УДК 614.71:547.621:001.891

Анотація. 1,1'-біфеніл зустрічається в природі в кам’яновугільній смолі, сирій нафті та природному газі й застосовується як проміжний продукт хімічного синтезу, компонент рідин для теплопередачі, охолоджувальна рідина у ядерних реакторах, антисептик для вироблення шкіри. В умовах використання в різноманітних технологічних процесах 1,1'-біфеніл у вигляді парів та аерозолю поступає в повітря виробничих приміщень і може негативно впливати на працюючих, що обумовлює необхідність розробки медико-санітарного нормативу допустимого вмісту в повітрі робочої зони. Метою роботи було експериментальне встановлення параметрів токсичності 1,1'-біфенілу з визначення характеру біологічної дії на організм теплокровних тварин та обґрунтування гранично допустимої концентрації в повітрі робочої зони. 1,1'-біфеніл досліджували в гострих, підгострих і хронічних експериментах. Робота була проведена на лабораторних тваринах (білих щурах-самцях, білих мишах-самцях, мурчаках і кролях). Проведеними експериментальними дослідженнями та аналізом літературних даних встановлено, що 1,1'-біфеніл за параметрами гострої токсичності за одноразового внутрішньошлункового введення й однократного інгаляційного впливу належить до помірно небезпечних речовин (3-й клас небезпечності), за однократного нанесення на шкіру – до малонебезпечних речовин (4-й клас небезпечності), чинить резорбтивно-токсичну дію в разі нанесення на шкіру та має середньо виражені кумулятивні властивості, проявляє середньо виражену подразнювальну дію в разі попадання на слизові оболонки, може викликати сенсибілізацію організму. Специфічної дії на процеси репродукції і розвитку 1,1'-біфеніл не чинить, мутагенної дії не проявляє, існують імовірні докази його канцерогенного потенціалу. Гранично допустиму концентрація в повітрі робочої зони обґрунтовано на рівні 1,0 мг/м3 пари + аерозоль, 2-й клас небезпечності, позначка + – потребує спеціального захисту шкіри. Висновки. Встановлено параметри токсичності, характер біологічної дії на організм лабораторних тварин та обґрунтовано гранично допустиму концентрацію 1,1'-біфенілу в повітрі робочої зони.

Abstract. 1,1'-Biphenyl occurs naturally in coal tar, crude oil and natural gas and is used as an intermediate product of chemical synthesis, a component of heat transfer fluids, coolant in nuclear reactors, and an antiseptic in leather production. Under conditions of use in various technological processes, 1,1'-biphenyl in the form of vapors and aerosols enters the air of industrial premises and can negatively affect workers, which necessitates the development of a health standard in the air of the working area The aim of the study was to experimentally determine the toxicity parameters of 1,1'-biphenyl to define the nature of its biological effect on the body of warm-blooded animals and to substantiate the maximum permissible concentration in the air of the work area. 1,1'-biphenyl was studied in acute, subacute and chronic experiments. The work was carried out on laboratory animals (male white rats, male white mice, ants and rabbits). The conducted experimental studies and the analysis of literature data established that 1,1'-biphenyl according to the parameters of acute toxicity with a single intragastric injection and a single inhalation exposure belongs to moderately dangerous substances (hazard class 3), with a single application to the skin – to low-hazardous substances (4 hazard class), has resorptive toxic effect in case of skin application and moderately expressed cumulative properties, has moderately expressed irritating effect in case of contact with mucous membranes, may cause sensitization of the body. 1,1'-biphenyl does not have any specific effect on reproduction and growth processes, does not have mutagenic effect, and there is probable evidence of carcinogenic potential. The maximum permissible concentration in the air of the working area is justified at the level of 1,0 mg/m3, vapor + aerosol, hazard class 2, mark “+” – requires special skin protection. Conclusions. The parameters of toxicity, the nature of biological action on the organism of laboratory animals have been determined and the maximum permissible concentration of 1,1'-biphenyl in the air of the working area has been substantiated.

УДК: 614.71:661.162.2:615.099

Мета. Встановлення параметрів токсичності та обгрунтування гранично допустимої концентрації гербіциду клопіраліду в повітрі робочої зони.
Об’єкт і методи дослідження. Клопіралід (3,6-дихлорпіридин-2-карбонова кислота) виробництва фірми SUPERUS Co. Ltd (Китай). Методи досліджень – токсиколого-гігієнічні, біохімічні, імунологічні, фізико-хімічні, статистичні.
Результати дослідження та їх обговорення. Представлені результати токсиколого-гігієнічних досліджень гербіциду клопіраліду на лабораторних тваринах (білі миші, білі щурі, мурчаки, кролі). Встановлено, що клопіралід за параметрами гострої токсичності при одноразовому внутрішньошлунковому введенні та однократному нанесенні на шкіру відноситься до малонебезпечних речовин (4 клас небезпечності), при однократному інгаляційному впливі - до помірно небезпечних речовин (3 клас небезпечності), не володіє шкірно-резорбтивною дією, проявляє середньо виражений подразнювальний ефект при багаторазовому попаданні на шкіру та сильно виражений подразнювальний ефект при попаданні на слизові оболонки, викликає сенсибілізацію організму. При субхронічному пероральному впливі та багаторазовому нанесенні на шкіру проявляє слабкі кумулятивні властивості. Гонадотоксичний, ембріотоксичний та тератогенний ефекти обумовлені загальнотоксичною дією клопіраліду. Генотоксичних та канцерогенних властивостей не виявлено. На підставі встановлених параметрів токсичності розраховано коефіцієнт запасу, запропоновано гранично допустиму концентрацію клопіраліду у повітрі робочої зони та розроблено методику вимірювання масової концентрації препарату.
Висновки. Гранично допустима концентрація клопіраліду у повітрі робочої зони рекомендується на рівні 1,0 мг/м3, аерозоль, 2 клас небезпечності, позначка + - потребує спеціального захисту очей. Розроблено газохроматографічну методику вимірювання масової концентрації клопіраліду у повітрі.


Goal. Establishment of toxicity parameters and substantiation of the maximum permissible  concentration of the herbicide clopyralid in the air of the working area.

Object and research methods. Clopyralid (3,6-dichloropyridine-2-carboxylic acid)  manufactured by SUPERUS Co. Ltd (China). The research methods are toxicological-hygienic,  biochemical, immunological, physico-chemical, statistical.

Research results and their discussion. The results of toxicological and hygienic studies of the herbicide clopyralid on laboratory animals (white mice, white rats, ants, rabbits) are presented.  It was established that clopyralid according to the parameters of acute toxicity with a single  intragastric injection and a single application to the skin belongs to low-hazard substances (hazard class 4), with a single inhalation effect - to moderately hazardous substances (hazard class 3), does not have a skin resorptive effect, exhibits moderately pronounced irritant effect upon repeated contact with the skin and strongly pronounced irritant effect upon contact with mucous membranes, causes sensitization of the body. With subchronic oral exposure and application to the skin, it exhibits weak cumulative properties. Gonadotoxic, embryotoxic and teratogenic effects are caused by the general toxic effect of clopyralid. Genotoxic and carcinogenic properties were not detected. Based on the established parameters of toxicity, the stock factor was calculated, the maximum permissible concentration of clopyralid in the air of the working area was proposed and the method of measuring the mass concentration of the herbicide was developed.

Conclusions. The maximum permissible concentration of clopyralid in the air of the  working area is recommended at the level of 1.0 mg/m3, aerosol, 2nd hazard class, + - mark  requires special eye protection. A gas chromatographic technique for measuring the mass concentration of clopyralid in air has been developed

УДК: 614.71:546.131

Мета. Наукове обґрунтування гігієнічного регламенту допустимого вмісту біоцидного препарату «Bardap 26» (активна діюча речовина – біс(децил)(2-гідроксиетилметилазаніум пропаноат) в навколишньому повітрі.

Об’єкт і методи дослідження. Технічний концентрат продукту «Bardap 26» з вмістом 80% активної діючої речовини в етиленгліколі, диетиленгліколі та воді. Методи дослідження - санітарно-хімічні, токсикологічні та статистичні.

Результати дослідження та їх обговорення. Представлені результати визначення маркерного леткого компоненту препарату. Встановлено, що динамічна рівновага всіх мігруючих компонентів в експозиційній камері реєструється через 24 годин. Етиленгліколь (вмісту препарату до 30%) при 20°C не мігрує із препарату внаслідок високої температури кипіння – 197,3°C. Водночас дослідження міграції аміаку показали, що з 1 г  наважки препарату «Bardap 26» в модельних умовах виділяється 0,016 мг аміаку.

Проведені дослідження токсичної дії «Bardap 26» на організм ссавців при різних шляхах надходження. За критерієм гострої пероральної токсичності препарат відноситься до 3 класу категорії небезпеки. Величину показника середньосмертельної концентрації (CL₅₀) в умовах інгаляційного надходження  препарату не вдалося досягнути. Він проявляє помірну подразнювальну дію на шкіру та виражену подразнювальну дію на хоріоалантоїсну оболонку курячих ембріонів. Володіє вираженими кумулятивними властивостями. Препарат не викликає сенсибілізації організму. В умовах хронічного інгаляційного дослідження, препарат «Bardap 26» не викликав клінічних ознак інтоксикації та загибелі тварин в умовах нашого експерименту.

Висновки. Враховуючи встановлені параметри токсичності, відсутність передумов для утворення аерозолю препарату як у процесі виготовлення готових дезінфекційних засобів, так і у процесі їх застосуання, результати дослідження хімічного складу суміші речовин, що мігрують з препарату «Bardap 26»  в модельних умовах, доцільно проводити контроль повітряного середовища  за  концентрацією маркерної сполуки - аміаком.

 

Objective. Scientific substantiation of health-related regulations on permissible content of “Bardap 26” biocidal product (active substance – bis(decyl)(2-hydroxyethyl methylazonium propanoate) in ambient air.
Materials and methods. Technical concentrate of “Bardap 26” product with a content of 80% of the active substance in ethylene glycol, diethylene glycol and water. Study methods – sanitary-chemical, toxicological, and statistical.
Results. The results outlined of determining marker volatile component of the product. It was established that the dynamic equilibrium of all migrating components in the exposure chamber is recorded in 24 hours. Ethylene glycol (up to 30% of product content) does not migrate from the product at 20°C due to its high boiling point – 197.3°C. At the same time, studies of ammonia migration showed that 0.016 mg of ammonia releases from 1 g of “Bardap 26” under model conditions. Studies have been conducted of “Bardap 26” toxic effects on mammals’ body with different routes of administration. In terms of acute oral toxicity, the product ranks as Hazard Class 3. The value of the median lethal concentration (CL 50) in the conditions of product inhalation could not be reached. It has a moderate skin irritant effect and a significant irritant effect on the chorioallantoic membrane of chicken embryos. Product exerts significant cumulative properties. It does not cause sensitization of the body. In the conditions of a chronic inhalation study, “Bardap 26” product did not cause clinical signs of intoxication and mortality among animals under conditions of our experiment.
Conclusions. Given the pre-set toxicity parameters, no prerequisites for the formation of an aerosol of the product both in the process of manufacturing ready-made disinfectants and their application as well, the results of studying chemical composition of mixture of substances that migrate from “Bardap 26” product under model conditions, it is advisable to inspect ambient air based on the marker compound (ammonia) concentration.