УДК 616.831.9-002:616.98-092.19-008.64]-036-06-07

Установлено, що в усіх країнах світу туберкульоз (ТБ) є найчастішою опортуністичною інфекцією у ВІЛ-позитивних пацієнтів. Поширення епідемії ТБ/інфекції, спричиненої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), є загрозою національного масштабу та негативно впливає на працездатний і репродуктивний потенціал населення багатьох країн.
Мета роботи — проаналізувати клініко-діагностичні вияви туберкульозного менінгоенцефаліту у пацієнтів на тлі ВІЛ-інфекції.
Матеріали та методи. Проаналізували медичні дані пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу специфічного процесу в Львівському регіональному фтизіопульмонологічному центрі з 2020 до 2023 р. Відібрали 31 медичну карту пацієнтів із туберкульозним ураженням центральної нервової системи на тлі ВІЛ-інфекції. Проводили загальноклінічне, мікроскопічне, молекулярногенетичне, культуральне, морфологічне дослідження, лінійний зонд-аналіз і рентгенологічно-інструментальні обстеження згідно з чинними стандартами. 
Результати та обговорення. Аналіз структури специфічного ураження центральної нервової системи виявив, що у 97 % випадків клінічною формою у ВІЛ-позитивних осіб був ТБ-менінгоенцефаліт, який у 86 % випадків поєднувався з ураженнями інших органів (легень, різних груп лімфатичних вузлів (ЛВ)). Найчастіше діагностували ураження аксилярних та мезентеріальних ЛВ, у 57,1 % випадків — різне поєднання кількох груп периферичних ЛВ. ТБ-ураження головного мозку частіше діагностували у ВІЛ-позитивних чоловіків, мешканців міста, працездатного віку. У більшості пацієнтів (80,6 %) специфічний процес виявили вперше. У 13 % випадків діагностували хіміорезистентні форми. Двоє пацієнтів, госпіталізованих у стані середньої тяжкості, відзначали погіршення загального стану протягом 
останніх 6 міс, однак по медичну допомогу не зверталися, а в 29 % випадків специфічний процес тривав від 2 до 3 міс, що призвело до генералізації ТБ-інфекції в різні органи, розвитку ускладнень у 16,7 % випадків, тривалого стаціонарного лікування та зниження/втрати працездатності у кожного другого ВІЛ-інфікованого пацієнта. У 45,2 % випадків збудника ТБ виявили у спинномозковій рідині і/або харкотинні за допомогою методу GeneXpert MTB/Rif. Супутня патологія була наявна в 80,7 % випадків, майже у кожного другого спостерігали захворювання органа зору, шлунково-кишкового тракту і кровотворної системи. Найчастішими рентгенологічними ознаками ураження органів дихання у ВІЛ-позитивних осіб із ТБ-менінгоенцефалітом були вогнищеві тіні м’якої та середньої інтенсивності, іноді — зливного характеру, підсилення легеневого малюнка або його деформація за рахунок інтерстиційних, перибронхіальних змін, елементів фіброзу, або поєднання зазначених змін. У половини пацієнтів корені були неструктурні.
Висновки. Слід вжити активних цілеспрямованих діагностично-лікувально-профілактичних заходів щодо ко-інфекції ТБ/ВІЛ-інфекції, для цього необхідні оновлення інформації і глибокі знання спеціалістів різних рівнів надання медичної допомоги.
Ключові слова. Ко-інфекція, туберкульоз, ВІЛ-інфекція, специфічний менінгоенцефаліт.

УДК 616.24:612.1]-06

Leptin, a hormone produced by white adipose tissue and recognised as an inflammatory biomarker, has an undefined role in the progression of chronic obstructive pulmonary disease (COPD). Objective — to evaluate the leptin level and its correlations with the levels of clinical, functional and anamnestic indicators in COPD patients.
Materials and methods. This study employed a case-control design involving 42 patients experiencing acute exacerbation of COPD and 20 control subjects. The patients were examined according to the standard protocol. Additionally, the examination included ultrasonic scanning of the abdominal cavity, evaluation of the serum leptin level, scoring of the anxiety and depression and quality of life.
Results and discussion. It was revealed that hyperleptinemia in the patients with acute exacerbation of COPD occurred significantly more frequently than in the healthy persons ((73.8 ± 6.8) vs (40.0 ± 11.0) %; р < 0.05). Besides, the COPD patients manifested increased leptin levels much more frequently than normal levels ((73.8 ± 6.8) vs (26.2 ± 6.8) %; р < 0.01). Hyperleptinemia was found to co-occur with severe COPD 
cases belonging to E clinical group ((51.6 ± 9.0) vs (18.2 ± 11.6) % in group with normal leptin level; р < 0.05). Kendall correlation analysis established that elevated circulating leptin levels were associated with an increased body mass index ( = 0.3; р = 0.02), female gender ( = 0.3; р = 0.01), non-smoking history ( = – 0.2; р = 0.03), stronger manifestation of such symptoms as shortness of breath ( = 0.3; р=0.01), disturbed home ( = 0.3; р = 0.002) and out-of-home activities ( = 0.3; р = 0.02) and lack of energy ( = 0.3; р = 0.01). It also correlated with increased severity of pulmonary insufficiency ( = 0.3; р = 0.003) and decreased forced vital capacity (= – 0.2; р = 0.04), elevated systolic blood pressure ( = 0.2; р = 0.02), elevated cholesterol ( = 0.3; р = 0.01) and -lipoproteins levels ( = 0.2; р = 0.04), pronounced depression ( = 0.3; р = 0.002) and lowered quality of life ( = 0.3; р = 0.01).
Сonclusions. COPD patients with elevated leptin levels manifest not only with an increased body weight, but also with arterial hypertension, disturbed lipid metabolism, more pronounced pulmonary insufficiency, depressive disorders and lowered life quality with more severe subjective respiratory symptoms.
Keywords. Chronic obstructive pulmonary disease, leptin, hyperleptinemia

УДК 616.002.5-021.3-053.8-035.7

Objective — to study the frequency and causes of diagnostic errors in primary pulmonary tuberculosis (PrPTB) in adults.
Materials and methods. The frequency and causes of diagnostic errors in verifying PrPTB in adults were studied by analyzing thpathomorphosis aspect of a specific process. Sectional material from 200 adult deaths due to primary forms of tuberculosis (PrFTB) over a period of 45 years (1974—2020) was analyzed. The study period was divided into three periods: the first period spanned from 1974 to 1988, during which three 
antimycobacterial drugs (isoniazid, streptomycin, and PASC) were used; the second period ranged from 1989 to 2005, during which rifampicin, ethambutol, and pyrazinamide were added to the treatment regimen; and the third period covered from 2005 to 2020, during which aminoglycosides, fluoroquinolones, linezolid, and other antimycobacterial drugs were widely utilized.
Results and discussion. Studies conducted on clinical and pathological material from 200 deaths related to primary forms of tuberculosis (PrFTB) over the last 45 years (1974—2020) based on data from prosectures in Lviv indicate a significant decrease in the number of deaths from primary pulmonary tuberculosis (PrPTB) among the adult population. This decline is attributed to the widespread adoption of modern antimycobacterial therapy for patients with pulmonary tuberculosis (PTB). The predominant clinico-pathological form of PrPTB is tuberculosis of the intrathoracic lymph nodes (TBILN), which manifests with various progression variants. Complications of a specific nature (such as miliary TB, TB meningitis, and TB sepsis) prevail among the direct causes of death. However, diagnosing PrPTB in adults poses significant challenges in modern conditions, with an increasing frequency of underdiagnosis over the years. Diagnostic errors most commonly occur in general diagnostic hospitals during the verification of TBILN and its complications in patients over 30 years old.
Conclusions. The frequency of underdiagnosing PrPTB has increased due to its atypical course, likely resulting from the pathomorphosis of a specific process. The discrepancy between clinical and pathoanatomical diagnoses, attributable to the unique clinical course of PrPTB, was observed in 7.3 % of cases in the first period, 27.2 % in the second, and 40.0 % in the third. Several factors contribute to the underdiagnosis of PrPTB, including short-term hospital stays, the atypical course of PrPTB due to the pathomorphosis of a specific process, inadequate patient examination, the lack of urgency for phthisiological evaluation in general medical institutions and incorrect interpretation of clinical, radiological and laboratory data.
Keywords Primary tuberculosis in adults, diagnosis, errors

УДК 378.147:61]:004

Мета роботи — вивчити ставлення студентів 5-го та 6-го курсів медичних факультетів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького до змішаних форм навчання, зокрема дистанційної, в умовах карантину через пандемію COVID-19 і воєнного стану.
Матеріали та методи. Проведено анкетування, за результатами якого вивчено ставлення студентів 5-го і 6-го курсів медичних факультетів до змішаної форми навчання під час осіннього семестру 2022/2023 навчального року.
Результати та обговорення. Серед учасників опитування третина (33,7 %) усвідомила можливість перебувати в навчальному процесі та відзначила більшу відповідальність за навчання, тобто позитивну зміну в цілому. Однак 18,5 % опитаних вказали на негативну зміну, відчуваючи байдужість. Більше третини студентів (39,1 %) оцінили свій рівень тривоги як високий, ще третина (33,7 %) — як дуже високий. Установлено, що, крім навчання, 30,4 % студентів займаються волонтерською діяльністю, більше половини (53,2 %) працюють, зокрема 30,4 % — у медичній сфері. Серед студентів 6-го курсу участь у волонтерській діяльності порівняно зі студентами 5-го курсу була більшою — 39,7 %, працювало більше студентів — 56,4 %. Серед негативних чинників для 80,4 % опитаних студентів- 5-го курсу перше місце посідала відсутність набуття і вдосконалення практичних навичок, друге місце — технічні труднощі. На прагнення здобувати знання дистанційне навчання не вплинуло у 72,3 % студентів, а решта зазначили, не мають мотивацію до навчання з переходом на дистанційну форму навчання.
Висновки. Війна та воєнний стан в Україні стали джерелом стресу для всіх учасників навчального процесу, тому визначення ставлення студентів до навчання є актуальним і потрібним у сучасних умовах. Використання інформаційних технологічних засобів збільшує можливості як для освіти, так і для науки. Під час карантину, спричиненого пандемією CОVID-19 та воєнним станом в Україні, навчальний 
процес не зупинився, а дистанційний формат навчання, на думку абсолютної більшості опитаних студентів, дав змогу, перебуваючи у відносно безпечних місцях, продовжити вивчати медицину. 
Ключові слова. Дистанційне навчання, студенти-медики, анкетування, особистісне ставлення, ефективність навчання, позитивні та негативні чинники.

УДК 613.84:178.7:621.3:613.956:378]-057.87(477.83)

Мета роботи — проаналізувати поширеність вживання тютюнових і нікотиновмісних виробів для куріння (ТНВДК) серед студентів львівських вишів, причини їхньої популярності, чинники, які можуть вплинути на відмову від куріння, обізнаність щодо впливу зазначених виробів на здоров’я.
Матеріали та методи. Проведено анонімне опитування студентів провідних львівських вишів (273 учасники, з них 120 чоловіків і 153 жінки, середній вік — 20,0 років). Для опитування розроблено анкету, яка містила 31 запитання, що стосувалось виявлення наявності шкідливої звички, виду, початку і тривалості куріння, мотивації до початку куріння та відмови від нього, обізнаності про шкідливість ТНВДК для здоров’я.
Результати та обговорення. Поширеність споживання ТНВДК серед студентів становила 40,7 %, при цьому 63,1 % курців курили щоденно. Серед чоловіків було істотно більше курців, ніж серед жінок (55,8 та 28,8 %; р < 0,01). Систематичного впливу пасивного куріння зазнавали 52,8 % студентів. Більшість респондентів своє ставлення до куріння визначили як нейтральне (56,0 %), третина — як негативне (35,5 %). Водночас 65,6 % опитаних відзначили, що у куріння немає позитивних сторін, але кожен третій (34,4 %) вважає, що вони є. Формування шкідливої звички спричинили бажання зняти стрес (58,5 %), розслабитися (51,5 %), відчути задоволення (44,2 %). У 64,0 % студентів є курці в родині. Більшість опитаних курців використовували електронні (69,4 %) і звичайні сигарети (54,1 %), рідше — кальян (42,3 %) і тютюнові вироби для електричного нагрівання (41,4 %). Жінки значно рідше курили звичайні сигарети, ніж чоловіки (38,6 та 64,2 %; р < 0,01). На думку опитаних, основними чинниками, які можуть вплинути на відмову від куріння, є виявлення проблем зі здоров’ям, спричинених курінням (52,3 %), і поява дітей (40,9 %). Кожен другий (58,5 %) опитаний не планував кинути курити найближчим часом. Заважають студентам відмовитися від куріння: постійний стрес (39,6 %), оточення курців (30,6 %), нікотинова/психологічна залежність (27,0 %). Незважаючи на те, 
що 77 % вважали себе обізнаними щодо впливу ТНВДК, 52,8 % опитаних стверджували, що використання кальяну є безпечним для здоров’я, а 24,9 і 18,4 % не володіли інформацією, чи є тютюнові вироби для електричного нагрівання і електронні сигарети безпечною альтернативою звичайним сигаретам. На думку 66,2 % опитаних, необхідно поширювати інформацію про вплив на здоров’я сучасних ТНВДК серед студентів.
Висновки. Отримані результати свідчать про потребу розроблення ефективних стратегій впливу на студентську молодь для запобігання вживання ТНВДК. Важливе значення має поширення доказової інформації щодо впливу ТНВДК на здоров’я людини і боротьба зі стресом у вишах. 
Ключові слова Тютюнокуріння, куріння, тютюнові вироби для електричного нагрівання, вейпінг, студенти.