Основним висновком проведених досліджень є припущення, що відкриття антиретровірусних препаратів з новими механізмами дії, включаючи пригнічення Tat-мутації, може покращити результати лікування ВІЛ-інфекції та покращити якість життя людей, які живуть з ВІЛ.
В результаті проведених досліджень, встановлено, що у двох третин (69,9%) госпіталізованих пацієнтів із лептоспірозом, спостерігався тяжкий перебіг хвороби, у 10% випадків хвороба мала летальний наслідок. L. grippotyphosa втричі частіше спричиняла хворобу у пацієнтів із нетяжким перебігом порівняно з тими, хто помер від лептоспірозу.
Лайм-бореліоз є добре вивченою інфекцією, однак його зв’язок із вогнищевою склеродермією, зокрема атрофодермією Пазіні-П’єріні, досліджений недостатньо. У поданому клінічному випадку тривале дерматологічне ураження та багаторічні діагностичні труднощі зрештою були пов’язані з Borrelia burgdorferi завдяки серологічному обстеженню. Отримані дані підтвердили пізній перебіг Лайм-бореліозу та потребу в етіотропній терапії. Цей випадок підкреслює важливість серологічного тестування у пацієнтів із вогнищевою склеродермією та необхідність підвищення настороженості лікарів щодо можливого бореліозного генезу таких уражень.
У статті наведено результати дослідження, яке вивчало зв’язок між сероварами Leptospira interrogans та ураженням легень у пацієнтів із лептоспірозом. Аналіз 395 медичних карт показав, що пневмонія виникала у 22% хворих і значно частіше — за тяжкого перебігу. У померлих пацієнтів легеневі прояви траплялися у третини випадків. Встановлено, що інфікування сероваром L. Kabura частіше асоціювалося з розвитком пневмонії, тоді як L. Pomona та L. Grippotyphosa частіше зустрічалися у пацієнтів без легеневих уражень. Натомість зв’язку з L. Icterohaemorrhagiae, відомим як високопатогенний серовар, виявлено не було.
УДК: 616.986.7-036"32"(477.83)
Метою даного дослідження було вивчення сезонних особливостей клінічного перебігу лептоспірозу, а також лабораторних змін у пацієнтів із цією патологією на території Львівського регіону.
Матеріали і методи. Нами було проведено ретроспективний аналіз медичних карт 395 пацієнтів із діагнозом "Лептоспіроз", пролікованих у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні протягом 15 років. Статистичний аналіз відносних величин проводився за допомогою двохстороннього критерію Фішера.
Результати досліджень та їх обговорення. У статті проаналізовано сезонні особливості клінічного перебігу лептоспірозу на території Львівського регіону, починаючи з 2002 року. Попри найбільшу частоту виникнення випадків лептоспірозу у літньо-осінній період, найтяжчий перебіг спостерігався навесні та взимку. Це можна пояснити пояснити зниженням реактивності організму у ці пори року. Встановлено, що при лептоспірозі тяжкість хвороби, а також вираженість основних симптомів та змін у лабораторних показниках можна умовно виразити таким рядом: весна > зима > осінь > літо. Із сезонних клінічних характеристик лептоспірозу серед госпіталізованих пацієнтів найбільше привертають увагу наступні: жовтяниця найчастіше відзначалася взимку, основні ускладнення лептоспірозу (гостре пошкодження нирок, інфекційно-токсичний шок та тромбогеморагічний синдром) – протягом весняних місяців, а пневмонія – взимку. Зі змін у лабораторних показниках уваги заслуговують наступні: тромбоцитопенія та суттєва анемія були більш вираженими у пацієнтів навесні, а лейкоцитоз та гіперазотемія – взимку.
Висновки. Отримані дані, які характеризують клініко-лабораторні сезонні особливості перебігу лептоспірозу, засвідчують факт тяжчого перебігу лептоспірозу навесні та взимку порівняно з іншими порами року.