УДК  616.36:616.13:616.24-008.4]-036

The aim: To detect the ultrasonographic signs of necrotizing fasciitis (NF) suitable for its early diagnosis. Materials and methods: Eigty two patients with soft tissue infection, including 14 with necrotizing faciitis, were examined by ultrasonography at the admission. Ultrasonografic features were compared to intraoperative findings by the same surgeon.

Results: The thickening of subcutaneous tissue had high sensitivity (100%), but low specificity (5.8%). The hypoechoic and hyperechoic zones had the shape of “cobblestone” with sensitivity – 78.5%, specificity – 33.8%. Higher specificity (69.1%) had sign of “cobblestone separation” on two layers. The presence of fluid above the fascia (sensitivity – 71.4%; specificity – 69.1%), thickening of the fascia (sensitivity – 85.7%; specificity – 58.8%), indistinctness of the fascia edges (sensitivity – 85.7%; specificity – 66.1%) and loss of fascial homogeneity (sensitivity – 71.4%, specificity – 66.1%) were noted in early stages of NF. Advanced cases of NF were accompanied by the dissection of thickened fascia with a strip of fluid (sensitivity – 57.1%, specificity – 92.6%) and accumulation of a fluid under the fascia (sensitivity – 28.5%, specificity – 95.5%). The muscles thickening (sensitivity – 28.5%; specificity – 67.6%), skin thickening (sensitivity – 57.1%; specificity – 58.8%), and loss of the skin’s lower edge clarity (sensitivity – 57.1%; specificity – 63.2%) don’t have diagnostic value without other signs of NF.

Conclusions: Point-of-care ultrasonography allows visualization of soft tissue changes that may be hidden in the initial stages of necrotizing fasciitis and should be recommended for implementation as mandatory method of examination in patients with suspected surgical soft tissue infection.

The article raises a question about the possible and effective kidney transplantation in elderly patients with various severe comorbidities. The analysis is based on an example of successful kidney transplantation from a deceased donor when a 67-year-old patient had severe concomitant background: obesity, diabetes mellitus, and cardiovascular disturbances. Despite unfavorable prognosis and further unpredictable illnesses such as COVID-19, candidal esophagitis, coronary attack, and pneumonia, the patient has not develop graft injury or rejection and kept sufficient kidney function. The research was mainly focused on coexisting illnesses and their influence on kidney transplantation consequences. Following disease groups were discussed regarding their impact on transplantation outcomes and prognosis: arterial hypertension, cardiac disorders, diabetes mellitus, and obesity. Patient’s age, previous interventions, and  comorbidities were observed for association with outcomes and risk of graft rejection. A review of available publications compared approaches for recipient selection in different clinical centers as well.

УДК 616.33/.34-005.1-02-073.48-08

Hemosuccus pancreaticus (НР) є небезпечним для життя станом, і його слід враховувати у пацієнтів з болем у животі, шлунково-кишковою кровотечею та високим рівнем амілази в сироватці крові. Різноманітність проявів HP та обмеженість літературних даних через його рідкість ускладнюють діагностику. Діагностичні методи включають КТ з контрастуванням, ендоскопічні процедури, такі як езофагодуоденоскопія та ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія, і ангіографію. Терапевтичне втручання за допомогою інтервенційного радіологічного підходу з використанням спіральної емболізації є безпечним та ефективним у гемодинамічно стабільних пацієнтів із НР. Ендосонографія може бути інноваційним підходом до діагностики та лікування пацієнтів, яким неможливо ввести контрастну речовину; однак його безпека та ефективність мають бути підтверджені майбутніми дослідженнями. У цьому огляді наведені сучасні погляди на діагностику і лікування хворих із hemosuccus pancreaticus.

УДК 616.149.1-007.64-089.819.7:542.97:546.276]-073.48

Шлункова варикозна кровотеча супроводжується високою летальністю. Ендоскопічна ін’єкція ціаноакрилату є стандартною терапією, однак рецидивна кровотеча та побічні ефекти, такі як виразки в місці ін’єкції та дистальна емболія, є підводним каменем цієї терапії. Ендоскопічне лікування варикозного розширення вен шлунка під ендосонографічним контролем має кілька можливих переваг перед сучасними методами лікування. Воно дозволяє детально оцінити анатомію судин, подібну ефективність і безпеку поточних методів лікування, а також дає змогу оцінити ефект лікування за допомогою ультразвукової допплерівської візуалізації. Ми розглядаємо методи лікування варикозного розширення вен шлунка, включаючи ендоскопічну ін’єкцію ціаноакрилату та спіралей під контролем ендосонографії, окремо або в комбінації, ін’єкцію тромбіну та желатинової губки, що розсмоктується. Відповідний відбір пацієнтів для цих процедур має першорядне значення для забезпечення отримання корисних клінічних даних і безпеки пацієнтів. Ми шукали літературу в базі даних MedLine на платформі PubMed.