Introduction: Biological markers of inflammation are among the main tools for predicting the risk of developing postoperative infectious complications at the preclinical stage. One of these biomarkers is the neutrophil-lymphocyte ratio (NLR), but the insufficient number of studies does not allow judging its value as a marker of infectious complications in colorectal surgery.
Aim: Aim of the study to determine the predictive value of the neutrophil-leukocyte ratio as a predictor of infectious
complications after colon surgery.
Methods: From September 2018 to December 2021, 234 patients were enrolled in the study after colon surgery. The frequency of infectious complications, the differences in the levels of NLR in patients with and without infectious complications were determined.
Results: One hundred and thirty-seven patients met the criteria of NLR-low, and 97 patients were categorized as NLR-high. The NLR status was significantly correlated with T-stage, perineural invasion, and increased likelihood of complications. Univariate analysis indicated that both low albumin and meeting the criteria for the NLR-high group correlated with an increased occurrence of complications. Multivariate analysis identified NLR-high and low albumin levels as independent predictors for complications.
Conclusion: The neutrophil-lymphocyte ratio is a reliable predictor in predicting the risk of developing infectious complications in colorectal surgery. In addition, low values of this biomarker are a significant criterion for a safe discharge of patients from hospital. The prevalence and availability of this test makes it easily reproducible in clinical practice

The study aimed to assess the effectiveness of distance learning for Ukrainian medical students during the COVID-19 pandemic. Universal and specific medical specialties problems of distance education isidentified. The research was specifically targeted attracking the dynamics of improving the conditions for implementing the educational process during the adaptation period of quarantine measures. The study involved content analysis, Computer Audio-Recorded Interviewing (CARI), face-to-face interviews, in-depth interviews, and qualitative and quantitative analysis of the results of empirical research. The model of two-stage diagnostics of the state of distance education in vocational medical colleges of Ukraine (2020-2021) is presented. The results of the linear experiment showed a positive trend in: the quality of the Internet and the workplace arrangement of medical students, special training in distance education technologies, the use of unified educational platforms, reduced stress level in students, and increased assessment objectivity. Stereotypes about distance education as forced and ineffective in the development of practical skills (remained steady). Online technologies in medical education require qualified scientific and methodological support for teaching

Харчування військовослужбовців забезпечується відповідно до законодавства та нормативних документів, що регулюють питання харчування у Збройних Силах України (ЗСУ). Відповідно до статті 47 «Про Збройні Сили України» вони мають право на щоденне безкоштовне харчування. Харчування військовослужбовців повинно відповідати санітарногігієнічним вимогам, нормам а також стандартам якості та калорійності продуктів харчування. Оптимізація системи харчування військовослужбовців досягається шляхом впровадження різноманітних раціонів, використання широкого асортименту продуктів, розроблення сухих пайків, призначених для харчування в умовах бойових дій. Харчування військових країн НАТО зазвичай дуже різноманітне та залежить від країни, місця розташування військових частин та бюджету на забезпечення військових потреб. У багатьох країнах-членах НАТО військові отримують раціони харчування, які забезпечують енергетичні потреби організму. Ці раціони можуть бути різних типів, наприклад, сухі раціони з готовими стравами, консервовані страви або свіжа їжа, яку необхідно готувати на місці.
Надзвичайно важливим є якість та безпека харчових продуктів у індивідуальних раціонах харчування військовослужбовців, особливо в умовах війни.

Несприятливі екологічні та соціальні фактори сучасного суспільства обумовили значну, а часто пандемічну, поширеність дефіцитних станів як наслідок недостатнього споживання вітамінів і мінеральних речовин. Так, наприклад, споживання незамінних за вмістом вітамінів групи В, D та Е продуктів, таких як м’ясо, риба, яйця, молоко, масло і хліб з борошна грубого помолу, є заниженим відносно рекомендованих норм. Світовою проблемою є не лише зміни в структурі харчування внаслідок переходу від натуральної їжі до рафінованих продуктів, але й погіршення способу життя, зокрема зниження енерговитрат людини. Як наслідок, в сучасному суспільстві зростає кількість серцево-судинної патології, захворювань ожиріння, цукрового діабету тощо, що потребує раціонального профілактичного і лікувального застосування вітамінів. На засвоєння вітамінів та мікро-, макроелементів впливають нервові стреси, фармакотерапія, шкідливі звички і забрудненість довкілля. У ряді епідеміологічних досліджень було виявлено, що такі речовини, як бета-каротин, альфа-токоферол, аскорбінова кислота, а також мелатонін при застосуванні у певних дозах і певних фізіологічних станах можуть призводити до прооксидантного ефекту, наслідком чого є збільшення кількості оксидативних ушкоджень. Крім того, прооксидантами є багато загальновизнаних компонентів здорового способу життя, які сприяють профілактиці серцево-судинних захворювань, у тому числі поліненасичені жири, фізичні навантаження й помірні дози алкоголю [5]. Застосування антиоксидантів (особливо бета-каротину й вітаміну Е) у деяких випадках може бути небезпечним для здоров'я. Так, проведений у 2005 році мета-аналіз даних щодо більш ніж 232 тис осіб показав, що вживання бета-каротину, а також вітамінів А та Е асоціюється зі збільшенням смертності від усіх причин. Згідно з цим дослідженням, довгострокове споживанню вітаміну А призводить до збільшення смертності на 16%, бета- каротину - на 7% і вітаміну Е - на 4%.

УДК 614.777:504.61:355.01

ЯКІСТЬ ПИТНОЇ ВОДИ ТА СТАН ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

   У статті проаналізовано проблеми водопостачання в Україні в умовах збройного конфлікту з російським агресором. Пошкодження систем водозабезпечення та очищення стічних вод погіршили санітарно-гігієнічний стан територій, обмежили доступ населення до питної води на територіях, де ведуться бойові дії або в зонах ризику втрати джерел водопостачання. Це поглиблює не тільки гуманітарну катастрофу, а й негативно впливає на довкілля. Захоплення водної інфраструктури створює загрозу для підтоплення значних територій України. Налагодження якісного, безперебійного та безпечного водопостачання стало питанням виживання та потребує негайного вирішення із залученням фахівців, влади та міжнародних організацій.