УДК: 617.52-002.36-002.3-085.262.1.454.1-36

Слободян Р. В. Клініко-експериментальне обґрунтування застосування гідрогелевих пов’язок при лікуванні одонтогенних флегмон та абсцесів: ... д-ра філософії : [спец.] 221, 22 / Р. В. Слободян. - Львів, 2025. - 199 с. - Бібліогр.: с. 165-191. (218 назв).

У дисертаційній роботі запропоновано та експериментально і клінічно обґрунтовано актуальне практичне завдання – вдосконалення місцевого лікування одонтогенних абсцесів та флегмон у післяопераційному періоді. Розпрацьовано та вивчено ефективність застосування гідрогелевих пов’язок, насичених іонами срібла та антиоксидантним препаратом, безпосередно на ранову поверхню.

  1. Експериментально доведено, що застосування гідрогелевих пов’язок, насичених іонами срібла та антиоксидантним препаратом, пришвидшує загоєння запальних ран на всіх стадіях. На етапі альтерації та ексудації, при переважанні процесів гідратації та набряку, більшу роль відіграє дія іонів срібла, які здійснюють локальну антимікробну, протизапальну та бактерицидну дії. Насичення гідрогелевих пов’язок іонами срібла створює оптимальні умови для початку процесів дегідратації та епітелізації ран. При початку процесів дегідратації та грануляції поверхні рани, допоміжну роль відіграє глибокий вплив в тканини антиоксидантного препарату, який зменшує інтенсивність запального процесу на всіх стадіях, а також сприяє очищенню рани та швидшому формуванню продуктивних процесів і досягненню стану прооксидантно-антиоксидантної рівноваги.
  2. Активне утворення вільнорадикальних сполук найактивніше відбувається у ранні терміни запального процесу. Антиоксидантно-прооксидантний індекс мав чіткі відмінності між тваринами, яким в схему місцевого лікування не було включено антиоксидантний препарат. Застосування для місцевого лікування антиоксидантних препаратів, які пролонговано виділяються в ранову поверхню, сприяє активації антиоксидантного захисту та пригнічує процеси вільнорадикального утворення. Найвищою концентрація інтерлейкіну-6 була на третю добу запального процесу. Найменше падіння вмісту інтерлейкіну-10 фіксували у дослідній групі № 3 – 4,0±0,1 пг/мл. З отриманих результатів видно, що на третю добу запальні реакції яскраво виражені, а компенсаторна протизапальна відповідь пригнічена. На 7-му добу індукується активний запуск протизапальних механізмів та синдром компенсаторної протизапальної відповіді.

     У піддослідних тварин, яким застосовували гідрогелеві пов’язки, насичені іонами срібла та антиоксидантним препаратом, відзначено ранній початок формування грануляційної тканини, зокрема, ангіогенез і синтез еластичних волокон розпочався на третю добу. На сьому добу були відзначені ознаки фіброплазії. На 10-ту добу краї рани були епітелізовані, у поверхневих шарах спостерігався рубець клітинного типу із домінуванням фібробластів і фіброцитів, тоді, як у глибині, було значне нагромадження колагену, що свідчить про ранній початок регенерації.

  1. При візуальному огляді виявлено, що виділення гнійного ексудату припинялося приблизно на 1,5 доби швидше у хворих основної групи (2,5±0,4 доба), ніж у хворих групи порівняння (3,9±0,5 доба). Поодинокі грануляції з’являлися на 4,80,3 добу у пацієнтів, яким застосовували для перев’язок гідрогелі, насичені лікарськими речовинами. Виповнення зрілою грануляційною тканиною відбувалося на 5,9±0,6 добу у основній групі та на 7,8±0,5 - у групі порівняння. Поява краєвої епітелізації у пацієнтів, яким для місцевого лікувального впливу використовували іони срібла та антиоксидантний препарат, відмічалася на 6,7±0,5 добу, що майже на дві доби швидше, ніж у групі порівняння (8,9±0,3 доба). У пацієнтів, яким застосовували запропонований метод місцевої терапії, процеси загоєння скоротилися в середньому на 25 % у порівнянні з класичним лікуванням.

     Отримані результати вмісту епідермального фактора росту в динаміці ранового процесу показали, що показники в двох групах мали стійку тенденцію до зростання впродовж післяопераційного періоду.   Максимальними показники EGF були в основній групі пацієнтів на 7-му добу (997,0±19,2 пг/мл у чоловіків та 1053,8±20,4 пг/мл у жінок) , що підтверджує взаємозв’язок процесів епітелізації запальних ран з секрецією EGF у сироватці крові та доводить позитивну роль гідрогелів, насичених лікарськими речовинами, у стимуляції процесів загоєння.

  1. Аналіз цитограм виявив наявність більшої кількості еритроцитів та значне зменшення кількості нейтрофільних гранулоцитів у основній групі, ніж у групі порівняння на другу добу після операції. В тяжах фібрину відмічали скупчення поодиноких макрофагів, гістіоцитів, фіброцитів та моноцитів. Тобто, у цитограмах пацієнтів основної групи відмічається стан незавершеного фагоцитозу, на відміну від пацієнтів групи порівняння, де переважали явища завершеного фагоцитозу. При аналізі цитограм на четверту-шосту добу спостерігали зростання кількості еритроцитів, гістіоцитів, фібробластів, майже повну відсутність нейтрофільнх гранулоцитів та поодинокі макрофаги у основній групі, що свідчить про формування грануляційної тканини та пришвидшений початок процесів проліферації. На сьому добу у пацієнтів основної групи майже не відмічалося нейтрофілів та відсутні ознаки запального процесу, на відміну від пацієнтів групи порівняння.

     В усіх хворих з одонтогенними абсцесами та флегмонами відмічалося зростання локальної температури в ділянці вогнища запалення в усі терміни спостереження в порівнянні з показником норми. На 5-ту та 7-му доби показники локальної термометрії починали значуще відрізнятися у хворих з традиційним методом лікування (36,3±0,13°С) від показників пацієнтів основної групи (34,8±0,48°С).

  1. Підсумовуючи усі отримані результати, можна визнати, що розпрацювання та застосування методики місцевого лікування одонтогенних запальних процесів показало себе з позитивного боку. За допомогою експериментального та клінічного дослідження було науково обґрунтовано терапевтичний ефект гідрогелів, насичених іонами срібла та антиоксидантним препаратом «Кверцетин». Доведено, що їх застосування скорочує терміни лікування та реабілітації, сприяє ранньому початку процесів проліферації та регенерації, посилює секрецію епідермального фактора росту у сироватці крові пацієнтів, пришвидшує формування грануляційної тканини та початок процесів проліферації. Перевага гідрогелевих асептичних пов’язок полягає в їх атравматичності, тобто, під час перев’язки не виникає капілярної кровотечі, не пошкоджується новоутворений епідерміс; у відсутності адгезії до рани, що дозволяє не застосовувати попередньої анестезії для проведення перев’язки.

     Застосування гідрогелевих пов’язок, насичених іонами срібла та антиоксидантним препаратом, здійснює позитивний ефект на загоєння одонтогенних абсцесів та флегмон, що достовірно доведено клінічними, біохімічними, цитологічними та термометричними методами дослідження. Поєднана дія обох речовин, якими насичені пов’язки, створює умови для швидшого та якіснішого загоєння, що дозволяє рекомендувати їх для широкого використання в практичній медицині

UDC 616-001.4-085.262.1:612.015.11]-092.9

Introduction. The development of the inflammatory process is always accompanied by the activation of lipid peroxidation, which is caused by tissue hypoxia. This, in turn, catalyzes a change in the physiological parameters of the antioxidant system.

The aim of the study is to analyze the dynamics of the antioxidant balance of wounds in an experiment using hydrogels saturated with silver ions and an antioxidant drug for the local treatment of inflammatory processes.

Object and research methods. The experimental study was carried out on 80 Wistar rats weighing 150 to 200 grams. Animals were removed from the experiment. for 3, 7, 10, 14 days. Catalase activity in the dynamics of the wound process was determined.

Research results and their discussion. The content of catalase on the 7th day in the third experimental group is 0.51±0.03 μKat/l. On the 10th day, the indicator of the antioxidant system in the second (0.44±0.05 μKat/l) and third experimental groups was 0.42±0.02 μKat/l. At the final stage of the study on the 14th day, the analysis of catalase content showed that in all animals with a simulated inflammatory process, the indicator of antioxidant activity had no significant differences between themselves and, importantly, with the indicators of intact animals (0.33±0.01 μKat /l). The indicators of the control (0.33±0.04 μKat/l) and experimental groups were as follows: the first experimental group – 0.32±0.06, the second experimental group – 0.36±0.04, the third experimental group – 0, 38±0.06 μKat/l. Antioxidant protection was supplemented by local release of a drug with antioxidant action from the hydrogels, which contributed to a reduction in the intensity of free radical oxidation processes. That is, in almost all groups of animals, which were simulated purulent-inflammatory wounds, indicators of catalase activity approached the level of intact animals already on the 14th day.

Conclusions. Application for local treatment of hydrogel bandages saturated with an antioxidant drug, which is released into the wound surface for a long time, promotes the activation of antioxidant protection and suppresses the processes of free radical formation.