів, виробничого обладнання тощо, так і в частині готових ЛЗ, що вироблені за кордоном та за контрактним виробництвом в Україні, псевдоеластичність у розвитку роздрібного фармацевтичного ринку, розбалансованість системи спеціального медичного постачання через не опрацювання на державному рівні дієвого механізму освіження (заміни) та осучаснення асортименту ЛЗ і МВ регіонального матеріального резерву, тотальне знецінення фармацевтичної освіти та фаху, а також суттєве скорочення досліджень галузевої й університетської фармацевтичної науки в Україні. 24 лютого 2022 року у зв'язку з повномасштабним вторгненням російських військ в Україну Верховною Радою України було прийнято Закон України (ЗУ) «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"», а вже 17 березня 2022 року, за три тижні з моменту введення воєнного стану, були опубліковані заяви Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) та Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба), контекст яких визначає неспроможність держави належно забезпечити фармацевтичну безпеку. Так, МОЗ закликало волонтерів до об’єднання зусиль заради допомоги українським лікарням, а в інформаційному повідомленні Держлікслужби констатовано, що в перші дні війни працювало близько 10 % аптечних закладів (АЗ), окрім цього регулятор закликав не піддаватись паніці, адже на ринку спостерігався ажіотажний попит на певні види ЛЗ. У зв’язку з цим актуалізуються питання фармацевтичної безпеки держави в умовах повномасштабної російськоукраїнської війни.

Метою роботи було проведення аналізу структури АЗ, що перебувають у спільній власності територіальних громад, крізь призму фармацевтичної безпеки держави.

Матеріали та методи У процесі дослідження використано такі методи: правового аналізу, контент-аналізу, системного підходу, спостереження, порівняння та узагальнення, абстрагування. Матеріалами для дослідження слугували ЗУ та інші нормативно-правові акти, які стосуються фармацевтичної галузі, інформаційні повідомлення центральних органів виконавчої влади, наукові публікації вітчизняних науковців та дані 42 відповідей за запитами на отримання публічної інформації (запити), що були надіслані до 22 обласних рад (ОР) та Київської міської державної адміністрації (КМДА)