УДК: 616. 832 - 004. 2-036. 67-079.43-05

Лафаренко Майя Ярославівна. Клініко-генетична характеристика пацієнтів з прогресуючим перебігом розсіяного склерозу. : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / М. Я. Лафаренко. - Львів, 2026. - 277 с. - Бібліогр.: с. 205 -261. (489 назв).

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної проблеми сучасної неврології – оцінці ролі варіантів генів фолатного обміну у патогенезі та прогресуванні РС. Наукове дослідження реалізується в межах
мультидисциплінарного підходу, який передбачає інтеграцію клініко-демографічних, психоемоційних, генетичних та біохімічних маркерів у комплексному прогнозуванні перебігу захворювання та розробці
персоніфікованого прогностичного алгоритму ризику прогресування РС.
1. Встановлено, що у хворих на РС депресія і тривога є поширеним клінічним проявом, частота яких зростає зі збільшенням віку та тяжкості перебігу РС. Клінічно значуща депресія спостерігалася у 50,0% пацієнтів
із тяжким перебігом РС та у 18,7% осіб із легким перебігом (p<0,05). Чоловіки більш вразливі психоемоційно (46,2%) порівняно з жінками (31,4%; p=0,04). Найчастішими проявами психоемоційних розладів у хворих на РС були пригнічений настрій (72,1%), негативне ставлення до себе (64,9%) та тривога (58,3%).
2. Алель 1298С гена MTHFR асоційована із підвищеним ризиком розвитку РС (OR=1,61; 95% CI: 1,05–2,46; p=0,027), тоді як алель 1298А має протективний ефект (OR=0,62; p=0,027). Для гена RFC1 генотип 80GG
знижує ризик розвитку РС (OR=0,45; 95% CI: 0,25–0,80; p=0,0056), а носійство алеля 80А підвищує його (OR=2,21; 95% CI: 1,24–3,94; p=0,0056). Для гена NOS3 встановлено, що генотип 4bb асоційований зі
зниженням ризику маніфестації РС, тоді як наявність алеля 4a підвищує ймовірність розвитку захворювання, що вказує на значущу роль ендотеліальної NO-синтази в етіології РС.
3. У хворих на РС рівень гомоцистеїну був значно вищим, ніж в контрольній групі (17,2±3,6 мкмоль/л проти 10,8±2,7 мкмоль/л; p<0,001). Низькі рівні фолатів (<7 нг/мл) спостерігалися у 48,5% хворих (проти 19,6% у
контролі; p<0,01). Зниження вітаміну В12 (<200 пг/мл) асоціювалося з тяжким перебігом РС (EDSS ≥4,5; p=0,02). Підвищений рівень NO (>45 мкмоль/л) корелював із збільшенням частоти рецидивів (r=0,41; p<0,01).
4. Комбінація генотипів 1298AC (MTHFR) + 80GA (RFC1) підвищує ризик розвитку РС у 3,56 разів (OR=3,56; 95% CI: 1,26–10,09; p=0,016), тоді як комбінації 677CC + 80GG та 1298AA + 80GG мають протективний ефект
(OR=0,41 та OR=0,36 відповідно). Водночас, у носіїв генотипу 4bb (NOS3) підвищений індекс маси тіла (BMI) та глюкокортикоїдна терапія сприяли тяжчому перебігу РС та формуванню несприятливого прогнозу.
5. На підставі інтегрованого аналізу клініко-неврологічних, генетичних варіантів MTHFR, RFC1 та NOS3 та показників фолатного обміну розроблено комплексну прогностичну модель стратифікації ризику
прогресування РС, котра надає можливість диференційовано оцінювати ризик несприятливого перебігу захворювання та визначати пацієнтів, які потребують посиленого динамічного спостереження та корекції терапії.

УДК: 616-053. 2: 616.832-004. 2-073. 756. 8] : 001. 53

Паламарчук Юрій Олександрович. Нейровізуалізаційні маркери розсіяного склерозу у дітей в порівняльному аспекті : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 228, 22 / Ю. О. Паламарчук. - Львів, 2026. - 246 с. - Бібліогр.: с. 214-236 (200 назв).

Паламарчук Ю.О. Нейровізуалізаційні маркери розсіяного склерозу у дітей в порівняльному аспекті. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
філософії за спеціальністю 228 «Педіатрія» (22 Охорона здоров'я). — ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького», МОЗ України, Львів, 2026
Дослідження присвячене пошуку та клінічному обґрунтуванню нейровізуалізаційних маркерів розсіяного склерозу у пацієнтів із початком у дітячому віці (peadiatric-onset multiple sclerosis, POMS). Робота
демонструє, що вже на ранніх етапах захворювання у дітей формуються структурні зміни головного мозку, зокрема зменшення об’єму білої речовини та таламуса і збільшення об’єму шлуночкової системи. Також
проведена спроба порівняти застосування подібних маркерів у хворих на РС пацієнтів із початком в дорослому віці (adult-onset multiple sclerosis, AOMS) в дебюті захворювання. На основі МР-волюметрії, клінічної оцінки за шкалою EDSS та показників якості життя дітей за опитувальником PedsQL 4.0 розроблено
інтегрований підхід до оцінки перебігу захворювання. Показано, що структурні зміни мозку мають прямий зв’язок із фізичним і психосоціальним станом дітей навіть за мінімальної інвалідизації.
Результати підтверджують ключову роль кількісної МРТ у ранньому виявленні нейродегенерації та обґрунтовують використання волюметричних показників (об’єми таламуса, загальної білої речовини та
шлуночків) як предикторів прогресування. Запропонована модель дозволяє підвищити точність моніторингу та персоналізувати ведення дітей із розсіяним склерозом.