УДК: 616.24-002.5:615.015.8]-085.281-036-078.73-053.2/.6

ОБҐРУНТУВАННЯ. На тлі множинної та широкої лікарської стійкості Mycobacterium tuberculosis спостерігається істотне зниження ефективності лікування хворих на туберкульоз (ТБ). Тому останніми роками з метою підвищення ефективності лікування ТБ із множинною та широкою лікарською стійкістю (МЛС-/ШЛС-ТБ) у дорослих, дітей і підлітків упроваджуються нові антимікобактеріальні препарати, як-от бедаквілін (Bdq), деламанід (Dlm), претоманід.
МЕТА. Оцінити клініко-імунологічну ефективність застосування Bdq та Dlm у лікуванні дітей і підлітків, хворих на МЛС-/ШЛС-ТБ легень.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Клінічну ефективність хіміотерапії з Bdq і Dlm оцінено на підставі ретроспективного когортного аналізу даних медичної документації пацієнтів. Основна група – 40 дітей і підлітків, хворих на МЛС-/ШЛС-ТБ легень, які отримували комплексну антимікобактеріальну терапію (АМБТ), поєднану з Bdq і Dlm. Контрольна група ‒ 27 хворих, які отримували АМБТ без цих препаратів. Вікові межі – від 3 до 18 років.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ. На тлі хіміотерапії впродовж перших 3 місяців лікування відзначали припинення бактеріовиділення в усіх пацієнтів основної та контрольної груп. У осіб контрольної групи порівняно з основною знебацилення відбувалося значно повільніше (р<0,05). На етапі завершення інтенсивної фази АМБТ нормалізація імунологічних показників наступала у 29,6±2,8 % обстежених контрольної та 43,4±4,5 % осіб основної групи (р<0,05). Вірогідну різницю між групами отримано для показників імунорегуляторного індексу СD3+СD4+/СD3+СD8+, ІgМ і циркулювальних імунних комплексів. Позитивну динаміку імунологічних зрушень спостерігали в 1,5 раза частіше в дітей і підлітків основної групи. Після завершення курсу хіміотерапії в усіх пацієнтів основної групи констатували розсмоктування інфільтрації, ущільнення вогнищ, загоєння порожнин розпаду. У 77,5 % осіб лікування завершилося формуванням малих залишкових змін у легеневій тканині. У пацієнтів контрольної групи у 12,5 % випадків зберігалися деструкції, відновлювалося бактеріовиділення. Великі залишкові зміни у вигляді множинних щільних вогнищ, фіброзу та залишкових порожнин розпаду виявляли у 2,3 раза частіше в контрольній групі (51,9 %), аніж в основній (22,5 %); р<0,05.
Застосування Bdq та Dlm у комплексній терапії МЛС-/ШЛС-ТБ легень у дітей і підлітків значно підвищувало її ефективність. Результат терапії «виліковано» констатували у 2,2 раза частіше серед пацієнтів основної групи (72,5 %) порівняно з контрольною (33,3 %), а «завершено» – в 1,5 раза рідше (27,5 та 51,8 % відповідно). Сумарний показник «успішне лікування» в дітей і підлітків, які отримували АМБТ з Bdq і Dlm, становив 100,0 %, без цих препаратів – 85,2 %.
ВИСНОВКИ. Використані критерії демонструють, що АМБТ, поєднана з Вdq та Dlm, у 1,5-2,2 раза (за окремо взятим критерієм) ефективніша, ніж АМБТ без цих препаратів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: туберкульоз, діти, підлітки, множинна та широка лікарська стійкість, лікування, бедаквілін, деламанід.

УДК: 616.24-002.5:615.015.8]-085.281-078.73-036.8-053.2/6

ОБҐРУНТУВАННЯ. Доцільність поєднання антимікобактеріальної терапії (АМБТ) бедаквіліном (Bdq) і деламанідом (Dlm) із неспецифічним імуномодулятором BI-V у дітей і підлітків, хворих на туберкульоз легень із множинною лікарською стійкістю та резистентністю до рифампіцину (МЛС/Риф-ТБЛ), потребує вивчення.
МЕТА. З’ясувати ефективність застосування комплексної АМБТ Bdq і Dlm із неспецифічним імуномодулятором BI-V у дітей і підлітків, хворих на МЛС/Риф-ТБЛ.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Дітям і підліткам, хворим на МЛС/Риф-ТБЛ, на початковому етапі індивідуалізованої АМБТ долучали імуномодулятор BI-V (BIVEL, Словенія). Хворі були розподілені на дві групи: 1-ша ‒ 20 пацієнтів, які одержували Вdq + Dlm + левофлоксацин (Lfx) + лінезолід (Lzd) + клофазимін (Cfz); 2-га ‒ 28 хворих, до комплексного лікування котрих було включено BI-V (Вdq + Dlm + Lfx + Lzd + Cfz + BI-V). Імуномодулятор призначали з 3-річного віку по 5 мл суспензії 1 раз на добу протягом 24 днів.
РЕЗУЛЬТАТИ. Застосування BI-V на тлі індивідуалізованих режимів АМБТ у дітей і підлітків, хворих на МЛС/Риф-ТБЛ, підвищувало ефективність лікування, сприяло зникненню симптомів інтоксикації, розсмоктуванню вогнищ інфільтрації та загоєнню порожнин розпаду, усувало порушення в системі імунного захисту, що забезпечувало скорочення стаціонарного етапу лікування при збереженні високої терапевтичної результативності («виліковано» ‒ 92,8 %) та формуванні в більшості хворих (89,3 %) малих залишкових змін у легенях.
ВИСНОВКИ. При застосуванні поєднаної комплексної АМБТ із Bdq, Dlm і BI-V спостерігали високу терапевтичну ефективність у більшості пацієнтів (92,8 %).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: туберкульоз легень із множинною лікарською стійкістю, лікування, бедаквілін, деламанід, BI-V, діти, підлітки

УДК 616.002.5-021.3-053.8-035.7

Objective — to study the frequency and causes of diagnostic errors in primary pulmonary tuberculosis (PrPTB) in adults.
Materials and methods. The frequency and causes of diagnostic errors in verifying PrPTB in adults were studied by analyzing thpathomorphosis aspect of a specific process. Sectional material from 200 adult deaths due to primary forms of tuberculosis (PrFTB) over a period of 45 years (1974—2020) was analyzed. The study period was divided into three periods: the first period spanned from 1974 to 1988, during which three 
antimycobacterial drugs (isoniazid, streptomycin, and PASC) were used; the second period ranged from 1989 to 2005, during which rifampicin, ethambutol, and pyrazinamide were added to the treatment regimen; and the third period covered from 2005 to 2020, during which aminoglycosides, fluoroquinolones, linezolid, and other antimycobacterial drugs were widely utilized.
Results and discussion. Studies conducted on clinical and pathological material from 200 deaths related to primary forms of tuberculosis (PrFTB) over the last 45 years (1974—2020) based on data from prosectures in Lviv indicate a significant decrease in the number of deaths from primary pulmonary tuberculosis (PrPTB) among the adult population. This decline is attributed to the widespread adoption of modern antimycobacterial therapy for patients with pulmonary tuberculosis (PTB). The predominant clinico-pathological form of PrPTB is tuberculosis of the intrathoracic lymph nodes (TBILN), which manifests with various progression variants. Complications of a specific nature (such as miliary TB, TB meningitis, and TB sepsis) prevail among the direct causes of death. However, diagnosing PrPTB in adults poses significant challenges in modern conditions, with an increasing frequency of underdiagnosis over the years. Diagnostic errors most commonly occur in general diagnostic hospitals during the verification of TBILN and its complications in patients over 30 years old.
Conclusions. The frequency of underdiagnosing PrPTB has increased due to its atypical course, likely resulting from the pathomorphosis of a specific process. The discrepancy between clinical and pathoanatomical diagnoses, attributable to the unique clinical course of PrPTB, was observed in 7.3 % of cases in the first period, 27.2 % in the second, and 40.0 % in the third. Several factors contribute to the underdiagnosis of PrPTB, including short-term hospital stays, the atypical course of PrPTB due to the pathomorphosis of a specific process, inadequate patient examination, the lack of urgency for phthisiological evaluation in general medical institutions and incorrect interpretation of clinical, radiological and laboratory data.
Keywords Primary tuberculosis in adults, diagnosis, errors

УДК 378.147:61]:004

Мета роботи — вивчити ставлення студентів 5-го та 6-го курсів медичних факультетів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького до змішаних форм навчання, зокрема дистанційної, в умовах карантину через пандемію COVID-19 і воєнного стану.
Матеріали та методи. Проведено анкетування, за результатами якого вивчено ставлення студентів 5-го і 6-го курсів медичних факультетів до змішаної форми навчання під час осіннього семестру 2022/2023 навчального року.
Результати та обговорення. Серед учасників опитування третина (33,7 %) усвідомила можливість перебувати в навчальному процесі та відзначила більшу відповідальність за навчання, тобто позитивну зміну в цілому. Однак 18,5 % опитаних вказали на негативну зміну, відчуваючи байдужість. Більше третини студентів (39,1 %) оцінили свій рівень тривоги як високий, ще третина (33,7 %) — як дуже високий. Установлено, що, крім навчання, 30,4 % студентів займаються волонтерською діяльністю, більше половини (53,2 %) працюють, зокрема 30,4 % — у медичній сфері. Серед студентів 6-го курсу участь у волонтерській діяльності порівняно зі студентами 5-го курсу була більшою — 39,7 %, працювало більше студентів — 56,4 %. Серед негативних чинників для 80,4 % опитаних студентів- 5-го курсу перше місце посідала відсутність набуття і вдосконалення практичних навичок, друге місце — технічні труднощі. На прагнення здобувати знання дистанційне навчання не вплинуло у 72,3 % студентів, а решта зазначили, не мають мотивацію до навчання з переходом на дистанційну форму навчання.
Висновки. Війна та воєнний стан в Україні стали джерелом стресу для всіх учасників навчального процесу, тому визначення ставлення студентів до навчання є актуальним і потрібним у сучасних умовах. Використання інформаційних технологічних засобів збільшує можливості як для освіти, так і для науки. Під час карантину, спричиненого пандемією CОVID-19 та воєнним станом в Україні, навчальний 
процес не зупинився, а дистанційний формат навчання, на думку абсолютної більшості опитаних студентів, дав змогу, перебуваючи у відносно безпечних місцях, продовжити вивчати медицину. 
Ключові слова. Дистанційне навчання, студенти-медики, анкетування, особистісне ставлення, ефективність навчання, позитивні та негативні чинники.