УДК:  331.101.32:615.15-005

Мета. Вивчення думки фармацевтичних фахівців аптечних закладів щодо ролі матеріальних і моральних стимулів та перешкод в їх реалізації у процесі мотивації фахівців до праці.

Матеріал і методи. Дослідження проведене у період з 26 червня по 26 серпня 2020 р. методом анонімного інтернет-опитування 348 фармацевтичних фахівців аптечних закладів України за анкетою, розробленою в google формі та розміщеною у дев'яти фармацевтичних групах соціальної мережі "Фейсбук". Респонденти представляли усі регіони України, за винятком анексованої АР Крим та окупованих територій Донецької і Луганської областей. Гранична похибка вибірки 5,1%.

Результат й обговорення. З'ясовано, що абсолютна більшість респондентів вважає, що виконаний обсяг їх роботи має бути більш оплачуваним. Показано, що співвідношення середньої зарплати українських фармацевтичних фахівців (до мінімальної зарплати в країні щонайменше удвічі менше ніж такий показник в їх європейських колег. Виявлено, що серед заохочень роботодавці здебільшого використовують нарахування відсотку з продажів та систему бонусів. Визначено, що для опитаних важливими є повага колег і відвідувачів аптечних закладів, належний моральний клімат в колективі та хороші умови праці. При цьому виявлена стурбованість фармацевтичних фахівців високим ступенем відповідальності, дуже важкою роботою, недоцільністю вимог керівництва та наявністю штрафних санкцій в аптечному закладі.

Висновок. Встановлено, що фармацевтичні фахівці не отримують бажаної матеріальної та моральної задоволеності від роботи в аптечних закладах, а роботодавці на низькому рівні застосовують наявні форми заохочення за трудові досягнення, що спричиняє зневіру фармацевтичних фахівців до обраного фаху та високу текучість кадрів в аптечних закладах.

Стрімкий розвиток аптечної справи в Україні потребує переосмислення та перенацілювання професійних ролей (ПР) фармацевтичного фахівця (ФФ) в суспільстві та системі охорони здоров’я, так як він не лише виготовляє і реалізує лікарські засоби (ЛЗ), а й є рівноправним
учасником процесу фармакотерапії, а саме надавачем фармацевтичних послуг та фармацевтичної інформації.
Метою роботи є аналіз стану реалізації ПР ФФ у вітчизняній фармацевтичній практиці.
Матеріали та методи. Матеріалами дослідження були положення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародної фармацевтичної федерації (МФФ) та наукові працістосовно ПР ФФ, а також аналіз опису вакансій на сайтах work.ua та robota.ua серед великих аптечних мереж (АМ). Використані методи критичного аналізу, конкретизації та наукового узагальнення.
Результати. Здійснено аналіз наукових праць, положень ВООЗ та МФФ стосовно ПР ФФ, а також проаналізовано опис фармацевтичних вакансій 10 великих АМ України на сайтах work.ua та robota.ua.
Висновки. На підставі вивчення опису вакансій 10 великих АМ та критичного аналізу даних літератури з’ясовано, що нині ПР вітчизняного ФФ зводяться насамперед до ролі продавця ЛЗ. Для наповнення ПР українських ФФ тим змістом, який характерний для світової
фармацевтичної спільноти, необхідно: створити таку систему підготовки кадрів, яка б дозволяла ФФ успішно реалізовувати ті ролі, що вимагає їхня професія в сучасних умовах з погляду положень ВООЗ і МФФ; розробити нові та удосконалити чинні національні нормативно-правові документи щодо ПР ФФ із залученням власне ФФ і фармацевтичних саморегулівних організацій; опрацювати зазначеними організаціями медіа-лінгвістичні технології для формування позитивного образу ФФ, що сприятиме відновленню іміджу фармацевтичної професії та в перспективі дозволить вирішити одну з найважливіших проблем сучасності – проблему довіри до аптеки й ФФ і, як наслідок, матиме позитивний вплив на здоров’я населення

The aim: The purpose of the research is to study the understanding of student pharmaceutical youth the eating behavior in the context of the EBW and obesity.
Materials and methods: The material of the study was anonymous questionnaire survey the students of the pharmaceutical faculties from Ukraine.
Results: The results of the questionnaire were analyzed using methods of statistics, comparison and generalization. Almost 9 out of 10 respondents from both universities
consider the reason of obesity a sedentary lifestyle and poor nutrition, and the most effective way to treat it is physical activity, though only 36.3% and 28.4% of students of
the corresponding samples have it constantly.
Conclusions: The questionnaire showed a lack of eating behavior, of their knowledge of the basic issues of the EBW and obesity, as well as differences in personal perception
and the desire for the practical implementation of queries regarding the weight of their body that may further affect the professional ability of young specialists in influencing
the processes of formation and improving the quality of their lives and patients’ lives.

Ischemic stroke belongs to the leading causes of death and disability in the world and Ukraine. The surviving rates depend on the quality of the provided medical care. The research aimed to analyze the quality of medical care related to pharmacotherapy of ischemic stroke. The clinical indicators for quality are the quantitative or qualitative indicants that have evidence or consensus of direct influence on it. Six of them relate to acute ischemic stroke
pharmacotherapy (namely, thrombolytic, antiplatelet, anticoagulant, and lipid-lowering agents use at different stages of hospital stay) and were investigated in this retrospective analysis of 151 patients’ medical records of one of the specialized hospital departments in Lviv city. The clinical indicators for quality of medical care showed that pharmacological treatment using antithrombotics (antiplatelets and anticoagulants) at the admission to the hospital
corresponded to standards and quality was defined as high with rates of 65.6% and 85.4%. At discharge, the indicator analysis of pharmacotherapy revealed existing problems for antithrombotic (2 indicators) and lipid-lowering (1 indicator) pharmacotherapy with rates of 33.3% and 47.7%.
The outcomes concluded the existence of problems related to pharmacotherapy. The complex of three algorithms was introduced to improve the quality of medical care.