УДК 614.2:330.131(477)

У статті науково обгрунтовано сутність, семасіологію, мету та зміст процесу реформування діючої системи охорони здоров’я в умовах незалежної України  як «країни із ринковою економікою». Наведено результати ретроспективного аналізу ведення господарства, що в цілому зумовили появу економічної системи з законами її функціонквання як базис у створенні класичних систем розвитку економіки та охорони здоров’я у провідних країнах світу в залежності від їх політичного та економічно-соціального курсу. 
Охарактеризовано сучасні моделі класичних систем економіки та класичні типи систем охорони здоров'я, а також представлено їх систематизацію за відповідністю з їх функціонуванням. Аргументовано потребу та сформульовані науково-методичні мотиви у виборі і запровадженні, законодавчим шляхом, системи охорони здоров’я економічного змісту з метою ефективного реформування медичної галузі та якісного надання медичних послуг, що відповідало б змісту політичного курсу та розвитку народно–господарського комплексу незалежної держави Україна.   
Ключові слова: незалежна Україна, система охорони здоров’я, реформування, економічна система, система охорони здоров’я М. Семашко, медичне страхування здоров’я О. Бісмарка, ринкова система медичної допомоги.

The article substantiates the essence, semasiology, purpose and content of the process of reforming the existing state / Semashko health care system in an independent Ukraine, that has been recognized by the leading countries of the world as a "market economy country".
The results of a retrospective analysis of the economy are obtained, which generally led to the emergence of an economic system with its laws (production, exchange, welfare and consumption of goods and services) in functioning, clearly demonstrate the creation of such classic systems of economic development as: administrative-command / centralized / planned / state, market / decentralized / European.
These two economic systems allowed the leading countries of the world, depending on their political, economic and social course and national peculiarities of national economy, allowed to create organizationally in their functioning three classic types of health care systems, namely: Bismarck`s health insurance; state / budget / health care system (health care system by M. O. Semashko); non-state / private / paid / market protection system.
The modern models of classical systems of economy and classical types of health care systems are characterized, and their systematization according to their compatibility in functioning are presented.
Argumenting its own need, and taking into account WHO recommendations on proportions in the financing of the care system under the guaranteed volume of medical services, proposed scientific and methodological motives for selecting and introducing, through legislation, health care system of economic content for the purpose of effective reform of the medical industry and quality provision of medical services, which would correspond to the content of the political course and development of the national-economic complex of the independent Ukraine.
Theoretical grounds for the introduction of the system of health care of economic content in Ukrainian society in the market conditions of Ukraine are scientifically substantiated.
Key words: independent Ukraine, health care system, reform, economic system, health care system by M. Semashko, O. Bismarck`s health insurance, market health care system.
    

УДК 614.2:616.12-008.331.1-05:314.44 

Мета дослідження. Обгрунтування медико-соціальних особливостей у стані захворюваності гіпертонічною хворобою населення України.
Матеріали та методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне, проспективне наукове дослідження де проаналізовані статистичні дані МОЗ та Держаної служби статистики України (2002–2018) зі зведенням та опрацюванням їх у електронних таблицях пакету Microsoft Office Еxcel 2016 при використанні низки наукових медико-статистичних методів дослідження з врахуванням принципів системності.
Результати. До особливостей у стані захворюваності населення України гіпертонічною хворобою доречно віднести осіб вікової категорії 18 років і старше, де дана патологія реєструється в Рпер=99,8% та Рзаг=99,9% від загального числа всіх випадків даної патології; осіб працездатного віку (Рпер=54,7% та Рзаг=43,5%) та жіночої статі (Рпер=59,1% і Рзаг=60,8%), а також мешканців міст (Рпер=67,8% та Рзаг=69,1%). 
Висновки. Встановлені медико-соціальні особливості у захворюваності гіпертонічною хворобою серед населення України (доросле і працездатне населення; жінки та міські жителі) засвідчують про значний негативний вплив ГХ на стан громадського здоров’я, що потребує напрацювання на рівні держави та впровадження до практичної здоровохорони програмних цільових дієвих та ефективних превентивних заходів з метою мінімізації факторів ризику у виникненні та подальшому прогресуванні гіпертонічної хвороби.
Ключові слова: Україна, населення, гіпертонічна хвороба, первинна та загальна захворюваність, діти, дорослі, працездатні особи, чоловіки, жінки, місто, село, особливості, профілактика

Purpose of the study. A substantiation of medical and social peculiarities in the state of the hypertonic disease morbidity of the population of Ukraine.

Materials and methods. An epidemiological, cross-sectional, continuous, prospective scientific study was conducted, where the statistical data of the Ministry of Health and the State Statistics Service of Ukraine (2002–2018) were analyzed, summarized and processed in spreadsheets of Microsoft Office Excel 2016 using a number of scientific medical and statistical research methods, taking into account the systematic principles.
Results. The peculiarities in the state of hypertonic disease morbidity of the population of Ukraine should include persons aged 18 years and older, where this pathology was registered in Рpr=99.8% and Рgen=99.9% from the total number of all cases of this pathology; persons of working age (Рpr=54.7% and Рgen=43.5%) and female persons (Рpr=59.1% and Рgen=60.8%), and urban residents (Рpr=67.8% and Рgen=69.1%). 
Conclusions. The established medical and social peculiarities in the hypertonic disease morbidity among the population of Ukraine (adults and population of working age; women and urban residents) confirm a significant negative impact of hypertonic disease on public health state, which requires the development at the state level of target program effective and efficient preventive measures to minimize risk factors in the occurrence and further 
progression of hypertonic disease.
Key words: Ukraine, population, hypertonic disease, primary and general morbidity, children, adults, persons of working age, men, women, city, village, peculiarities, prevention.

УДК 614.2:615.89:354: 615.5`0973

Актуальність, місія традиційної - східної медицини. Інтеграція досвіду сучасної класичної, західної та традиційної, східної медицини з метою створення ефективних технологій як профілактики, так і лікування, медичної реабілітації різних захворювань.

УДК 614.2. : 658.562

Дослідженовикористання медичних інформаційних систем в медичних закладах. Основні акценти зосереджено на процесах, що забезпечують автоматизацію різних напрямків діяльності роботи лікарів різного профілю.Розглянутоможливість впровадження ризик-підходу всистеми менеджменту якості у медичнихустановах, визначено вимоги до системи управління ризиками, яка відповідає характеру та масштабаммедичних закладів різного профілю.Використання медичних інформаційних систем пов’язане з різними внутрішніми та зовнішніми загрозами, які можуть призвести до ризиків для пацієнтів. Об’єктом дослідження є медичні інформаційні системи та їхняадаптація до робочих процесів у закладах охорони здоров’я.Предметом дослідження стали результати опитування щодо використання лікарями окремого модул ямедичної інформаційні системи, а саме електронної медичної карти пацієнта на різних рівнях надання медичної послуги.У процесі цього дослідження, за допомогою анонімного анкетуванняпроаналізовано ступінь пристосованості медичної інформаційної системи до роботи лікаря, визначено рівень адаптованості медичної інформаційної системи до потреб медичних працівників та аналіз можливих ризиків в процесах надання медичної послуги, а саме, наетапі роботи з електронною медичної карткою. Аналіз недоліків дозволяєпереглянути робочі процеси медичного закладу, оцінити вплив потенційних ризиків на результати роботи лікарів, змінити процеси, щоб зменшити або усунути виявлені ризики в процесі роботиз медичними інформаційними системами.Актуальною проблемою є розроблення коригувальних і запобіжних заходів для зниження і мінімізації ризиків, а впровадження системи управління ризиками в медичних закладах в рамках системи менеджменту якості, сприятиме підвищенню якості надання медичних послуг та збільшенню задоволеності пацієнтів.Обґрунтовано підходи до ідентифікації ризиків які виникають в процесі роботи з медичними інформаційними системами згідно з вимогами міжнародних стандартів.

УДК 614.2:616-082:616-073.75:616.988:578.834-036.21]:355:311.212

Мета: вивчити думку лікарів щодо організації роботи служби променевої діагностики в умовах надзвичайних ситуацій.
Матеріали і методи. Проведено експертне опитування 42 практикуючих лікарів-рентгенологів міста Львова, які висловлювали свою думку стосовно впливу пандемії COVID-19 та запровадження воєнного стану в Україні на якість надання послуг променевої діагностики в закладах охорони здоров’я.
Результати. За даними опитування лікарів, встановлено, що більшість опитуваних лікарів ((64,29±7,39) %) зазначає про покращення якості та можливостей надання медичної допомоги при пандемії COVID-19 в Україні, (28,57±6,97) % фахівців вказали незмінний рівень надання медичної допомоги, (7,14±3,97) % респондентів не звернули на це уваги. Водночас на покращення якості надання променевої діагностики із запровадженням воєнного стану в Україні вказали лише (38,10±7,49) % фахівців, на незмінний рівень – близько половини опитаних лікарів ((47,62±7,71) %) і (14,29±5,40) % анкетованих відзначили погіршення якості.
Серед робочих проблем, які виникали у лікарів-рентгенологів до 24 лютого 2022 р., найпоширенішими були неприхід пацієнта на обстеження при попередньому записі ((28,57±6,97) %), понаднормова робота та відмова пацієнта обстежуватися з фінансової чи психологічної причини (по (21,43±6,33) % рентгенологів). Натомість найчастішими проблемами, поширеність яких зросла під час воєнного стану, були відключення електропостачання ((66,67±7,27) %; p<0,05) та тривожність щодо відключення світла чи повітряної тривоги під час дослідження
((59,52±7,57) %; p<0,05).
Висновки. Думка практикуючих лікарів-рентгенологів є важливою при врахуванні заходів щодо вдосконалення
роботи служби променевої діагностики. Виявлена низка проблем у роботі служби променевої діагностики може
бути вирішена організаційно без додаткового фінансування.