Introduction. Necrotizing fasciitis (NF) is a severe infection associated with substantial tissue loss and a high risk of wound surface contamination. Standard xenodermal implants used for temporary coverage of postoperative defects frequently experience recurrent bacterial colonization.
Objective was to evaluate the effectiveness of lyophilized xenodermal implants saturated with silver nanoparticles in improving the preparation of postoperative wounds for autografting in patients with NF.
Materials and Methods. The study involved 20 patients with wounds following NF debridement. Patients were divided into two groups: the experimental group received lyophilized xenodermal implants saturated with silver nanoparticles, while the control group received standard xenodermal implants. Evaluations included granulation tissue formation speed suitable for autografting, incidence of secondary infections, and xenodermal implant adhesion duration.
Results. The mean time for granulation tissue formation suitable for grafting in the experimental group was 9.2 ± 0.7 days compared to 14.5 ± 1.1 days in the control group (p<0.05). No secondary infections occurred in the experimental group, whereas the control group had 3 cases. The adhesion duration of xenodermal implants was significantly longer in the experimental group (4.5±0.4 days versus 2.8±0.25 days, p<0.05).
Conclusions. Using xenodermal implants saturated with silver nanoparticles facilitates faster granulation tissue formation, reduces bacterial complication risk, and enhances preparation outcomes for postoperative wound closure

This article focuses on the evaluation of the effectiveness of Advanced Platelet-Rich Fibrin (A-PRF) technology in enhancing the healing process following the extraction of lower third molars.

The study was conducted on 52 patients who underwent surgical removal of these molars for orthodontic indications. This patient sample was divided into two distinct groups to specifically compare healing outcomes influenced by differing post-extraction treatments. Clinical assessment of post-extraction defect healing was performed on days 3, 5, 7, and 10 after removal, taking into account the patient's subjective assessment of their condition, the presence of oedema, hyperaemia, inflammatory contracture, etc. The use of Advanced Platelet-Rich Fibrin (A-PRF) technology in the surgical extraction of lower third molars offers significant advantages in preventing postoperative complications and promoting enhanced healing of the extraction site.

УДК: 616.345+616.351)]-006.6-06:616.344-002-031.84:575.113](477.8)

To study the relation of TaqI polymorphism of VDR gene with age, sex and the disease phenotype in patientswith colorectal cancer (CRC) and Crohn’s disease (CD) from western regions of Ukraine. Fifty six patientswith CRC, 46 patients with CD and 65 control individuals were included in this research. Assessment of TaqI polymorphism was performed using PCR-RFLP method. The genotype-phenotype association for this polymorphism was analyzed. The frequency of tt genotype in patients with CRC is 0.107 and among the control group is 0.138, OR (95% CI 0.248-2.246). The ratio of genotypes TT:Tt:tt in patients with CRC and in control was 37.5%:51.8%:10.7% and 44.6%:41.6%:13.8%. In men with Tt genotype the average age of CRC onset was 57.6 ± 3.6 years, in women with TT genotypethe mean age of the disease onset was 54.5 ± 4.5 years. The frequency of tt genotype in the patients with CD is 0.217 and among the control group is 0.138, OR (95% CI 0.640–4.666). The Tt genotype was detected in a half of patients with CD and TT genotype was found more frequently in control.The ratio of genotypes in men and women with CD was 38.0%:38.0%:24.0% and 20.0%:60.0%:20.0%. Among patients with CD, who underwent surgery, 33.3% individuals were carriers of tt genotype. It was confirmed no statistically significant difference in the allele frequencies and genotype distributions of Taq1 mutation in patients with CRC and CD in comparison to control group. The ratio of men and women with Tt genotype by groups of B1-B3 forms of CD behaviour according to the Montreal classification is differs, in particular, women with Tt genotype are four times more likely to have the B1 form. A study of Taq1 mutation might contribute to the identification of the groups that are at the greatest risk of severe form of CD.

УДК: 616.31-002-036.11-053.2-058.83:355.1

Актуальність. Хронічний катаральний гінгівіт у військовослужбовців становить особливу клінічну проблему, зумовлену поєднанням персистуючих запальних процесів у тканинах пародонта з вираженим психоемоційним навантаженням, яке обмежує результативність традиційних терапевтичних підходів. Застосування аналізу біомаркерів ротової рідини забезпечує обʼєктивну кількісну оцінку терапевтичної динаміки, відображаючи стан імунного гомеостазу та активність стрес-опосередкованих патогенетичних механізмів.
Мета роботи – оцінити ефективність лікування хронічного катарального гінгівіту у військовослужбовців шляхом аналізу динаміки запально-деструктивного індексу, активності лізоциму та рівня кортизолу в ротовій рідині.
Матеріали та методи. У межах дослідження було обстежено 22 військовослужбовця Збройних Сил України, з діагнозом хронічний катаральний гінгівіт. Учасників стратифіковано на дві групи: основну (n=12), яка отримувала запропоновану нами комплексну терапію з урахуванням психоемоційного стану, та контрольну (n=10), яка лікувалась за традиційною методикою. Вивчено динаміку запально-деструктивного індексу (ЗДІ), активності лізоциму та рівня кортизолу у ротовій рідині.
Результати. У результаті проведеного дослідження встановлено, що у пацієнтів основної групи через 3 місяці лікування за запропонованим нами протоколом запально-деструктивний індекс знизився з 19,12 ± 2,04 до 4,86 ± 1,31 (–74,61%, p<0,05), активність лізоциму зросла з 4,87 ± 0,14 до 6,08 ± 0,13 нг/мл (+24,84%,
p<0,05), а рівень кортизолу зменшився з 19,84±3,00 до 13,42 ± 2,51 нмоль/л (–32,36%, p=0,01). У контрольній групі зміни були менш вираженими: ЗДІ знизився лише на 12,5%, активність лізоциму – на 30-й день залишалася на рівні 4,87 ± 0,15 нг/мл, а кортизол зріс до 25,35 ± 3,49 нмоль/л. Слід відзначити, що
позитивна динаміка в основній групі була помітна вже на 30-й день (ЗДІ –17,65%, лізоцим +13,34%, кортизол –25,3%), що вказує на раннє відновлення місцевого імунного захисту та зниження стресового навантаження.
Висновки. Отже, запропонований нами терапевтичний комплекс сприяє відновленню гомеостатичного профілю біомаркерів ротової рідини та інгібує активність цитозапальних процесів у тканинах пародонта військовослужбовців, що свідчить про його ефективність як патогенетично обґрунтованої стратегії лікування
хронічного катарального гінгівіту