УДК: 616-001.45:617.57/.59:615.281 
From the moment of gunshot wounds, the microbiological landscape depends on the provision of medical care at each evacuation link. Effective antibacterial therapy relies on choosing the right antibiotics based on the pathogen’s sensitivity to them. This approach aims to prevent infectious complications of combat trauma, and it requires continuous microbiological monitoring of circulating microbial strains.

УДК 57.088.7:616.34-088.8:579.842.1/2

Кишкова мікрофлора є однією з найскладніших еконіш, часто розглядається як окремий орган людського організму. В роботі представлено дослідження наявності і кількості плазмід, виділених із штамів Е.coli, ізольованих з кишечника пацієнтів різної вікової категорії. Особливо акцентується увага на бактеріоцинах (коліцинах).
Бактеріоцини – це антимікробні пептиди, які виробляються бактеріями для конкуренції з іншими бактеріями за поживні речовини та екологічні ніші. Антимікробна дія цих пептидів на популяції бактерій у кишечнику, ймовірно, є динамічною, оскільки виживання мікробів у цьому середовищі залежить як від конкуренції, так і від співіснування. 

Мікроорганізми існують в складних багатокомпонентних спільнотах - біоценозах, всередині яких формуються характерні взаємовідношення, які сприяють збереженню життєздатності мікробних популяцій, утворюючи єдину екологічну систему взаємовигідних симбіотичних відносин. Однією зі стратегій, які використовують бактерії, щоб гарантувати свій ріст у спільнотах, є антагонізм, який ефективно обмежує ріст інших
мікроорганізмів [1]. Сучасні молекулярно-генетичні методи дозволили виявити близько 500 видів бактерій в кишечнику людини, серед яких Escherichia coli (E.coli) є одним з найважливіших симбіонтів товстої кишки [2]. Неоднорідність популяції кишкової палички зумовлює її 
полігональність різноманітних фенотипових проявів, вивчення яких залишається актуальним і сьогодні [3].
Бактерії, археї, еукарії та віруси співіснують в кишечнику людини, і це співіснування функціонально врівноважується симбіотичними або антагоністичними відносинами. Антагонізм часто характеризується продукуванням антимікробних сполук проти інших організмів, які займають ту ж екологічну нішу. Така спільна еволюція в кишечнику є поштовхом до розробки спеціалізованих антимікробних препаратів, які привертають підвищену увагу, оскільки вони можуть служити новими альтернативами антибіотикам і таким чином допомогти вирішити глобальну проблему антимікробної стійкості. Шлунково-кишковий (ШКТ) особливо підходить для пошуку нових антимікробних препаратів завдяки величезній кількості мікробів, які його заселяють [4]. Плазміди –позахромосомні молекули ДНК, які в своєму складі несуть відповідні гени (наприклад стійкості до антибіотиків, продукції коліцинів, факторів патогенності, F-факторкон‘югативні плазміди (забезпечують процес формування пілів та транспорт ДНК) [5]. Так, R-плазміди - завжди несуть гени (один чи більше), що кодують білки, інактивуючі антибіотики [6]. Коліцинові плазміди кодують варіанти коліцинів та аналогічні білки (бактеріоцини). Останні відіграють велику роль в природних бактеріологічних спільнотах, синтез цих речовин має значення для конкуренції всередині популяції і між ними, тобто в інгібуванні розвитку інших бактерій, що володіють схожими поживними потребами [7]. Велике значення має використання бактеріоциногенії в медицині:
- при аналізі умов, які сприяють виникненню бактеріальних інфекцій [8];
- при вивченні динаміки мікрофлори в здорових і хворих людей [9];
- при розробці деяких питань патогенеза кишкових і інших інфекцій;
- з метою епідеміологічного аналізу;
- для нормалізації мікробного ценоза [10, 11].
Мета дослідження. Встановлення ролі E. coli в ентеробактеріальних асоціаціях товстої кишки. На основі фенотипових ознак, як плазмідний спектр, коліциногенність охарактеризувати штами кишкової палички, які персистують у пацієнтів з порушенням еубіоза кишечника.
Матеріали та методи досліджень. Обстежено мікробний пейзаж випорожнень 50 пацієнтів різного віку. Обстежені пацієнти були розділені на вікові групи: 1) діти до року - 21 особа; 2) діти до 14 років - 13 осіб; 3) підлітки (15-17 років) - 1 особа; 4) дорослі – 15 осіб.
Виділені мікроорганізми досліджували за морфологічними, культуральними, біохімічними властивостями відповідно до чинних методичних матеріалів. Виділену чисту культуру E.coli ідентифікували за допомогою тестів Lachema (Чехія) - Enterotest I та Enterotest II.
Досліджувані клони перевіряли на наявність плазмідної ДНК, за допомогою лужного методу [12]. Напруга електричного поля становила 6-10 В/см. Час розділення 4-6 години. Для визначення розміру в якості стандарту використовували ДНК плазміди F (E. coli К12).
При виявленні біосинтезу коліцинів користувались методом, розробленим співробітниками ІЕІХ АМН України [13,14]. З метою виявлення спектру активності в якості індикаторних штамів використовували стандартні лабораторні штами E. coli: К12, ВЕ та  E.coli М-17 (виділений з пробіотику „Колібактерин”).

Висновки та перспективи. В 14 з 50 пацієнтів ізольовано E coli в монокультурі, 36 пацієнтів - в ізоляції з іншими ентеробактеріями. Виявлено найбільшу кількість поліплазмідних штамів кишкової палички в асоціації з іншими ентеробактеріями (88%), в монокультурі (67%). Штами кишкової палички, виділені з асоціації, частіше (81%) містять великі плазміди. Однаковою виявилась кількість бактеріоциногенних штамів монокультурі та в асоціації – 64%. В асоціації кишкових ентеробактерій зростає частота виявлення плазмідних штамів E coli, розширюється спектр активності коліцинів. Можливо, що саме ці властивості є ключовими для створення ефективних пробіотиків для тих видів бактерій, яким складно підібрати пребіотічні стимулятори. Окрім того, бактеріоцини мають великі перспективи для лікування захворювань, викликаних патогенними бактеріями, і можуть використовуватися в майбутньому як альтернатива існуючим антибіотикам; потенційне терапевтичне застосування цих сполук для підтримки гомеостазу в кишечнику та біоконтролю патогенних бактерій.