Роль дистанційного навчання в медичній освіті: тренди та можливості для здобувачів вищої освіти

УДК 378.147:61

Метою цього дослідження є вивчення питання щодо можливостей дистанційної медичної освіти в кризових умовах. Для виконання поставленої     мети встановлено, що така форма освіти дала змогу продовжити освітній процес під час пандемії COVID‐19 та є актуальною в умовах воєнного     стану. Під час дослідження виокремлено недоліки й переваги дистанційної форми навчання, охарактеризовано можливості дистанційної освіти саме для студентів медичних закладів, оскільки крім теоретичних знань, важливі практичні заняття. Визначено, що практичні навички під час  дистанційного навчання здобувачі освіти медичних закладів освіти можуть отримувати за допомогою клінічних задач, онлайн‐симуляторів, мобільних застосунків.

Distance education is a relatively new form of learning, and its development is directly linked to the advancement of IT technologies. This study aimed to
explore the possibilities of distance medical education in crises. To achieve this goal, it was established that this form of education in unstable life conditions was able to ensure the continuation of the educational process during the COVID‐19 pandemic and remains effective even during full‐scale invasions. During the research, the advantages and disadvantages of distance learning were identified. It was found that this form of education disciplines students and catalyzes their self‐development, but it may not be suitable for unmotivated and disorganized students. However, in the context of this study, it was crucial to highlight the possibilities of distance education specifically for students of medical institutions, as practical sessions are essential for this profession in addition to theoretical knowledge. It was discovered that practical skills for medical students can be acquired through online simulators that create artificial clinical situations for students to solve. In the absence of such simulators, this format is possible through discussions with the instructor, who can design situational tasks for collective discussion during online sessions. Additionally, it was found that modern digital advancements allow students to have simulation learning tools in their pockets, for example, mobile applications that enable the study of anatomy. Furthermore, it was observed that the format of simulation‐based learning, such as virtual reality, is currently being actively implemented. However, it is understood that virtual reality resources are costly and not readily available to a wide range of users. Overall, distance education in the context of full‐scale invasions is essential and irreplaceable. It is the only form of education that enables the continuation of learning in crises. However, its organization, creativity, and progressiveness are directly linked to the managerial decisions of educational institution leaders and the material‐technical base available.

Докладніше

Вивчення харчової поведінки студентів-медиків за результатами анкетного опитування

Встановлено, що лише 51,24% опитаних студентів-медиків 6-го року навчання дотримуються принципів раціонального харчування, з них 41,38% хлопців і 54,35% дівчат. Більшість студентів не дотримується прийому їжі у певний час (63,64%) і нехтують сніданками (53,72%). Кратність споживання їжі у близько 60% студентів обох статей становить 3-4 рази на добу і у такої ж кількості респондентів основний прийом припадає на обід. У частини студентів, які стверджують, що дотримуються принципів раціонального харчування, виявлено розбіжності щодо їх фактичної реалізації у щоденному житті, а саме відсутні сніданки, основна кількість спожитої їжі не завжди припадає на обід і не витримується прийом їжі у визначений час.

Докладніше

Гігієнічна оцінка фактичного харчування студентів-медиків у сучасних умовах

УДК 613.2:616-057.87

Вивчення стану харчування студентів в сучасних умовах є надзвичайно актуальним. Метою дослідження була гігієнічна оцінка режиму харчування та кратності споживання окремих груп харчових продуктів під час навчання студентками-медиками за допомогою анкетування. У результаті дослідження встановлено у більшості студентів порушення режиму харчування, зменшення кратності споживання м’яса та м’ясопродуктів (2-3 рази на тиждень або рідше), риби та морепродуктів, горіхів (раз на місяць або рідше). Натомість крупи, хліб і хлібобулочні продукти більшість студенток споживає регулярно. Виявлена значна частка молоді, які не включають у свій щоденний раціон фрукти та овочі, або включають їх у недостатній кількості. За отриманими даними виокремлюється група ризику серед студентів з нераціональним харчуванням з метою впровадження рекомендацій щодо правильної організації харчування.
Specific features of students’ nutrition are irregularity and irrationality, which can lead to the development of non-communicable diseases in the future. Therefore, the study of the nutrition peculiarities of students nowadays is extremely relevant. The purpose of the article is a hygienic assessment of the dietary regime and the frequency of consumption of some food groups by female medical students during study at the university. A special questionnaire for scientific research was developed by us and administered to students. It includes questions assessing elements of the dietary regime and the frequency of consumption of key food groups such as meat and meat products, fish and seafood, milk and dairy products, eggs, bread and bakery products, cereals, oil, nuts, fruits and vegetables, and potatoes. The study revealed dietary violations for many students, including lack of optimal meal frequency and meal timing, irregular daily breakfast intake, and additional snacks between main meals. Furthermore, there was a noted decline in the frequency of consumption of essential food groups. Most of the surveyed female medical students include meat and meat products in their diet only 2-3 times a week or less. Some respondents consume fish, seafood, and nuts only once a month or less. Instead, most female students regularly eat cereals, bread and bakery products. In addition, many girls do not include fruits and vegetables in their daily diet or include them in insufficient quantities (less than 300 grams daily). The results indicate that there is a risk group among students regarding possible changes in their health status associated with an imbalanced diet and inadequate intake of essential nutrients. Therefore, an important task of educational institutions is to promote rational nutrition among young people, including future doctors, and to implement recommendations for the proper organization of students’ dietary regime to prevent the development of non-communicable diseases.
Докладніше

Relationship Between Thyroid Hormonal Status in Patients with a Hypothyroid Form of Hashimoto’s Thyroiditis and Iodine Concentrations in Drinking Water

The current study aimed to identify correlative and regressive dependencies between the water iodine concentration and the levels of TSH (thyroid-stimulating hormone), thyroglobulin antibodies (TgAbs), and thyroid peroxidase (TPOAb) in the serum of 168 in patients (34 men and 134 women) with a hypothyroid form of Hashimoto’s thyroiditis who use water from the supply network and individual wells. Based on the water iodine concentration, low and moderate degrees of iodine endemia in the location of the patients were determined. In the groups of men and women using water from different water supply sources, there were direct correlations between the water iodine concentrations and the TgAbs and TPOAb titers as well as an inverse dependence between iodine and TSH levels. Multivariate regressive analysis indicated that TgAb and TSH in the group of women using water from a supply network and TPOAb titers in the group of women using well water were independent factors associated with water iodine concentrations. Statistically significant correlations and regressive dependencies between the water iodine concentrations and the biomarkers of the thyroid status of the patients indicate the risk of Hashimoto’s thyroiditis progression, especially among women with additional iodine intake.

Докладніше

Hygienic assessment of new architectural and planning solutions of buildings of psychiatric health care facilities

УДК 614.212/.213:616.89:725.1.055

Мета – провести гігієнічну оцінку нових архітектурно-планувальних рішень будівель психіатричних закладів охорони здоров’я України та дати порівняльну характеристику гігієнічних норм психіатричних закладів охорони здоров’я країн ЄС. Дослідження проведено  на підставі аналізу Державної будівельної норми (ДБН) В.2.2-10:2019 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я» (проєкт, остаточна редакція), наукових джерел вітчизняних та зарубіжних вчених. Проведено анкетування головних лікарів психіатричних лікарень України щодо безпечних санітарно-гігієнічних, протиепідемічних умов функціонування психіатричних закладів охорони здоров’я. Вважаємо за потрібне більш ретельно представити архітектурно-планувальні рішення у відповідному розділі ДБНВ.2.2-10:2019 (проєкт, остаточна редакція) або ж скористатися можливістю, зазначеною у вступі до цих Норм, і доповнити їх посібником з проєктування психіатричних закладів охорони здоров’я з урахуванням досвіду країн Європейського Союзу. Для створення належного «терапевтичного середовища»  в нових вітчизняних закладах охорони психічного здоров’я необхідно імплементувати Європейські вимоги в проєктування цих закладів із залученням мультидисциплінарних груп (від архітекторів до медичних сестер, від будівельних підрядників до пацієнтів) та доповнити ДБН В.2.2-10:2019 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я» України посібником з проєктування закладів нового типу «Центри психічного здоров’я», як у Республіці Польща. Нами розроблена й надіслана головним лікарям психіатричних лікарень України «Анкета наукової санітарно-епідеміологічної оцінки умов розміщення психіатричної лікарні». На основі аналізу блоку запитань щодо санітарно-протиепідемічних та санітарно-гігієнічних параметрів, які характеризують будівлі вітчизняних психіатричних лікарень, визначено розміщення лікувальних корпусів та допоміжних підрозділів на земельній ділянці, тобто дизайн корпусів. Зокрема, 50% психіатричних лікарень розміщені в комбінованих корпусах, 25% мають павільйонну систему (окремі корпуси), по 12,5% – централізовану систему (все в одному корпусі) і блочну систему. Поверховість корпусів психіатричних лікарень до 2-х поверхів становить 50%, до 3-х поверхів – 37,5% і до 5-типоверхів, які будувались з 1960 року, – 12,5%. Аналіз блоку запитань анкети щодо умов перебування, лікування,  реабілітаціїпсихічнохворихдозволивконстатуватиможливістьорганізаціїтрудотерапіїу 12,5% психіатричнихлікарень, де обладнані спеціальні майстерні і хворі можуть набути професійних навичок. Фізіотерапевтичні кабінети облаштовані в 50% психіатричних лікарень. Виявлено низьку забезпеченість хворих меблями: 25% пацієнтів частково мають власний письмовий стіл, 75% – їх не мають; 50% забезпечені власними стільцями; 62,8% використовують власні тумбочки і 25% – шафи для зберігання особистого одягу.

Aim: to conduct a hygienic assessment of new architectural and planning solutions of psychiatric health care facility buildings in Ukraine and give a comparative description of the sanitary standards of the latter in the EU. The study was conducted based on the analysis of State Building Norms (SBN) B.2.2-10:2019 “Buildings and structures. Health care facilities” (draft, final revision), scientific sources of domestic and foreign scientists. A survey of the chief physicians of psychiatric hospitals of Ukraine concerning safe sanitary and hygienic, anti-epidemic conditions for the functioning of psychiatric health care facilities was conducted. We consider it necessary to present more carefully architectural and planning solutions in the relevant section of SBN B.2.2-10:2019 (draft, final revision) or to use the opportunity specified in the introduction to these Norms, and to supplement them with the Manual on the design of psychiatric health care facilities, taking into account the experience of the European Union. To create an appropriate “therapeutic environment” in new domestic mental health care facilities, it is necessary to implement European requirements in the design of these facilities with the involvement of multidisciplinary groups: (from architects to nurses, from construction contractors to patients) and supplement SBN B.2.2-10:2019 “Buildings and structures. Health care Facilities” of Ukraine with a guide for designing facilities of a new type of “Mental Health Centers” as in the Republic of Poland. We have developed and sent to the chief physicians of psychiatric hospitals of Ukraine «Questionnaire for scientific sanitary and epidemiological assessment of the conditions of placement of a psychiatric health care facility”. Based on the analysis of the block of questions on sanitary and antiepidemic and sanitary and hygienic parameters that characterize the buildings of domestic psychiatric hospitals, the location of medical structures and auxiliary units on the land plot, i.e. the design of buildings is determined. In particular, 50% of psychiatric hospitals are housed in combined buildings, 25% have a pavilion system (separate buildings), 12.5% each have a centralized system (all in one building) and a block system. The number of stories of psychiatric hospitals up to 2 is 50%, up to 3 – 37.5% and up to 5 stories in those which have been under construction since 1960 – 12.5%. Analysis of the questionnaire block on the conditions of stay, treatment, rehabilitation of the mentally ill revealed the possibility of organizing occupational therapy in 12.5% of psychiatric hospitals, where special workshops are equipped, and patients can acquire professional skills. Physiotherapy rooms are equipped in 50% of psychiatric hospitals. Low provision of patients with furniture was revealed: 25% of patients partially have proper desk, 75% do not have it; 50% are provided with proper chairs; 62.8% use proper bedside tables and 25% – closets for storing personal clothes.
Докладніше