Мета роботи – оцінити стан біоценозу товстої кишки у пацієнтів із синдромом подразненої кишки та ожирінням.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати спостережень за 120 пацієнтами з абдомінальним ожирінням/надлишковою масою тіла. Серед обстежених хворих було 47 (39,2%) чоловіків і 73 жінок (60,8%), віком від 25 до 50 років. Шляхом опитування проводили ретельний збір скарг, анамнезу захворювання та життя, аналізували дані об'єктивних обстежень. Діагноз СПК встановлювали згідно Римських критеріїв ІV (підтверджений у 62 хворих) за наявності рецидивуючого абдомінального болю, який спостерігався мінімум 1 день на тиждень впродовж останніх 3-х місяців та коли було дві чи більше з наступних ознак: біль у животі пов’язаний із дефекацією, біль супроводжувався зміною частоти випорожнень або форми калу. Додатково проаналізовано мікробний пейзаж товстої кишки хворих з поєднанням СПК та ожиріння.
Результати досліджень. Ожиріння за абдомінальним типом виявлено у 116 (96,7%) пацієнтів. Надлишкову масу тіла виявлено у 9 (7,5%) пацієнтів. Ожиріння І ступеня діагностовано у 75 (62,5%) хворих, ІІ ступеня у 27 хворих (22,5%), ІІІ ступеня у 9 хворих (7,5%). Тривалість ожиріння/надлишкової маси тіла становила від 1 до 10 років.
Рецидивуючий абдомінальний біль впродовж останніх 3 місяців при загальній тривалості не менше 6 місяців встановлено у 62 (51,7%) пацієнтів: чоловіки – 24 (38,7%), жінки – 38 (61,3%).
Встановлено, що в усіх без винятку хворих на СПК із переважанням діареї виявлені ознаки порушення мікробіоценозу кишківника: зменшення кількості лакто- та біфідобактерій та одночасне зростання умовно-патогенної мікрофлори.