УДК 616.211/.232-022:579.6:616-078-092]:614.253.4-057.87 

 Наведено результати дослідження біоценозу верхніх дихальних шляхів у студентів –медиків. Досліджено індигенну та умовно –патогенну мікрофлору передніх відділів носа та ротоглотки. Виявлено мікроекологчні порушення, обумовлені , в основному, контамінацією умовно - патогенною мікрофлорою. Запропоновано методи корекції виявлених порушень.

The aim: To study the rate of detection of specific periodontopathogenic microbiota in patients with chronic generalized periodontitis (CGP) and coronary artery disease (CAD) and assessment of the risk of periodontal pathogens in the development of CAD.
Materials and methods: A microbiological study of the content of periodontal pockets was carried out in 64 patients with CGP and CAD of the study group (mean age – 56.9±7.9 years) and 20 patients of the comparison group (mean age – 45.2±11,8 years) who were not burdened with CAD.
Results: It was established that in patients with CGP and CAD the following periodontal pathogens were found more frequently than in the comparison group: Aggregatibacter actinomycetemcomitans (56.3±6.20% vs 25.0±9.68%; p=0.01), Prevotella intermedia (54.7±6.22% vs. 20.0±8.94%; p=0.01), and Fusobacterium spp. (34.4±5.94 vs. 10.0±6.71%; p=0.04). The increase in the percentage of the association of the periodontal pathogens was revealed in patients with CAD, which increased with the severity of the pathological process in periodontal tissues. The results of the study indicate the association of A. actinomycetemcomitans, P. intermedia, Fusobacterium spp. with CAD: A. actinomycetemcomitans:
OR=3.86 (95% CI: 1.25-11.90), p=0.015; P. intermedia: OR=4.83 (95% CI: 1.45-16.05), p=0.007; Fusobacterium spp.: OR=4.71 (95% CI: 1.00-22.20), p=0.035.
Conclusions: Analysis of the microbiological study indicates a high rate of detection of specific periodontal pathogens in patients with CGP and CAD. It can be assumed that the presence of such periodontal pathogens as A. actinomycetemcomitans, P. intermedia, Fusobacterium spp., significantly increases the risk of CAD

Представлено сучасні погляди на «класичні» інфекційні хвороби на прикладі дифтерії, кашлюка, бешихи та псевдомембранозного коліту, спричиненого Clostridiumdifficile. Розглядаються таксономічні аспекти та роль молекулярно-генетичних методів у дослідженні факторів патогенності бактерій.

Мета. З’ясувати потенційні шляхи розширення видового спектру та фактори стабільності чинників окремих бактерійних інфекційних хвороб. Проаналізовано результати дослідження вітчизняних та зарубіжних авторів щодо таксономії збудників дифтерії, кашлюка, бешихи та псевдомембранозного коліту, які ґрунтуються на фенотипових видових характеристиках та результатах сучасних методів молекулярної біології із врахуванням типовості клінічної картини, яка пов’язана з реалізацією факторів вірулентності відповідних збудників.

Висновки. Еволюція збудників інфекційних хвороб є процесом специфічним для кожного виду і розширен-ня видового спектру є більш імовірним у тих випадках, коли близькі види є збудниками хвороб у тварин або є частиною резидентної нормомікробіоти людського організму, а експресія їхніх факторів вірулентності має багатофакторний характер (як у випадку дифтерії). Важливими факторами є і процеси, які послаблюють стабільність генетичного гомеостазу людини та тварин

УДК 615.246:[616.34-022.7:578.832.91

Інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги (ВГПН), нині включають розвиток інфекційних процесів у різних системах органів пацієнтів і в лікарнях різних напрямів роботи. Вважається, що HCAI - це інфекції, які вперше виникають через 48 годин або пізніше після госпіталізації або через 30 днів після отримання медичної допомоги. Метою нашого дослідження був ретроспективний аналіз захворюваності дітей на ІПЗ в Україні протягом 2009–2021 років.

Матеріали та методи. Статистичний аналіз поширеності зареєстрованих випадків ІПН в Україні за 2009–2021 роки за даними Центру громадського здоров’я МОЗ України. Результати. Щороку в Україні в середньому реєструвалося 966 ± 489 випадків ІМС серед дітей різного віку. За віковим розподілом кількість щорічних випадків ІПН серед новонароджених до 1 місяця становила в середньому 65,8 %, від 1 місяця до 1 року — 5,9 %, від 1 до 17 років — 28,3 %. За нозологічною структурою ІПЗ серед дітей переважали інфекції окремих станів, що виникали в перинатальному періоді. У середньому кількість таких захворювань за 2010–2021 рр. становила 49,5 ± 7,5 % (серед дітей 0–17 років) і 13,8 % від загальної кількості випадків ІПН в Україні. Висновки. Останніми роками в Україні спостерігається недооцінка випадків ІПН серед дорослих пацієнтів та дітей. Тим не менш, показники, надані установами деяких регіонів (Одеської та Київської областей), дають змогу з певною часткою вірогідності скласти уявлення про структуру захворюваності на ВМС в країні. За віковою структурою ВМС у дітей (0–17 років) за 2009–2021 роки становили 22,06 % від загальної кількості ВМС. Найбільше випадків за вказаний період зареєстровано серед новонароджених – 65,8 % від усіх дітей з ІПН. Тому першочергові зусилля мають бути спрямовані на зниження ІПН серед новонароджених.