The increasing proportion of elderly individuals globally presents challenges in healthcare. Computed tomography (CT) is a widely utilized radiological modality valued for its rapid acquisition capabilities and accessibility. CT interpretation in elderly patients might be complicated due to age-related physiological changes: decreased bone density, organ elasticity, and increased calcifications. These factors, along with comorbidities like cardiovascular disease, diabetes, and cognitive impairments, complicate CT interpretation. Elderly people are at increased risk of contrast-induced nephropathy due to reduced renal function. Metal fragments, such as pacemakers, coronary stents and stent-grafts, are additional artefacts during CT. Moreover, patient cooperation can be limited by conditions such as dementia or hearing loss, leading to issues with motion and positioning during scans.
Considering age-related changes and comorbidities, the solutions in CT scanning might be personalized and specific to the elderly CT protocols. Pre-CT preparation, including clear instructions and strategies for patients with cognitive impairments or physical limitations, is beneficial. Multidisciplinary collaboration among radiologists, geriatricians, and specialists enhances diagnostic accuracy and cooperation. Technological advancements reduce artefacts, enhance image quality, and lower radiation exposure. Educating medical staff on the needs of elderly patients ensures better comfort and care. Implementing complex solutions for optimizing CT imaging might improve the diagnostic outcomes and patient experience.

UDC 611.132.1:616.132]-071.3-055.2

Cardiovascular diseases remain a leading cause of mortality, emphasizing the importance of understanding factors that influence aortic size for better cardiovascular health assessments. This study investigates the correlation between the diameters of the ascending aorta at various levels and age-antropometric factors.. Utilizing ECG-gated contrast-enhanced computed tomography (CT) scans of the aorta, the research found that age significantly affects the diameters of the ascending aorta in healthy women. A direct relationship was observed between height and the average diameter of the aortic annulus level with a moderate correlation (ρ=+0.52, p=0.041). However, no significant correlations were found between body weight, body surface area, BMI, and the aortic diameters (p>0.05). Two significant multiple correlation-regression relationships were identified: one between age, body length, and the maximum diameter of the aorta (R=+0.79, p=0.01), and another between age, body length, and the diameter of the aorta at the upper part of the ascending aorta (R=+0.71, p=0.03). In conclusion, accounting for age and anthropometric factors is essential when assessing the size of the ascending aorta in women, which can improve clinical management of cardiovascular health.

Серцево-судинні захворювання залишаються домінантною причиною високої смертності. Оцінювання гендерних, вікових, антропометричних параметрів може сприяти кращому розумінню факторів, що впливають на розміри аорти, і допомогти клініцистам в оцінці здоров’я серцево-судинної системи. Метою роботи є оцінити кореляцію між поперечними розмірами висхідної аорти на різних її рівнях з віком, масою тіла, довжиною тіла, індексом маси тіла та площею поверхні тіла в популяції здорових жінок. Матеріал дослідження: DICOM-файли комп’ютерної томографії аорти з контрастним підсиленням та ЕКГ-синхронізацією. Методи: антропометричні, морфометричні, статистичні. За результататми дослідження у здорових жінок встановлено, що вік впливав на більшість поперечних розмірів висхідної аорти. Доведено пряму залежність між довжиною тіла та середнім діаметром аорти на рівні кільця: прямий середньої сили кореляційний зв’язок (ρ= +0,52, р=0,041). З масою тіла, площею поверхні тіла, індеком маси тіла та КТ-діаметрами аорти у здорових жінок не було встановлено доведених парних зв’язків (р>0,05). Встановлено два достовірних множинних кореляційно-регресійних зв’язки. між віком, довжиною тіла та максимальним діаметром аорти (R= +0,79, р=0,01) та між віком, довжиною тіла та діаметром аорти на рівні верхньої частини висхідної аорти (R=+0,71, р=0,03). Висновки. Врахування вікових та антропометричних характеристик при оцінці розмірів висхідної аорти у жінок є важливим фактором.

Pericardial effusion (PE) can occur in inflammatory and infectious diseases; postoperatively, in pulmonary arterial hypertension, renal failure, as well as in malignant diseases that can affect the pericardium and manifest as a paraneoplastic syndrome (1). On the other hand, the presence of blood in the pericardial cavity – hemopericardium – is more commonly seen in aortic dissection, cardiac rupture, trauma, or after invasive procedures (2) and less frequently in malignant cardiac tumors. The late diagnosis of content in the pericardial cavity, often due to the absence of specific symptoms, can lead to delayed detection and preclude radical treatment in the case of tumors or neoplastic heart lesions. However, early diagnosis and tumor resection can significantly improve patients' condition and allow for life-extending chemotherapy (3). This case highlights the critical importance of early detection in pericardial effusion. The purpose of presenting this clinical case is to increase awareness and alertness among family doctors, therapists, cardiologists, cardiothoracic surgeons, and radiologists to exclude neoplastic involvement of the heart when hydro- or hemopericardium is detected.

УДК 611.132.2-073.48-073.756.4

Динамічний розвиток ендоваскулярних кар-діологічних інтервенційних процедур сприяє дослідженню серцево-судинної системи in vivo [1]. Прижиттєву оцінку вінцевого русла серця можна оцінити з допомогою комп’ютерної томо-графії з контрастуванням, черезстравохідного ультразвукового дослідження, ангіографії-коронарографії та внутршіньосудинного ультра-звукового дослідження (intravascular ultrasound, IVUS). Для морфологів важливою перевагою останнього є можливість оцінити анатомію та геометрію вінцевих артерій з люменальної пове-рхні судини [2]. Поступове впровадження методик в Україні результує у досить лімітовані публікації, які но-сять несистемний характер. Більше цього, ми не зустрічали даних у фаховій україномовній літе-ратурі про аналіз розмірів вічок вінцевих артерій та кореляції з віковими, гендерними чи антропо-метричними показниками. Враховуючи, що серцево-судинні захворю-вання досі є лідером з летальності в Україні та світі [3], логічним є необхідність максимального вивчення морфології та проведення морфометрії структур, які на це впливають. Власне тому, ми акцентуємо нашу увагу саме на вінцевих артері-ях, які кровопостачають серце і уражаються при виникненні іхемінчої хвороби серця [4].

УДК:616.132-007.64:616-018.2]-055.2

Високий рівень захворюваності та смертності від ураження серцево-судинної системи залишається актуальною проблемою сучасної медицини у світі. Звіт Глобального тягаря хвороб (Global burden of disease) свідчить, що від серцево-судинних недуг страждають значніше чоловіки, аніж жінки. Проте, це не може бути причиною зменшення кількості досліджень за участю жінок. Особливо, якщо це стосується осіб з спадковим ураженням сполучної тканини, зокрема зі синдромом Марфана. Жінки зі синдромом Марфана, особливо молодого віку, потребують прицільного морфометричного аналізу аорти з метою планування вагітності та пологів. На жаль, жінки зі синдромом Марфана страждають від гострого аортального синдрому і вчасна діагностика та аналіз розмірів аорти є ключовими у плануванні кардіохірургічних втручань, і, як наслідок, попередити летальні наслідки. Стать, вік та антропометричні дані впливають на серцево-судинну систему, зокрема на розміри аорти. Проте, досі дискутабельне це питання у групі пацієнтів із синдромом Марфана. На жаль, дані в українських наукових публікаціях є дуже обмежені, зокрема у контексті прижиттєвих – in vivo досліджень.