УДК: 612.014.484:012.015.1]-078.73-037-092.9

У ряді робіт встановлено, що оксидативний стрес призводить до зниження запліднювальної здатності сперматозоїдів, їх ушкодження та є одним із чинників, пов’язаних з чоловічим непліддям. У нор­мі підтримується баланс між прооксидантними й антиоксидантними процесами. За патологічного ста­ну він порушується в напрямку неконтрольованої генерації вільних радикалів. Антиоксидантна захисна система включає як ензимні, так і неензимні компоненти, які знешкоджують активні форми кисню та вільні радикали, і захищає від надмірного впливу оксидативного стресу.Мета дослідження – оцінити стан пероксидації ліпідів і неензиматичної ланки глутатіонової анти­оксидантної системи лімфоцитів та сироватки периферичної крові у чоловіків, постраждалих внаслідок бойових дій (осколкові й кульові поранення).Методи дослідження. Дослідження проводили на лімфоцитах і сироватці периферичної крові чоло­віків, постраждалих внаслідок бойових дій, оскільки лімфоцити вважають “метаболічним дзеркалом” ор­ганізму і вони оперативно реагують на всі зовнішні та внутрішні впливи. Визначали концентрацію мало­нового діальдегіду, загальну антиоксидантну активність, концентрацію відновленого, загального й окисненого глутатіону.Результати й обговорення. Концентрація відновленого глутатіону в сироватці крові чоловіків, постраждалих внаслідок бойових дій, 1­ї вікової групи (20–39 років) знижувалася в 1,4 раза, а 2­ї (40–53 роки) – в 1,6 раза щодо контрольних значень. Концентрацiя загального глутатіону зменшувалася у постраж­далих обох вікових груп в 1,2 раза. При цьому достовiрних змін концентрації окисненого глутатіону не було виявлено. Визначення аналогічних показників неензиматичної ланки глутатіонової антиоксидантної системи у лімфоцитах крові показало подібні закономірності, що й у сироватці крові. Обчислення редокс­ін­дексу (RI GSH) продемонструвало зниження сумарної потужності антиоксидантної системи у лімфоцитах крові чоловiків, постраждалих внаслідок бойових дій, в 1,5 раза щодо практично здорових чоловіків.Висновки. У чоловіків, постраждалих внаслідок бойових дій (осколкові й кульові поранення), які пере­бувають на стаціонарному лікуванні, як у лімфоцитах, так і в сироватці крові інтенсифіковані процеси пероксидації ліпідів, знижена концентрація відновленого глутатіону та зменшене співвідношення віднов­леного глутатіону до окисненого, що свідчить про порушення прооксидантно­антиоксидантної рівнова­ги в бік наростання прооксидантних процесів.КЛЮЧОВІ СЛОВА: чоловіки, постраждалі внаслідок бойових дій; відновлений глутатіон; загальний глутатіон; окиснений глутатіон; малоновий діальдегід; загальна антиоксидантна активність.

УДК: 616-055.1:613.86:355.46

У статті представлено результати порівняльного аналізу відповідей постраждалих внаслідок бойових дій на питання неспецифічного опитувальника SF-36 для визначення якості життя у фізичному та психічному відношенні на момент заповнення анкети. Опитувальник SF-36 є одним з найбільш розповсюджених інструментів, що використовується для вимірювання якості життя, пов'язаного зі здоров'ям, та показує загальне благополуччя людини і ступінь задоволеності сторонами життєдіяльності, на які впливає стан здоров'я. Виявлено, що на тлі зменшення усіх показників за шкалами фізичних компонент здоров’я найбільше виражені зміни фіксуються у показниках загального здоров’я та рольового функціонування, зумовленого фізичним станом. У психологічному домені найбільш виражені зміни фіксуються у таких компонентах як психічне здоров'я, життєва
активність та соціальне функціонування. Встановлено ряд кореляційних зв’язків між показниками якості життя у постраждалих внаслідок бойових дій. Найтісніший вірогідний позитивний кореляційний зв'язок у чоловіків, постраждалих внаслідок бойових дій встановлений між фізичним функціонування та рольовим функціонування, зумовленим емоційним станом (r=+0,64; p<0,05).
Ключові слова: SF-36, фізичне здоров’я, психічне здоров’я. 

УДК: 612.616:612.015.11:612.014.484

У статті представлено дані про стан пероксидації ліпідів і активності ізоформ NOсинтази та аргінази лімфоцитів і сироватки периферичної крові у чоловіків, постраждалих внаслідок бойових дій (кульові та осколкові поранення). Були обстежені 68 чоловіків, постраждалих внаслідок бойових дій (осколкові та кульові поранення), які склали основну групу. До групи контролю були включені 48 практично здорових чоловіків. Пацієнти основної та контрольної груп були розділені на дві вікові підгрупи кожна: 20–39 років і 40–60 років. Вміст МДА у сироватці крові пацієнтів обох підгруп основної групи був в 1,4 рази вищий, ніж в осіб відповідних підгруп групи контролю (p<0,05). У лімфоцитах периферичної крові вміст МДА у пацієнтів обох вікових підгруп основної групи був 1,3–1,4 рази вищий, ніж в осіб відповідних підгруп групи контролю (p<0,05; p<0,01).
У сироватці та лімфоцитах крові чоловіків, постраждалих внаслідок бойових дій, суттєво зростає активність індуцибельного (Са2+ -незалежного) de novo синтезу NO. Водночас активність Са2+-залежної NO-синтази в лімфоцитах крові чоловіків, постраждалих внаслідок бойових дій, була нижчою в 2,4 рази у порівнянні з показниками практично здорових чоловіків (p<0,001), а в сироватці крові майже не змінювалася. Підтверджено, що у чоловіків, постраждалих внаслідок бойових дій, індуцибельна NOS може активувати процеси пероксидного окиснення ліпідів, оскільки зафіксовано прямий достовірний прямий кореляційний зв'язок високої сили між активністю Са2+-незалежної iNOS і вмістом МДА (r=0,74; р<0,05). Встановлений також вірогідний середньої сили кореляційний зв'язокміж активністю аргінази і вмістом МДА (r=0,52; р<0,05).
Ключові слова: малоновий діальдегід, NO-синтаза, аргіназа

УДК 616.153.96:616.155.394-097.37:618.19-002]-074

Вступ. Сприятливими факторами для розвитку запального процесу в молочній залозі є лактостаз, наявність патогенної флори, а також зниження імунобіологічної реактивності організму жінки. Запальний процес спричиняє і регулює низка медіаторів. Зокрема, прозапальний інтерлейкін-1β індукує запальну реакцію і гострофазну відповідь, здійснює взаємозв’язок між неспецифічною та специфічною ланками імунітету. Дослідники вважають прокальцитонін найбільш перспективним індикатором септичного процесу, який дозволяє провести диференційну діагностику бактеріального і небактеріального запалення, оцінити тяжкість стану хворого й ефективність протизапальної терапії.

Мета дослідження – оцінити вміст інтерлейкіну-1β та  прокальцитоніну в сироватці крові хворих на лактаційний мастит.

Методи дослідження. Досліджено сироватку крові 97 жінок віком від 18 до 36 років (середній вік – (26±5) років). Контрольну групу становили 30 практично здорових жінок, які лактують. До 1-ї групи ввійшли 30 жінок із лактостазом, до 2-ї ‒ 37 жінок, в яких розвинувся лактаційний мастит. Вміст інтер­лейкіну-1β та прокальцитоніну визначали методом імуноферментного аналізу за допомогою автоматичного аналізатора “STAT FAX 303 plus”.

Результати й обговорення. Вміст інтерлейкіну-1β у сироватці крові жінок 1-ї групи ((6,37±0,46) пг/мл) у 3,5 раза перевищував показник контрольної групи ((1,78±0,11) пг/мл, р<0,05). Середня його концентрація у сироватці крові жінок 2-ї групи становила (8,32±0,38) пг/мл, що в 4,7 раза більше за контрольне значення та перевищувало показник жінок 1-ї групи в 1,3 раза (р<0,05). При розвитку лактостазу вміст прокальцитоніну ((0,07±0,02) нг/мл) був у 3,3 раза більшим за показник контрольної групи ((0,021±0,004) нг/мл, р<0,05). У сироватці крові жінок 2-ї групи він становив (0,81±0,25) нг/мл, що перевищувало величини цього маркера в контрольній і 1-й групах у 38,6 та 11,6 раза відповідно (р<0,05).

Висновки. Встановлена концентрація інтерлейкіну-1β підтверджує участь цього цитокіну в захисній реакції, її можна використовувати для оцінки активності запального процесу при лактостазі й лакта­ційному маститі. Визначення прокальцитоніну як маркера бактеріальної інфекції є доцільним для прогнозу септичного процесу в молочній залозі.

УДК 611-092.4/.9:615.874.25
Вступ. Вплив ожиріння на плідність чоловіків є предметом багатьох досліджень, а молекулярні ме-ханізми, що лежать в основі цього взаємозв’язку, активно вивчає наукова спільнота. Лептин є пептидним гормоном, який в основному синтезується у жировій тканині та підтримує енергетичний гомеостаз організму. Крім того, він активно залучений у регуляцію репродуктивної функції через модуляцію гіпота-ламо-гіпофізарно-гонадної осі. Ймовірно, лептин можна розглядати як біомаркер, що поєднує метаболіч-ний статус із репродуктивною системою організму.Мета дослідження – оцінити впливвисококалорійних дієт на показники фертильності щурів-самців і рівень лептину в плазмі крові.
Методи дослідження.Дослідження було проведено на 30 білих нелінійних щурах-самцях масою 250–300 г, яких поділили на 3 групи по 10 тварин у кожній: щури контрольної групи (КГ) споживали стан-дартний корм; тварини дослідних груп отримували високожирову дієту (ВЖД) і дієту з високим вмістом жиру та цукру (ВЖЦД) відповідно. Утримували лабораторних тварин на зазначених раціонах протягом 7 тижнів. Після евтаназії щурів проводили їх морфометричні заміри, на основі яких обчислювали індекс Лі, тестикулярний коефіцієнт та коефіцієнт вісцерального жиру. Кров для дослідження забирали з хвосто-вих судин тварин у еппендорфи з гепарином. Отриманий матеріал 5 хв центрифугували при 800 g, післУя чого відбирали плазму для подальших досліджень. Суспензію сперматозоїдів готували з каудальної части-ни епідидимісів яєчок. Розраховували загальну кількість статевих клітин та їх рухливість. Життєздат-ність сперматозоїдів досліджували шляхом їх фарбування флуоресцентним барвником пропідій йодидом. Концентрацію лептину в плазмі крові визначали методом імуноферментного аналізу.
Результати й обговорення. Утримування щурів на ВЖД і ВЖЦД протягом 7 тижнів суттєво не позначилося на прирості маси тіла. Індекс Лі незначно відрізнявся між дослідними групами (p=0,59). Однак коефіцієнт вісцерального жиру в групі ВЖЦД був на 40 % вищим порівняно з КГ (p=0,04). Не було виявлено істотної різниці між дослідними групами щодо кількості сперматозоїдів (p=0,72), рухливості (p=0,63) та життєздатності (p=0,87). Дієта з високим вмістом жиру і цукру спричиняла зростання концентрації лептину в плазмі крові щурів на 14 % від вихідних даних (p=0,01).
Висновок. Короткострокове перебування на раціоні з високим вмістом жиру і цукру викликає мета-болічні зміни, на що вказує значне зростання відносної частки жирової тканини та рівня лептину в плазмі крові.