The purpose of the study was to investigate the morphological properties of oral fluid in dynamics in the application of the developed set of measures for the prevention of fissure caries of the first permanent molars in children. Materials and methods. 62 children aged 6 years with fissure caries of the first permanent molars (main group) and 31 children without signs of carious lesions (control group) were examined. The study of the crystal formation of oral fluid was carried out according to the method of Leus P. A. (1977). The mineralizing potential of oral fluid was expressed as an average score depending on the types of crystals detected. Results and discussion. The analysis of the results of the study showed that 6 months after the start of preventive measures in the oral fluid of the children of the main group, a slight increase in type I crystals was noted in comparison with the initial data (40.18 ± 4.65% of cases, p>0.5), at the same time, the number of children, in whom type III crystals were observed, decreased in the main group (16.45 ± 2.32%, p>0.5), and increased in the control group (19.32 ± 2.47% of cases, p>0.5) in comparison with the initial data. After two years of observation, in the children of the main group, type I crystals were most often detected in the oral fluid (48.41 ± 4.23% of cases), in the children of the control group, on the contrary, the number of children with this type of crystals decreased and was almost one and a half times less than among children of the main group (p<0.05). On the other hand, the number of children in the control group, in whom type III crystals were detected, was two times higher than among children in the main group (22.34 ± 2.87% and 11.51 ± 2.56% of cases, respectively, p<0.05). Conclusion. It was established that in children who received a complex of preventive measures, 6 months after the implementation of preventive measures, the mineralizing potential of oral fluid was, on average, 2.73 ± 0.07 points, which is slightly higher compared to the fissure detected at the beginning of caries prevention (2.57 ± 0.12 points respectively, p>0.05). In the children of the control group, the mineralizing potential of oral fluid changed less noticeably (from 2.64 ± 0.11 points at the beginning of observation to 2.66 ± 0.11 points, p>0.5). After two years of observation, it was found that in the main group the mineralizing potential of oral fluid continued to increase, while in the children of the control group it decreased and reached almost the initial level (2.65 ± 0.07 points in the second year of observation and 2.64 ± 0.08 points at the beginning, p>0.05). Thus, it can be concluded that the proposed measures are quite effective.

 The aim: To study the effect of drug addiction and smoking on the status of periodontal tissues in patients with hepatobiliary pathology. Materials and methods: 58 smokers, 63 drug addicts with hepatobiliary pathology were examined and 92 persons of comparison group (with inflammatory periodontal diseases affected by hepatobiliary pathology, without addiction). Examination of patients included determination of iodine number by Svrakov, S-L and Stallard hygiene indices, PMA index and index PBI.

Results: The results of examination of smokers are worse in patients with cirrhosis than in patients with chronic toxic hepatitis and non-alcoholic steatohepatitis and also the results of these two groups was significantly worse than that of the comparison group (iodine number by Svrakov – 1,4 times and 1,3 times higher, PMA index – 1,7 times and 1,4 times worse, in accordance). The results of the study showed that drug addicts patients are worse values in patients with cirrhosis than in patients with chronic toxic hepatitis and non-alcoholic steatohepatitis and also the results of these two groups was significantly worse than that of the comparison group (iodine number by Svrakov – 1,5 times and 1,4 times higher, PMA index – 1,7 times and 1,5 times worse, in accordance).

Conclusions: Presence of hepatobiliary pathology in smokers and drug addicts increases the risk of periodontal diseases.

KEY WORDS: inflammatory periodontal diseases, hepatobiliary pathology, tobacco smoking, drug addiction 

 Introduction. Liver diseases and pathology of the organs of mouth cavity are interconnected. Smoking, usually increases the manifestations of the underlying disease and affects the course. The aim. To investigate the effect of chronic toxic hepatitis of nicotine-dependent patients and of patients without a bad habit on their periodontal status.

Materials and methods. During the clinical examination of the oral cavity of 86 patients, the depth and incidence of inflammation of the gum were determined using the number of the Svrakov's number (SN); the conditions of hygiene of the oral cavity were estimated using the Silness-Loe (S-l) index; Periodontal Index (PMA) and Bleeding Index (PBI). General histomorphology was studied on drugs stained with hematoxilin-eosin and by the method of Gerlich and van Gieson.

Results. It is established that the indicator of SN had the highest value among patients of group II (2,15±0,13), it was probably (p < 0.05) higher relatively to the group I and comparison group. In the smoking patients with chronic toxic hepatitis, in spinous layer of epithelium was determinanted karyorhexis, karyolysis with the formation of cell debris; basal layer cell proliferation, acanthosis, angiogenesis. We detected damage to collagen and elastic fibers of the periodontal, wich correlated with the intensity and duration of the bad habit. In areas of pronounced alterative changes colonies of bacteria were discovered.

Conclusions. Thus, the results obtained in nicotine-dependent patients with chronic toxic hepatitis visualize damaging effect on the epithelium and weakening of the histohematic barrier of the oral cavity and promotes the reproduction and penetrationof pathogenic microflora into the underlying tissues.

Keywords: periodontium, chronic toxic hepatitis, nicotine-dependent. 

УДК 616.314-018.4-003.93-085.272.2:612.015.31]-073.756.8-036-092.9 

 Лікування хворих на хронічний періодонтит є однією з важливих і не повністю вирішеною проблемою сучасної стоматології, що спонукало до пошуку нових ефективних методів лікування. Метою нашого дослідження було оцінити ефективність впливу на інтенсивність регенераційних процесів в кістковій тканині композиції на основі гідроксіапатиту кальцію в експерименті, аналізуючи результати кальцій-фосфорного обміну, а також проаналізувати ефективність лікування хворих на хронічний гранулюючий періодонтит з набутою широкою верхівкою кореня зуба, розпрацьованою композицією та порівняти з результатами використання загальноприйнятого матеріалу мінерал триоксид агрегат. Матеріали та методи дослідження. Усі тварини були розподілені на 4 дослідні групи, яким створили деструкцію кісткової тканини та заповнили її досліджуваними матеріалом, окрім групи порівняння. Виведення з експерименту проводили на 14 та 90 добу. У гомогенаті кісткової тканини досліджували вміст кальцію та фосфору. 59 хворих розподілено на дві групи: у дослідній групі проводили пломбування апікальної ділянки кореня запропонованою нами композицією, а у групі порівняння – пломбування верхівки кореня матеріалом мінерал триоксид агрегат. Результати та їх обговорення. На 14 добу спостерігали найбільше зниження іонів кальцію та фосфору у 2-й дослідній групі у 1,8 раза, а у 4-й – лише у 1,3 раза. На 90 добу вміст іонів кальцію та фосфору все ще залишався нижчим відносно показників групи контролю у 1,6 та 1,5 раза відповідно, а у 4-й групі у 1,01 та 1,1 раза. Аналіз результатів лікування хворих через 6 місяців свідчить про зниження значення індексу у дослідній групі в 1,4 раза, а в контрольній - в 1,1 раза. Через 12 місяців у дослідній групі індекс зменшився в 1,9 раза, а у групі порівняння лише в 1,4 раза. Висновок. Експериментально, клінічно та рентгенологічно доведено, що запропонована композиція ефективніше стимулює процеси біоревіталізації та регенерації тканин періодонту порівняно із загальноприйнятим препаратом мінерал триоксид агрегат.

Ключові слова: хронічний гранулюючий періодон