Генітальний ендометріоз (ГЕ) – гінекологічна хвороба, яка характеризується розростанням
тканини, гістологічно подібної на ендометрій, за межами порожнини матки. Поширеність недуги зросла до 30,0 % у пацієнток із безпліддям і до 45,0 % – у пацієнток із хронічним тазовим болем, що певною мірою визначає якість життя, впливає на кар’єру, повсякденну діяльність, сексуальні та соціяльні стосунки, фертильність. ГЕ впливає на функції не лише ушкоджених і суміжних органів, а й віддалених: печінки, селезінки, підшлункової, щитоподібної, надниркових залоз, серцевої і нервової систем.
Сьогодні немає способів радикального лікування ГЕ. Основні напрями й вимоги до лікування ГЕ – усунення або послаблення больового синдрому, зниження захворюваности, збереження або відновлення репродуктивної функції, максимальне відтермінування рецидиву хвороби та поліпшення якости життя пацієнток. У лікуванні ГЕ досягнуто певних успіхів, особливо завдяки застосуванню сучасних гормональних лікарських засобів. Попри це, не розв’язано проблему лікування хворих на ГЕ залежно від віку, індивідуальних особливостей, локалізації, клінічних ознак, наявности соматичних уражень, що ускладнює лікування. Нагромаджений досвід свідчить, що курація ГЕ буде найефективнішою за умов поєднання хірургічних і терапевтичних методів лікування, які наукова медична спільнота шукає обґрунтовано і невпинно.