УДК: 614.4.+614.8)]-078

Надзвичайні ситуації (НС) різного генезу супроводжуються зміною епідемічного стану території та населення, що вимагає своєчасного виявлення уражальних чинників інфекційної (патогенні біологічні агенти (ПБА) й токсини) та неінфекційної природи. Лабораторна
мережа є важливою складовою в системі реагування на НС, що дозволяє визначити етіологію інфекційних і паразитарних захворювань, оптимізувати лікування хворих; забезпечити основні напрямки протиепідемічного забезпечення та оцінювання ефективності заходів у динаміці реагування. Мета дослідження – оцінювання сучасних моделей лабораторного забезпечення індикації ПБА, завдань і обсягів роботи лабораторної служби на основних етапах НС: готовності, реагування і відновлення. Лабораторна діагностика є важливою складовою в системі захисту населення і території при НС, яка забезпечує виявлення ПБА і токсинів, проведення клінічних лабораторних досліджень. Обсяги і напрямки діяльності лабораторної мережі при НС визначаються реальною ситуацією і різняться на етапах готовності, реагування і відновлення. Індикація ПБА розпочинається на етапі здійснення санітарно-епідеміологічної розвідки на уражених територіях. У залежності від ситуації, виявлення і визначення виду ПБА може здійснюватися лабораторною мережею закладів охорони здоров’я у зоні НС, мобільними лабораторіями різного типу, лабораторною мережею поза межами уражених територій. Використання високоінформативних методів виявлення антигенів (імуноферментний аналіз, люмінесцентна мікроскопія, спектроскопія, технології біочіпів), а також геномів ПБА (мультиплексна ПЛР) дозволяє у термін до 2 годин верифікувати діагнози інфекційних хворих, визначати чутливість до хіміотерапевтичних засобів для оптимізації лікування, зменшити за рахунок цього тривалість госпіталізації та вартість лікування. Обстеження об’єктів довкілля забезпечує оцінювання ступеню їх контамінації ПБА, обсяги заходів знезараження. У випадку використання імунохроматографічного аналізу доцільно застосовувати набори швидких тестів з урахуванням групи інфекцій: кишкові, дихальні, контактні, кров’яні. Поширеним у практиці є застосування інших принципів комплектування наборів: група особливо небезпечних інфекцій; інфекції, що передаються статевим шляхом; інфекції центральної нервової системи тощо.

Підходи в організації заходів захисту населення і території від інфекційних хвороб були змінені під час
активної фази російсько-української війни. Протиепідемічне забезпечення населення під час здійснення
евакуаційних заходів у місцях розміщення внутрішньо переміщених осіб стало важливим завданням. На
деокупованих територіях заходи запроваджувалися з урахуванням основних типів біологічних загроз, терито-
рій і груп ризиків, ступеню руйнування систем життєзабезпечення, сезонів і структури епідемічних ризиків. На-
прями і обсяги протиепідемічних заходів були спрямовані на раннє виявлення епідемічних ускладнень, органі-
зацію і контроль водозабезпечення та харчування, дотримання санітарно-гігієнічних умов у місцях проживання
людей, доступ до своєчасної медичної допомоги. Пріоритетними профілактичними заходами було проведення
імунопрофілактики та інформаційне забезпечення населення. Планування протиепідемічного захисту базува-
лося на врахуванні спектру потенційно небезпечних захворювань для конкретних регіонів країни з урахуван-
ням ендемічних і занесених ззовні збудників інфекційних захворювань, впливу міграційних процесів та інших
ризиків епідемічних ускладнень.

UDC 619:616.98:578.833.1/.2:595.771:578.822.1:636:592.8/599

The active ingredient of the preparation Viroden, developed in Ukraine, is the mosquito densovirus. This virus has a wide tissue tropism and affects all phases of ontogenesis. It reproduces itself in the mosquitos salivary gland cells, but unlike arboviruses, it is harmless for humans and vertebrates. It is well established that simultaneous infection of an insect with different viruses is often accompanied by the phenomenon of interference, whereby the reproduction of one or both viruses is suppressed in the insects body. Consequently, it was reasonable to investigate the results of concurrent infection with an arbovirus and a mosquito densovirus. Laboratory experiments demonstrated that mosquito densovirus suppressed the reproduction of West Nile, Sindbis, and Batai viruses in the mosquitos body, resulting in a significant decrease in their infective titers as well as a reduction in the transmission factor during blood-feeding. The relevance of this research is determined by the increasing levels of biological threats posed by zoonotic transmissible viral infections common to humans and animals. According to the predictions of experts, in light of the processes of globalization and climate change, this may result in the emergence of new pandemics and panzootics

Rabies is an especially dangerous anthropozoonosis caused by viruses of the Rabdoviridae family, genus Lyssavirus, known for over 4,000 years. There is no effective antiviral treatment for rabies, although immunobiological drugs have been developed, the timely application of which can prevent a fatal outcome in humans. Protection of the population from rabies includes control of zoonotic reservoirs and sources of the pathogen infection. The aim of the study was to assess the epizootic-epidemiological situation of rabies in Ukraine and Poland, considering risks caused by the active phase of the Russian-Ukrainian war. A comprehensive epidemiological method was used to analyze state official data regarding indicators of the epizootic process of rabies, the number and nature of human injuries due to animal attacks, and to determine trends during 2021–2023. A comparative-descriptive technique was applied to compare the effectiveness of vaccination against rabies in domestic, pet, and wild animals and to assess the risks of changes in the epizootic situation. Since the 1940s, a natural focal ecotype of rabies has formed in the Eastern European region, where wild carnivores are reservoirs and pathogen sources. In Ukraine, combined foci are registered with the natural focal ecotype of rabies, involving dogs, cats, and large and small ruminants in the epizootic process. The epizootic rabies situation in Ukraine worsened during the war due to the disruption of animal vaccination, increased feral domestic and farm animals, especially in the combat zone, and the cessation of regulating the normative number of red foxes. The epizootological well-being in Poland could be compromised if the rabies disaster area spreads from the border territories of Ukraine. There are real risks of worsening the epizootic-epidemiological situation of rabies in Ukraine, posing a threat of transboundary spread to other countries.