Налбуфін – це потужний опіоїдний знеболювальний засіб при больовому синдромі різного генезу та інтенсивності. Проте слід пам’ятати, що налбуфін – наркотичний анальгетик, наслідки вживання якого дуже сумні для фізичного та психічного здоров’я. При налбуфіновій залежності страждають практично всі органи і системи людини (Валько ОО, 2020). Так, при опіоїдному лікуванні пацієнтів спостерігаються побічні ефекти, зокрема з боку товстої кишки, об’єднані під назвою опіоїд-індукована дисфункція кишки, що пов’язано з їх впливом на епітеліальну секрецію та перистальтику (Allen-Brady K, 2020). Тому, безумовно, актуальними є дослідження впливу налбуфіну різної тривалості на товсту кишку, зокрема ободову кишку. Отримані дані допоможуть поглибити уявлення про вплив налбуфіну на ободову кишку та розробити методи профілактики цих захворювань в гастроентерології

Вивчення анатомічних особливостей будови надниркових залоз у щура дозволить отримати інформацію для порівняння їх і співставлення з будовою цього органа у людини

Порушення прозорості оптичних середовищ ока, зокрема рогівки, є несприятливим та грізним ускладненням великої групи захворювань органу зору. Однією з причин зниження прозорості трансплантанта в післяопераційний період є васкуляризація рогівки. Вростання судин у рогівку призводить до зниження її оптичних властивостей, відкладення ліпідів, а також до посилення процесів рубцювання. Ріст новоутворених судин супроводжує місцеве запалення септичної або автоімунної природи, посттравматичну регенерацію, гіпоксію переднього сегмента очного яблука. Проте в літературі практично відсутні роботи, що стосуються дослідження стану оптичних середовищ очного яблука при порушенні венозної гемодинаміки, хоча це питання є важливим для розуміння взаємозв’язку будови та функції органу зору за нормальних фізіологічних умов та при офтальмопатології.