Демографічна криза в Україні є соціально-медичною проблемою, що обумовлена соціально-економічними факторами, наслідками пандемії COVID-19, яка продовжується в умовах війни. Пандемія COVID-19 глибоко вплинула на життя населення планети. Захворювання має широкий спектр наслідків на здоров’я людини, в тому числі і на жіночу репродуктивну функцію.
Наркоманія – це хронічна хвороба, для якої властиві серйозні порушення в психічному і фізичному здоров’ї людини. Незважаючи на хорошу обізнаність про наслідки вживання наркотиків, проблема наркоманії продовжує залишатися актуальною. Унаслідок тривалого вживання наркотичних препаратів розвивається поліорганна недостатність, обумовлена як безпосереднім токсичним дією наркотику, так і ураженням мікроциркуляторного русла органів, що стосується травної системи і слинних залоз зокрема.
Морфологічний стан кровоносного русла очного яблука безперечно відіграє основну роль у забезпеченні функціонування органа зору. Судинна оболонка ока особливо гостро реагує на вплив патогенних чинників різного генезу. Мета дослідження – з’ясувати закономірності субмікроскопічних структурних змін судинної оболонки очного яблука за умов цукрового діабету та впливу налбуфіну в експерименті.
Цукровий діабет зумовлює розвиток важких ангіопатій органа зору, лікування яких викликає значні труднощі. Без вивчення морфології судинної оболонки очного яблука за умов цукрового діабету неможливе ефективне лікування патології органа зору.
При двотижневому введенні налбуфіну в експерименті виникають судинні реакції клубочків та розширення мезангіального матриксу, які ймовірно призводять до тенденції зростання показників сечовини та креатиніну сироватки крові і можуть бути причиною початкових проявів порушення азотовидільної функції нирки. Виявлені незначні дистрофічні зміни епітелію проксимальних звивистих канальців та петель нефрона у формі зернистої дистрофії можуть бути морфологічним субстратом порушення реабсорбційної функції нирки, про що свідчать достовірні зміни показників кальцію та фосфору сироватки крові. Тенденція до зростання добового діурезу, креатиніну сечі та швидкості клубочкової фільтрації через два тижні застосування терапевтичних доз налбуфіну можуть свідчити про включення компенсаторних механізмів органу на даному етапі у відповідь на пошкоджуючу дію опіоїду.