УДК 616.21-053.5(477.83)

Актуальність: За останнє десятиріччя стан здоров’я та фізичний розвиток дитячого населення України погіршуються. Згідно з дослідженнями, на зниження рівня дитячого здоров’я впливають чинники, пов’язані з неправильною організацією навчального навантаження та умов навчання, харчування, побуту і дозвілля школярів, наявністю у них шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю), нервовим перенапруженням, викликаним частими тривогами та війною в Україні, екологічними проблемами, а нерідко – з несприятливим спадковим і біологічним анамнезом, зростанням морфо-функціональних відхилень тощо. При порушенні носового дихання вдихання повітря відбувається через рот. Тривале ротове дихання може призвести до дисбалансу в лицевій мускулатурі та черепно-лицевій структурі, що у свою чергу сприяє порушенню балансу стоматогенних функцій. Тому стоматологи можуть бути першими медичними працівниками, які контактують з дитиною з ротовим диханням. Для забезпечення умов належного розвитку дітей, особливо з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей формування імунної системи в різні вікові періоди, необхідний постійний моніторинг показників здоров’я дитячого населення, планування, організація та контроль за здійсненням заходів щодо збереження здоров’я підростаючого покоління.

Мета: Оцінити поширеність хвороб ЛОР органів у школярів Львівської області за даними анкетування батьків під час профілактичних оглядів учнів 1-х, 6-х та 9-х класів вибраних шкіл області.

Матеріали і методи дослідження: Дослідження проведено в рамках спільного проєкту департаменту освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації (ЛОВА), департаменту охорони здоров’я ЛОВА, Львівського національного медичного університету (ЛНМУ) ім. Данила Галицького та Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України. Для участі було обрано 10 пілотних шкіл. Співробітниками кафедри оториноларингології ЛНМУ імені Данила Галицького з метою попередньої оцінки батьками стану отоларингологічного здоров’я їхніх дітей було розроблено анкету, яку заповнювали батьки дітей, що входили у досліджувані групи. Анкета складалася із 59 запитань, з них 15 закритих та 44 напівзакритих за типами відповідей. В опитуванні взяли участь батьки дітей віком 6-15 років.

Результати дослідження та їх обговорення: Загальна кількість учнів у 1-х, 6-х, 9-х класах (64) становила 1589 дітей. Із них у першому етапі дослідження (заповнення анкет) у період з січня по квітень 2024 р. взяли участь батьки 941 дитини (59,2%). Серед них: учнів 9-го класу – 215 (22,8%), 6-го класу – 360 (38,3%) та 1-го класу – 366 (38,9%) осіб. Найпоширенішою скаргою батьків була скарга на порушення носового дихання, а саме – 271 (28,8%) респондент відповів ствердно на це запитання. Серед них на періодичне порушення скаржилися 257 (98,5%) осіб та на постійне – 14 (1,5%) осіб. Досить часто батьків турбувало також хропіння дитини вночі, на яке вказали 232 (24,7%) особи із опитаних. Періодичне чхання у дитини відзначили 232 (24,7%), сезонне – 73 (7,8%), постійне – 3 (0,3%) батьків-респондентів. При цьому 27 (2,9%) дітей мали такі проблеми понад 1 рік, 9 (1%) дітей – більше 3-х місяців. При оцінці зв’язку між факторною та результативною ознаками шляхом аналізу довільних таблиць сполученості з використанням критерію χ2 встановлено статистично значущий зв’язок між зменшенням віку дітей і збільшенням захворюваності (кількість ГРЗ, порушення носового дихання, захворювання верхніх відділів органів дихання, захворювання мигдаликів, частота отитів).

Висновки: Під час анкетування батьків школярів перших, шостих та дев’ятих класів 20,7% респондентів висловили скарги на ті чи інші проблеми з боку ЛОР органів у дітей, а 27% вказали на наявність хвороби на час опитування. Найчастіше батьки скаржилися на: проблеми з носовим диханням (28,8%) хропіння дітей вночі (24,7%), періодичне (24,7%) чи сезонне (7,8%) чхання, хвороби горла (25,4%). Встановлено статистично значущий зв’язок між зменшенням віку дітей і збільшенням захворюваності (кількість ГРЗ, порушення носового дихання, захворювання верхніх відділів органів дихання, захворювання мигдаликів, частота отитів). Враховуючи найчастішу кількість випадків і найважчий ступінь проявів ураження ЛОР органів у першокласників на фоні анатомо-фізіологічних особливостей становлення імунної системи в цьому віці, необхідно звернути увагу на підвищення якості та рівня медичної допомоги із оздоровленням, санацією вогнищ інфекції (зокрема, ЛОР органів і системи зубних рядів) при підготовці дітей до школи.

Ключові слова: діти, школярі, профілактичний огляд, хвороби ЛОР органів, носове дихання, хропіння.

Мета.  Порівняти  закритий  та  відкритий  хірургічний  методи  корекції  сідловидної деформації носа (СДН) за власним досвідом, визначити можливості і ефективність  застосування  реберних  аутотрансплантатів (РА)  для усунення сідловидної деформації носа (СДН) при функціональній риносептопластиці (РСП) у військовослужбовців Збройних сил України. 
Матеріали та методи. У п’яти випадках СДН пацієнтам застосовано РА. Три операції при СДН виконано за закритою методикою (основна група), дві операції виконано  за  відкритою  методикою (контрольна  група).  Всі  пацієнти  були чоловічої  статі.  Середній  вік  пацієнтів  основної  групи (35,0±7,1)  року,  контрольної – (32,0±6,3)  року,  різниця  віку  статистично  незначима. Усім  пацієнтам для  реімплантації  використано  ділянку  правого 6-го  реберного  хряща (РХ),  а першим  етапом  операції  виконано  класичну  ендоскопічну  септопластику  з лазерною вазотомією нижніх носових раковин. 

Результати  та  їх  обговорення.  В  усіх  пацієнтів  обох  груп  досягнуто  естетичної  форми  носа,  відновлено функцію  носового  дихання.  Рани  у  всіх  прооперованих  загоїлись  первинним  натягом.  Реактивні  набрякові  явища  зі  сторони м’яких  тканин  при  закритій  методиці  регресували  швидше,  реабілітаційний період  скоротився  на (19,0±2,1)  доби  в  основній  групі  порівняно  із  пацієнтами  з контрольної  групи (p<0,05).  Серед  пацієнтів  основної  групи 2 (66,7%)  осіб  були  задоволені  результатом,  а 1  пацієнт (33,4%) –  частково  задоволений  через розходження  результату  із  власними  сподіваннями.  З  контрольної  групи 1 пацієнт (50%) був незадоволений результатом. 

Висновки.  СДН –  складна  патологія,  яка  потребує  кваліфікації  хірурга  і матеріалу  для  імплантації. Закрита  РСП  з  імплантанцією  РХ  пацієнта  має переваги  перед  відкритою.  Гарний  косметичний  та функціональний  результат дає  змогу  військовослужбовцям  якісно  виконувати  свої  службові  обов’язки,  підтримувати  фізичний  стан  на  відповідному  рівні,  зменшити  частоту захворюваності супутньої патології, бути придатним до проходження військової служби в спеціальних підрозділах, зменшити ризик психологічних розладів. 

ІІ  Міжнародна  науково-практична  конференція  «Лікарі  та  медсестринство: трансформація в умовах війни та поствоєнне відновлення», що відбулася у Луцьку 16-17 травня  2024  року  (далі  –  Конференція),  стала  гідним продовженням  започаткованої  Волинським  медичним  інститутом  у  2023  році  першої  конференції  «Лікарі та медсестринство – медичний фронт в Україні та світі». Традиційно проведення медичного форуму приурочене до Міжнародного дня медичної сестри, який відзначається щорічно 12  травня.  Завданнями  конференції  було привернення  уваги  медичної  спільноти  до важливості  медсестринської  професії,  висвітлення  актуальності наукових  досліджень  у галузі медицини і медсестринства у світі та в Україні, популяризація досягнень медичної  науки та практики на теренах Волинської області. 

Гіпертрофія мигдаликів кільця Пирогова-Вальдейера у дорослих діагностується рідко, найчастіше вона спостерігається у дітей віком до 15 років. Клінічна картина даного стану мигдаликів у дорослих і дітей значно відрізняється, а скарги дорослих пацієнтів є менш вираженими. Проте, слід пам’ятати про гіпертрофію  мигдаликів у дорослих пацієнтів для правильної диференційної діагностики та вибору лікувальної тактики. 

Синдром Ігла-Стерлінга - це патологія, для якої характерна зміна положення,  форми  та розмірів шилоподібного відростка, що відходить від скроневої кістки, а також деформація  шило-під'язикової зв'язки. Основними причинами захворювання є подовження шилоподібного відростка, а також окостеніння шило-під'язикової зв'язки, спазм м'язів, що прикріплюються до шилоподібного відростка. Напруга м'язової мускулатури може бути зумовлена різким позіханням, тривалим відкриванням рота (при проведенні стоматологічного лікування) тощо. 
Діагностика і встановлення діагнозу  - Синдрому Ігла-Стерлінга часто викликає труднощі, що зумовлено широким спектром його клінічних проявів, а середня тривалість захворювання до встановлення правильного діагнозу, може тривати роки.  Дані пацієнти звертаються до сімейного лікаря, отоларинголога, стоматолога, невропатолога, хірурга, онколога. Найчастіше їм виставляють діагноз: хронічний отит, хронічний тонзиліт, невралгія трійчастого нерва, артрозо-артрит скронево-нижньощелепного суглоба тощо.