УДК 615.12:339.162(477.74)

Мета роботи. З погляду фізичної доступності вивчити якість фармацевтичної допомоги населенню Одеської області до і після адміністративно-територіальної реформи.

Матеріали  і  методи.  Матеріалом  дослідження були  дані Реєстру місць провадження діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами станом на 30.04.2020 р. та 30.04.2021 р.  Використано методи математичної статистики та наукового узагальнення.

Результати  й  обговорення. Встановлено, що до адміністративно-територіальної реформи (станом на 30.04.2020 р.) фармацевтична допомога в Одеській області надавалася лише у 14,5 % населених пунктах через 1174 аптек та аптечних пунктів (далі аптечні заклади). При цьому 82,0 % аптечних закладів від загального їх числа знаходилися в адміністративних центрах, зокрема 53,6 % − в м. Одеса. Варто зауважити,  що тільки 18,0 % аптечних закладів функціонувало у нечисленних і віддалених населених пунктах. Після адміністративно-територіальної реформи фармацевтичну допомогу (станом на 30.04.2021 р.) в Одеській області надавало 1515 аптечних закладів, які розташовані у 15,6 % населених пунктів. В адміністративних центрах, включаючи центри об’єднаних територіальних громад, було 89,9 % аптечних закладів, зокрема в Одеській об’єднаній територіальній громаді, тобто в м. Одеса, було 54,3 % аптечних закладів. Не залученими фармацевтичною допомогою були 84,4 % населених пунктів.

Висновки. Показано, що надання фармацевтичної допомоги в Одеській області після адміністративно-територіальної реформи дещо покращилося, бо число населених пунктів, де вона надавалася через аптечні заклади зросла з 14,5 до 15,6 %. Своєю чергою, в адміністративних центрах, включаючи центри об’єднаних територіальних громад, число аптечних закладів зросло з 1484 до 1515, тобто майже на 2,1 %. Проте фармацевтична допомога доступна лише для жителів 15,6% нечисленних і віддалених населених пунктів на відміну від 18,0 % до адміністративно-територіальної реформи.

УДК: 001.891.3:615.1]:005.35

Мета роботи – висвітлення базових засад теорії систем як інструмента пошуку нових наукових напрямів та обґрунтування невирі-шених актуальних питань соціальної відповідальності для да подальшого використання молодими науковцями (магістрантами, аспірантами тощо) як підґрунтя розвитку свого наукового потенціалу, інтернами та слухачами системи підвищення кваліфікації в контексті безперервного професійного розвитку.Матеріали та методи. Проаналізували публікації фундаментальних і прикладних досліджень вітчизняних і закордонних науковців із порушеного питання, науково-методичні публікації, нормативні та законодавчі документи. У роботі використали основні поло-ження теорії систем та загальнонаукові методи пізнання: аналізу й синтезу, абстрагування, дедукції, моделювання, узагальнення.Результати. У сучасній науковій царині є три базові поняття: теорія систем, системний аналіз, системний підхід. Саме теорія систем дає можливість досліджувати властивості будь-яких за природою та складністю систем, зокрема фармацевтичної. Си-стемний підхід і системний аналіз дають змогу розробляти методи розв’язання проблем, що виникають у системі, враховуючи її цілі та функції, а також структуру, всі зовнішні та внутрішні зв’язки.Фармацевтичний сектор галузі охорони здоров’я України через призму теорії систем можна представити як складну відкриту систему, що виконує низку основних і допоміжних функцій. За допомогою системного підходу та трьох методів дослідження си-стем (чорної, сірої та білої скрині) на прикладі дослідження соціальної відповідальності у фармації наведено міркування щодо виявлення проблемних аспектів та окреслені можливі перспективні напрями наукових досліджень.Висновки. Дослідницька робота розпочинається з вибору проблеми або теми дослідження, враховуючи науковий напрям усього колективу дослідників, що спрямований на вивчення певних фундаментальних, теоретичних та експериментальних завдань. Висвітливши основні положення теорії систем, обґрунтували її використання для пошуку нових наукових напрямів і проблемних аспектів фармації в контексті соціальної відповідальності молодими науковцями для розвитку свого наукового потенціалу, а також інтернами та слухачами системи підвищення кваліфікації в контексті безперервного професійного розвит

The aim: The purpose of the research is to study the understanding of student pharmaceutical youth the eating behavior in the context of the EBW and obesity.
Materials and methods: The material of the study was anonymous questionnaire survey the students of the pharmaceutical faculties from Ukraine.
Results: The results of the questionnaire were analyzed using methods of statistics, comparison and generalization. Almost 9 out of 10 respondents from both universities
consider the reason of obesity a sedentary lifestyle and poor nutrition, and the most effective way to treat it is physical activity, though only 36.3% and 28.4% of students of
the corresponding samples have it constantly.
Conclusions: The questionnaire showed a lack of eating behavior, of their knowledge of the basic issues of the EBW and obesity, as well as differences in personal perception
and the desire for the practical implementation of queries regarding the weight of their body that may further affect the professional ability of young specialists in influencing
the processes of formation and improving the quality of their lives and patients’ lives.

Ischemic stroke belongs to the leading causes of death and disability in the world and Ukraine. The surviving rates depend on the quality of the provided medical care. The research aimed to analyze the quality of medical care related to pharmacotherapy of ischemic stroke. The clinical indicators for quality are the quantitative or qualitative indicants that have evidence or consensus of direct influence on it. Six of them relate to acute ischemic stroke
pharmacotherapy (namely, thrombolytic, antiplatelet, anticoagulant, and lipid-lowering agents use at different stages of hospital stay) and were investigated in this retrospective analysis of 151 patients’ medical records of one of the specialized hospital departments in Lviv city. The clinical indicators for quality of medical care showed that pharmacological treatment using antithrombotics (antiplatelets and anticoagulants) at the admission to the hospital
corresponded to standards and quality was defined as high with rates of 65.6% and 85.4%. At discharge, the indicator analysis of pharmacotherapy revealed existing problems for antithrombotic (2 indicators) and lipid-lowering (1 indicator) pharmacotherapy with rates of 33.3% and 47.7%.
The outcomes concluded the existence of problems related to pharmacotherapy. The complex of three algorithms was introduced to improve the quality of medical care.