Використання опіоїдів є однією з причин гострого та хронічного пошкодження нирок. Більшість наркотиків або їх метаболітів виводяться через нирки та призводять до уражень структури і функції нирок. Зловживання наркотиками є соціальною проблемою сучасного світу, а використання опіоїдних препаратів у лікуванні синдрому хронічного болю є поширеним у медичній практиці, тому знання механізмів ураження нирок при використанні опіоїдів є важливими у медичній практиці. 

УДК 616.151-008.82:615.212.7

Актуальним питанням сьогодення є безпека використання опіоїдів для лікування синдрому хронічного болю, що супроводжує низку соматичних захворювань. Більшість наркотиків або їх метаболітів виводяться через нирки і є однією з причин гострого та хронічного пошкодження нирок. Метою дослідження було порівняння деяких біохімічних показників сироватки крові щурів у разі дво- та шеститижневого введення терапевтичних доз налбуфіну та порівняння їх після відміни засобу на ранніх термінах застосування. Це дослідження виконане на 45 білих статево зрілих щурах-самцях масою 180–260 г. У сироватці крові піддослідних тварин визначали загальний білок, сечовину, креатинін, кальцій, фосфор. Статистичні обрахунки проводилися із використанням програмного забезпечення RStudio v. 1.1.442 та R Commander v.2.4-4. Показник білка у досліджуваних групах мав незначні коливання щодо контролю, проте спостерігалась тенденція до зниження через 2 тижні введення налбуфіну та до зростання як з другого по шостий тиждень, так і у разі відміни налбуфіну на ранніх термінах експерименту. Показник креатиніну сироватки зростав з другого по шостий тиждень експерименту як у разі шеститижневого введення засобу (у 2,23 раза перевищував показники контролю), так і у разі двотижневого введення налбуфіну з наступною чотиритижневою відміною (у 1,63 раза перевищував показники контролю). Сечовина сироватки зросла через 2 тижні та 6 тижнів введення налбуфіну, середнє значення становило (6,22±0,47 ммоль/л) та (7,63±0,74 ммоль/л) відповідно. Проте після відміни препарату показник знизився до показника контрольної групи. Кальцій сироватки крові щурів знизився через 2 тижні експерименту до значення 2,16±0,09 ммоль/л. Через 6 тижнів застосування налбуфіну, як і після відміни препарату, кальцій сироватки зріс до рівня показника контрольної групи і становив 2,39±0,09 ммоль/л та 2,46±0,05 ммоль/л відповідно. Показник фосфору сироватки зріс через 2 тижні експерименту 
і становив 2,42±0,05 ммоль/л. Через 6 тижнів введення налбуфіну та після відміни препарату показник знизився до значення 2,12±0,12 ммоль/л і 2,00±0,05 ммоль/л відповідно. 
Висновки. Застосування терапевтичних доз налбуфіну впродовж двох та шести тижнів, а також після відміни препарату не впливає на концентрацію загального білка сироватки крові щурів. У результаті дво- та шеститижневого застосування засобу виникає порушення азотовидільної функції нирки, а отже, і ураження ниркових тілець, котре спостерігається також упродовж чотирьох тижнів відміни препарату після його двотижневого застосування, про що свідчить тенденція до зростання показників сечовини та креатиніну через два тижні введення налбуфіну та достовірне збільшення показника креатиніну після відміни препарату. Двотижневе введення налбуфіну призводить до гіпокальциємії та гіперфосфатемії, що свідчить про порушення реабсорбційної функції нирок, тоді як подальше чотиритижневе введення препарату та відміна препарату – до нормалізації цих показників, окрім фосфору, котрий є знижений.

UDC 615.212.7:616.15–071

The paper presents the results of studies of changes in the biochemical parameters of serum of rats with long-term use of nalbuphine and after its withdrawal. Because long-term use of opioids is known to lead to renal impairment, this study is relevant. There is little data in the literature on the dynamics of renal markers of renal impairment changes at a certain dose and duration and after opioid withdrawal. The aim of the study was to establish some biochemical parameters of the serum of rats with long-term therapeutic doses of nalbuphine and the late withdrawal of the drug. The study material was 45 white sexually mature male rats weighing 180–260 g. The serum determined total protein, urea, creatinine, calcium, phosphorus according to conventional methods. Statistical calculations were performed using RStudio v. 1.1.442 and R Commander v.2.4–4.At six-week administration of therapeutic doses of nalbuphine (subgroup N 6) the serum of rats was 64.40±3.57 g/l, at ten-week administration (subgroup N 10) – 74.90±3.81 g/l, at six-week administration followed by four-week withdrawal (subgroup N 6V4) – 65.60±1.58 g/l. Serum creatinine in subgroup N 6 was 107.90±7.40 μmol/l, N 10–94.28±2.98 μmol/l, N 6V4–96.19±1.26 μmol/l. The serum urea in subgroup N 6 was 7.62±0.73 mmol/l, N 10–8.90±0.90 mmol/l, N 6V4–5.71±0.13 mmol/l. Serum calcium in the subgroup N 6 was 2.39±0.09 mmol/l, N 10–1.98±0.08 mmol/l, N 6V4–2.82±0.08 mmol/l. The serum phosphorus index in subgroup N 6 was 2.11±0.12 mmol/l, N 10–2.04±0.11 mmol/l, N 6V4–2.12±0.07 mmol/l. Thus, prolonged use of nalbuphine leads to impaired nitrogen function of the kidneys and withdrawal of the drug – to partial restoration of this function. At six-week administration of nalbuphine and its subsequent cancellation, disturbance of reabsorption function of a kidney revealed after the tenth week of drug use is not observed.