УДК 613.6.02:57.083.22:636.52-057.16

Анотація. Під час роботи працівники птахофабрик піддаються впливу несприятливих факторів. Найчастіше в організм працівників потрапляє пил, який  містить мікроорганізми, тверді частинки підстилки, що спричиняє захворювання верхніх дихальних шляхів та сенсибілізацію організму. Для покращення умов праці на птахофабриках, рекомендовано проводити медичні огляди для працівників. Звертати особу увагу на прояву симптомів, які в подальшому можуть викликати захворювання верхніх дихальних шляхів. Працівники під час роботи в закритому приміщенні повинні користуватися засобами індивідуального захисту.

Abstract. During work, workers of poultry farms are exposed to adverse factors. Most often, dust containing microorganisms, solid particles of litter, which causes diseases of the upper respiratory tract and sensitization of the body, enters the body of workers. To improve working conditions at poultry farms, it is recommended to conduct medical examinations for employees. Draw a person’s attention to the manifestation of symptoms that may later cause diseases of the upper respiratory tract. Employees must use personal protective equipment while working in a closed space.

УДК 613.6:[614.71:615.9:579.61]:636.5-047.44 

Анотація. Вітчизняне птахівництво є однією з найбільш прибуткових галузей тваринництва, що забезпечує швидке повернення вкладених коштів та динамічний приріст виробництва продукції. Під час використання сучасних технологій вирощування птиці обслуговуючий персонал на робочому місці зазнає сполученого та комбінованого впливу значної кількості шкідливих чинників виробничого середовища, які негативно впливають на стан їхнього здоров’я.

Метою дослідження є виявлення ризик-спрямованих чинників у птахівництві під час застосування інтенсивних технологій вирощування та забою птиці за даними гігієнічної оцінки умов праці та професійних ризиків для здоров’я птахівників.

Матеріал та методи. Огляд та узагальнення даних літератури, які стосуються впливу шкідливих чинників робочої зони птахоферми на здоров’я птахівників.

Результати. Основними ризиками і небезпеками, що слід уважати несприятливими чинниками середовища птахофабрики, є: фізична небезпека (ризик спотикання та падіння через вологу або слизьку поверхню, переміщення вручну важких предметів, що призводить до травм опорнорухового апарату, небезпека контакту з рухомими частинами годівниць або систем збору яєць); хімічна небезпека (вплив засобів для чищення, дезінфекції та пестицидів, які використовуються для підтримки гігієни та боротьби зі шкідниками, контакт із ліками та вакцинами, які можуть становити ризик, якщо не використовувати їх належним чином); біологічна небезпека (вплив високої насиченості робочої зони пташника пилом, пір’ям та продуктами життєдіяльності птиці, що може призвести до респіраторних проблем, таких як алергічні реакції або професійна астма, контакт із відходами птиці, які можуть містити шкідливі бактерії, такі як сальмонела або кишкова паличка); передача зоонозних захворювань (ризик зараження від птиці пташиним грипом або кампілобактеріозом, особливо під час обробки або обробки хворих птахів); психосоціальна небезпека (середовище високого стресу через щільний графік, велике робоче навантаження, відсутність соціальної підтримки чи спілкування серед працівників, що призводить до ізоляції чи конфліктів). Вивчення питань впливу шкідливих чинників закритого середовища птахофабрик на морфофункціональні, імунологічні показники здоров’я робітників та ризику їх захворюваності залишаєтьcя актуальним.

Висновки. В Україні не розроблена ризик-орієнтована система профілактики виробничо зумовленої захворюваності працівників птахогосподарств. Сучасні технологічні процеси спрямовані на безпечне вирощування птиці. Способи обробки для зниження контамінації поголів’я з патогенними мікроорганізмами, емісії шкідливих газів із підстилки і за рахунок цього підвищення продуктивних показників птиці забезпечують якість і кількість виробленої продукції. Проте вдосконалення цих способів та розроблення більш ефективних і екологічно безпечних залишаються актуальними науково-практичними завданнями, якими займається переважна більшість дослідників.

 

Аbstract. Domestic poultry farming is one of the most profitable branches of animal husbandry, which ensures a quick return on invested funds and a dynamic increase in production. During the use of modern poultry farming technologies, service personnel at the workplace are exposed to the associated and combined effects of a significant number of harmful factors of the production environment, which negatively affect their health

The purpose of the study is to identify risk-oriented factors in poultry farming during the application of intensive technologies for breeding and slaughtering poultry based on the data of a hygienic assessment of working conditions and occupational risks for the health of poultry breeders.

Material and methods. Review and generalization of literature data related to the influence of harmful factors of the working area of the poultry farm on the health of poultry breeders.

The results. The main risks and dangers that should be considered unfavorable factors of the poultry farm environment are: physical danger (the risk of tripping and falling due to wet or slippery surfaces, manual movement of heavy objects, which leads to injuries of the musculoskeletal system, the danger of contact with moving parts of feeders or egg collection system); chemical hazard (influence of cleaning agents, disinfectants and pesticides used to maintain hygiene and pests control, contact with medicines and vaccines that can pose a risk if not used properly); biological hazard (the impact of high saturation of the working area of the poultry house with dust, feathers and waste products of the birds, which can lead to respiratory problems such as allergic reactions or occupational asthma, contact with poultry biowaste that may contain harmful bacteria such as salmonella or E. coli); transmission of zoonotic diseases (risk of infection from poultry, such as avian influenza or campylobacteriosis, especially when handling or handling sick birds); psychosocial hazards (high stress environment due to tight schedule, heavy workload, lack of social support or communication among employees, leading to isolation or conflict) The study of the influence of harmful factors of the closed environment of poultry farms on the morphofunctional and immunological indicators of workers' health and the risk of their illness remains relevant.

Conclusions. Ukraine has not developed a risk-oriented system for the prevention of production-related morbidity of workers in poultry farms. Modern technological processes are aimed at safe breeding of poultry. Processing methods to reduce the contamination of livestock with pathogenic microorganisms, the emission of harmful gases from the litter and, due to this, increase the productivity of poultry, ensure the quality and quantity of produced products. However, the improvement of these methods and the development of more effective and ecologically safe ones remain relevant scientific and practical tasks, which are engaged in by the prevailing majority of researchers.

   Близько 90% всієї інформації з навколишнього середовища людина отримує через око, що пов'язано зі сприйняттям сітківкою ока світлових коливань, тому освітленість є одним із важливих фізичних чинників.

   До освітлення ставляться певні гігієнічні вимоги. Освітлення повинно бути рівномірним і достатнім для швидкого й легкого розрізнення об’єктів, забезпечувати деяку контрастність між об’єктом і фоном. Джерело світла не повинно засліплювати людину і створювати бліків на об’єкті, що розглядається. Якщо освітлення виробничих приміщень правильно розраховане і виконане, очі працівника впродовж тривалого часу зберігатимуть здатність добре розрізняти предмети і знаряддя праці, не втомлюючись. Саме тому, одним із чинників, які визначають сприятливі умови праці, є раціональне освітлення робочої зони і робочих місць. Раціональне освітлення робочих місць і приміщень створює у працівників певний психологічний тонус, попереджує зорову і загальну втому, сприяє високопродуктивній праці, сприяє зниженню виробничого травматизму та запобігає розвитку професійного захворювання очей.

   Раціональне освітлення повинно відповідати таким основним умовам:

  • бути рівномірним і досить сильним;

  • не створювати різких тіней на місцях роботи і контрастів між освітленим робочим місцем і обстановкою (а також підлогою, стінами);

  • не створювати зайвої яскравості і блиску в полі зору працюючих;

  • давати правильний напрям світлового потоку;

  • відповідати правилам техніки безпеки.

   Відчуття світла при дії на очі людини викликають електромагнітні хвилі оптичного діапазону. Видима частина оптичних випромінювань розташовується між областями ультрафіолетових та інфрачервоних випромінювань і лежить в діапазоні довжин хвиль 380 760 нм. Під час здійснення будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в основному, залежить від напруженості процесів, що супроводжують зорове сприйняття.

   Освітлення характеризується кількісними і якісними показниками.

   До кількісних показників відносяться: світловий потік, сила світла, освітленість, яскравість.

   До основних якісних показників освітленості відносяться: фон, контраст об'єкту з фоном, видимість, показник засліпленості і дискомфорту, коефіцієнт пульсації.

   Отже, освітленість у виробничих приміщеннях має велике значення для збереження здоров'я працюючих.