Future doctors are expected to possess a high level of professional skills, as reflected by their acquisition of proficient communication competence. The purpose of the article is to determine the role of digital technologies in the formation of communicative competence of prospective doctors. The objective was attained through the use of observation, analysis and weight coefficient, efficiency coefficient, Spearman's correlation coefficient. It was established that the development of communicative competence skills primarily allows to ensure the relevant orientation to the communication conditions (1.6) as well as informativity (1.53). To cultivate the communication proficiencies of prospective medical professionals, the authors developed corresponding approaches that included the use of digital technologies. The study of theoretical material involved the use of the SlideDog application; conducting practical classes via Medvoice Platform. The formation of professional competence involved the role-playing of relevant situations, based on the materials of the Pediatric Dentistry Academy, CARE-NExT-PG. After determining the level of students’ communication skills development in Group 1 (40.2) and Group 2 (40.1), it was established that they attained a high level. The development of communication skills contributed to the formation of students’ communication and social skills, as well as skills of abstract thinking and statistical information processing. The practical significance of the study lies in the elaboration of effective approaches to the development of prospective doctors’ communication skills drawing on the use of digital technologies. Research perspectives may be linked to the comparison of the level of communicative competence among medical students across various academic levels.

 Keywords: communicative and competency skills, digital applications, professional terminology, role- playing the professional situation, transfer of content.

UDC: 618.19-091.8-06:616-089.843
One of the current vectors of modern reconstructive and cosmetic surgery is augmentation mammoplasty - an operation to enlarge the mammary glands. The breast implant is well tolerated by the body, as the immunogenicity of its material is extremely low. At the same time, the silicone gel of the implant is a foreign object and the surrounding breast tissues give a stereotypical response in the form of growth of the connective tissue stroma with the formation of a capsule around the implant and the appearance of focal cellular infiltrates. Modern breast implants, unlike implants of previous decades, are more sophisticated in their structure, and the level of protection against damage is much higher. A complication associated with the long-term use (up to 20 years) of implants, where low-quality silicone or industrial silicone was used as a filler, is the penetration of low-molecular-weight particles of the implant through its shell to the surrounding tissues with the subsequent formation of silicone granules. In the vast majority, such changes develop after mechanical traumatization of the implant. The purpose of the study is to establish the morphological criteria of the reaction of breast tissue after silicone implant damage. The material for research was histological micropreparations of breast tissue from the archive of the "Grace Clinic" (Kyiv), with the mutual consent of patients who applied for repeated mammoplasty. The duration of the implants in the breast gland was from 6 to 20 years. The age range of the women was from 36 to 53 years. On preparations stained with hematoxylin and eosin, tissue biopsies of the glands of 9 patients with a diagnosis of deformation of silicone implants and violation of the integrity of their wall were presented. The micropreparations were visualized using a UlabXSP-137TLED light microscope at various magnifications and photographed with an XCAM 1080P camera. The study of histological preparations of soft tissues of the breast glands, from which silicone implants were removed, established changes in stromal-cellular elements, namely: decorated fibrous structures accumulated in the form of dense capsules with elements of local contractures; from the side of cellular elements, the most demonstrative were cellular infiltrates, which included macrophages, lymphocytes, and plasma cells, which indicated a high probability of a chronic inflammatory process. A large number of giant multinucleated cells of foreign bodies were present in practically all examined sections, which indicated the impossibility of macrophages to complete phagocytosis with lysis of the phagocytosed material, which by its chemical composition is the silicone of the implant. All the described phenomena can be interpreted as a natural reaction of the tissues to the implant, the contents of which got into the soft tissues of the breast. Thus, the presence of numerous giant multinucleated cells of foreign bodies, dense capsules with elements of local contractures, and a significant predominance of macrophages, lymphocytes, and plasma cells in cellular infiltrates over other cellular elements can be considered a morphological criterion for the reaction of breast tissue to silicone implant damage. Keywords: mammary/breast gland, breast implant, breast silicone implant damage, aesthetic surgery, microscopy, histopathological diagnosis, implant-associated fibrotic changes.

УДК 616.311.2.-002-084.12-053:612.014.4

Складна екологічна ситуація на Західній Україні, природні геохімічні особливості (дефіцит фтору, йоду) створюють передумови для зниження соматичного та стоматологічного здоров’я дітей. Тому актуальним є питання розробки комплексних лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на профілактику розвитку патологічних процесів в тканинах пародонта та підвищення ефективності їх лікування. Мета роботи - вивчити ефективність лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей, які проживають на екологічно забруднених та йододефіцитних, фтородефіцитних територіях (м. Яворів та м. Жидачів). Під спостереженням знаходились діти віком 12-15 років. 59 дітей склали основну групу та 42 дитини контрольну групу (м. Львів, який належить до екологічно чистого регіону). Дітям з основної групи проводили лікування за розробленою нами схемою, в той час як дітям з контрольної групи проводилось лікування згідно протоколів МОЗ України надання медичної допомоги за спеціальністю «Терапевтична стоматологія». Наш комплекс для лікування хронічного катарального гінгівіту включав наступні місцеві заходи: професійну гігієну порожнини рота; традиційні протизапальні засоби (настоянки ромашки, звіробою, календули); аплікації на поверхню ясен гелю «Холісал»; застосування зубної пасти «Лакалут Актив Гербал» та ополіскувача «Лакалут Актив». Для загального лікування застосовували: «Кіндер Біовіталь Лецитин, гель» для підсилення функції імунної системи та «Аскорутин» для зменшення проникливості та ламкості капілярів. Оцінка найближчих результатів лікування проводилась візуально, з урахуванням зміни клінічних симптомів (на 5-6 добу) та за допомогою пародонтальних та гігієнічних індексів, імунологічних показників. Пародонтологічний статус оцінювали за індексами папілярно-маргінально-альвеолярний, комунальний пародонтальний індекс та індекс кровоточивості ясен. Гігієну ротової порожнини визначали згідно індексу Федорова-Володкіної. З метою оцінки адаптаційних можливостей організму та визначення чинників ризику виникнення уражень тканин пародонта нами досліджено вміст лейкоцитів у ротовій рідині дітей. У найближчі терміни лікування нами було виявлено зниження значень пародонтальних індексів як у основній, так і в контрольній групах. Так, на 5-6 день після початку лікування хронічного катарального гінгівіту значення папілярно-маргінально- альвеолярного індексу в основній групі становило 20,16±1,95%, що було значно нижче у порівнянні з групою контролю – 33,21±1,82%. Після лікування виявлено зниження індексу кровоточивості у дітей основної групи – до 0,94±0,11 бала проти 1,42±0,15 бала у групі контролю. Аналізуючи зміни комунально пародонтального індексу, виявлено більш значне його зниження у дітей основної групи (1,09±0,15 бала) у порівнянні з контрольною групою (1,39±0,16 бала). Поряд з нормалізацією клінічного стану тканин пародонта у дітей з хронічним катаральним гінгівітом, які знаходились під нашим спостереженням, відмічали покращення гігієни порожнини рота, що може бути обумовлено, на нашу думку, проведенням професійної гігієни, контролем якості чищення зубів, а також бесідами з гігієнічного навчання з дітьми та їх батьками. Це підтверджено показниками гігієнічного індексу Федорова-Володкіної. Оскільки місцевий імунітет є чутливим індикатором на дію факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, нами було визначено концентрацію лейкоцитів у ротовій рідині на 5-6 добу після лікування хронічного катарального гінгівіту. Звертає увагу, що після лікування на 5-6 добу кількість лейкоцитів у ротовій рідині дітей з хронічним катаральним гінгівітом груп дослідження значно зменшилась. Отже, у дітей основної групи кількість лейкоцитів становила – 205,14±4,28 × 10⁶/л та 220,40±4,21 × 10⁶/л у контрольній групі, що було значно нижче стосовно відповідних значень до лікування (р<0,01). У результаті застосування розробленого нами лікувального комплексу, у дітей основної групи з хронічним катаральним гінгівітом вдалося значно нормалізувати і покращити стан тканин пародонта та гігієну ротової порожнини. Це підтверджено даними індексної оцінки та результатами лабораторного дослідження.

Ключові слова: діти, лікувальний комплекс, екологічна ситуація, хронічний катаральний гінгівіт, лікувальні заходи.

On May 2, 2024, Professor Alexander Lutsyk – histologist, long-term head of the Histology and Embryology Department (1989–2020), Vice-Rector for International Relations (1997–2000), Vice-Rector for Research (2000–2014) of Danylo Halytsky Lviv National Medical University (LNMU) – celebrates his 70th anniversary.

УДК 616-008.9+616.314-002.4+616.31-085

The article highlights the correlation between the indicators of the immunological status of the oral fluid and the intensity of the periodontal inflammatory process in children with chronic catarrhal gingivitis who live under the conditions of complex effects of environmental pollution and fluorine and iodine deficiency. We evaluated the condition of the periodontal tissues of children aged 7, 12, 15 years based on clinical data and indicators of the papillary-marginal alveolar index (PMA), which was used to determine the intensity of the periodontal inflammatory process (G. Parma, 1960; Masler, 1967). The level of leukocytes and the content of immunoglobulins lg A, M, and G were determined in the children's oral fluid, which reflected the immunological status of the examined children. To study and analyze the relationship between the indicators of the immunological status of children's oral fluid and the PMA index, a correlation analysis of these parameters was conducted. It was established that with the in- crease in the age of children, the number of leukocytes (τ=0.81) and PMA index levels (τ=0.83) increase statistically significantly (p<0.001). The study revealed the presence of negative, statistically significant (p<0.001), correlations between children's age and concentrations of immunoglobulins – IgA (τ=-0.83), IgM (τ=-0.83), IgG (τ=- 0.83). There are statistically significant correlations (strong and medium strength) between the PMA indices' values and all chil- dren's immunological indicators. A direct correlation has been established between PMA indices and the number of leukocytes; and there is a negative correlation between PMA indices and immunoglobulins (IgA, IgM, IgG).

Key words: chronic catarrhal gingivitis, children, environmental situation.

У статті висвітлені кореляційні залежності між показниками імунологічного статусу ротової рідини та інтенсивністю запального процесу пародонту у дітей з хронічним катаральним гінгівітом, які проживають в умовах комплексного впливу екологічного забруднення та фтор-, йод дефіциту. Нами проведено оцінку стану тканин пародонта дітей 7,12,15 років на основі клінічних даних та показників папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (РМА), який використовували для визначення інтенсивності запального процесу пародонту (G. Parma, 1960; Masler, 1967). У ротовій рідині дітей з′ясовували рівень лейкоцитів, вміст імуноглобулінів lg А, М, G, які відображали імунологічний статус у обстежених дітей.  З метою вивчення і аналізу взаємозв’язку між показниками імунологічного статусу ротової рідини дітей та індексом РМА було проведено кореляційний аналіз цих параметрів. Встановлено, що зі збільшенням віку дітей статистично значуще (p<0,001) зростають: кількість лейкоцитів (τ=0,81), а також рівні індексів PMA (τ=0,83). Дослідження виявило, наявність негативних, статистично достовірних (p<0,001), кореляційних зв’язків між віком дітей та концентраціями імуноглобулінів – ІgА (τ=-0,83), ІgM (τ=-0,83), ІgG (τ=-0,83). Між величинами індексів PMA і між імунологічними показниками усіх дітей існують статистично достовірні кореляційні зв’язки (сильні та середньої сили). Пряма кореляційна залежність встановлена між індексами PMA та кількістю лейкоцитів; а негативна кореляційна залежність – між індексами PMA та імуноглобулінами (ІgА, ІgM, ІgG).

Ключові слова: лейкоцити, імуноглобуліни, хронічний катаральний гінгівіт, діти, екологічна ситуація.