УДК 378.4:61:004.77

 Пандемія Covid-19, воєнний стан у країні стали поштовхом до ситуації, коли онлайн-заняття взяли верх над традиційним навчанням. Така ситуація принесла абсолютно новий аспект у навчання. Завдяки прогресу технологій і доступності Інтернету онлайн-заняття проводяться за допомогою різних програм, таких як Zoom, Google Classroom, Free Conference Call, Telegram, Skype, YouTube і FaceTime тощо, які надають інтерактивну платформу для навчання в розширеному режимі. Учасники освітнього процесу переходять і адаптуються до такого нового педагогічного підходу, повністю використовують ресурси, які пропонує віртуальний світ. Медична наука —сфера, де відбуваються нові відкриття та досягнення, що призводить до швидких інновацій в медичній інформації та технологіях. Студентам-медикам як і лікарям доведеться керувати значно більшою кількістю біомедичних і клінічних записів, незалежно від спеціальності, яку вони обрали. Тому, з метою забезпечення високої якості медичної освіти, необхідно переглянути звичні методи навчання, адаптувати динамічний формат навчання з урахуванням реалій сьогодення. Онлайн-навчання є потенційним освітнім методом, який може задовольнити цю потребу, надаючи студентам-медикам оновлену інформацію на постійній основі та навчаючи основних навичок біомедичної інформатики. Проте завжди постають питання: наскільки онлайн-навчання краще за традиційні дидактичні методи навчання в медичній освіті? Чи онлайн-викладання та навчання прийнятні для всіх у медичній співдружності? Як і де використовувати дистанційні технології в медичній освіті? Труднощі для розуміння та відсутність попередньої підготовки можуть бути основними прогалинами, на які посилаються викладачі. Що необхідно зробити, щоб доповнити чинні моделі викладання та підготовленість викладачів шляхом включення онлайн-завдань і методів оцінювання, зміцнення цифрової інфраструктури в медичних вишах. Хоча технологія змінила спосіб навчання, чи має вона достатньо передових цифрових інструментів, які можуть задовольнити потреби викладання та навчання медицини

   Складний набір політичних, соціальних, економічних та екологічних факторів, що виникають у результаті військових конфліктів, мають непрямий і тривалий вплив на здоров’я населення. Руйнування медичної інфраструктури та інфраструктури громадського здоров’я ускладнює процес надання допомоги постраждалим, обмежуючи як її доступ, так і якість.
   Психічне здоров’я є важливим виміром людського капіталу, який значно впливає на такі аспекти людського життя, як добробут, зайнятість, робота, капітал, стигма тощо. Згідно даних ВООЗ у ситуаціях збройного конфлікту близько 10% людей, які зазнають травматичних подій, матимуть серйозні проблеми з психічним здоров’ям, а ще 10% розвиватимуть поведінку, яка заважатиме їх здатності ефективно функціонувати. Депресія, тривога та психосоматичні проблеми, наприклад безсоння, є найбільш поширеними наслідками.
   Молоде покоління, яке проживає у зонах, що постраждали від конфлікту вразливе до проблем психічного здоров’я. Під час війни молодь стикається з двома типами травматичних подій: типу I (раптова травматична подія) і типу II (тривалий вплив несприятливих подій, що призводить до дисфункціональних механізмів подолання). В результаті страждає від тривожних розладів, посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії, дисоціативних розладів. Найважливішими змінними, які визначають вплив війни на психічне здоров’я молоді є позбавлення основних ресурсів (житло, вода, харчування, освіта, охорона здоров’я тощо); порушені сімейні відносини (через втрату, розлуку або переміщення); стигма та дискримінація (значно впливають на ідентичність); песимістичний світогляд (постійне відчуття втрати і горя, нездатність побачити світле майбутнє).
   Мета-аналізи використовують змішані методи для дослідження психічного здоров’я та психосоціального самопочуття в нестандартних умовах, такі як фокус-групи і поглиблені інтерв’ю. Це необхідно для формування досліджуваного питання, модифікації інструментів для аналізу локальних ситуацій та інтерпретації зібраних епідеміологічних даних.
   В основі моделей відновлення психосоціальних систем передбачено необхідність багаторівневого підходу до психосоціальних утручань, які враховують особистість, сім’ю та всю спільноту. Модель громадського здоров’я вимагає взаємодії між соціальними та індивідуальними змінними за віком і часом, з особливою увагою до груп ризику та захисту в різні періоди життя.

   Неконтрольоване використання антибіотиків (антибактеріальних, протимікробних засобів) призводить до зростання антибіотикорезистентності, що стало глобальною проблемою охорони здоров’я. До боротьби з антибіотикорезистентністю Україна долучилася у 2019р., коли Розпорядженням КМУ № 116-р від 06.03.2019р. було затверджено Національний план дій щодо боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів.
   Запровадження електронного виписування рецепта на антибактеріальні лікарські засоби (ЛЗ) з 01.08.2022р. покликане сприяти контрольованому використанню антибіотиків, а також зменшенню їх споживання. Електронний рецепт (е-рецепт) забезпечує надання можливості більшого обліку і контролю лікарських призначень антибактеріальних ЛЗ, що особливо актуально для боротьби з антибіотикорезистентністю.
    Остання редакція класифікаційної бази даних «AWaRe» є наведена у Додатку 3 Стандарту медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгіальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою», затвердженого Наказом МОЗ України № 823 від 18.05.2022р. База даних «AWaRe» включає 258 МНН антибіотиків, у т.ч.: 87 Адоступні (Access), 142 В-піднаглядові (Watch) та 29 С-резервні (Reserve) із зазначенням їх фармакологічних класів, кодів ATC класифікації та статусу у списку основних лікарських засобів ВООЗ; зокрема в переліку ОЛЗ ВООЗ-21, на який посилається Стандарт, є 21 антибіотик у групі А (24,1%), 12 – у групі В (8,5%), 9 – у групі С (31,0%). 

Analysis of processes accompanying the collection, processing, transformation and preservation of medical information, in particular for control and monitoring of human health. Development of methods and means of processing a continuous flow of medical information, the concept of building a system of multifactorial analysis for early detection of risk factors for pathological changes in the human body using modern information technologies. Development of a method of analysis and establishment of correlation dependencies between the obtained medical data in order to predict the state of health of the population.