Вступ. Антисептичні засоби для рук та антибактеріальні вологі серветки є одними з основних (після миття рук з милом під проточною водою) методів неспецифічної профілактики інфекцій з фекально-оральним та повітряним механізмами передачі, зокрема COVID-19. ВООЗ та МОЗ України в період пандемії рекомендують регулярне застосування антисептиків для рук, проте в Україні, на відміну від країн ЄС, не сформована належна нормативно-правова база, котра б забезпечувала якісний контроль ефективності загальнодоступних антисептиків для рук щодо протимікробної чи противірусної дії. Натомість МОЗ України на час пандемії вірусу SARS-CoV-2 спростило реєстрацію нових дезінфекційних засобів, що, разом з підвищеним попитом на них, збільшує ймовірність потрапляння на ринок антисептичних засобів з неперевіреною ефективністю.

Метою роботи було визначити рівень протимікробної та протигрибкової дії наявних на ринку України антисептиків для рук та вологих антибактеріальних серветок.

Методи. Було протестовано 36 зразків, з них 19 (52.8%) антибактеріальних вологих серветок та 17 (47.2%) антисептиків для рук, в тому числі 5 (13.9%) гелевих антисептиків та 12 (33.3%) спреєвих антисептиків для рук, таких як:

• вологі серветки з позначкою «антибактеріальні» «Naturelle», «Smile з спиртом», «Smile baby», «Smile з пантенолом», «Smile з подорожником», «Viva Fruts», «Zeffir», «Глянц», «Chicolino», «Green Way», «Lili», «Novax», «Ozon», «Ruta», «Superfresh», «Supero», «Добрий Дотик», «Сніжна Панда», «Siela»;
• спреєві антисептики «Altamed», «Colour intense», «ProEcolek», «Green Way», «Lucky Day», «Manorm», «Wash Your Body», «Антисептична рідина», «Аргенвіт», «Аніоспрей», «Срібна вода», «Цілитель»;
• гелеві антисептики «Vital Charm», «Wash Your Body», «Доктор Біокон», «Aromat», «Manorm».

Протимікробну та протигрибкову дію визначали методом дифузії в агар (метод «колодязів»), використовуючи референс-культури та клінічні ізоляти мікроорганізмів, виділених від пацієнтів з інфекціями пов’язаними з наданням медичної допомоги, такі як: Escherichia coli АТСС 25922; Staphylococcus aureus АТСС 26923 (F-49); Candida albicans АТСС 885/653;  Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853 (F-51, Escherichia coli №5; Candida albicans №60; Candida non-albicans №67; Raoultella terrigena №1; Staphylococcus lentus № 19; Brevundimonas vesicularis №111; Citrobacter sedlakii №37; Pseudomonas aeruginosa №13; Enterococcus spp. №161; Aerococcus viridans №26.

Результати. Серед досліджених антисептиків та вологих антибактеріальних серветок 36.1% (n=13) не мали декларованої мінімальної протимікробної активності, в тому числі серед гелевих антисептиків  60.0%  (n=3) та серед спреєвих антисептиків 50.0% (n=6). Тобто, кожен другий спреєвий та гелевий антисептик не може бути використаний з метою неспецифічної профілактики інфекційних хвороб. Щодо вологих антибактеріальних серветок, то 21.0% (n=4) з них проявили недостатню протимікробну дію.

Висновок. Правильне миття рук під протічною водою з милом залишається одним із основних методів неспецифічної профілактики хвороб із повітряним та фекально-оральним механізмами передачі. Враховуючи отримані результати, для додаткової гігієнічної обробки рук краще користуватися антисептиками та протимікробними вологими серветками відомих виробників, придбаними в аптечних мережах, надаючи перевагу спиртовмісним гелевим антисептикам.

УДК 615.322

Мета роботи. Вивчення кількісного вмісту дубильних речовин, алкалоїдів та кумаринів у окремих представників родини Ranunculaceae L. Об’єктами дослідження була суха лікарська рослинна сировина: трава Caltha palustris, трава Ficaria verna, трава Ranunculus acris. Методологія. Визначення проводили використовуючи аналітичні методи дослідження. Кількісний вміст дубильних речовин у рослинній сировині визначали перманганатометричним, комплексонометричним та спектрофотометричним методами. Кількісний вміст алкалоїдів встановлювали за допомогою титрометричного методу. Вміст суми кумаринів у зразках визначали спектрофотометрично. Наукова новизна. Вперше проведено дослідження лікарських рослин родини Ranunculaceae L.: Caltha palustris, Ficaria verna, Ranunculus acris на предмет визначення кількісного вмісту алкалоїдів, кумаринів та дубильних речовин та обгрунтовано перспективу подальших досліджень. Висновки. Результати дослідження показали, що найвищий вміст дубильних речовин встановлено у траві Caltha palustris та становив 16,51% (перманганатометричний метод), 6,89% (комплексонометричний метод) та 7,81% (спектрофотометричний метод) відповідно. За результатами проведених досліджень підтверджено наявність та визначено кількісний вміст алкалоїдів у Caltha palustris, Ficaria verna, Ranunculus acris. Встановлено, що найбільша кількість алкалоїдів міститься у траві Ficaria verna та становить 4,25 % (титриметричний метод). Спектрофотометричним методом встановлено кількісний вміст суми кумаринів у досліджуваній рослинній сировині. Виявлено найвищий вміст кумаринів у траві Caltha palustris, що становив 0,45%. Одержані результати експериментальних досліджень свідчать про доцільність та перспективу подальшого фітохімічного вивчення та фармакогностичного дослідження Caltha palustris, Ficaria verna, Ranunculus acris.