Esophageal hemangioma (EH) is an exceedingly rare benign vascular neoplasm, accoun-ting for less than 0.04 % of all endoscopic findings. Due to location and vascular nature, it poses significant diagnos-tic challenges and a high risk of life-threatening hemorrhage. Traditionally, surgical resection was the mainstay of treatment, but the paradigm has shifted toward minimally invasive endoscopic techniques at present. The purpose of the study was to highlight the importance of a multimodal diagnostic approach in differentiating rare EH from other subepithelial lesions, to demonstrate the feasibility, safety, and effectiveness of endoscopic submucosal dissection (ESD) for the treatment of a giant cavernous EH in the cervical esophagus and to provide an updated review of cur-rent diagnostic and therapeutic strategies based on recent clinical evidence. Case presentation. We report a clinical case of a 57-year-old female presenting with progressive dysphagia when drinking liquids. Endoscopy revealed a large soft elastic tuberculate cyanotic subepithelial mass on the posterior wall of the cervical esophagus, extending from 16 to 21 cm from the incisors (50 mm in length), which filled up to 2/3 of the esophageal lumen, flattened under pressure with the device and restored its shape. Endoscopic ultrasonography (EUS) confirmed a heterogeneous hypoechoic lesion within the submucosal layer with no active intralesional arterial blood flow. MSCT-angiography identified peripheral phleboliths, further supporting the diagnosis of a cavernous EH. The patient successfully under-went ESD. Despite the technical complexity, the lesion was resected en bloc without complications. Histopathology confirmed a cavernous hemangioma (ICD-O 9120/0). The patient was discharged on the second postoperative day. Conclusions. This case illustrates that advanced operative endoscopy, specifically ESD, is a safe and effective organ-preserving alternative to radical surgery for large EH, even in challenging anatomical locations such as the cervical esophagus. Multimodal imaging (EUS and MSCT) is crucial for accurate preoperative planning.

Abstract. This article presents the current paradigm for the diagnosis and active management of patients with food allergies and anaphylaxis in pediatric practice. It analyzes the evolution of the WAO and EAACI 2025 clinical criteria, the specific “masks” of anaphylaxis in young children, and the elimination of strict time frames for symptom manifestation. A step-by-step algorithm for emergency care in accordance with the latest ERC 2025 recommendations (Pediatric Life Support), the principles of risk stratification for biphasic reactions, and the prospects for the use of nasal epinephrine are provided. The aim of this study is to analyze two clinical cases of patients with anaphylaxis and to find opportunities for developing food tolerance, taking into account current algorithms. Research materials and methods. Analysis of the patients` medical records and the results of clinical and laboratory tests. Research Results. A 4-year-old girl had two episodes of anaphylaxis (at the ages of 11 months and 1 year and 3 months of age) following the consumption of a lysozyme-containing lozenge and an egg, respectively. After a prolonged adhehernce to the elimination diet and oral provocation tests, treatment using the egg ladder method was initiated. The dynamics showed a decrease in the levels of specific antibodies to egg components: ovomucoid (Gal d 1) from 3.53 to 0.2 kU/L, ovalbumin (Gal d 2) from 9.47 to 1.59 kU/L, and
lysozyme (Gal d 4) from 9.9 to 1.81 kU/L. The child successfully began to tolerate eggs that had been thoroughly cooked. A 2-year-and-3-month-old boy suffered two episodes of anaphylaxis (at the ages of 8 months and 1 year and 3 months) following the consumption of dairy products. The results of molecular diagnostics revealed high levels of specific IgE to the major protein components of cow’s milk: α-lactalbumin (Bos d 4) — 37.45 kUA/L, β-lactoglobulin (Bos d 5) — 28.25 kUA/L, and casein (Bos d 6) — 32.45 kUA/L. Taking into account the patient’s medical history, clinical presentation, and laboratory test results, it was recommended to completely eliminate milk and all dairy products for at least six months. Conclusions. 1. Treating a patient with a history of food anaphylaxis allows for the identification of a “window of opportunity” to consider the reintroduction of the product, but this must be supported by an accurate diagnosis, supervision of an experienced team in a hospital setting, and only after an elimination period lasting at least 6 months. 2. Patients at high risk for anaphylaxis should
be provided with a first-line medication — epinephrine — and given clear instructions on actions to take.

У статті висвітлено сучасну парадигму діагностики та активного ведення пацієнтів із харчовою алергією й
анафілаксією у педіатричній практиці. Проаналізовано еволюцію клінічних критеріїв WAO та EAACI 2025 року, специфіку «масок» анафілаксії у дітей раннього віку та скасування жорстких часових рамок маніфестації. Наведено покроковий алгоритм невідкладної допомоги відповідно до найновіших рекомендацій ERC 2025 (Paediatric Life Support), принципи стратифікації ризику біфазних реакцій та перспективи використання назального адреналіну.
Мета дослідження проаналізувати два клінічні випадки пацієнтів з анафілаксією та пошук можливостей формування харчової толерантності, враховуючи сучасні алгоритми.
Матеріали та методи дослідження. Аналіз даних історій хвороби пацієнтів, результатів клінічних та лабораторних досліджень.
Результати дослідження. У дівчинки віком 4 роки було два випадки анафілаксії (11 місяців, 1 рік 3 місяці) після вживання льодяника з лізоцимом та після вживання яйця. Після тривалої елімінаційної дієти і проведених орально-провокаційних проб було розпочато лікування методом яєчної драбини. В динаміці состерігалося зменшення рівня специфічних антитіл до компонентів яйця: овомукоїд (Gal d 1) із 3,53 до 0,2 kU/L, овальбумін (Gal d 2) із 9,47 до 1,59 kU/L, лізоцим (Gal d 4) із 9,9 до 1,81 kU/L. Дитина успішно почала толерувати яйце з добрим рівнем термічної обробки. У хлопчика віком 2 роки 3 місяці зафіксовано два випадки анафілаксії (8 місяців, 1 рік 3 місяці) після вживання молочних продуктів. Результати проведеної
молекулярної діагностики дозволили виявити високі рівні специфічних IgE до основних білкових компонентів коров’ячого молока: α-лактальбуміну (Bos d 4) — 37,45 kUA/L, β-лактоглобуліну (Bos d 5) – 28,25 kUA/L та казеїну (Bos d 6) — 32,45 kUA/L. З урахуванням анамнестичних даних, клінічної картини та результатів лабораторного дослідження рекомендовано повністю виключити молоко та всі продукти щонайменше на шість місяців.
Висновки. 1. Лікування пацієнта з харчовою анафілаксією в анамнезі, дозволяє шукати «вікно можливостей» для перегляду питання повторного введення продукту, але все це повинно бути підкріплене точною діагностикою, супроводом досвідченої команди в умовах стаціонару та виключно після періоду елімінації, яка має тривати щонайменше 6 місяців.

2. Пацієнти з високим ризиком анафілаксії мають бути забезпечені препаратом першої лінії – адреналіном і мати чіткі інструкції щодо дій.

Мета публікації – проаналізувати діяльність Європейської академії педіатрії із 2022 року дотепер
з акцентом на вирішення стратегічних питань та формування майбутніх перспектив.
Матеріали і методи. Проведено аналіз обговорених питань національними делегатами на засіданнях
Європейської академії педіатрії, тематик надісланих опитувальників, витягів секретаріату та даних офі-
ційної інтернет-сторінки товариства (https://www.eapaediatrics.eu).
Результати і обговорення. Наведено короткі відомості про розглянуті на засіданнях захворювання
дітей, які потребують великого фокуса уваги в різних куточках Європи. Активно обговорено теми недо-
ношеності, її впливу на систему охорони здоров’я. Нині гострою є проблема підліткового віку, з необхідні-
стю всебічного поширення сексуальної освіти, кращого доступу до контрацепції, запобігання підлітковій
вагітності, важливості надання індивідуальної підтримки молодим батькам і їхнім дітям. Велика увага
приділяється ранньому виявленню пацієнта з метаболічними захворюваннями та вчасному призначенню
терапії. Акцентується на можливості профілактики багатьох захворювань шляхом проведення вакцинації
та запобігання травматизму дотриманням правил безпеки.
Висновки. Європейська академія педіатрії шукає рішення актуальних проблем педіатрії, обстоює
права дітей і медичних працівників на міжнародному рівні.
Ключові слова: Європейська академія педіатрії, діяльність, питання, перспективи, діти.

Харчові захворювання залишаються суттєвою проблемою громадського здоров’я у світі, зумовлюючи значні рівні захворюваності та смертності, особливо серед дітей раннього віку, осіб похилого віку і пацієнтів із порушеннями імунної відповіді. Патогенетичну основу цих станів становить поєднання інфекційного ураження та інтоксикації, пов’язаної з дією мікроорганізмів та їхніх токсинів. У комплексній терапії важливе місце поряд із регідратацією та етіотропним лікуванням посідає ентеросорбція - метод інтраінтестинальної детоксикації, спрямований на зв’язування й елімінацію токсичних речовин, патогенів та їхніх метаболітів із просвіту шлунково-кишкового тракту.

Мета - проаналізувати сучасні наукові дані щодо застосування ентеросорбентів при харчових захворюваннях із вибором оптимального препарату.

Сучасні ентеросорбенти характеризуються високою площею активної поверхні, значною сорбційною ємністю і широким спектром адсорбції. Особливий інтерес викликають препарати на основі високодисперсного діоксиду кремнію, які виявляють виражену здатність до зв’язування білкових молекул, бактеріальних клітин і токсинів, а також потенційні протимікробні й антидіарейні ефекти. Клінічні дослідження свідчать про доцільність застосування цих засобів при гострих кишкових інфекціях і функціональних розладах травного тракту, зокрема, у педіатричній практиці, що асоціюється зі скороченням тривалості симптомів і зменшенням вираженості інтоксикаційного синдрому.

Важливою характеристикою є сприятливий профіль безпечності: діоксид кремнію практично не абсорбується в шлунково-кишковому тракті та виводиться в незміненому вигляді. Подальші дослідження спрямовані на уточнення клінічних показань, оптимізацію дозування та оцінювання довгострокової ефективності ентеросорбції в різних групах пацієнтів.

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Foodborne diseases remain a significant global public health concern, contributing substantially to morbidity and mortality, particularly among young children, older adults, and immunocompromised individuals. Their pathogenesis involves both infectious injury and toxin-mediated intestinal and systemic effects. In addition to rehydration and etiotropic therapy, enterosorption represents a pathogenetically justified approach aimed at intraluminal detoxification through binding and elimination of pathogens, toxins, and metabolic byproducts from the gastrointestinal tract.

Aim - to analyze current scientific evidence on the efficacy, safety, and mechanisms of action of enterosorbents in food-related diseases and to determine the most suitable therapeutic option.

Modern enterosorbents are characterized by a large active surface area, high sorption capacity, and broad adsorption spectrum. Preparations based on highly dispersed silicon dioxide have attracted particular attention due to their pronounced protein-binding properties, ability to adsorb microbial cells and toxins, and potential antimicrobial and antidiarrheal effects. Clinical studies suggest that their inclusion in комплексive therapy of acute intestinal infections and functional gastrointestinal disorders, including pediatric practice, may contribute to faster symptom resolution and reduction of intoxication severity.

An important advantage of silicon dioxide–based enterosorbents is their favorable safety profile, as they are minimally absorbed from the gastrointestinal tract and are excreted unchanged. Further research is warranted to clarify clinical indications, optimize dosing regimens, and evaluate long-term therapeutic outcomes in different patient populations.

The authors have no conflicts of interest to declare.