Cultural impact on the Polish and Ukrainian results of the TSIDAV vignette (Thrombocytopenia Symptoms Impact on patients Daily Activities Assessment Vignette) was analyzed. The impact of the disease symptoms was assessed using TSIDAV vignette and the main research was followed by the analysis related to the cultural impact on the results. The cultural impact analysis was based on Hofstede’s national culture model.
49 Ukrainian and 61 Polish patients participated. Mean Ukrainian TSIDAV value was 0.31 (SD 0.83). Gender values ranged <0 to -1.0, and according to the key for results interpretation it confirmed high disease impact on daily activities. Higher disease impact among men than among women (mean TSIDAV value 0.18, SD 0.95; and 0.44, SD 0.69 respectively). Mean Polish TDSIDAV value was 0.68 (SD 0.69). Among Polish women mean value was -0.85 (SD 0.54), within men mean -0.35 (SD 0.83). Applying G. Hofstede’s cultural model Ukrainian Power Distance score 92 reflects power holders societal distance. Low scores of Individualism and Masculinity dimensions. Uncertainty avoidance score 95, meaning feeling threatened by ambiguous situations. Long term
orientation dimension score 86 reflects Ukrainian society pragmatism. Polish results shown hierarchical (scoring 68), individualist (score 60), masculine society (score 64). Avoidance dimension scores 93 in Poland, meaning avoid uncertainty preference. Long Term Orientation dimension scored 38, defining more normative than pragmatic society.
This study aimed to assess the antibiotic therapy of community-acquired pneumonia (CAP) in adults. A single-center, retrospective study was conducted in one of Lviv city hospitals, Ukraine. Adults with CAP (n=181) were enrolled. Fluoroquinolones (45.3%), cephalosporins (27.8%), and macrolides (16.1%) were the most common antibiotics. Antibiotic-associated drug-related problems (DRPs) were found in 87.3% (95%CI 81.5%:91.8%) of the participants. 4 items of antibiotic-associated DRPs were identified: potential drug-drug interactions (76.6%), inappropriate dosing (14.0%), inappropriate length of therapy (7.5%), and contraindicated usage (1.9%). Spiramycin, metronidazole, levofloxacin, azithromycin, and cefoperazone were associated with the highest risk of DRPs. Age of patients (p<0.001), number of antibiotics (p<0.001), length of antibiotic therapy (p=0.036), and the total number of antibiotic-associated DRPs (p=0.005) were defined as factors that statistically contribute to the patient’s health status on discharge. Antibiotics should be the drug class most commonly involved in the interventions to improve the safety and quality of CAP therapy.
Z. M. Honta, I. V. Shylivskyi, O. M. Nemesh, Kh. B. Burda
The aim of the study is a review of modern home and foreign literature on the influence of the state of the oral cavity and the pathology of periodontal tissues, and in particular generalized periodontitis, on the occurrence and severity of the course of diseases of internal organs and body systems.
Inflammatory-dystrophic periodontal diseases lead to an increase in the level of chronic inflammatory agents due to the systemic spread of inflammatory mediators released during local tissue destruction, as well as the systemic spread of pathogenic microorganisms, which contributes to the development of cardiovascular diseases, atherosclerosis, pathological processes in the gastrointestinal tract, complicates the course of diabetes mellitus and respiratory diseases in patients with periodontal diseases. That is why the study of pathogenetic interrelations of periodontal diseases and comorbid conditions is an urgent problem of modern dentistry.
Conclusions. Considering that certain extraoral pathologies arise as a result of damage by disseminated periodontopathogens may provide new therapeutic opportunities to reduce the risk of developing comorbid conditions etiopathogenetically associated with generalized periodontitis. The data of clinical and experimental studies that are presented in this literature review definitely show the need for timely treatment of periodontal diseases, which provides not only the health of the oral cavity, but also prevents the occurrence of general somatic diseases.
Key words: periodontal disease, generalized periodontitis, cardiovascular diseases, atherosclerosis, diabetes, diseases of the gastrointestinal tract.
РОЛЬ ПАТОЛОГІЇ ПАРОДОНТА ТА СТАНУ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ У ВИНИКНЕННІ ЗАГАЛЬНОСОМАТИЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
З. М. Гонта, І. В. Шилівський, О. М. Немеш, Х. Б. Бурда
Мета роботи – огляд сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури щодо впливу стану порожнини рота та патології тканин пародонту, зокрема генералізованого пародонтиту, на виникнення та тяжкість перебігу захворювань внутрішніх органів. і системи організму.
Запально-дистрофічні захворювання пародонта призводять до підвищення рівня хронічних запальних агентів через системне поширення запальних медіаторів, які виділяються при місцевому руйнуванні тканин, а також при системному поширенні патогенних мікроорганізмів, що сприяє розвитку кардіоваскулярних захворювань, атеросклерозу, патологічних процесів в шлунково-кишковому тракті, ускладнює перебіг цукрового діабету та захворювань дихальної системи в пацієнтів із патологією пародонта. Саме тому дослідження патогенетичних взаємозв’язків захворювань пародонта та коморбідних станів є актуальною проблемою сучасної стоматології.
Висновки. Врахування того, що певні позаротові патології виникають внаслідок ураження дисемінованими пародонтопатогенами, може забезпечити нові терапевтичні можливості для зниження ризику розвитку коморбідних станів, етіопатогенетично пов’язаних із генералізованим пародонтитом. Наведені в цьому літературному огляді дані клінічних та експериментальних досліджень безумовно показують необхідність своєчасного лікування захворювань пародонта, що забезпечує не лише оздоровлення порожнини рота, а й запобігає виникненню загальносоматичних захворювань.
Ключові слова: захворювання пародонта, генералізований пародонтит, кардіоваскулярні захворювання, атеросклероз, цукровий діабет, захворювання шлунково-кишкового тракту.
Background We examined the human toll and subsequent humanitarian crisis resulting from the Russian invasion of Ukraine, which began on 24 February 2022.
Method We extracted and analysed data resulting from Russian military attacks on Ukrainians between 24 February and 4 August 2022. The data tracked direct deaths and injuries, damage to healthcare infrastructure and the impact on health, the destruction of residences, infrastructure, communication systems, and utility services – all of which disrupted the lives of Ukrainians.
Results As of 4 August 2022, 5552 civilians were killed outright and 8513 injured in Ukraine as a result of Russian attacks. Local officials estimate as many as 24 328 people were also killed in mass atrocities, with Mariupol being the largest (n=22 000) such example. Aside from wide swaths of homes, schools, roads, and bridges destroyed, hospitals and health facilities from 21 cities across Ukraine came under attack. The disruption to water, gas, electricity, and internet services also extended to affect supplies of medications and other supplies owing to destroyed facilities or production that ceased due to the war. The data also show that Ukraine saw an increase in cases of HIV/AIDS, tuberculosis, and Coronavirus (COVID-19).
Conclusions The 2022 Russia-Ukraine War not only resulted in deaths and injuries but also impacted the lives and safety of Ukrainians through destruction of healthcare facilities and disrupted delivery of healthcare and supplies. The war is an ongoing humanitarian crisis given the continuing destruction of infrastructure and services that directly impact the well-being of human lives. The devastation, trauma and human cost of war will impact generations of Ukrainians to come.
УДК 616.5-002.525.2-031.81-06:616.12-008-039.5]-037-074
Резюме. Системний червоний вовчак (СЧВ) – хронічна автоімунна недуга, за якої уражаються майже всі внутрішні органи і серед них – органи системи кровообігу (ОСК).
Мета. З’ясувати прогностичне значення діагностично цінних лабораторних маркерів системного черво-ного вовчака для визначення ймовірности виникнення коморбідних синтропічних уражень органів системи кровообігу.
Матеріали і методи. У дослідження включено 125 хворих на СЧВ із наявністю уражень ОСК, серед яких переважали жінки молодого віку. Хворих стратифікували за наявністю коморбідних синтропічних уражень ОСК. Результати опрацьовано у програмі «Exсel», статистично достовірною вважали різницю, якщо р < 0,050. Зв’язок вважали підтвердженим, якщо коефіцієнт асоціації ≥ 0,50 або коефіцієнт контингенції ≥ 0,30.
Результати. З’ясували, що для визначення ймовірности виникнення ангіопатії сітківки у хворих на СЧВ найкраще прогностичне значення має констеляція із ↑ ЛПНЩ + ↑ ІА + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA; для капіляриту – окремий маркер ↑ АлТ; для синдрому А. Г. М. Рейно – окремий маркер ↓ С3; для ретикулярного ліведо – ↑ ШОЕ + ↑ малих ЦІК + ↑ anti-ds DNA + ↑ anti-Sm; для атеросклерозу – ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑ ANA + ↓ С4; для недостатности мітрального клапана – ↑ ШОЕ + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA + ↑ антифосфоліпідних антитіл Ig М; для ущільнення мітрального клапана – ↑ ШОЕ + ↑ ЛПНЩ + ↑ малих ЦІК + ↑ ANA; для перикардіального випоту – еритропенія + ↑ С-РП + ↑ вовчакового антикоагулянту; для легеневої гіпертензії – гіперхолестеролемія + ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA; для міокардиту – окремий маркер ↓ С4; для ендокардиту – не виявлено; для симптоматичної артеріальної гіпертензії – ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA + ↑ anti-SSA (Ro); для тромбозу вен – еритропенія + ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑ ANA.
Висновки. Для кожного коморбідного синтропічного ураження органів системи кровообігу у хворих на системний червоний вовчак визначено діагностично цінні окремі лабораторні маркери або їхні констеляції, які мають найкраще прогностичне значення для визначення ймовірности виникнення цих уражень.